Постанова

від 05.03.2018 по справі 922/363/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2018 р. Справа № 922/363/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Буяновської Т.С., за довіреністю від 16.01.18 р. б/н;

відповідача - Франтовського В.М., за довіреністю від 21.12.17 р. № 21/12-01;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -не з'явилися;

Секретар судового засідання Казакова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. у справі № 922/363/17 (вх. №59 Х/3) та на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2017 р. у справі № 922/363/17 (вх. № 212 Х/3 )

за позовом ТОВ "Лідер-груп інтернешнл", м. Харків

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Державне підприємство "Український медичний центр сертифікації", м. Київ,

- Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Харків

до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", м. Харків

про заборону вчинення певних дій

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" звернулося до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код № 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) " , розробник ТОВ "Лідер груп", виробник фізична особа Черногубов Є.В., які були зареєстровані 25.06.2008 р. в Книзі обліку за № 04725906/011725 в ДП Харківстандартметрологія;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код № 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру ТУ У 26.6- 37191870-004:2013 виробу медичного "Комплекс для діагностики та терапії "Лідомед- Біо", розробник ТОВ НВП "ЛІДОМЕД-БІО", 61072, м. Харків, пр. Леніна, б. 31-В, кв. 107, виробник ІКС-Техно, Київська область, Макаровський район, с. Наливайкивка, вул. Леніна, д.96-д, Україна;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код № 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" КОД 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, компенсацію за порушення виключного майнового права у розмірі 800000,00 (вісімсот тисяч) грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код №37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" КОД 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.17 р. у справі № 922/363/17 (суддя Шарко Л.В., повний текст рішення складено 14.12.2017 р.) позовні вимоги задоволено повністю. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код № 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", розробник ТОВ "Лідер груп", виробник фізична особа Черногубов Є.В., які були зареєстровані 25.06.2008 року в Книзі обліку за №04725906/011725 в ДП Харківстандартметрологія;

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо", 61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код № 37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770, вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином (у тому числі відтворення, здавання в майновий найм, прокат, виготовлення з використанням цих технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, розроблення, погодження та реєстрацію на їх основі інших технічних умов, та інше передбачене законодавством України використання, а також транспортування, зберігання або володіння, з метою введення в цивільний обіг примірників творів) твору технічного характеру ТУ У 26.6- 37191870-004:2013 виробу медичного "Комплекс для діагностики та терапії "Лідомед- Біо", розробник ТОВ НВП "ЛІДОМЕД-БІО", 61072, м. Харків, пр. Леніна, б. 31-В, кв. 107, виробник ІКС-Техно, Київська область, Макаровський район, с. Наливайкивка, вул. Леніна, д.96-д, Україна;

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо" (61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код №37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" (КОД 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273) компенсацію за порушення виключного майнового права у розмірі 800000,00 (вісімсот тисяч) грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо" (61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код №37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" (КОД 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273) судові витрати у розмірі 15200,00 грн.

Рішення мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивач на законних підставах набув виключні мйнові права на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", у зв'язку з чим позивач обгрунтовано вимагає заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на використання, та використовувати будь-яким чином зазначений твір, в тому числі за ТУ У 26.6-37191870-004:2013 та стягнення компенсації за незаконне використання твору технічного характеру, за відсутністю у відповідача виключного права на цей твір технічного характеру і т. ін.

Відповідач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, просить це рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Також просить здійснити розподіл судових витрат, понесених у звязку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, стягнути з позивача на користь скаржника судові витрати у повному розмірі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема посилається на те, що господарський суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, про те, що позивач на законних підставах набув виключні майнові права на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" та про відсутність у відповідача таких прав, оскільки договори, на які посилається позивач в обґрунтування переходу до нього зазначених прав, а саме: договір від 24.12.2010 р., укладений між ТОВ Лідер-груп та ОСОБА_4 та договір від 01.02.2011 р., укладений між ОСОБА_4 та позивачем, не є договорами про передання майнових прав, враховуючи те, що в цих договорах не зазначено жодного майнового права на твір, яке відчужено та їх предметом визначено не майнові права інтелектуальні власності на спірний твір технічного характеру, а технічна документація як товар, тобто матеріальний об'єкт (річ), в якому такий твір втілено.До того ж, відповідач зазначає, що в договорі від 01.02.2011 р. зазначено, що разом із відчуженням технічних умов виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" ОСОБА_4 з невідомих підстав передає позивачеві права, передбачені статтею 495 Цивільного кодексу України, тобто майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка є іншим ніж твір технічного характеру об'єктом права інтелектуальної власності і щодо прав на неї ОСОБА_4 докази відсутні.

Крім цього, скаржник зазначає, що господарським судом першої інстанції взагалі не надано оцінки наданим відповідачем договорам, які підтверджують перехід до нього майнових авторських прав на спірний твір технічного характеру, а саме договору про передання виключного права на використання технічної документації від 02.10.2009 р., укладеному між ТОВ Лідер груп та ТОВ "Хвиля майбутнього та договору про передання виключного права на використання технічної документації від 18.08.2010 р., укладеному між ТОВ "Хвиля майбутнього" та відповідачем- ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", які, на думку відповідача, є договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на ТУ У 33.1-32030298-004:2008, оскільки містять всі умови, передбачені для таких договорів, зокрема умови про передання виключних майнових прав на використання зазначеного твору технічного характеру, й відповідно, підтверджують набуття відповідачем майнових прав інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру.

Також відповідач зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено суперечливі висновки, а саме:

"-за договором про передання виключного права на використання технічних умов від 25.08.2010 р., який укладений між ТОВ Лідер -груп та відповідачем, який відповідає вимогам Закону України Про авторське право і суміжні права до відповідача перейшли майнові права інтелектуальної власності на твір технічного характеру, в тому числі на спірні Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії "Лідомед-біо" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" ;

- позивач набув виключне майнове право на Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)"; відповідно до цього у позивача наявні правові підстави для вимагання заборонити відповідачу вчиняти дії спрямовані на використання та користування будь-яким чином зазначеного твору та стягнення компенсації за незаконне використання твору технічного характеру, за відсутністю виключного права на цей твір технічного характеру, а отже позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно до цього суд вважає за необхідне позов задовольнити".

При цьому, скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції послався не на той договір, на підставі якого до відповідача дійсно перейшли майнові права на спірний твір технічного характеру, оскільки такими договорами є договір про передання виключного права на використання технічної документації від 02.10.2009 р., укладений між ТОВ Лідер-груп та ТОВ "Хвиля майбутнього та договір про передання виключного права на використання технічної документації від 18.08.2010 р., укладений між ТОВ Хвиля майбутнього та відповідачем- ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", яким суд не надав оцінки і т. ін.

Позивач в судовому засіданні, у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 1123 від 31.01.2018 р.) та в письмових поясненнях по справі (вХ. № 2064 від 05.03.2018 р.), просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Зокрема позивач зазначає, що договір про передання виключного права на використання технічної документації від 02.10.2009 р., укладений між ТОВ Лідер груп та ТОВ "Хвиля майбутнього" та договір про передання виключного права на використання технічної документації від 18.08.2010 р., укладений між ТОВ Хвиля майбутнього та відповідачем- ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", на які відповідач посилається в обґрунтування переходу до нього майнових прав на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", не є належними доказами у справі, оскільки були складені шляхом підробки пізніше зазначених в них дат, а саме під час розгляду справ щодо спірних ТУ у адміністративних, господарських та цивільних судах.Позивач також зазначає, що зазначені договори, навіть в разі їх дійсності, не надають відповідачеві ніяких прав інтелектувальної власності на спірні технічні умови, оскільки за змістом цих договорів, відповідачеві правоволодільцем-ТОВ "Лідер-груп" надано строкове право користування технічними умовами на три роки і передбачена можливість продовження їх строку за взаємною згодою сторін автоматично на той самий строк за умови, що жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір за 7 календарних днів до закінчення строку дії договорів.Відповідно, дозвіл на використання ТУ за договором від 02.10.2009 р. міг діяти до 01.10.2011 р., а враховуючи що правоволоділець-ТОВ "Лідер-груп" був ліквідований 26.06.2013 р. , то відповідно, він не міг висловити волевиявлення на продовження строку договору від 25.08.2010 р., а тому зазначені договори після 26.06.2013 р. в будь-якому разі припинили свою дію згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України у зв'язку із ліквідацією сторони.

При цьому, позивач зазначає, що для внесення змін у ТУ на медичний виріб " Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо відповідач надав до ДП "Укрїнський медичний центр сертифікації , в числі інших документів не вищенаведені договори, а договір від 25.08.2010 р. про передання виключного права на використання технічної документації на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", укладений між ним та ТОВ Лідер-груп , який також є підробленим, що підтверджується висновком проведеної в рамках кримінального провадження судової технічної експертизи документів № 65 від 17.02.2017 р., в якому зазначено, що зображення відбитку круглої печатки ТОВ Лідер-груп у зазначеному Договорі та акті приймання-передачі документації до нього від 25.08.2010 р. відтворено способом струменевого друку і т. ін.

Крім цього, позивач зазначає, що він набув майнові права інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру на підставі договору від 01.02.20011 р. № 1, укладеного ним з правоволодільцем ОСОБА_4, в якому зазначено, що в результаті укладення цього Договору ОСОБА_4 втратила будь-які права на спірні ТУ, а позивач набув право на їх використання способами, передбаченими Цивільним кодексом України, Законом україни "Про авторське право і суміжні права", а також право дозволяти або забороняти третім особам використовувати технічні умови способами, передбаченими Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", у зв'язку з чим, на думку позивача, зі змісту цього Договору вбачається перехід до позивача усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності, передбачених ст. 424 Цивільного кодексу України, що дає підстави для кваліфікації його як договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що врегульований статтею 1113 Цивільного кодексу України і т. ін .

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2017 р. у справі № 922/363/17 виправлено описку, допущену судом в абзаці 7 на сторінці 6 рішення суду від 14.12.17 р. наступного змісту: " Абзац 7 на сторінці 6 рішення господарського суду Харківської області від 14.12.17 р. викласти в наступній редакції: "Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про передачу виключного права на використання технічних умов від 25.08.2010 р. (а. с. № 13-14 т. № 2), який укладений між ТОВ "Лідер-груп" та ТОВ "НВП" Лідомед - Био", не відповідає вимогам Закону України "Про авторські і суміжні права", що підтверджується висновком експерта Харківського НД ЕКЦ від 17.02.17 р. № 65 (т. 2 а. с. 141-143)".

Відповідач подав на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права просить її скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. у справі № 922/363/17, в частині абзацу сьомого на сторінці шостій рішення залишити без змін, у первісній редакції, а саме: "Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про передачу виключного права на використання технічних умов від 25.08.2010 р. (арк. справи №14-14 том №2), який укладений між ТОВ "Лідер-грп" та ТОВ "НВП "Лідомед-Біо", відповідають вимогам Закону України "Про авторське і суміжні права", а саме за умовами договору до відповідача перейшли майнові права інтелектуальної власності на твір технічного характеру в тому числі й на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-Біо" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", п. 2.1. вказаного договору", здійснити розподіл судових витрат понесених у звязку з переглядом ухвали господарського суду Харківської області від 22.12.2018 р. у справі № 922/363/17 у суді апеляційної інстанції, стягнувши з позивача на користь відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1762 грн., у повному розмірі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема на те, що на порушення статті 89 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., при винесенні оскаржуваної ухали здійснено не виправлення описки чи помилки, а частково змінено зміст рішення щодо суті спору, шляхом включення до нього нових даних, а саме виключення наведених в абз. 7 стор. 6 рішення даних щодо відповідності умовам чинного законодавства договору про передачу виключних майнових прав на використання технічних умов від 25.08.2010 р. та перехід за ним виключних майнових прав на спірний об'єкт інтелектуальної влансті та внесення замість них даних щодо невідповідності зазначеного договору Закону України Про авторські та суміжні права та підтвердження зазначеної обставини висновком есперта Харківського НЕ ЕКЦ від 17.02.2017 р. № 65, про який не згадується ані в описовій, ані в мотивувальній частині рішення і т. ін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

28.03.2008 р. ТОВ "Лідер-груп" отримано свідоцтво про Державну реєстрацію НОМЕР_2 від 28.03.2008 р. на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" (далі по тексту - система), яке було видано Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення відповідно до наказу №35-Адм Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 28.03.2008 р., де в якості розробника Системи зазначено ТОВ "Лідер-груп", а в якості виробника зазначено фізичну особу - підприємця позивача Черногубова Є.В. (Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_1 від 31.01.2007 р). Термін дії Свідоцтва НОМЕР_2 до 28.03.2013 року.

У 2010 році Черногубов Є.В., склав повноваження директора ТОВ "Лідер-груп", та вийшов зі складу зазначеного Товариства, а його учасником з часткою 100% став ОСОБА_5

24.12.2010 р. між ТОВ "Лідер-груп" в особі директора ОСОБА_5 укладено договір з фізичною особою - ОСОБА_4 про передання (відчуження) прав на технічні умови.

Згідно з п. 1.1. Розділу 1 "Предмет договору", відчужувач зобов'язується передати належний йому товар у власність набувача, а набувач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно п.2.1. Розділу 2 зазначеного Договору "Відомості про товар" товар-це технічні умови на: СИСТЕМУ ЛІКУВАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНА ДЛЯ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ "ЛІДОМЕД-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008); Технічні умови на: УСТАНОВКУ ПО ДОЧИЩЕННЮ СТРУКТУРЮВАННЮ ВОДИ СЕРІЇ "LEADER" (ТУ У 29.2-32030298-001-2004); Технічні умови на: СТУКТУРУРАТОР "МАГНЕТІК-АНТИНАКИП" (ТУ У 28.3.-32030298-002:2006).

Відповідно до п.п. 3.4., 3.5. Договору після підписання Акту приймання-передачі Технічних умов та їх оплати Набувачем, Відчужувач не має права у будь який спосіб використовувати у своїй діяльності, продавати або відчужувати в будь який спосіб третім особам продані Технічні умови, або інформацію, що в них міститься. Відчужувач гарантує, що на момент передання товару Набувачу: лише йому належать майнові права на товар; майнові права на товар повністю або частково не передано (не відчужено) третім особам; майнові права на товар (повністю або частково) не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.

01.02.2011 р. Фізична особа ОСОБА_4 (відчуджувач) уклала договір з ТОВ "Лідер-груп інтернешнл" (набувач)-позивачем про передання (відчуження) прав на технічні умови, серед яких були технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)".

Згідно з п.2.1. вищезазначеного Договору, відчуджувач у повному складі передає (відчуджує) набувачу -позивачеві права на використання технічних умов на: СИСТЕМУ ЛІКУВАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНА ДЛЯ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ "ЛІДОМЕД-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008); Технічні умови на: УСТАНОВКУ ПО ДОЧИЩЕННЮ СТРУКТУРЮВАННЮ ВОДИ СЕРІЇ "LEADER" (ТУ У 29.2-32030298-001-2004); Технічні умови на: СТУКТУРУРАТОР "МАГНЕТІК-АНТИНАКИП" (ТУ У 28.3.-32030298-002:2006) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу

Розділом першим даного Договору в частині термін "передача прав" тлумачиться як - передання прав на Технічні умови до Предмету договору (п.2.1), встановлених ст. 495 Цивільного кодексу України (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку), без обмежень способів використання цих Технічних умов. Решта термінів, що використовуються в Договорі, визначаються згідно з нормами чинного законодавства України.

Натомість 12.04.2011 р. відповідачеві- ТОВ НВП Лідомед-Біо видано свідоцтво про державну реєстрацію за № 7650/2008 від 12.04.2011 р. на виріб Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298/004:2008) на підставі наказу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України від 12.04.2011 р. № 213 про внесення в Державний реєстр медичної техніки і виробів медичного призначення україни, де в якості розробника зазначено ТОВ НВП Лидомед-Біо, а в якості виробника -ТОВ ІКС-техно .

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України від 12.04.2011 р. №213 в частині перереєстрації та внесення змін до Державного реєстру медичної техніки та виробу медичного призначення - "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298/004:2008)" (п.2 Додатку 2 до наказу Державної служби України з лікарських засобів від 12.04.2011 р. №213 ).

В цій постанові зазначено, що 28.03.2013 р. закінчився термін дії свідоцтва про перереєстрацію медичних виробів Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо ТУ У 33.1.-32030298-004:2008, у зв'зку з чим відповідач у грудні 2013 року зареєстрував у Державній службі інтелектуальної власності технічні умови ТУ У 26.6.-37191870-004:2013 Комплекс для діагностики і терапії Лідомед-Біо .

09.12.2013 р. Державною службою з лікарських засобів на підставі наказу № 1713 відповідачеві видано свідоцтво про державну реєстрацію № 13344/2013 на медичний виріб Комплекс для діагностики і терапії Лідомед-Біо , де в якості розробника зазначено ТОВ НВП Лідомед-Біо а в якості виробника -ТОВ ІКС-техно ,Термін дії Свідоцтва -до 09.12.2015 р.

Позивач після закінчення дії належних йому ТУ У 33.1-32030298/004:2008 (строк дії ТУ до 25.06.2013 р.) звернувся до ДП Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації з проханням перереєструвати зазначені технічні умови для подальшої реєстрації медичного виробу в Державній службі України з лікарських засобів МОЗ України, однак отримав відмову з тих підстав, що у 2013 році вже зареєстровані технічні умови до медичного виробу Лідомед біо №26.6.-37191870-004:2013).

Позивач посилається на те, що у технічних умовах №26.6.-37191870-004:2013 відповідачем незаконно відтворено ідентичні за змістом та формою технічні умови ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до виробу медичного призначення Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо , які були зареєстровані 25.06.2008 р. в книзі обліку № 04725906/011725 в ДП Харківстандартметрологія та які, як твір технічного характеру є об'єктом прав інтелектуальної власності позивача, оскільки набуті ним на підставі вищенаведеного договору від 01.02.2011 р., укладеного з ним Фізичною особою ОСОБА_4

Позивач зазначає, що у зв'язку із наведеними діями відповідача він позбавлений права здійснити реєстрацію належних йому ТУ У 33.1-32030298-004:2008 до медичного виробу Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо в Державній службі України з лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України та виробляти медичний виріб Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-Біо , що призвело до значних збитків в його господарській діяльності.

Зважаючи на це, позивач листом від 05.12.2016 р. вих. № 05/12/16 направив до відповідача претензію, (т. 1 а.с. 68), в якій просив:

- негайно припинити використання об'єкта інтелектуальної власності, майнові права на який належать ТОВ Лідер груп інтернешнл , а саме Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", розробник ТОВ "Лідер груп", виробник фізична особа Черногубов Є.В., які були зареєстровані 25.06.2008 р. в Книзі обліку за № 04725906/011725 в ДП Харківстандартметрологія;

- не вчиняти дії, спрямовані на використання будь-яким чином твору технічного характеру ТУ У 26.6- 37191870-004:2013 виробу медичного "Комплекс для діагностики та терапії "Лідомед- Біо", розробник ТОВ НВП "ЛІДОМЕД-БІО", 61072, м. Харків, пр. Леніна, б. 31-В, кв. 107, виробник ІКС-Техно, Київська область, Макаровський район, с. Наливайкивка, вул. Леніна, д.96-д, Україна;

На зазначену претензію позивача відповідач відповіді не надав.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем не доведено наявності у нього майнових авторських прав на Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", оскільки у свідоцтві про державну реєстрацію від 28.03.2008 р. № 7650/2008 на систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" розробником зазначено не позивача, а ТОВ Лідер-груп і позивач не є правонаступником зазначеної юридичної особи, а в якості виробника-фізичну особу -підприємця Черногубова Є.В.За договором від 24.12.2010 р. ОСОБА_4 не набула від ТОВ Лідер-груп майнових авторських прав інтелектуальної власності на твір технічного характеру -Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", а набула право власності лише на матеріальний об'єкт, в якому цей твір втілено, оскільки в цьому Договорі не зазначено жодного майнового права на твір, яке відчужено, цей договір є не договором про відчуження майнових прав інтелектуальної власності, а договором купівлі-продажу речі-матеріального об'єкту, в якому втілено твір. З цих самих підстав, на думку відповідача, позивач за договором від 01.02.2011 р. придбав у ОСОБА_4 право власності на матеріальний носій, в якому втілено -Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)".До того ж, відповідач зазначає, що в в договорі від 01.02.2011 р. зазначено, що разом із відчуженням технічних умов виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)" ОСОБА_4 з невідомих підстав передає позивачеві права, передбачені статтею 495 Цивільного кодексу України, тобто майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка є іншим ніж твір технічного характеру об'єктом права інтелектуальної власності і щодо прав на неї ОСОБА_4 докази відсутні.

Також відповідач зазначає, що він на законних підставах використовує Технічні умови 26.6-37191870-004:2013 виробу медичного "Комплекс для діагностики та терапії "Лідомед- Біо", розробник ТОВ НВП "ЛІДОМЕД-БІО", 61072, м. Харків, пр. Леніна, б. 31-В, кв. 107, виробник ІКС-Техно.Зокрема відповідач зазначає, що після спливу терміну дії Свідоцтва на систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)"від 28.03.2008 р. № 7650/2008, строк дії якого вичерпано 28.03.2013 р. та після спливу дії Технічних умов виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", які були чинні до 25.06.2013 р. відповідач в листопаді-грудні 2013 року звернувся на загальних засадах відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки і виробів медичного призначення, затв. Постановою КМУ від 09.11.2004 р. № 1497 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками із заявою про реєстрацію медичного виробу Комплекс для діагностики та терапії Лідомед-Біо (ТУ У 26.6.-37191870-004:2013), в результаті чого відповідач отримав свідоцтво про державну реєстрацію цього медичного виробу від 09.12.2013 р. № 13344/2013.

Також відповідач зазначає, що співвласниками ТОВ "ЛІДОМЕД-БІО" Черногубовим Є.В. та ОСОБА_5 у Державному департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки отримано Свідоцтво на знак для товарів і послуг №91458, а саме, на знак "ЛІДОМЕД" (російською мовою "ЛИДОМЕД"), яке тією ж датою було зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.За цим Свідоцтвом., відповідно до статті 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг обсяг правової охорони щодо використання знака для товарів і послуг "ЛІДОМЕД" поширюється на 10-й клас товарів згідно з міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація)" - "лікарські (медичні) прилади".

Крім цього, відповідач посилається на те, що виключні майнові права на використання технічної документації, а саме на Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії Лідомед-БІО (ТУ У 33.1-32030298-004:2008) , були передані (відчужені) ТОВ Лідер-груп , за договором про передання виключного права на користування технічною документацією від 19.10.2009 р., ТОВ Хвиля майбутнього (мовою оригіналу: ООО Волна будущего ), а згодом, були відчужені останнім відповідачеві- ТОВ НВП ЛІДОМЕД-БІО за договором про передання виключного права на користування технічною документацією від18.08.2010 р. Зазначені договори, на думку відповідача, є договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на ТУ У 33.1-32030298-004:2008, оскільки містять всі істотні умови, передбачені для таких договорів, зокрема умови про передання виключних майнових прав на використання зазначеного твору технічного характеру і т. ін.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивач на законних підставах набув виключні майнові права на технічні умови на "Систему лікувально-діагностичну для біорезонансної терапії "Лідомед-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", у зв'язку з чим у позивача наявні правові підстави для вимог щодо заборони відповідачу вчиняти дії спрямовані на використання, та користування будь-яким чином зазначеного твору, в тому числі у ТУ У 26.6-37191870-004:2013 та стягнення компенсації за незаконне використання твору технічного характеру, за відсутністю у відповідача виключного права на цей твір технічного характеру.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, вони зроблені через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єктами авторського права є автори творів , зазначених у статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Відповдіно до статті 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права", авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Відповідно до статті 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.Відповідно до статті 1113 Цивільного кодексу україни, за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Відповідно до статті 33 Закону України Про авторське право та суміжні права , договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території , на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

В п. 26 постанови Пленуму вищого господарського суду україни від 17.10.2012 р. № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності , роз'яснено, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 ЦК України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. При цьому, слід мати на увазі, що майнові права, не зазначені в договорі як передані чи дозволені до використання, вважаються непереданими та недозволеними.

В п. 30.1 наведеної постанови зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо . У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об'єкт суміжних прав, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір або об'єкт суміжного права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

В п. 30.2. наведеної постанови зазначено, що частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Умову договору щодо зобов'язання фактично використовувати твір може бути включено до договору в разі, якщо сторони визнають її істотною, і тільки у цьому випадку колишній правовласник може вимагати від користувача фактичного використання твору.

Відсутність у договорі вказівки на конкретний твір, право на який передається за цим договором, означає, що сторонами в такому разі не визначено предмет договору і отже, він є неукладеним. Такі ж наслідки тягне за собою й відсутність у відповідному договорі хоча б однієї з умов, визначених згаданою нормою як істотна.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Частинами другою та третьою статті 15 Закону встановлено, що виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом, а виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів, публічне виконання і публічне сповіщення творів, публічну демонстрацію і публічний показ, а також їх переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни.

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються, зокрема, технічні умови.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про стандартизацію" технічні умови - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно з ч. З ст. 16 Закону України "Про стандартизацію" право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не довів наявність у нього майнових прав інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру, й відповідно прав вимагати заборони його використання відповідачем.

Зокрема, договір від 24.12.2010 р., укладений між ТОВ Лідер-груп та ОСОБА_7 за своєю правовою природою не є договором про передання майнових авторських прав на спірний твір технічного характеру, а є договорами купівлі-продажу, за яким відповідно до визначення ст. 655 ЦК України у власність передається майно(товар), враховуючи те, що в цьому договорі предметом визначено не майнові права інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру, а технічна документація як товар, тобто матеріальний об'єкт (річ), в якому такий твір втілено.

В свою чергу, відповідно до розділу 2 договору від 01.02.2011 р. № 1, укладеного між ОСОБА_4, (відчужувачем) та позивачем, (набувачем) відчуджувач у повному складі передає (відчуджує) набувачу -позивачеві права на використання технічних умов на: СИСТЕМУ ЛІКУВАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНА ДЛЯ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ "ЛІДОМЕД-БІО" (ТУ У 33.1-32030298-004:2008); Технічні умови на: УСТАНОВКУ ПО ДОЧИЩЕННЮ СТРУКТУРЮВАННЮ ВОДИ СЕРІЇ "LEADER" (ТУ У 29.2-32030298-001-2004); Технічні умови на: СТУКТУРУРАТОР "МАГНЕТІК-АНТИНАКИП" (ТУ У 28.3.-32030298-002:2006) на весь строк дії авторського права, на всю територію світу.Набувач приймає такі майнові права та зобов'язується оплатити їх відповідно до умов цього Договору( п. 2.1. Договору).

Згідно з п.п. 2.2. 2.2.1, 2.2.3. зазначеного Договору, у результаті передання -прийняття майнових прав відчужувач втрачає будь-які права на Технічні умови, а набувач отримує право на:

- використання Технічних умов способами, передбаченими Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права", використовувати їх способами, зазначеними у пункті 2.1 цього Договору;

- дозволяти або забороняти використання третіми особами Технічних умов способами, передбаченими Цивільним кодексом України, Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Проте, оскільки ОСОБА_4 не набула майнових авторських прав інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру від ТОВ "Лідер-груп" за договором від 24.12.2010 р., вона не могла їх передати за договором від 01.02.2011 р.

Крім цього,в розділі 1 договору від 01.02.2011 р зазначено саме про те, що розуміється в ньому під переданням прав на Технічні умови - передання прав на Технічні умови до предмету (п.2.1. Договору) , передбачених статтею 495 Цивільного кодексу України, без обмежень способів їх використання. Тобто Договором передбачено передання майнових прав інтелектуальної власності, зокрема на

торговельну марку, яка є іншим ніж твір технічного характеру об'єкт права інтелектуальної власності і щодо прав на неї ОСОБА_4 докази відсутні.Більш того, в цьому договорі не йдеться про відчуження авторського права або передання відповідного майнового права інтелектуальної власності, для з'ясування відповідної обставини, умов та обсягу їх переходу

Щодо тверджень відповідача, що перехід до нього майнових авторських прав на спірний твір технічного характеру на підставі договору про передання виключного права на використання технічної документації від 02.10.2009 р., укладеного між ТОВ Лідер груп та ТОВ "Хвиля майбутнього" та договору про передання виключного права на використання технічної документації від 18.08.2010 р. укладеного між ТОВ "Хвиля майбутнього" та відповідачем- ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Лідомед-Біо", то вони також є безпідставними.

За умовами розділу 1 Договору від 02.10.2009 р. (т. 2 а.с. 68-70) ТОВ "Лідер-груп" як володілець технічної документації, в тому числі спірних ТУ надав виключне право на їх використання, зміну та переоформлення ТОВ" Хвиля майбутнього", Організації.

Під використанням ТУ в Договорі розуміється використання у виробництві та реалізації товару або інше використання у цивільному обігу в передбачених Договором межах.

В розділі 2 Договору зазначено про передання правоволодільцем наступних прав:

-право використовувати ТУ під фірмовим найменуванням, виробничою маркою та товарним знаком Організації;

-право на оприлюднення ТУ ;

-право на переклад ТУ;

-право на публічне використання ТУ та їх демонстрацію в інформаційних, рекламних та інших цілях;

- право переуступки на договірних засадах ТУ третім особам.

При цьому в п. 2.2. Договору зазначено, що володілцеь не зберігає за собою право використовувати самостійно або надавати аналогічні права на ТУ третім особам у зазначених в Договорі територіально-галузевих межах.

В свою чергу за договором від 18.08.2010 р. ТОВ "Хвиля майбутнього" передало аналогічні права відповідачеві.

Зазначені договори майже ідентичні за змістом, оскільки відрізнються лише особами на стороні Володільця та Організації та укладені на строк три роки з можливістю продовження їх строку за взаємною згодою сторін автоматично на той самий строк за умови, що жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір за 7 календарних днів до закінчення строку договорів.

При цьому за своєю правовою природою Договір від 02.10.2009 р. є ліцензійним договором, а Договір від 18.08.2010 р., укладеним на його підставі субліцензійним договором, визначення яких містяться у статті 1109 Цивільного кодексу України.

Враховуючи що правоволоділець-ТОВ "Лідер-груп" був ліквідований 26.06.2013 р., укладений ним з ТОВ "Хвиля майбутнього" договір від 02.10.2009 р., навіть в разі його автоматичного продовження на наступний строк повинен припинитися 26.06.2013 р. згідно з приписами статті 609 Цивільного кодексу України, у зв'язку із ліквідацією сторони.Відповідно, в такому разі цією ж датою повинен припинитися й укладений ТОВ "Хвиля майбутнього" із відповідачем на підставі зазначеного Договору похідний субліцензійний договір від 18.08.2010 р.

Крім того, що висновок суду першої інстанції про наявність у позивача майнових прав інтелектуальної власності на спірний твір технічного характеру є безпідставним, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначено взаємовиключні висновки про набуття виключних майнових прав на спірний твір технічного характеру відповідачем та одночасно про наявність таких прав у позивача, саме:

-за договором про передання виключного права на використання технічних умов від 25.08.2010 р., який укладений між ТОВ Лідер-груп та відповідачем, який відповідає вимогам Закону України Про авторське право і суміжні права до відповідача перейшли майнові права інтелектуальної власності на твір технічного характеру, в тому числі на спірні Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)";

- позивач набув виключне майнове право на Технічні умови виробу медичного призначення "Система лікувально-діагностична для біорезонансної терапії Лідомед-біо (ТУ У 33.1-32030298-004:2008)", відповідно до цього у позивача наявні правові підстави для вимагання заборонити відповідачу вчиняти дії спрямовані на використання, та користування будь-яким чином зазначеного твору та стягнення компенсації за незаконне використання твору технічного характеру, за відсутністю виключного права на цей твір технічного характеру".

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються є підставою для його скасування із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Щодо апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2017 р. у справі № 922/363/17, колегія суддів виходить з наступного.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив про те, що під час виготовлення повного тексту рішення від 14.12.17р. судом допущено описку в абзаці 7 на сторінці 6 рішення суду

Відповідно до статті 243 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції, яка діяла з 15.12.2017 р., тобто на час винесення оскаржуваної ухвали), суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Колегія суддів зазначає, що під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо, арифметичні помилки-це неправильне викладення вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам, результатів арифметичних дій.

Натомість оскаржуваною ухвалою здійснено не виправлення описки чи арифметичної помилки, а частково змінено зміст рішення щодо суті спору, шляхом включення до нього нових даних, а саме виключення наведених в абз. 7 стор. 6 рішення даних щодо відповідності умовам чинного законодавства договору про передачу виключних майнових прав на використання технічних умов від 25.08.2010 р. та перехід за ним виключних майнових прав на спірний об'єкт інтелектуальної власності та внесення замість них даних щодо невідповідності зазначеного договору Закону України Про авторські та суміжні права та підтвердження зазначеної обставини висновком есперта Харківського НЕ ЕКЦ від 17.02.2017 р. № 65, про який не згадується ані в описовій, ані в мотивувальній частині рішення.

Зазначене порушення норм процесуального права відповідно до ст. 271, п. 4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу україни є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Виходячи з викладеного та керуючись п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129, ст. 271, п. 2 ч. 1 статті 275,п.п. 1, 2, 3, 4, ч. 1 статті 277, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2017 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 22.12.2017 р. у справі № 922/363/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-груп інтернешнл" (КОД 37460607, р/р 26003315128800 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, 61046, м. Харків, пр. Московський, б. 273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Лідомед-Біо" (61072, м. Харків, пр-т Леніна, буд. 31-В, кв. 107; Код №37191870, р/р 26001010015806 в ПАТ "А-банк", МФО 307770) 13 134 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду та 1762 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пелипенко Н.М.