Постанова

від 13.03.2018 по справі 916/186/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Справа № 916/186/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Будішевської Л.О.,

ОСОБА_1

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-ОДЕСА»

на рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2017, суддя в І інстанції Петренко Н.Д, повний текст складено 10.05.2017 в м. Одесі

у справі № 916/186/17

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-УКРАЇНА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-ОДЕСА»

про стягнення 23 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-УКРАЇНА» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-ОДЕСА» , в якому просило стягнути з відповідача вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» в розмірі 23 000 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що ТОВ «АРМ ГРУП-УКРАЇНА» є учасником ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» із часткою у статутному капіталі в розмірі 23 000 грн., що складає 50% статутного капіталу. 23.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявами № 02-01/205, № 02-01/206, № 02-01/207 про вихід зі складу учасників ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» , про виплату частини прибутку та про виплату частини вартості майна, пропорційно його частці в статутному капіталі господарського товариства, які були залишені відповідачем без реагування. Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2016 року у справі № 916/37/16 позовні вимоги ТОВ «АРМ ГРУП-УКРАЇНА» задоволено у повному обсязі, зобов'язано ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» до державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) товариства, зокрема із виходом ТОВ «АРМ ГРУП-УКРАЇНА» , яке до теперішнього часу залишається невиконаним. Вказуючи на те, що на момент звернення до господарського суду з даним позовом, відповідачем не здійснена виплата вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства у розмірі 23 000 грн., що складає 50 % статутного капіталу, позивач на підставі ст. 148 ЦК України, ст. 54 Закону України Про господарські товариства просив задовольнити позов.

ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» не визнало позов посилаючись на те, що рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2016 року у справі № 916/37/16 перебуває на виконанні у державній виконавчій службі, позивачем не подано будь-яких доказів, які б підтверджували його фактичний вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» , у державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни у складі учасників (засновників) ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» не відбулись, тому, на думку відповідача, звернення позивача до суду щодо стягнення з відповідача вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі останнього у розмірі 23 000 грн., є передчасним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2017р. у справі позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог . Стягнуто з ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» на користь ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ „АРМ ГРУП- ОДЕСА» в розмірі 23 000 грн. та судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» звернулося до Одеського апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована посиланнями на ті ж самі обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, які, на думку скаржника, не були враховані судом першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду, а звернувся до суду з клопотанням розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до статуту ТОВ „АРМ ГРУП- ОДЕСА» , затвердженого загальними зборами учасників 07.09.2007р. та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 20.11.2007р., позивач був учасником товариства з часткою в розмірі 23 000 грн., що складає 50% статутного капіталу товариства, яку сплачує грошовими коштами.

На виконання вимог закону позивачем було сплачено внесок до статутного капіталу товариства в розмірі 23 000 грн., що підтверджується копією довідки Акціонерного Банку Південний від 16.11.2007р. № 18/18621 про внесення на рахунок № 26008311443801 відкритий для формування статутного капіталу товариства статутного внеску в сумі 23 000 грн.

ОСОБА_4 управління регіональної статистики Державної служби статистики України від 11.03.2015р. № 23-07/403, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що позивач є засновником (учасником) ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» , статутний фонд якого складає 46 000 грн., який був сформований за рахунок внесків його засновників, в тому числі внеску ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» у розмірі 23 000 грн., що складає 50% статутного капіталу.

Таким чином, позивач свої зобов'язання перед товариством в частині внесення статутного внеску виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, розмір частки позивача у статутному капіталі ТОВ „АРМ ГРУП- ОДЕСА» становив 50%.

23.04.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявами № 02-01/205, № 02-01/206, № 02-01/207 про вихід зі складу учасників ТОВ «АРТ ГРУП-ОДЕСА» , про виплату частини прибутку та про виплату частини вартості майна, пропорційно його частці в статутному капіталі господарського товариства, які були отримані останнім, але залишені без реагування.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. у справі № 916/37/16, яке набрало законної сили, позов ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» було задоволено, зобов'язано ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» до державної реєстрації змін до установчих документах, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) товариства, зокрема з виходом ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» зі складу його учасників.

Вказаним судовим рішенням встановлено наступні обставини: - ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" є засновником (учасником) ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА" із часткою у статутному капіталі в розмірі 23 000 грн., що складає 50% статутного капіталу; -листами від 23.04.2015р. за вих. № 02-01/205, за вих. № 02-01/206 та вих. № 02-01/207 ліквідатор ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА", посилаючись на необхідність виконання ним обов'язків, пов'язаних із банкрутством позивача, звернувся до відповідача із заявою про вихід зі складу учасників товариства, про проведення загальних зборів, на яких запропонував розглянути наступні питання: а) про внесення змін до статуту ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА" у зв'язку із виходом зі складу засновників ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА"; б) про зменшення статутного капіталу ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА" у зв'язку із виходом позивача зі складу його засновників; в) про проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА". Також, позивач просив виплатити йому вартість частини майна ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА", пропорційно його частці у статутному капіталі, а також частини прибутку, одержаного ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА". Надсилання вказаних заяв на адресу відповідача підтверджується квитанціями установи поштового зв'язку про прийняття плати за надання поштових послуг від 24.04.2015р. Однак, дані звернення позивача були залишені без реагування, в результаті чого на теперішній час будь-яких дій, пов'язаних із виходом ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" зі складу учасників відповідача, останнім зроблено не було, що, в свою чергу, перешкоджає позивачу у реалізації закріпленого у ст. 10 Закону України „Про господарські товариства" права на вихід із товариства.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» , а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Наведеним спростовується твердження скаржника, що вищевказане рішення господарського суду не має преюдиціального значення для даної справи.

Посилаючись на те, що відповідачем так і не здійснена виплата вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства у розмірі 23 000 грн., що складає 50 % статутного капіталу, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача (вибулого учасника товариства) про стягнення з відповідача вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» в розмірі 23 000 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на невиконання відповідачем у встановлений законом строк своїх зобов'язань по виплаті вибулому учаснику вартості частини майна товариства після його виходу зі складу учасників товариства.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства не виконав, тому стягненню на користь позивача підлягає вартість частини майна ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» пропорційно частці позивача у статутному капіталі товариства у сумі 23 000 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про задоволення заявлених ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 140 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Статтею 148 ЦК України визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

У відповідності з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

В силу статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже, як вірно зазначено судом, при виході учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю у Товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою Товариства у натуральній формі.

Так, з матеріалів справи вбачається, а сторонами не заперечується, що позивач був учасником товариства і йому належала частка в статутному фонді (капіталі) товариства у розмірі 23 000 грн., що складає 50% статутного капіталу, про що також зазначено у пункті 7.4 статуту ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» .

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13 роз'яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю (товариства з додатковою відповідальністю), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

При цьому, у п.п. 4.12 та 4.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016р. № 4 роз'яснено, що під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 статуту ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» учасник має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу. Учасник, який виходить із Товариства має право одержати вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці у Статутному капіталі Товариства. За домовленістю між учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Вартість частини майна, що пропорційна частці учасника у Статутному капіталі, визначається за згодою учасників Товариства. У разі недосягнення такої згоди ця вартість визначається незалежним експертом, якого наймає за власні кошти Товариство. Визначена вартість майна повинна бути сплачена учаснику товариству протягом дванадцяти місяців після дня його виходу, але не раніше затвердження звіту за рік в якому вийшов учасник. Вартість визначається станом на день подання заяви учасника про вихід.

Так, частиною 1 статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З матеріалів справи вбачається, що під час перегляду даної справи апеляційним судом ухвалою від 10.10.2017р. було призначено судову економічну експертизу. Згідно з висновком експерта № 17-5050/5096 судово - економічної експертизи за матеріалами справи № 916/186/17 від 20.12.2017р., проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, згідно наданих документів, розмір вартості частини майна ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» , яка підлягає виплаті ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» станом на 30.06.2015р. буде складати пропорційно його частки у статутному капіталі 23 000 грн. Визначити розмір вартості частини майна ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» , яка підлягає виплаті ТОВ „АРМ ГРУП-УКРАЇНА» станом на 27.04.2015р. не надається за можливе у зв'язку з відсутністю фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» , за формою № 1-м Баланс станом на 27.04.2015р.

Відповідно до п. 36 Загальних засад оцінки майна та майнових прав, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Згідно з п. 38 Загальних засад оцінки майна та майнових прав для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний, дохідний, порівняльний.

При цьому, у висновку судово - економічної експертизи № 17-5050/5096 від 20.12.2017р., проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, оцінка майна проводилась із застосуванням методичних підходів, зокрема: витратного, дохідного, порівняльного.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно прийняв рішення про задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача вартості частини майна, пропорційно частці у статутному капіталі ТОВ „АРМ ГРУП-ОДЕСА» в розмірі 23 000 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача про те, що позивачем не подано будь-яких доказів, які б підтверджували його фактичний вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» , у державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зміни у складі учасників (засновників) ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» не відбулись, тому звернення позивача до суду щодо стягнення вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі останнього, є передчасним, правомірно були відхилені місцевим судом, оскільки, як вже було зазначено вище, учасник товариства має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства і вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства чи до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Пунктом 4.2 статуту ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» встановлено, що учасник має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу. Факт виходу позивача зі складу учасників товариства встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. у справі № 916/37/16, яке набрало законної сили і яке відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання. Та обставина, що відповідач ухиляється від виконання зазначеного рішення суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову у даній справі.

Міркування відповідача про те, що з урахуванням встановленого судовим експертом залишку грошових коштів на банківських рахунках у ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» в сумі 286,16 грн. за період з 01.01.2015р. по 30.11.2017р., вартість частки позивача у майні ТОВ «АРМ ГРУП-ОДЕСА» станом на 27.04.2015р. складає 143,08 грн., колегія суддів визнає помилковим, оскільки як вже було зазначено вище, вартість частини майна товариства, що належить до виплати учаснику при виході з товариства, визначається не лише із залишку грошових коштів на рахунках у банківській установі, а виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1760 грн. та витрати пов'язані з проведенням експертизи в сумі 12008,60 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 253, 254, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2017 року у справі № 916/186/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-ОДЕСА» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14.03.2018р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

ОСОБА_5