Ухвала

від 22.10.2018 по справі 761/46192/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46192/16-ц

Провадження № 2-з/761/575/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК про стягнення грошових коштів.

Представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК (код ЄДРПОУ 38567694, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, корп. 1), що містяться на рахунку № 2600201005113, відкритого 08.02.2013 року в Публічному акціонерному товаристві Оксі Банк , МФО банку 325990 (код ЄДРПОУ: 09306278, місцезнаходження: 79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Газова, 17), в межах позовних вимог на загальну суму 1 919 123,57 грн. Заява мотивована тим, що обґрунтуванням позовних вимог є те, що Відповідач в порушення договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5, укладеного між позивачами з однієї сторони та відповідачем з іншої сторони 27.05.2013 року, не виконав взятих на себе зобов'язань - житловий будинок, майнові права на квартиру у якому є предметом договору, недобудував, в експлуатацію не ввів, майнові права на об'єкт нерухомості, що є предметом договору, позивачам не передав. З огляду на протиправний характер дій відповідача, що підтверджується наявністю кримінального провадження, порушеного відносно директора відповідача за ч. 4 ст. 190 КК України за фактом вчинення дій щодо укладення подібних до спірного договорів без наміру їх виконання, а також з огляду на те, що розмір статутного капіталу відповідача становить лише 3000,00 грн., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є у вільному доступі, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення у випадку задоволення судом позовних вимог позивача ОСОБА_3 Зустрічного забезпечення просить не застосовувати з огляду на наступне. Так, позивачі зазнали втрат від неправомірних дій відповідача у сумі 821 040,020 грн., сплачених в якості попередньої оплати за спірним договором. Сплативши вказані кошти відповідачу, позивачі фактично вивели всі свої заощадження з власного обороту та позбавлені можливості використати ці кошти за їх цільовим призначенням на придбанням для себе житла. Позивачі перебувають в край невигідному становищі, порівняно зі становищем відповідача. Крім того, захід забезпечення позову, який просить застосувати представник позивачів не може спричинити будь-які збитки відповідачу, для забезпечення відшкодування яких встановлений інститут зустрічного забезпечення. Обов'язкові підстави для застосування зустрічного забезпечення, визначені ст. 154 ЦПК України відсутні.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява представника позивачів про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позовними вимогами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є: стягнення грошових коштів: попередня оплата за договором - 821 040,00 грн., пеня - 350 982, 55 грн., сума інфляцій - 673 544, 84 грн. та 73 556,18 грн. в рівних частинах, а саме по 959 561,79 грн. кожному.

До матеріалів справи було долучено відповідь Головного управління ДФС у м. Києві від 06.09.2018 року, на виконання ухвали суду про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, з якої вбачається, що ТОВ Центрбудінвест ІДК (код ЄДРПОУ 38567694) станом на дату надання належить один банківський рахунок в ПАТ Оксі Банк МФО 325990, номер рахунку 2600201005113, українська гривня, дата відкриття 08.02.2013 року. Також повідомлено, що в ГУ ДФС у м. Києві відсутня інформація щодо грошових коштів на рахунку ТОВ Центрбудінвест ІДК .

Як роз'яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Приймаючи рішення по суті заяви, з урахуванням всього вищезазначеного, суд приходить до висновку, що ставлячи питання про накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках відповідача, заявником належним чином не мотивовано співмірність такого засобу заявленим позовним вимогам та можливого обмеження прав інших осіб, самого Товариства.

Заявник зазначає, що наявність кримінального провадження, порушеного відносно директора відповідача за ч. 4 ст. 190 КК України за фактом вчинення дій щодо укладання подібних договорів без наміру їх виконання, та малий розмір статутного капіталу дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення у випадку задоволення судом позову.

За змістом ст. 260 ЦПК України Ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зважаючи на висновки Пленуму Верховного Суду України, викладені у вищенаведеній постанові, саме по собі посилання на норми ЦПК України щодо необхідності накладення арешту на кошти на наявному банківському рахунку у зв язку утрудненим або неможливим виконання рішення суду, на думку суду, не є достатнім для задоволення заяви.

Доводи, наведені заявником, мають надавати суду підстави не вважати останні (доводи) особистим сприйняттям подій особою, яка просить застосувати відповідний засіб забезпечення позову, а й об єктивно давати можливість зробити висновок, що така загроза існує.

Застосовуючи заходи забезпечення позову має відбуватися з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог.

Рахунок Товариства може використовуватись останнім для сплати заробітної плати та здійснення платежів до бюджетного та спеціальних фондів, що має бути враховане судом та чи не призведе накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку відповідача до перешкод господарській діяльності юридичної особи.

Проте, надані матеріали не містять відомостей, які є достатніми для надання оцінки вищенаведеному.

З огляду на вищевказане, зважаючи на те, що надані заявником матеріали не дають суду можливості зробити висновок про необхідність та можливість застосувати запропонований заявником засіб забезпечення позову, за відсутності обґрунтування співмірності такого засобу забезпечення в межах розгляду даної цивільної справи, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Центрбудінвест ІДК про стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя: