Ухвала

від 27.02.2018 по справі 761/46192/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46192/16-ц

Провадження № 2-з/761/161/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

Представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК (код ЄДРПОУ 38567694, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, корп. 1) в межах позовних вимог ОСОБА_1 у сумі 959 561,79 грн. Заява мотивована тим, що обґрунтуванням позовних вимог є те, що Відповідач в порушення договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5, укладеного між позивачами з однієї сторони та відповідачем з іншої сторони 27.05.2013 року, не виконав взятих на себе зобов'язань - житловий будинок, майнові права на квартиру у якому є предметом договору, недобудував, в експлуатацію не ввів, майнові права на об'єкт нерухомості, що є предметом договору, позивачам не передав. З огляду на протиправний характер дій відповідача, що підтверджується наявністю кримінального провадження, порушеного відносно директора відповідача за ч. 4 ст. 190 КК України за фактом вчинення дій щодо укладення подібних до спірного договорів без наміру їх виконання, а також з огляду на те, що розмір статутного капіталу відповідача становить лише 3000,00 грн., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є у вільному доступі, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення у випадку задоволення судом позовних вимог позивача ОСОБА_1 Зустрічного забезпечення просить не застосовувати з огляду на наступне. Так, позивачі зазнали втрат від неправомірних дій відповідача у сумі 821 040,020 грн., сплачених в якості попередньої оплати за спірним договором. Сплативши вказані кошти відповідачу, позивачі фактично вивели всі свої заощадження з власного обороту та позбавлені можливості використати ці кошти за їх цільовим призначенням на придбанням для себе житла. Позивачі перебувають в край невигідному становищі, порівняно зі становищем відповідача. Крім того, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач-2 не може спричинити будь-які збитки відповідачу. Для забезпечення відшкодування яких встановлений інститут зустрічного забезпечення. Обов'язкові підстави для застосування зустрічного забезпечення, визначені ст. 154 ЦПК України відсутні.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відкрито провадження по справі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), відповідно до ст. 153 ЦПК України. .

Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою, згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до положень ч. ч. 6,7 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Позовними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є: стягнення грошових коштів: попередня оплата за договором - 821 040,00 грн., пеня - 350 982, 55 грн., сума інфляцій - 673 544, 84 грн. та 73 556,18 грн. в рівних частинах, а саме по 959 561,79 грн. кожному.

У відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., з відповідними змінами та доповненнями, Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд маж право брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Приписами чст. 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (1) визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Приймаючи рішення щодо заяви про забезпечення позову суд бере до уваги, що на день її розгляду заявником не надано доказів щодо наявності у відповідача будь-якого майна та грошових коштів, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відсутність у заяви переліку майна на яке може бути накладено арешт та відповідних доказів, унеможливлює задоволення заяви.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст.ст.149-151, 153, 259-261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2018 року.

Суддя: