Постанова

від 12.03.2018 по справі 904/10960/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10960/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

секретар: Манчік О.О.

за участю:

від позивача: Бичков В.В., ордер серії ДП №626/000047 від 13.02.2018 р., адвокат;

від відповідача: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи-1: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи-2: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штельмаха Віталія Віталійовича

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року (суддя - Красота О.І., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 11.12.2017 року)

у справі № 904/10960/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1", м. Херсон

до Фізичної особи-підприємця Штельмаха Віталія Віталійовича, м. Верхньодніпровськ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_3, м. Херсон;

2.Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод", м. Херсон

про стягнення 650 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених позовних вимог та рішення місцевого господарського суду:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Штельмаха Віталія Віталійовича про стягнення 650 000,00 грн. заборгованості зі сплати суборендних платежів відповідно до умов договору суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

16.01.2017 та 18.01.2017 року позивачем уточнені позовні вимоги в частині реквізитів сторін (а.с.62, 68, т.1).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 650 000,00 грн. заборгованості та 9 750,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 року скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

При цьому у постанові суду касаційної інстанції вказано про те, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки договору суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15, оригіналу договору суборенди матеріали справи не містять, судами не встановлено кому на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, які були надані в оренду (суборенду), матеріали справи не містять договору оренди майна, на підставі якого виник спір з суборенди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 (третя особа-1) та Приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод" (третя особа-2).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року у справі № 904/10960/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штельмаха Віталія Віталійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" 650 000,00 грн. заборгованості, 9 750,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що на час розгляду справи договір суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року є дійсним. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач здійснював підприємницьку діяльність та використовував об'єкт суборенди у спірний період. Докази належного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за договором суборенди матеріали справи не містять. На час розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2017 року у справі № 904/10960/16 задоволено клопотання позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року у даній справі, справу направити для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- судом першої інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису на договорі суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року, чим було порушено процесуальні права відповідача;

- судом не взяті до уваги доведені відповідачем факти шахрайства позивача та третіх осіб, оскільки, зазначивши номер довідки та кримінального провадження, порушеного по заяві відповідача, суд вказує, що відповідачем не надано доказів порушення кримінальної справи щодо позивача та третіх осіб;

- крім того, суд першої інстанції у рішенні вказує, що власником дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" є ОСОБА_3, що спростовується Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", який судом долучено до справи, оскільки в графі про відокремлені підрозділи підприємства вказаний саме цей оздоровчий табір; таким чином, на думку скаржника, один і той же об`єкт нерухомості не може бути у власності різних осіб;

- також скаржник вказує на те, що він був запрошений на розгляд справи №667/9792/15-ц (номер провадження 2/766/1743/16) до Херсонського міського суду Херсонської області за позовом ТОВ "Реал-Медіа+1" до ФОП Штельмаха В.В., ОСОБА_4 про солідарне стягнення грошових коштів за спірним договором суборенди; під час розгляду справи № 904/10960/16 у суді першої інстанції позивач не вказував, що за спірним договором відповідачем є ОСОБА_4 та не надавав з цього приводу будь-яких пояснень.

Узагальнені доводи інших учасників справи:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін, зазначаючи те, що доводи скаржника з посиланням на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо дитячого табору оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" є безпідставними, оскільки вказаний реєстр не визначає прав власності на нерухоме майно, а державний реєстратор такі відомості не перевіряє та не підтверджує; відповідач жодного разу не надав суду оригінал договору, на який посилається як фактичну підставу користування ним нерухомим майном, що належить на праві власності третій особі - ОСОБА_3; у поданій відповідачем ксерокопії договору оренди № 09/04-15 від 09.04.2015 року в юридичних та банківських реквізитах вказаний код ЄДРПОУ та поточний банківський рахунок позивача; щодо посилань скаржника на необхідність скасування рішення у цій справі та передачі справи за підсудністю до іншого суду (Херсонського міського суду Херсонської області), посилання на існування справи № 667/9792/15-ц, то у вказаній справі ФОП Штельмах В.В. не має статусу відповідача. Крім того, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що скаржнику безпідставно відновлено строк на подання апеляційної скарги, оскільки на підтвердження неможливості вчасного подання скарги скаржником надано довідку медичного комунального закладу, видану в.о. головного лікаря Комунального закладу "Верхньодніпровська центральна районна лікарня" (без дати, реєстраційного номеру, печатки, штампу), про те, що в період з 15-29 грудня 2017 року відповідач перебував на амбулаторному лікуванні, проте, на адвокатський запит головний лікар КЗ "Верхньодніпровська центральна районна лікарня" відповів, що видана довідка не свідчить про непрацездатність Штельмаха В.В. у період з 15 по 29 грудня; амбулаторне лікування (на дому) не свідчить про обставини, викладені у заяві-клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; перебування відповідача на лікарняному не підтверджується жодним доказом у справі, отже, факт працездатності скаржника свідчить про те, що останній навмисно ввів суд в оману щодо неможливості вчасного подання скарги. Також позивачу стало відомо, що відповідач разом з представником 18.12.2017 року перебував у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області де особисто знайомився з матеріалами цивільної справи і знімав копії, а відтак, інформація, викладена у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення містить завідомо неправдивий характер та спрямована на введення суду в оману щодо хвороби відповідача; при цьому, ознайомившись з матеріалами справи № 667/9792/15-ц відповідач навмисно не подав ухвалу від 15.07.2016 року про закриття провадження в частині позовних вимог до ФОП Штельмаха В.В. через підсудність таких вимог господарському суду та залучення скаржника до цивільної справи в якості третьої особи.

Третя особа-1 - ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу також не погоджується з її доводами, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, вказує на те, що підстави для передачі справи за підсудністю відсутні, оскільки провадження у цивільній справі, яка розглядається в Херсонському міському суді Херсонської області, в частині вимог до ФОП Штельмаха В.В. закрито; зазначає, що відповідачем навмисно перекручуються суттєві обставини справи, надаються застарілі дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо дитячого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" як дані щодо права власності; вимогу відповідача про призначення експертизи вважає заявленою з єдиною метою - зупинити провадження у справі, а, відтак, і виконавче провадження; при цьому ОСОБА_3 вказує, що для призначення експертизи повинні існувати достатні підстави, серед яких - подання до матеріалів справи іншого оригіналу договору, а призначення такої експертизи доцільно, коли іншими способами усунути протиріччя чи сумніви неможливо; при цьому, третя особа-1 вказує, що відповідачем досить тривалий час (третій рік розгляду справи) не подано господарському суду жодної інстанції оригіналу договору, який він вважає справжнім, але такі дії вчинити і не можливо, оскільки ПрАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" (третя особа-2) ніколи не укладав із відповідачем жодного договору; посилання скаржника на те, що визнання договору недійсним є його правом, а не обов`язком, не позбавляло останнього права подати у справу для огляду судом оригінал того договору, який він, за його твердженням, уклав; з урахуванням загального строку розгляду цієї справи (з листопада 2016 року), враховуючи належні та допустимі докази права власності третьої особи-1 на нерухоме майно, що є об`єктом оренди, зупинення провадження у справі в зв`язку з експертизою, ОСОБА_3 вважає невиправданим. Також третя особа-1 вказує на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи оглянуті в оригіналі всі договори, акти приймання-передачі майна, дані державних реєстрів щодо права власності, при цьому, надана відповідачем ксерокопія договору оренди від 09.04.2015 року № 09/04-15, укладеного нібито з третьої особою-2, в останньому розділі містить інформацію про код ЄДРПОУ та поточний банківський рахунок, який належить позивачу, а сам договір містить інформацію про непридатність об`єкту до використання у відповідності з метою орендаря - для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.

Також ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Третя особа-2 - ПрАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" також заперечує доводи апеляційної скарги, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, зазначає, що застаріла інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо дитячого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" не стосується предмету спору, оскільки державний реєстр не підтверджує права власності на нерухоме майно станом на період розгляду справи; вказує, що посилання скаржника на необхідність призначення експертизи є надуманими, оскільки останній жодного разу не надав суду оригінал того договору, який вважає справжнім; подана відповідачем ксерокопія договору оренди від 09.04.2015 № 09/04-15 не є належним та допустимим доказом та містить інформацію, яка дає підстави стверджувати, що саме ксерокопія є підробкою; в ксерокопії цього договору вказаний код ЄДРПОУ та поточний банківський рахунок позивача, а стан об`єкту оренди на момент передання в орендне користування - не придатним до використання у відповідності з метою орендаря; за правилами ч.6 ст.91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу; якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги; таким чином, третя особа-2 просить суд апеляційної інстанції витребувати у відповідача оригінал договору № 09/04-15 від 09.04.2015, а в разі ненадання - не брати до уваги ксерокопію, надану відповідачем, та заявлені у зв`язку з цим скаржником доводи до уваги; чергове посилання скаржника на неможливість подати оригінал такого договору слід розглядати як зловживання процесуальними правами на оскарження законного судового рішення; третя особа-2 зазначає, що орендних платежів відповідач не сплачував на рахунок ПрАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" ніколи та не мав жодних на це підстав, на користь позивача орендні платежі не сплачуються, на думку третьої особи-2, оскільки скаржник не визнає договір суборенди, при цьому відповідачем визнано, що останній користувався нерухомим майном, власником якого є третя особа-1, яка підтвердила свої права власності та факт передачі нерухомого майна в оренду позивачу з правом подальшої суборенди.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року у даній справі було залишено без руху з підстав відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Судом встановлено відповідачу строк до 02.02.2018 року (включно) для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідної заяви до суду.

02.02.2018 року, тобто в межах строку, встановленого судом для усунення недоліків від відповідача надійшла заява (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заява (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що відповідач в період з 15.12.2017 року по 29.12.2017 року перебував на амбулаторному лікуванні в КЗ "Верхньодніпровська ЦРЛ" ДОР. До вказаної заяви скаржником надано відповідні докази.

Ухвалою від 07.02.2018 року Фізичній особі - підприємцю Штельмаху В.В. відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження у справі, скаргу призначено до розгляду на 12.03.2018 року.

02.03.2018 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про постановлення окремої ухвали в порядку ст.246 Господарського процесуального кодексу України щодо зловживання процесуальними правами та введення суд в оману фізичною особою - підприємцем Штельмах В.В. в зв`язку з використанням ним довідки КЗ "Верхньодніпровська центральна районна лікарня", яка містить ознаки офіційного документу до якого внесені неправдиві відомості з метою введення суд в оману для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; порушення порядку видачі Штельмаху В.В. довідки про тимчасову непрацездатність за період з 15-29 грудня 2017 року в.о. головного лікаря вказаного медичного закладу у випадку не передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян; з направленням вказаної ухвали за вищевказаними фактами до прокуратури Дніпропетровської області.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Системний аналіз статті 246 Господарського процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що окрема ухвала виноситься судом виключно за своєю ініціативою, а не за заявами, клопотаннями сторін, і лише в тому разі, коли під час розгляду справи суд виявить порушення законодавства або недоліки в діяльності будь-яких осіб.

Стосовно обґрунтування поданої позивачем заяви колегія суддів вказує наступне. Суд, вирішуючи питання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, не ставить під сумнів надані стороною докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин, не досліджує питання дійсності доказів, поданих скаржником, а лише звертає увагу чи є такі обставини поважними відносно неможливості подачі скарги у встановлений законом строк. В даному випадку лікування відповідача мало місце, хоча і амбулаторно, що не спростовано в.о. головного лікаря комунального медичного закладу у відповідях на запит представника позивача. При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. Так, у справі "Bellet v. France", Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації. Крім того, в практиці Європейського суду з прав людини містяться ще й такі висновки, що таке правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини"). Правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватись автоматично, тобто, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

12.03.2018 року від відповідача до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник відповідача в судове засідання з`явитись не може; відповідач не може здійснити самопредставництво, оскільки не є юридично обізнаною особою; неявка представника буде первинною, послуги адвоката відповідачем вже оплачені, а тому скаржник не зможе скористатись послугами іншого адвоката у такий короткий термін. В якості додатку до зазначеного клопотання наданий ордер № 086947 від 06.03.2018 року.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Подане скаржником клопотання свідчить про обізнаність останнього з датою, місцем та часом розгляду справи, при цьому у вказаному клопотанні взагалі не наводяться доводи та не подаються докази підстав неможливості участі у судовому засіданні представника відповідача (скаржника), таких даних клопотання не містить.

Отже, в зв`язку із не зазначенням відповідачем причин неявки представника, та неможливості в зв`язку з цим визнання їх поважними, колегія суддів відхиляє заявлене клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2018 року заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач (скаржник) в судове засідання не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поданим клопотанням про відкладення розгляду справи.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином; крім того, третьою особою-1 заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції:

24.05.2012 року між учасником (акціонером) Публічного акціонерного товариства "Херсонський електромашинобудівний завод" ОСОБА_3 (третя особа-1, іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Херсонський електромашинобудівний завод", яке в подальшому змінило форму товариства на приватне акціонерне товариство "Херсонський електромашинобудівний завод" (третя особа-2, іпотекодавець), був укладений іпотечний договір, відповідно до предмету якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань, які виникли із договору поворотної фінансової допомоги № 237 від 08.06.2011 року щодо вчасного та у повному обсязі повернення до 31.05.2012 року 1 649 000 грн., передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно (комплекс "дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою: АДРЕСА_1) (п.1.1, 1.2 договору (а.с.51-54, т.2)).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Антоновою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 742; вказаним нотаріусом також накладено заборону на відчуження об`єкту іпотеки за реєстровим № 743.

Відповідно до пп.6.2.3.1 та пп.6.2.3 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: шляхом позасудового врегулювання за домовленістю сторін на підставі цього договору згідно з договором про задоволення вимог, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, у формах, порядку та на умовах, викладених в п.п.6.2.3.1 та 6.2.3.2 цього пункту договору у порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому зазначені нижче застереження, за умови не укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, є договором про задоволення вимог іпотекодержателя; шляхом набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".

31.08.2012 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності (із часткою 1/1) на дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом № 35351070 із державного реєстру прав, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації (а.с.55, т.2), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.01.2017 року № 78048266 (а.с.82-83, т.1), довідкою із цих же реєстрів від 17.11.2017 № 104121070 (а.с.16-17, т.2).

Відповідно до довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 28.11.2017 № 105329160 обтяження на об`єкт нерухомості (комплекс "дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1"; АДРЕСА_1) було припинено в зв`язку із рішенням про державну реєстрацію прав за ОСОБА_3 (а.с.61, т.2).

Таким чином, право власності на об`єкт - комплекс "дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташований за адресою АДРЕСА_1, - належить ОСОБА_3 (третя особа-1), що підтверджено матеріалами справи.

09.04.2015р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" (орендар) укладений договір оренди, яким регулюються правовідносини пов'язані із передаванням орендодавцем орендареві за плату у тимчасове користування (оренду) задля здійснення останнім його діяльності, наступного об'єкту оренди, що становить - комплекс дитячий оздоровчий табір "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за адресою: АДРЕСА_1; об`єкт суборенди - дитячий табір оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (п.1.1 договору оренди (а.с.65-67, т.1, а.с.93-95, т.2)).

Цим же пунктом договору оренди визначено, що об`єкт оренди на момент передання в орендне користування - є пристосованим до використання у відповідності з метою орендаря - під надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей та відпочиваючих в "дитячому оздоровчому таборі "ІНФОРМАЦІЯ_1", на що орендар самостійно отримує відповідні дозволи компетентних служб і органів та повністю несе самостійну відповідальність за свою діяльність в приміщенні, що передається в оренду перед усіма контролюючими органами.

Відповідно до п.1.3 договору оренди передача об'єкту оренди, не спричиняє передачу орендареві права власності на нього. Власником об'єкта оренди залишається орендодавець, об'єкт належить йому на праві власності. Об`єкт оренди передається орендодавцем орендареві відповідно до умов цього договору, а орендар користується ним відповідно до умов та протягом дії цього договору оренди.

Пунктом 2.1 договору оренди встановлено, що передача орендареві об`єкту оренди здійснюється двосторонньою комісією до якої входять уповноважені на те представники сторін, з оформленням акту приймання-передачі, який є обов`язковим для підписання сторонами.

Згідно п.4.16 договору оренди, орендар має право передавати об'єкт оренди в оренду, суборенду чи користування іншим особам, на строк не більше строку дії цього договору.

Пунктами 6.1, 6.2 договору оренди встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками та закінчується 01.10.2015 року.

Факт передачі об'єкта оренди ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" підтверджується актом приймання-передачі об'єкту в оренду до договору оренди від 09.04.2015 (а.с.81, т.1, а.с.99, т.2).

Також, 09.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал-Медіа+1" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Штельмах Віталієм Віталійовичем (суборендар) укладено договір суборенди № 09/04-15, яким регулюються правовідносини, пов'язані із переданням орендарем суборендареві за плату у тимчасове користування (суборенду) задля здійснення останнім його діяльності, пов'язаної із організацією оздоровлення, відпочинку та виховання: дітей, дітей-сиріт, молоді, малозабезпечених, багатодітних, чорнобильців, дітей-інвалідів з фізичними та неврологічними відхиленнями з батьками чи іншими законними представниками в період оздоровчого сезону 2015 року на території ДТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розміщений за адресою: Херсонська область, Скадовський район, АДРЕСА_1 наступного об'єкта суборенди: комплекс - дитячий табір оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.11-13, т.1, а.с.122-124, т.1; а.с.96-98, т.2).

Пунктом 1.2 договору суборенди сторони домовились, що стан об`єкту суборенди на момент передання в суборендне користування - об`єкт є пристосованим до використання у відповідності з метою суборендаря - під надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей та відпочиваючих в дитячому таборі оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно пункту 1.1 цього договору, на що суборендар самостійно отримує відповідні дозволи компетентних служб і органів та повністю несе самостійну відповідальність за свою діяльність в приміщенні, що передається в оренду перед усіма контролюючими органами.

Відповідно до пункту 1.3 договору суборенди строк суборендного користування за цим договором визначається з 10.04.2015 року до 01.10.2015 року.

Згідно пункту 2.1 договору суборенди передача суборендареві об'єкта суборенди здійснюється орендарем за Актом приймання-передачі, який є обов'язковим для підписання сторін.

Пунктом 5.1 розділу 5 договору суборенди сторони узгодили, що за користування об'єктом суборенди суборендар виплачує орендареві суборендну плату, у розмірі 650 000 грн. 00 коп. /що за курсом НБУ (23,435369), на день укладення цього договору еквівалентно (становить) 27735,86 доларів США/ за весь період суборендного користування з 10.04.2015 року по 01.10.2015 року, за наступним графіком суборендних платежів:

65 000 грн. 00 коп. не пізніше 25.05.2015 року;

325 000 грн. 00 коп. не пізніше 10.07.2015 року;

165 000 грн. 00 коп. не пізніше 15.08.2015 року;

95 000 грн. 00 коп. не пізніше 15.09.2015 року;

Суборендна плата, визначена цим пунктом, оплачується суборендарем згідно рахунку орендаря на розрахунковий рахунок, визначений в ньому або вноситься в касу підприємства; підставою для нарахування та оплати суборендної плати визначеної цим договором буде рахунок орендаря на оплату.

Пунктами 6.1, 6.2 договору оренди встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками та закінчується 01.10.2015 року. Договір може бути пролонговано на інший термін за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Пунктом 10.6 договору суборенди сторони цього договору узгодили, що своїми підписами підтверджують, що укладання цього договору є добровільним, відповідає їх дійсним намірам; цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Доказів зміни, розірвання, визнання недійсним у встановленому законом порядку договору суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15 матеріали справи не містять. Отже, вказаний договір є дійсним.

На виконання договору суборенди між ТОВ "Реал-Медіа+1" та ФОП Штельмах В.В. складений та підписаний акт приймання-передачі об`єкту в суборенду до договору суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року (а.с.14, 125, т.1, а.с.99, т.2, на звороті).

Відповідач свої договірні зобов`язання з повної та своєчасної оплати суборендних платежів, встановлених графіком у п.5.1 договору суборенди, не виконав, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 650 000 грн.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилались вимоги про оплату заборгованості, зокрема: претензія (вимога) від 28.05.2015 р. № 1 з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" від 20.06.2015р. (а.с. 20, т.1), лист від 01.07.2015 року № 50/65 з описом вкладення (а.с.21, т.1), лист-вимога від 16.01.2017 року з описом вкладення в цінний лист від 17.01.2017 (а.с.77-78, т.1).

Матеріали справи свідчать, що позивач надавав відповідачу рахунки на оплату (а.с.53-56, т.1). Повторно рахунки на оплату надіслані позивачем відповідачу під час розгляду справи у господарському суді 18.01.2017 року (а.с.70-74, т.1).

Несплата відповідачем суборендних платежів і стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач під час перегляду судового рішення у суді касаційної інстанції факт укладення договору суборенди з позивачем заперечив, вказав, що 09.04.2015 року за № 09/04-15 уклав договір оренди з ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", як орендодавцем, відповідно до якого цим договором регулюються правовідносини пов`язані із переданням орендодавцем орендареві за плату у тимчасове користування (оренду) задля здійснення останнім його діяльності, послуги дитячих закладів з організації оздоровлення та відпочинку дітей, послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування, наступного об`єкту оренди: комплекс - дитячий табір оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.154-156, т.1).

Із наданої відповідачем копії договору оренди вбачається, що відповідно до пункту 5.1 договору за користування об`єктом оренди, орендар виплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за користування всіма об`єктами оренди та графік оплати визначається у додатковій угоді до цього договору оренди за весь строк орендного користування; підставою для нарахування та оплати орендної плати для орендаря, буде виступати рахунок на оплату.

А в розділі 12 "Місцезнаходження та реквізити сторін" з боку орендодавця - ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" вказані банківські реквізити ТОВ "Реал-Медіа+1" (позивача у цій справі).

Судом касаційної інстанції у постанові від 18.10.2017 року, якою скасовані попередні судові акти, було вказано, що судами не досліджений ні договір суборенди, ні договір оренди, з якого і виникли відносини суборенди, тому під час нового розгляду справи, судом першої інстанції були витребувані від сторін оригінали: договору оренди від 09.04.2015 року, договір суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15, оригінали актів приймання-передачі до них, оригінал договору оренди № 09/04-15 від 09.04.2015 року, наданий відповідачем в копії до суду касаційної інстанції.

Позивачем надані для огляду в судовому засіданні оригінали договору оренди від 09.04.2015 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 та акт приймання-передачі до нього, договір суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15, укладений між позивачем та ФОП Штельмах В.В. та акт приймання-передачі до нього. Всі ксерокопії вказаних документів, наявних у справі, особисто засвідчені суддею Господарського суду Дніпропетровської області, про що зазначено у рішенні суду. Крім того, оригінали вказаних договорів (оренди і суборенди) та акти приймання-передачі до них оглянуті в судовому засіданні 12.03.2018 року колегією суддів апеляційного господарського суду.

Відповідачем ні під час першого, ні під час повторного розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції оригінал договору оренди № 09/04-15 від 09.04.2015 року, укладеного між ним та ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", на наявність якого він посилався в суді касаційної інстанції, надано не було.

При цьому матеріали справи містять відповідь попереднього власника дитячого табору оздоровлення та відпочинку - ПраТ "Херсонський електромашинобудівний завод" - на запит ТОВ "Реал-Медіа+1" (лист від 19.05.2017 року № 50/69), в якому третя особа-2 повідомила, що ніколи не мала договірних відносин з ФОП Штельмах В.В. (а.с.132, т.1). Аналогічні пояснення викладені третьою особою-2 у відзиві на апеляційну скаргу.

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснював діяльність, зазначену у договорі суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15, та використовував об"єкт суборенди за призначенням у спірний період, зокрема:

- відповідач згідно наказу № 1 від 30.04.2015 року призначив на посаду директора дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" громадянина ОСОБА_6, уклав з ним договір від 30.04.2015 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.133, т.1);

- у червні 2015 року відповідачем укладені договори про надання послуг асенізаційною машиною, на розміщення твердих побутових відходів на полігоні виконавця (а.с.166-169, т.1);

- 03.07.2015 року відповідачу підписано: акт № 42 перевірки готовності до відкриття та функціонування закладів оздоровлення і відпочинку на території Скадовського району та дозволено використовувати табір у оздоровчому сезоні 2015 року (а.с.158, т.1); паспорт пляжу (а.с.159, т.1); санітарний паспорт дитячого оздоровчого закладу (а.с.160-161, т.1); паспорт оздоровчого закладу № 42 від 03.07.2015 року (а.с.162,-163, т.1); акт приймання дитячого оздоровчого табору № 25 від 06.07.2015 року (а.с.157, т.1);

- 07.08.2015 року відповідачем з ФОП Бузін О.Л. укладено договір оренди танцювально-спортивного майданчику, який розміщено за адресою АДРЕСА_1 (а.с.170-172, т.1);

- 10.08.2015 року відповідачем укладено з Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) договір № 69 про закупівлю послуг щодо тимчасового розміщення під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщення (послуги дитячих закладів з організації оздоровлення дітей учасників антитерористичної операції - жителів м.Києва), в пункті 5.1 якого зазначено місце падання послуг: Дитячий табір оздоровлення та відпочинку ВАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1 (а.с.126-127, т.1);

- сторонами вказаного договору складений на його виконання Акт приймання-передачі послуг № 1 від 01.09.2015 року (а.с.128, т.1);

- відповідачем сплачувались рахунки за використану електричну енергію (а.с.173-179, т.1).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що власником об`єкту оренди з 31.08.2012 року є ОСОБА_3 (третя особа-1), якою 09.04.2015 року укладений договір оренди з позивачем у цій справі, який в подальшому уклав договір суборенди із відповідачем № 09/04-15 від 09.04.2015 року, що підтверджено матеріалами справи.

Отже, договір оренди № 09/04-15 від 09.04.2015 року, укладений ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод" та ФОП Штельмах В.В., копію якого було надано відповідачем до суду касаційної інстанції, не може бути взятий до уваги, оскільки відповідач жодного разу не надав оригінал цього договору до судів усіх інстанцій, взагалі не довів його існування; крім того, такий договір не міг бути укладений, з огляду на те, що на 09.04.2015 року (дата договору) власником об`єкту була ОСОБА_3, а не ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", яке, до того ж, заперечує існування будь-яких договірних відносин з відповідачем.

Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції:

Аналізуючи відносини сторін, колегія суддів зазначає, що вони виникли із договору оренди, що регламентований главою 58 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України регламентовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч.1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 793, ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки матеріалами справи встановлено, що власником майна є ОСОБА_3, досліджені укладений між нею та позивачем договір оренди від 09.04.2015 року та акт приймання-передачі до нього, укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15 та акт приймання-передачі до нього, досліджені докази користування відповідачем майном, яке є предметом договору суборенди, встановлена наявність та направлення рахунків на оплату за договором суборенди та наявність заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором, не прийнято до уваги договір оренди, на який посилався відповідач у касаційній скарзі, то господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 650 000,00 грн. заборгованості з суборендної плати.

Стосовно доводів скаржника про безпідставну відмову в задоволенні його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису на договорі суборенди № 09/04-15 від 09.04.2015 року, то колегія суддів зазначає, що такого клопотання матеріали справи не містять. Крім того, у протоколі судового засідання від 05.12.2017 року також не зазначено про заявлення відповідачем вказаного клопотання. Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що в матеріалах справи містяться докази користування відповідачем у спірний період предметом договору суборенди, отже, навіть за умови підписання договору суборенди іншою особою, відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України подальшими діями скаржник схвалив укладений з позивачем правочин. Щодо договору оренди від 09.04.2015 року № 09/04-15, на який посилався скаржник в суді касаційної інстанції, укладений ним з ПАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", то можливість його укладення та існування спростовані матеріалами справи.

Щодо доводів скаржника про доведені відповідачем факти шахрайства позивача та третіх осіб, які підтверджуються довідкою Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 17.10.2017 року № 36/13626, то вказаною довідкою не підтверджуються факти шахрайства позивача та третіх осіб, а лише підтверджений факт прийняття такої заяви від відповідача. Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на неможливість надати оригінал договору оренди від 09.04.2015 № 09/04-15, на який посилався скаржник та копію якого надав в якості додатку суду касаційної інстанції, в зв`язку з наданням такого договору в якості додатку до заяви до відділу поліції, спростовуються самою заявою відповідача, оскільки в додатку до заяви вказано, що надано копію такого договору (а.с.211-214, т.1). Доказів вилучення оригіналу договору оренди органом досудового слідства або направлення оригіналу договору самостійно відповідачем до органу досудового слідства матеріали справи не містять. Також, колегія суддів зауважує, що обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.75 ГПК України).

Стосовно посилань скаржника на Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ "Херсонський електромашинобудівний завод", в якому зазначений об`єкт суборенди, як відокремлений підрозділ товариства, то вказаний витяг не є документом, який підтверджує право власності будь-якої особи на об`єкт нерухомості, а матеріалами справи достеменно встановлено, що власником спірного об`єкту нерухомості є третя особа-1 - ОСОБА_3, що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; вказаний об`єкт нерухомості набутий нею у законний спосіб, цей факт не заперечується третіми особами.

Доводи скаржника про існування цивільної справи №667/9792/15-ц (номер провадження 2/766/1743/16) за позовом ТОВ "Реал-Медіа+1" до ФОП Штельмаха В.В., ОСОБА_4 про солідарне стягнення грошових коштів за спірним договором суборенди, яка знаходиться у провадженні Херсонського міського суду Херсонської області та необхідність скасування рішення у цій справі та передання її за підсудністю до вказаного суду, не приймаються колегією суддів, оскільки відповідно до ухвали від 15.07.2016 року у справі № №667/9792/15-ц провадження у цивільній справі в частині вимог щодо ФОП Штельмах В.В. було закрито, роз`яснено позивачу - ТОВ "Реал-Медіа+1", що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства; ФОП Штельмах В.В. залучено до справи в якості третьої особи. При цьому закриття провадження у цивільній справи в частині вимог до ФОП Штельмах В.В. здійснено за його ж клопотанням. Звернення позивача з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом до відповідача відбулось після винесення вказаної ухвали (24.11.2017 року); суб`єктний склад сторін та предмет позову відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, місцезнаходження відповідача у Дніпропетровській області, отже, підстави для передання справи до будь-якого іншого суду за підсудністю відсутні. Стосовно доводів скаржника про те, що позивачем не надавались пояснення, що за спірним договором відповідачем є ОСОБА_4, вони не приймаються колегією суддів, оскільки вказана особа не є стороною спірного правочину - договору суборенди від 09.04.2015 року № 09/04-15 та не є відповідачем у цій справі.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перевірці рішення в апеляційному порядку, в зв`язку з чим правові підстави зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, як і відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штельмаха Віталія Віталійовича, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 року у справі № 904/10960/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 .03.2018 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

С.Г. Антонік

Суддя

---

Л.О. Чимбар