Рішення

від 15.03.2018 по справі 826/2842/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2018 року № 826/2842/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДИТЯЧА КОСМЕТИКА до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ДИТЯЧА КОСМЕТИКА до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2016 року № 0031821201 про зобов'язання сплатити штраф по податку на додану вартість у сумі 21507, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що камеральна перевірка, на підставі висновків якої прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, проведена з порушенням пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи". Товариство не відносить до підприємств, у яких обсяг доходу за попередній календарний рік перевищує 20 мільйонів гривень, відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України на таку перевірку, позивач заявку щодо його перевірки не подавав, рішення суду або підстави згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України для її проведення відсутні. Крім того, відповідач порушив вимоги п.п. 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки прийняв спірне рішення 05.09.2016 року, тоді як акт перевірки складено лише 02.09.2016 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 24.10.2017 року, не з'явився. Надав письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято, а камеральна перевірка проведена у повній відповідності до Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення відповідного рішення), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення відповідного рішення), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю ДИТЯЧА КОСМЕТИКА у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 10920/26-58-12-01-09-36124117 від 02.09.2016 року.

На підставі вказаного акта перевірки 05.09.2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0031821201 про зобов'язання позивача сплатити штраф з податку на додану вартість у сумі 21507, 95 грн.

ТОВ ДИТЯЧА КОСМЕТИКА оскаржувало зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак його скарги були залишені без задоволення на підставі рішення ГУ ДФС у м. Києві від 23.11.2016 року та рішення ДФС України від 09.02.2017 року.

Не погоджуючись із вказаним повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 76.1 статті 71 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 01 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З вказаного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Таким чином, на переконання суду, пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону №71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок.

Цей висновок знаходив своє підтвердження як у листі ДФС України від 06.05.2015 року за № 16102/7/99-99-15-02-02-17 "Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015 - 2016 роках", так і у рішенні Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 у справі №818/1452/15.

Факту перевищення позивачем обсягу доходу у 20 мільйонів гривень за 2015 рік судом не встановлено, позивач будь-яких заяв до контролюючого органу щодо проведення перевірки не подавав. До суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари Товариство також не відноситься. Відповідачем не надано доказів наявності дозволу КМ України на проведення зазначеної перевірки, а також того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що камеральна перевірка була проведена відповідачем 02.09.2016 року всупереч встановленим чинним законодавством обмеженням на проведення перевірок протягом 2015-2016 років, а відтак прийняте за наслідками такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.09.2016 року № 0031821201 про зобов'язання сплатити штраф по податку на додану вартість у сумі 21507, 95 грн.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ДИТЯЧА КОСМЕТИКА задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05.09.2016 року № 0031821201.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю ДИТЯЧА КОСМЕТИКА (код ЄДРПОУ 36124117, адреса: м. Київ, вул. Західна, 11, кв. 34) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390, адреса: м. Київ, вул. Смілянська, 6).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов