Постанова

від 05.03.2018 по справі 820/5491/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 р. № 820/5491/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача Служавого Є.І.,

представника відповідача Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа "Ман Оіл Груп АГ" в особі уповноваженого представника Камінера Вадима Миколайовича про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Ман Оіл Груп Україна" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001621406 від 14.07.2017, №00001631406 від 14.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області винесені, на думку позивача, без врахування приписів чинного законодавства.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні.

В судове засідання третя особа "Ман Оіл Груп АГ" в особі уповноваженого представника Камінера Вадима Миколайовича не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ман Оіл Груп Україна" з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за зовнішньоекономічним договором №2 МОГ-14 від 29.09.2014 року за період з 29.09.2014 року по 31.05.2017 року.

За результатом перевірки складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ман Оіл Груп Україна" з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за зовнішньоекономічним договором №2 МОГ-14 від 29.09.2014 року за період з 29.09.2014 року по 31.05.2017 року №5677/20-40-14-06-08/36988201 від 29.06.2017 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ТОВ "Ман Оіл Груп Україна" порушено:

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному договору від 29.09.2014 № 2МОГ-14, який укладено з Man Oil Group AG , Швейцарія;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , в частині порушення порядку декларування валютних цінностей в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.01.2017 року, станом на 01.04.2017 року.

Не погодившись з вказаними висновком, позивач подав до ГУ ДФС у Харківській області заперечення від 06.07.2017 року на акт перевірки.

Листом №9719/10/20-40-14-06-12 від 12.07.2017 року ГУ ДФС у Харківській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки від 29.06.2017 року № 5677/20-40-14-06-08/36988201 визнано такими, що відповідають нормами діючого законодавства та залишаються незмінними.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення: №00001621406 від 14.07.2017 року, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2752239,21 грн. та №00001631406 від 14.07.2017 року, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення вимог валютного законодавства в сумі 680,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку та подав до Державної фіскальної служби України скаргу.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.09.2017 року № 21080/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача залишена без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що за господарською операцією позивача з продажу товару нерезиденту ним було отримано від нерезидента в якості оплати вексель в іноземній валюті, і в розрахунок оплати за векселем валютні кошти на рахунок позивача не надходили, що, за твердженням відповідача, не погашає заборгованість за товар по договору.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001621406 від 14.07.2017 року, суд зазначає наступне.

На виконання зовнішньоекономічного контракту на поставку товару: частини комплекту для переробки нафтошламів №2МОГ від 14.29.09.2014 року, укладеного між позивачем та компанією-нерезидентом Man Oil Group AG ("Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія), позивачем було поставлено товар на загальну суму 580437,1 доларів США, що підтверджується митними деклараціями, наведеними у додатку №4 до акту перевірки.

Суд зауважує, що фактична наявність вказаної угоди між позивачем та "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія сторонами та факт поставки товару у справі не заперечується.

Судом встановлено, що впродовж строку дії договору №2МОГ-14 "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія здійснило розрахунок з позивачем за поставлений товар на загальну суму 358349,01 доларів США.

12.04.2016 року між позивачем та "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія була укладена додаткова угода №4 до договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року, згідно якої сторони домовились, що оплата за отриманий товар здійснюється не пізніше 28.12.2016 року.

Висновком Мінекономрозвитку і торгівлі в Україні №523 від 28.04.2016 року були подовжені терміни розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією за договором №2МОГ-14 до 28.12.2016 року.

04.08.2016 року між позивачем та "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія була укладена додаткова угода №5 до договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року, згідно якої пунктом 3.4 встановлено, що розрахунок по договору Покупець ("Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія) може здійснити переказним векселем, де платником по векселю вказаний OMBILIC LIMITED , Кіпр, який акцептує вексель, приймаючи на себе зобов'язання по сплаті заборгованості векселедателя.

10.08.2016 року згідно акту приймання-передачі переказного векселя за договором №2МОГ-14 від 29.09.2014 року "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія передав позивачу, а позивач прийняв акцептований переказний вексель №0001 на суму 222088,00 доларів США, який емітовано 05.08.2016 року в реалізацію укладеного між сторонами договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року, з урахуванням Додаткової угоди №5 від 04.08.2016 року без будь-яких додаткових застережень.

Згідно пункту 2 акту приймання-передачі переказного векселя за договором №2МОГ-14 від 29.09.2014 року переданням вказаного переказного векселя (трати) за договором №2МОГ-14 від 29.09.2014 року припиняються грошові зобов'язання "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія перед позивачем на загальну суму 222088,00 доларів США.

Суд зазначає, що положення статей 1 і 4 цього Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , які встановлюють строки зарахування виручки за експортним контрактом на валютні рахунки в уповноважених банках та відповідальність за їх порушення, не регулюють правовідносини щодо здійснення розрахунків за векселем між нерезидентами і резидентами. Тобто Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті не містить заборони виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами в іншій формі окрім грошової. Отже, розрахунок не грошима, а векселем є правомірним.

За таких обставин, зобов'язання позивача та "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія за договором №2МОГ-14 від 29.09.2014 року, у тому числі щодо платежів, є припиненими з моменту видачі (передачі) векселя згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні .

Отже, умови договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року є належно виконаними.

Відповідачем достатніх доказів про не реалізацію умов договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року між позивачем та "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія до суду не надано.

Правових підстав для находження на валютні рахунки ТОВ Ман Оіл Груп Україна грошових коштів (валютної виручки) саме за цим договором немає, оскільки з моменту розрахунку векселем виникли грошові зобов'язання щодо платежу саме за векселем, що є іншим видом зобов'язання, не тотожнім зобов'язанню оплатити товар за вказаним договором, що, в свою чергу, виключає правові підстави для застосування статей 1 і 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з ненадходженням валютної виручки за контрактами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення №00001621406 від 14.07.2017 року, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2752239,21 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001631406 від 14.07.2017 року, суд зазначає наступне.

Визначену податковим органом суму грошового зобов'язання нараховано з посиланням на порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України і згідно ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , п. 2.7 ст. 2 постанови Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 Про затвердження Положення про валютний контроль .

Суд зазначає, що статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 ст. 16 цього Декрету визначена відповідальність за порушення валютного законодавства, у т.ч. за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету.

При цьому в п. 2 ст. 16 Декрету зазначено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Таким чином, санкції за порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю застосовуються Національним банком України, а не органами ДФС.

Крім того, згідно акту податкової перевірки №5677/20-40-14-06-08/36988201 від 29.06.2017 року податковим органом було зазначено, що позивачем в порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 року та 01.04.2017 року у розділі III Товари та майно за кордоном п. 5 Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку не було задекларовано прострочену дебіторську заборгованість у сумі 222088,00 дол. США по експортному договору від 29.09.2014 року №2МОГ-14 з нерезидентом "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія.

Суд зазначає, що оскільки з моменту отримання від компанії "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія переказного векселя зобов'язання компанії "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія щодо розрахунку за товар, придбаний по експортному договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року, є такими що припинились.

Станом на зазначені дати позивач мав дебіторську заборгованість за виданим "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія переказним векселем, що обліковувалась по Д-т рахунку 342 Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті . Про це також зазначено в Акті перевірки та відзиві на позовну заяву.

За таких обставин позивач не мав правових підстав декларувати в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 року та 01.04.2017 року у розділі III Товари та майно за кордоном п. 5 Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку дебіторську заборгованість по експортному договору №2МОГ-14 від 29.09.2014 року з нерезидентом "Ман Оіл Груп АГ", Швейцарія.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення №00001631406 від 14.07.2017 року, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з пені за порушення вимог валютного законодавства в сумі 680,00 грн, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" (код ЄДРПОУ 36988201, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46), третя особа "Ман Оіл Груп АГ" (Швейцарія, Бляйхиштрассе, 8, 6300, м. Цуг) в особі уповноваженого представника Камінера Вадима Миколайовича про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00001621406 від 14.07.2017 року та №00001631406 від 14.07.2017 року.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Оіл Груп Україна" (код ЄДРПОУ 36988201, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1) сплачений судовий збір в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 15.03.2018 року.