Постанова

від 14.03.2018 по справі 819/1220/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа №819/1220/17

адміністративне провадження №К/9901/872/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кравчука В.М., суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П., розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1, представника приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Осташа А.В., Дереха Н.В., Подлісної І.М.) від 10.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Святецького В.В., Гудима Л.Я., Довгополова О.М.) від 21.11.2017 у справі №819/1220/17, що надійшла 19.12.2017, за позовом приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині.

І. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, після зменшення розміру позовних вимог, просила суд визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 20.06.2017 №1981/5.

2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. 19.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Позивача ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі № 829/1220/17.

4. У касаційній скарзі представник Позивача просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та визнати протиправним і скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції № 1981/5 від 20.06.2017.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2017 у зазначеній справі було відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Станом на 07.03.2018 відзив від Відповідача не надходив.

6. В касаційній скарзі сторонами не було заявлено жодних клопотань.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини у справі:

8. 28.04.2017 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Розтоцьке" (далі - ТОВ Розтоцьке ) за №2/25-0, а 06.06.2017 - доповнення до неї №2/06/06, в яких оскаржувались дії приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, здійсненні ним при виконанні функцій державного реєстратора. Зокрема, в скарзі зазначена вимога скасувати прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_2 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2016 № 31129160, від 09.09.2016, від 09.09.2016 № 31308831, №31309023, № 31309023, від 16.09.2016 № 31429698, від 20.09.2016 № 31483582, від 27.10.2016 № 32078557, №32079468, №32077960, №32076374, №32077452, №32076240, від 28.10.2016 № 32097809, від 10.11.2016 №32303986, №32303165, №32303332, від 19.11.2016 № 32441066, від 09.12.2016 № 32824781, від 22.12.2016 № 33096493, від 08.02.2017 № 33767314, 33763987, від 14.02.2017 №33849644, №33849977, №33849795, на підставі яких нотаріус вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права оренди приватного підприємства ,,Агропродсервіс Ярчівці" на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

Супровідним листом за №2/12559-0-33-17/19К від 16.06.2017 Міністерство юстиції України направило копію скарги ТОВ ,,Розтоцьке" на адресу позивача як суб'єкту оскарження.

20.06.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ ,,Розтоцьке" Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України склала висновок, відповідно до якого скарга ТОВ ,,Розтоцьке" від 25.04.2017 з доповненнями до неї задоволена в повному обсязі. Комісія вирішила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2016 №31129160, від 09.09.2016, від 09.09.2016 № 31308831, №31309023, № 31309023, від 16.09.2016 № 31429698, від 20.09.2016 № 31483582, від 27.10.2016 № 32078557, №32079468, №32077960, №32076374, №32077452, №32076240, від 28.10.2016 № 32097809, від 10.11.2016 №32303986, №32303165, №32303332, від 19.11.2016 № 32441066, від 09.12.2016 № 32824781, від 22.12.2016 № 33096493, від 08.02.2017 № 33767314, 33763987, від 14.02.2017 №33849644, №33849977, №33849795, від 15.02.2017 № 33861025, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2

9 . 20.06.2017 на підставі відповідного висновку Комісії Міністерство юстиції України видало наказ за №1891/5, пунктом 3 якого вирішено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10 . Позивач зазначив, що інформація про реєстрацію станом на 01.01.2013 договорів оренди землі відповідно до довідок Держгеокадастру у Зборівському районі Тернопільської області стосовно 16 осіб, зазначених в скарзі, відсутня. Стосовно решти осіб надано довідки, в яких зазначено дату укладання та дату реєстрації договору оренди. Позивач провів державну реєстрацію права оренди стосовно цих земельних ділянок, оскільки на момент реєстрації строк дії даних договорів закінчився. Позивач вважає, що тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці є неправомірним, протиправним, та таким, що порушує його права.

11. Представники відповідача проти позову заперечували. Зазначили, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 під час проведення державної реєстрації права оренди стосовно земельних ділянок, не було перевірено інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам абз. 1 п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, ст.. 18 Закону і призвело до державної реєстрації права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ Розтоцьке згідно з чинними договорами оренди, за ПП Агропродсервіс Ярчівці . Саме тому, Комісія прийшла до висновку, що державну реєстрацію права оренди ПП Агропродсервіс Ярчівці на земельні ділянки здійснено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки нотаріусом ОСОБА_2 не встановлено факт відсутності або наявності уже зареєстрованих прав оренди землі, що виникли до 01.01.2013, а тому оскаржувані рішення підлягали скасуванню. У зв'язку з тим, у Комісії були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на три місяці, тому п.3 наказу прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства України, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Оцінюючи доводи та заперечення сторін, суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків.

13. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час виникнення спірних правовідносин регулювалися Земельним кодексом України, Законами України ,,Про оренду землі", ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ,,Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

14. Відповідно до приписів ст. 124 та 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Ст. 31 Закону України ,,Про оренду землі" передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

15 . На підставі викладеного суди дійшли висновку, що договір оренди може бути припинений за наявності наведених вище підстав або розірваний за згодою сторін чи в судовому порядку.

16. Згідно з приписами ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3). Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (ч 4).

17 . За змістом п. 8-1 ч. 2 ст.9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

18. Відповідно до п. 6 ч.1 ст.24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

19 . Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 №118 ,,Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру. Листом №2951/05-15-13 від 06.08.2013 Державна реєстраційна служба України роз'яснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану в результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрації до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки.

20. Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що під час проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки державний реєстратор зобов'язаний запитувати інформацію у відповідних органів про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди.

21 . Не дотримавшись зазначених вимог, позивач, виконуючи делеговані повноваження державного реєстратора провів державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, на які були вже зареєстровані права оренди за іншим орендарем. Доказів припинення чи розірвання попередніх договорів оренди заявники позивачу не надали, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування до позивача тимчасових обмежень, які передбачені ч.6 ст. 37 Закону № 1952-IV.

23. Відповідно до ч.6 ст. 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

24 . Посилання позивача на довідки, видані відділом Держгеокадастру у Зборівському районі, які містять суперечливу інформацію, суд апеляційної інстанції визнав безпідставною, оскільки у виданих в 2016 році довідках відсутня інформація щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок деяких орендодавців (ОСОБА_3, ОСОБА_4, тощо).

25. У даному випадку реєстратор зобов'язаний був запитувати інформацію у відповідних органів, що здійснювали таку реєстрації до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди.

26 . У довідці, виданій відділом Держгеокадастру у Зборівському районі, наявна інформація про реєстрацію в 2012 році договорів оренди земельних ділянок їх власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Однак, позивач на вказану інформацію не звернув уваги та зареєстрував права оренди на земельні ділянки вказаних осіб до завершення дії попередніх договорів оренди. Наведене свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків державного реєстратора, що призвело до вказаних вище негативних наслідків, а тому застосування відповідачем до позивача тимчасових обмежень є цілком правомірним.

27 . Колегія суддів також визнала правомірним залишення судом першої інстанції поза увагою доводи позивача про технічну неможливість здійснити запити у органів місцевого самоврядування інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди, оскільки позивач не надав жодного доказу на підтвердження факти вживання заходів для отримання такої інформації. 28 . Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

29. У касаційній скарзі Позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки його доводам, а саме:

А) з посиланням на постанову Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі № 6-162ц13, стосовно того, що в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, а реєстрація не змінює момент укладення договору;

Б) у справі відсутні матеріали, яікі підтверджують укладення та реєстрацію договорів оренди землі між орендодавцями та ТОВ "Розтоцьке";

В) відсутність у деяких довідках Держгеокадастру у Зборівському районі Тернопільської області інформації щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок кількох орендарів не має значення для справи, адже строк дії договорів оренди таких осіб закінчився.

V. ОЦІНКА СУДУ

30. Суд зазначає, що судом першої інстанції зазначені в касаційній скарзі питання не розглядалися, а відповідні факти, що мають значення для справи, не встановлені. Суд апеляційної інстанції обмежився вказівкою на те, що доказів припинення чи розірвання попередніх договорів оренди заявники позивачу не надали.

31. Разом з тим, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, у ст. 31 Закону України Про оренду землі визначено, що однією з підстав припинення договору оренди землі є закінчення строку, на який його було укладено.

32 . У договорах оренди землі, що містять у матеріалах справи, встановлено, що строк оренди становить 5 років. Зазначений строк підлягає обчисленню з моменту його укладення, а не державної реєстрації. Проте, в порушення ч. 1 ст. 90 КАС України суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи припинили спірні договори оренди свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який вони були укладені, та як зазначені обставини впливають на спірні правовідносини. Поза увагою судів залишилося покликання позивача, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України (постанова № 6-162ц13 від 19.02.2014), на те, що строк дії договору оренди землі починається після його укладення, а не реєстрації. Мотивів неврахування цього висновку у судових рішеннях не наведено.

33 . Необхідність з'ясування зазначеного вище питання також пов'язана із тим, що згідно із ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Відтак, чинність дії договорів оренди землі має значення з огляду на встановлення прав та інтересів ТОВ Розтоцьке , які можуть бути предметом судового захисту.

34. Суд звертає увагу, що наявні у справі копії договорі оренди не містять підпису представника ТОВ Розтоцьке . За таких обставин не є безпідставним твердження позивача у касаційній скарзі про те, що у справі відсутні докази, які підтверджують укладення договорів. Цим обставинам суди правової оцінки не надали, хоч позивач на це звертав увагу.

35. Щодо наданих Позивачем довідок Держгеокадастру у Зборівському районі Тернопільської області, то суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначив, що посилання позивача на довідки, видані відділом Держгеокадастру у Зборівському районі, які містять суперечливу інформацію, колегія суддів визнає безпідставною, оскільки у виданих в 2016 році довідках відсутня інформація щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок деяких орендодавців.

35. Проте Суд не може погодитися з таким підходом до оцінки доказів. Принцип всебічності з'ясування обставин вимагає від суду надати правову оцінку кожній довідці окремо, а у випадку неприйнятності її як доказу - навести відповідні аргументи.

36. Оцінивши доводи Позивача стосовно відсутності у нього технічної можливості здійснювати взаємодію з органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та здійснює ведення Державного земельного кадастру, Суд вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу через те, що всі спірні реєстраційні дії мали місце до прийняття вказаної постанови Кабінету Міністрів України, адже постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №509 визначено, що вона набирає чинності з 01.10.2017.

37. Суд також звертає увагу, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку щодо відсутності порушень прав Позивача станом на дату розгляду позову по суті через те, що термін тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2, встановлений оскаржуваним наказом, минув. Встановлення незаконності п. 3 оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України має правове значення і після закінчення строку дії санкцій, які ним запроваджені, оскільки відповідно до положень ст. 1173 ЦК України встановлення протиправності наказу може бути підставою для відшкодування завданої нотаріусу шкоди.

38. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

39. Враховуючи недоліки при встановлені обставин справи та оцінці доказів, Суд доходить висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі № 819/1220/17 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб