Постанова

від 07.03.2018 по справі 821/949/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

Київ

справа №821/949/16

адміністративне провадження №К/9901/4898/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Пасічник С.С. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року (головуючий суддя Хом'якова В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Маркеєво Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова Асканія-Нова Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Державне підприємство Дослідне господарство Маркеєво Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова Асканія-Нова Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства звернулось до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про зобов'язання підготувати та подати Головному управлінню Держаної казначейської служби України у Херсонській області висновок про повернення підприємству з бюджету надміру сплаченого збору за спеціальне використання води у сумі 1 165 783, 17 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у поверненні надмірно сплаченої суми збору за спеціальне використання води у відповідному розмірі, оскільки його було сплачено у періоді, коли позивач, будучи платником фіксованого сільськогосподарського податку, не був платником цього збору.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби у Херсонській області висновок про повернення Державному підприємству Дослідне господарство Маркеєво Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова Асканія-Нова Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства надміру сплаченого збору за спеціальне використання води в сумі 1 165 783 грн. 17 коп. з бюджету. Зобов'язано Скадовську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подати суду звіт про виконання постанови суду протягом місячного строку з дня набрання нею законної сили.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, отримавши заяву про повернення надмірно сплаченого грошового забезпечення зі збору на спеціальне використання води, безпідставно не підготував відповідний висновок та не передав його до відповідного органу Державної казначейської служби України, оскільки така переплата виникла у зв'язку із протиправним рішенням податкового органу про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, який відповідно до законодавства не є платником цього збору.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем подана заява про повернення надміру сплачених податків з пропуском 1095-денного строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, що виключає підстави для її задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує про безпідставність доводів скаржника про пропущення ним відповідного строку, оскільки його відлік розпочався із набранням 22 грудня 2011 року законної сили судовим рішенням у справі №2а-1273/11/2170, яким було скасовано рішення податкового органу про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а тому заява про повернення надміру сплачених податків подана вчасно.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі №2а-1273/11/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року, скасовано рішення Чаплинської державної податкової інспекції від 10 лютого 2011 року №142/10/15-009 про відмову в підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку ДПДГ Маркеєво та зобов'язано Чаплинську державну податкову інспекцію зареєструвати державне підприємство Дослідне господарство Маркеєво Національної академії аграрних наук України платником фіксованого сільськогосподарського податку.

В період розгляду справи №2а-1273/11/2170 позивачем сплачувався збір за спеціальне використання води, оскільки він не мав статусу платника фіксованого сільгоспподатку. Станом на 18 січня 2012 року сума переплати по збору за спеціальне використання води склала 1165783,17 грн., що підтверджується актами Скадовської ОДПІ від 30 грудня 2014 року №11780-21, від 17 листопада 2015 року №20413-21, від 28 грудня 2015 року №21606-21.

Позивач листом від 01 листопада 2014 року №256 повідомив відповідача про набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-1273/11/2170 та просив повернути безпідставно сплачений збір за спеціальне використання води в сумі 1159332,29 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідної вимоги позивача, листом від 23 вересня 2015 року №197 він знову звернувся до Скадовської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просив повернути надміру сплачений збір за використання води у сумі 1165783,17 грн. на розрахунковий рахунок підприємства.

У відповідь Скадовська ОДПІ листом від 05 жовтня 2015 року №525/10/21-21-15-29 повідомила підприємство, що ним пропущено строк, передбачений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а тому переплата збору за спеціальне використання води в розмірі 1165783,17 грн., що виникла станом на 18 січня 2012 року, не підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на 2011 рік) платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В силу підпункту в пункту 307.1 статті 301 Податкового кодексу України платники податку не є платниками збору за спеціальне використання води.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 2 пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (абзац 3 пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються також з положеннями Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року №146/24923.

Пунктом 10 вказаного Порядку також передбачено, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Отже, повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених Податковим кодексом України та Порядком, на підставі отриманого висновку від контролюючого органу.

Таким чином, отримавши заяву про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання зі збору на спеціальне використання води, контролюючий орган був зобов'язаний підготувати відповідний висновок та передати його до відповідного органу Державної казначейської служби України, проте фактично вказаних дій контролюючим органом зроблено не було.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами відсутній спір про розмір суми переплати збору на спеціальне використання води. Сплата збору підтверджується банківськими виписками.

Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2015 року у справі №821/3869/15-а визнано протиправною бездіяльність Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо неповернення Державному підприємству Дослідне господарство Маркеєво Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова Асканія-Нова - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства грошових коштів, які були перераховані на збір за спеціальне використання води в сумі 1165783,17 грн.

Судовим рішенням у даній справі також встановлено, що у відповідь на лист позивача від 05 листопада 2014 року №89 про перерахування коштів за спеціальне водокористування води в сумі 1165783,17 грн. в рахунок податку на додану вартість податковим органом зазначено про неможливість вирішення даного питання.

За таких обставин, враховуючи, що строк подання заяви щодо повернення сум грошового зобов'язання, передбачений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, почав обраховуватися із 22 грудня 2011 року (день набрання законної сили постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі №2а-1273/11/2170), касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що звертаючись із такими заявами 01 та 05 листопада 2014 року, позивачем дотримано умови зазначеної вище статті Податкового кодексу України.

Доводи ж касаційної скарги про те, що відлік строку на подання зави про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання зі збору на спеціальне використання води починається з 29 квітня 2011 року (дата ухвалення рішення суду першої інстанції у справі №2а-1273/11/2170), є безпідставними з огляду на положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції у справі №2а-1273/11/2170), частиною третьою якої передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С.Пасічник

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко