Ухвала

від 12.03.2018 по справі 912/1685/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

12 березня 2018 року

м. Київ

справа № 912/1685/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2017

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Рута"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 (згідно з реєстраційним штампом) Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2017.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 912/1685/17 передано до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 року у справі № 912/1685/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент її подання).

Відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнята 17.10.2017. Таким чином, останнім днем строку подання касаційної скарги на зазначену постанову було 06.11.2017.

Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 подано 13.11.2017, про що свідчить реєстраційний штамп Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), для подання касаційної скарги.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на її подання.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Проте, скаржником не наведено жодних доводів щодо поважності причин пропущення строку та обґрунтування клопотання про його поновлення.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не наведено у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 174, 234, 292, підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції від Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 27.03.2018.

2 . Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Кушнір