Ухвала

від 13.03.2018 по справі 911/1712/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1712/17

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу б/н від 22.12.2017 року (вх.№2/18 від 09.01.2018 року) Фізичної особи-підприємця Яцюка Вадима Олександровича на дії приватного виконавця ОСОБА_2 щодо оцінки майна боржника

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Україна"

до Фізичної особи-підприємця Яцюка Вадима Олександровича

про стягнення коштів

за участю представників:

від позивача (стягувача) - Андрущенко Х.Я.

від відповідача (боржника) - Дудник А.В., Яцюк В.О.

приватний виконавець - ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2017 року у справі №911/1712/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Україна" задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Яцюка Вадима Олександровича (09000, АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Україна" (03179, м. Київ, просп. Перемоги, будинок 123; ідентифікаційний код 37311364) 957492 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривні) 35 коп. боргу за договором №80-18 від 04.03.2011, 48755 (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень) 76 коп. інфляційних втрат, 42496 (сорок дві тисячі чотириста дев'яносто шість гривень) 92 коп. 15 % річних та 15731 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять одну гривню) 18 коп. судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 року у справі №911/1712/17 рішення господарського суду Київської області від 21.07.2017 року залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 21.07.2017 року, яке набрало законної сили 09.10.2017 року, господарським судом 20.10.2017 року видано відповідний наказ.

Відповідач (боржник) - Фізична особа-підприємець Яцюк Вадим Олександрович 09.01.2018 року звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою б/н від 22.12.2017 року (вх.№2/18 від 09.01.2018 року) на дії приватного виконавця щодо оцінки майна боржника посилаючись на те, що оскаржуваний висновок приватного виконавця не є об'єктивним, а при його складені були допущені суттєві порушення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 року для розгляду зазначеної скарги визначено суддю Д.Г.Зайця.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ухвали господарського суду від 10.01.2018 року скаргу Фізичної особи- підприємця Яцюка Вадима Олександровича б/н від 22.12.2017 року (вх.№2/18 від 09.01.2018 року) на дії приватного виконавця ОСОБА_2 щодо оцінки майна боржника призначено до розгляду на 18.01.2018 року.

Фізична особа-підприємець Яцюк Вадим Олександрович (скаржник), належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 18.01.2018 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.01.2018 року не виконав.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 18.01.2018 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати свої заперечення на скаргу боржника.

Приватний виконавець ОСОБА_2 у судовому засіданні 18.01.2018 року проти скарги заперечив, вважає вимоги скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Приватний підприємець ОСОБА_2 у судовому засіданні 18.01.2017 року надав суду пояснення по суті скарги. Зазначив, що висновок та звіт про вартість арештованого майна були складені відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440, Національного стандарту №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1442 та Міжнародних стандартів оцінки 8-е видання, 2007 року.

Розгляд справи відкладався на 07.02.2018 року.

До господарського суду Київської області 25.01.2018 року від приватного виконавця ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу б/н від 18.01.2018 року (вх.№1743/18 від 25.01.2018 року) в якому з поданою скаргою приватний виконавець не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні скарги.

До господарського суду Київської області від позивача (стягувача) надійшли заперечення б/н від 29.01.2018 року (вх.№1977/18 від 29.01.2018 року) на скаргу боржника.

Від скаржника (боржника) на адресу суду надійшли письмові пояснення б/н від 05.02.2018 року (вх.№2484/18 від 06.02.2018 року) та копія звіту про оцінку майна - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 суб'єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця Жук В.М. (б/н від 30.01.2018 року) і копія звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 Фізичної особи-підприємця Кізіль Р.В. (не містить посилання на дату оцінки об'єктів майна).

У судовому засіданні 07.02.2018 року оголошено перерву до 28.02.2018 року на 11:15.

Від позивача (стягувача) на адресу суду надійшли заперечення б/н від 26.02.2018 року (вх.№4082/18 від 27.02.2018 року) на скаргу боржника.

Від скаржника (боржника) на адресу суду 28.02.2018 року надійшло клопотання б/н від 26.02.2018 року (вх.№4204/18 від 28.02.2018 року) про долучення до справи додаткових документів.

У судовому засіданні 28.02.2018 року оголошувалась перерва до 13.03.2018 року на 11:30.

До господарського суду 12.03.2018 року від позивача (стягувача) надійшли пояснення б/н від 07.03.2018 року (вх.№4842/17 від 12.03.2018 року) на скаргу боржника.

Розглянувши викладені в скарзі обставини, дослідивши надані учасниками провадження докази та пояснення, враховуючи матеріали виконавчого провадження та відзив, наданий приватним виконавцем, судом встановлено наступне.

Не погоджуючись с висновком про вартість майна скаржник посилається на те, що при його складені були допущені суттєві порушення, а саме, оцінювачем не обстежувались об'єкти оцінки майна на дату такої оцінки, оцінка не ґрунтується на результатах аналізу цін продажу, оскільки порівнювались лише пропозиції. Скаржник вважає, що вартість оціненого нерухомого майна є значно заниженою та не об'єктивною, що порушує його права.

Постановою ВП №55150445 від 13.11.2017 року приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2017 року №911/1712/17.

23.11.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 винесено постанову ВП №55150445 про опис та арешт майна (коштів) боржника - земельної ділянки, загальною площею 0,3849 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - комерційне використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлової будівлі загальною площею 199,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна НОМЕР_8, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до ч.1,2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Оскільки, сторонами не досягнуто згоди щодо вартості майна, стягувачем - ТОВ "Е100 Україна" 06.12.2017 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 надіслано заяву №1 від 06.12.2017 року про визначення вартості майна боржника та залучення експерта для проведення оцінки майна боржника.

Тому, зі спливом 10-денного строку з дня винесення приватним виконавцем постанови від 23.11.2017 року ВП №55150445 про опис та арешт майна (коштів) боржника, оскільки, сторони виконавчого провадження письмово не повідомили виконавця щодо вартості майна, а також на підставі заяви стягувача, приватним виконавцем з метою оцінки вказаного майна, для подальшої його реалізації на конкурсних засадах (аукціон, прилюдні торги) 06.12.2017 року винесено постанову ВП №55150445 про призначення суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", що діє на підставі сертифікату від 22.03.2017 року за №233/17, виданого Фондом державного майна України зі строком дії до 22.03.2020 року.

Суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", в особі директора ОСОБА_7, попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

07.12.2017 року між приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" укладено договори №0081, №0082, №0083 про проведення незалежної оцінки майна боржника: земельної ділянки та нежитлової будівлі, сідлового тягача та напівпричіпу.

На виконання умов зазначених договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" складено звіти про оцінку за результатами проведення незалежної оцінки нежитлової будівлі загальною площею 199,1 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,3849 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - комерційне використання (дата оцінки 08.12.2017 року); колісного транспортного засобу - напівпричепу НОМЕР_5, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_6 (дата оцінки 07.12.2017 року); колісного транспортного засобу - напівпричепу НОМЕР_5, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_6, колір - червоний, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (дата оцінки 07.12.2017 року).

Згідно із висновком про вартість об'єкта оцінки - колісного транспортного засобу - сідлового тягача VOLVO FII 12-42T, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_7, колір - зелений, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (дата оцінки 07.12.2017 року), вартість станом на 07.12.2017 року становить 195200,00 грн.

Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки - колісного транспортного засобу - напівпричепу НОМЕР_5, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN НОМЕР_6, колір - червоний, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (дата оцінки 07.12.2017 року), вартість станом на 07.12.2017 року становить 104200,00 грн.

Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки - нежитлової будівлі загальною площею 199,1 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,3849 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - комерційне використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (дата оцінки 08.12.2017 року), вартість станом на 08.12.2017 року становить 481200,00 грн.

Зазначені висновки складені оцінювачем ОСОБА_8, який має кваліфікаційне свідоцтво від 27.07.2013 року МФ №8143 видане, Фондом державного майна України.

У своєму висновку оцінювач (експерт) зазначає, що для оцінки об'єктів використано порівняльний та дохідний підхід відповідно до вимог Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", "Про оцінку земель", "Про заставу", "Про виконавче провадження", Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року №1531, Порядку проведення грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.01.2003 року №2, "Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) реалізації заставленого майна, затвердженого Постановою КМУ №1448 від 22.12.1997 року, Інструктивним листом ФДМУ №10-36-12633 "Щодо оформлення звіту про оцінку майна і висновку про вартість майна" від 09.10.2003 року, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Міжнародними стандартами оцінки МСО 2007, з використанням Програмного комплексу "DonRest", Норм професійної діяльності оцінювача.

Висновки також містять основні показники із незалежної оцінки, які включають в себе інформацію про замовника оцінки, власника майна, форму власності, об'єкта оцінки, мету, базу, вид, використані стандарти оцінки та інші показники.

12.12.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області ОСОБА_2 відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржнику - Фізичній особі-підприємцю Яцюку В.О. надіслано копію перших сторінок висновку експерта про вартість майна для ознайомлення та до відома та повідомлено, що з повним висновком експерта можна ознайомитись у прийомні години в четвер з 10:00 до 13:00, за адресою: Київська область, м.Буча, вул.Нове Шосе, буд.3 та роз'яснено порядок оскарження звіту у разі незгоди з ним боржника.

Крім того, у відзиві на скаргу приватним виконавцем зазначено, що звіт про оцінку майна 13.12.2017 року був вручений боржнику особисто, що не заперечувалось скаржником у судових засіданнях.

Скаржник не погоджується зі звітом експертної оцінки майна та вважає, що викладені висновки необ'єктивні, а при складенні звіту, на думку скаржника, допущено наступні порушення: оцінювачем не було проведено безпосередній огляд і дослідження об'єкта оцінки, оцінювачем не було досліджено технічний паспорт на будівлю, а оцінка є значно заниженою та необ'єктивною.

При розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".

Як зазначалося вище, відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Як встановлено судом, сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості майна боржника, тому приватним виконавцем у відповідності до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" було залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - ТОВ "Приватна експертна служба", який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Судом встановлено, що державним виконавцем взято до уваги та дотримано вимоги ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" щодо дотримання порядку визначення вартості майна боржника. Зокрема, ним залучено належного, діючого на підставі чинного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, повідомлено про результати визначення вартості майна сторін у встановлені Законом строки, попереджено сторін про можливість оскарження висновку про оцінку майна, у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог, положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими для виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна усіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Такими нормативно-правовими актами з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 (надалі - Національний стандарт №1) та Національний стандарт №2, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004 року.

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п.п.50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 року №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Пункт 51 Національного стандарту №1 встановлює, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів, узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктами 3 та 53 Національного стандарту №1 передбачено, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкти оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики…,

Суд зазначає, що, згідно ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Тобто, звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення суб'єкту оціночної діяльності, а є письмовим документом, що носить інформативно-аналітичний характер: описуються база та мета оцінки, містяться розрахунки, аналіз інформації, аналітичні дослідження, за результатом яких готується висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки.

Звіт готується відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національних стандартів з оцінки, Методики оцінки та нормативних актів Фонду державного майна України.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Оскільки, оскаржуваний звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) за своєю суттю є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, належним способом його спростування може бути проведення повторної, додаткової, комплексної чи колегіальної експертизи відповідно до положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про судову експертизу" або надання суду стягувачем інших доказів в підтвердження факту невірного складання цього звіту з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з тим, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оцінювачем не було проведено безпосередній огляд і дослідження об'єкта оцінки, а під час дослідження використано застарілі дані.

Натомість у Розділі 1 "Загальні положення" звіту про оцінку земельної ділянки та нежитлової будівлі від 08.12.2017 року містяться відомості про те, що виконавцем звіту відповідно до вимог законодавства виконано незалежну оцінку у такій послідовності, зокрема п.2, 3 "- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру оцінки та використання її результатів (огляд об'єкта оцінки провів представник суб'єкта оціночної діяльності)". У Розділі 6 "Характеристика об'єкта оцінки" звіту про оцінку земельної ділянки та нежитлової будівлі від 08.12.2017 року зазначено, "огляд об'єкта оцінки провів представник суб'єкта оціночної діяльності, стан об'єкта характеризується як "задовільний".

Пунктом 55 розділу "Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна" Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 передбачено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством.

Таким чином, висновки щодо вартості майна боржника ґрунтуються в тому числі на даних, одержаних за наслідками візуального огляду оцінювачем об'єктів оцінки, що відповідає вимогам нормативних актів, наведених вище. Твердження скаржника стосовно того, що оцінювачем не обстежувались об'єкти оцінки на дату оцінки є його власними припущеннями, що не підтверджені документально. Належних та допустимих доказів того, що оцінювачем не було здійснено такого огляду скаржником суду не надано. Відтак, доводи скаржника, що оцінювачем не здійснювався огляд об'єктів оцінки, судом не приймаються.

Докази надання скаржником до матеріалів виконавчого провадження документально підтвердженої інформації про покращення майна відсутні, а усні твердження у судових засіданнях представника скаржника стосовно наявності перебудови/добудови/самовільного будівництва/реконструкції об'єкта оцінки у матеріалах справи відсутні.

Надана до матеріалів справи (клопотання б/н від 26.02.2018 року (вх.№4204/18 від 28.02.2018 року) копія акту від 23.02.2018 року не приймається судом до уваги, оскільки такий акт складено вже після проведення огляду та оцінки майна боржника (станом на 23.02.2018 року) і не може свідчити про те, що оцінювачем не оглянуто нежитлову будівлю за адресою: Київська обл., Сквирський р-н, м.Сквира, вул.Залізнична, 10-Б.

Відповідно до пояснень, наданих приватним виконавцем у процесі судового розгляду, оцінку майна боржника здійснено та виконано в межах та на підставі наданих замовником правовстановлюючих та інших документів на момент оцінки. При цьому, у ході оцінки майна окремо зазначено і взято до уваги, зокрема, вказано у звіті про оцінку, що на дату огляду (дату оцінки) стан нежитлової будівлі визначений як "задовільний"; оцінка об'єкта проводилась виходячи із результатів проведеного оцінювачем (представником) огляду та фотофіксації наявності та технічного стану майна боржника - нежитлової будівлі.

Стосовно усних тверджень скаржника, що при оцінці майна оціювачем не було досліджено технічний паспорт на нежитлову будівлю, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 Національного стандарту №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004 року (далі - Національний стандарт №2), вихідними даними про фізичні характеристики земельних поліпшень можуть бути: документи бюро технічної інвентаризації; проектно-кошторисна документація будівництва об'єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації цього об'єкта не виявлено розбіжностей між його фактичними фізичними характеристиками та такою документацією; документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що підтверджують фізичний (технічний) стан поліпшень, проведених спеціалізованими організаціями, які відповідно до законодавства мають право виконувати такі роботи.

Згідно ч.2 Національного стандарту №2, будівлі - це земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.

Відповідно до п.52 Національного стандарту №1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Тобто, зазначений нормативно - правовий акт, яким керується у своїй діяльності оцінювач при складанні звіту про оцінку, не містить прямої вказівки на те, що технічний паспорт на нежитлову будівлю є обов'язковим документом, для здійснення професійної діяльності оцінювачем.

Технічний паспорт - це інформаційно - довідковий документ, виготовлений на підставі проведеної технічної інвентаризації, який містить інформацію про технічні показники будівлі, поверховість, загальна площа, законність побудови. У ньому також вказані такі параметри: рік будівлі, інженерні мережі, план будівлі поверхово, санітарно-гігієнічні нормативи приміщення і загальні відомості про систему і конструкції будинку.

Суд зазначає, що відповідно до п.51 Національного стандарту №1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі, у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктами 3 та 53 Національного стандарту №1 передбачено, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики…,

Крім того, технічний паспорт на нежитлову будівлю є виключно інформаційно-довідковим документом, в той час як метою оцінки майна є визначення її ринкової вартості для подальшої реалізації такого майна. Тому оцінювачем досліджуються та аналізуються всі істотні відомості про об'єкти оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики.

З приводу тверджень скаржника про заниження оцінювачем вартості об'єкта оцінки в звіті про оцінку майна від 08.12.2017 року суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 (далі - Національний стандарт №1) ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Надані скаржником до матеріалів справи звіти про оцінку майна боржника, земельної ділянки та нежитлової будівлі, якими визначено вищу вартість об'єктів, ніж зазначено в оскаржуваному звіті, є альтернативними, окремими судженнями, які не свідчать про порушення при складенні оскаржуваного звіту та не є підставою для його скасування. Крім того, надані скаржником звіти не можуть братися судом до уваги, оскільки, в них відсутні відомості про попередження оцінювачів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту. Також, копія звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, що проводилась Фізичною особою-підприємцем Кізіль Р.В., взагалі не містить посилання на дату проведення оцінки.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Таким чином, законодавством передбачається можливість сторін виконавчого провадження самостійно визначити вартість майна, щодо якого відбуватиметься стягнення. Але, у встановлений законом 10-дениий строк боржником не було погоджено зі стягувачем вартість майна та не було повідомлено приватного виконавця письмово про визначену вартість, тобто, скаржник не скористався своїм правом щодо погодження вартості майна.

Представником скаржника не надано суду доказів на підтвердження того, що при проведенні оцінки майна було занижено вартість об'єкта нерухомості, усі викладені в скарзі мотиви фактично зводяться до припущень, не підтверджених належними та допустимими доказами. В свою чергу, суд зазначає, що перевірка неповноти викладених у звіті даних можлива при рецензуванні такого звіту у випадку його призначення.

Нормами чинних положень Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено поняття "рецензування звіту".

Однак, відповідно до норм ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

В матеріалах справи відсутні докази реалізації скаржником свого права заявити вимогу про рецензування звіту про оцінку майна в порядку, передбаченому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Скарга не містить доказів та посилань на те, чи звертався скаржник із запереченнями на звіт про оцінку майна до приватного виконавця.

Представником скаржника у судовому засіданні 13.03.2018 року зазначено, що незгода полягає у визначенні вартості спірного майна та у порушенні оцінювачем процедури оцінки майна. Однак, при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам ст.ст. 57,58 Закону України "Про виконавче провадження", які на думку суду дотримані. Будь-яких об'єктивних, належних доказів, які б свідчили про заниження оцінювачем вартості об'єкта оцінки скаржником не надано.

Скаржником не доведено вчинення приватним виконавцем дій, які суперечили нормам чинного законодавства України під час здійснення виконавчих дій (зокрема, щодо оцінки майна боржника) з виконання наказу господарського суду Київської області від 20.10.2017 року №911/1712/17.

За таких обставин, повно та об'єктивно дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доводи скаржника визнаються господарським судом неправомірними, а тому, скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 202, 216, 234, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Яцюка Вадима Олександровича б/н від 22.12.2017 року (вх.№2/18 від 09.01.2018 року) на дії приватного виконавця ОСОБА_2 щодо оцінки майна боржника відмовити повністю.

2. Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та приватному виконавцю ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 16.03.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць