Постанова

від 13.03.2018 по справі 922/1676/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа № 922/1676/15

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.

та за участю :

від позивача - Хоміч А.А. (довіреність № 59 від 03.01.2018);

від відповідача - Гордейчук В.В. (договір про надання правової допомоги витяг № 03/01/2018-01 від 03.01.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського ТОВ "Сосонівка-Агро"( вх. №151 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області о 10 годині 40 хвилин 13.12.2017 суддею Присяжнюк О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області (повний текст складено та підписано 14.12.2017) у справі № 922/1676/15

за позовом ПАТ "Укрбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрбізнес Банк" (код ЄДРПОУ 19388768 м. Донецьк вул. Артема, буд 125) поштова адреса м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 26

до Сільськогосподарського ТОВ "Сосонівка-Агро" (код ЄДРПОУ 35777064) Харківська область Нововодолазький район , с. Сосонівка, вул. Миру, буд. 15

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" м. Донецьк, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ"УКРБІЗНЕСБАНК" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Арго", в якій просить суд стягнути з останнього 988 933,73грн. заборгованості з яких:

- поточна заборгованість по кредиту -932 652,71грн.,

- поточна заборгованість за відсотками 6 592,44грн.,

- прострочена заборгованість за відсотками -49 688,58грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за договором кредиту. Зважаючи на порушення позичальником взятих на себе зобов'язань позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості як до поручителя за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" (63224, Харківська область, Нововодалазький район, село Сосонівка, вул. Миру, буд.15, код 35777064) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" Бобчука Ігоря Петровича (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 26, ЄДРПОУ 19388768) - за кредитним договором №4-14-Хрк від 24.01.2014 року, яка станом на 13 березня 2015 року складає 988 933,73 грн., з яких:

- поточна заборгованість по кредиту - 932 652,71 грн.;

- поточна заборгованість за відсотками - 6 592,44 грн.;

- прострочена заборгованість за відсотками - 49 688,58 грн.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" (63224, Харківська область, Нововодалазький район, село Сосонівка, вул. Миру, буд.15, код 35777064) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) - 19 778,67 грн. судового збору.

Суд вважав заявлені вимоги правомірними та такими, що доведені належними доказами.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою. У скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права. Так, звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно поновив провадження у справі при тому, що обставини, які зумовили його зупинення не усунуті. Також зазначає, що відповідача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскаржуване рішення ухвалене за відсутністю уповноваженого представника відповідача. Крім того, посилається на те, що основне зобов'язання припинено, що є підставою для припинення поруки. Вказані обставини, як вважає відповідач, були достеменно відомі позивачу, однак приховані ним від суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні 15.02.2018.

В судовому засіданні 15.02.2018 оголошено про перерву в судовому засіданні до 13.03.2018.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Судове засідання продовжено після перерви 13.02.2018.

В судовому засіданні представник апеляційної скарги наполягав на її задоволенні. Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача (заявника апеляційної скарги) та представника позивача, переглянувши справу та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Апелянт зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. За висновком апеляційного господарського суду, зазначений довід апелянта підтверджується матеріалами справи.

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2015 провадження у справі № 922/1676/15 зупинено до вирішення по суті справи № 638/3995/15-ц, що розглядається Дзержинським районним судом м. Харкова.

В матеріалах справи наявна телефонограма від 05.12.2017 наступного змісту: "Господарський суд Харківської області повідомляє, що вирішення питання щодо поновлення провадження по справі № 922/1676/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" м. Донецьк до СТОВ "Сосонівка-Агро", с. Сосонівка про стягнення коштів призначено на 13 грудня 2017 року. о 10:30 год.

З'явитися до господарського суду Харківської області за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8 під., 2-й поверх, каб. № 217". (а.с.169)

В телефонограмі зазначено, що вона передана секретарем судового засідання Господарського суду Харківської області Косма К.І. У телефонограмі зазначено, що її одержувачем є "Сосонівка -Агро" та вона прийнята ОСОБА_7 (представником за довіреністю).

Як встановлено апеляційним господарським судом, в матеріалах справи міститься копія довіреності від 05.05.2015, якою Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" в особі директора уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси підприємства. Строк дії довіреності до 05.05.2016 (а.с. 96). Крім того, в матеріалах справи міститься копія довіреності від 01.03.2016, якою Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" в особі директора уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси підприємства. Строк дії довіреності до 01.03.2017.

Як встановлено вище, телефонограма датована 05.12.2017. В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент 05.12.2017 направлення телефонограми ОСОБА_7 є уповноваженим представником відповідача ТОВ "Сосонівка -Агро".

В матеріалах справи відсутні докази надсилання судом сторонам письмового повідомлення про час та місце розгляду справи.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі прийнято 13.12.2017, тобто за нормами Господарського процесуального кодексу в редакції чинній до 15.12.2017.

Відповідно до п. 3.9.1-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (з наступними змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому, зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку.

Отже, телефонограма може бути надіслана сторонам у разі, якщо строк розгляду справи обмежений і у суду є сумніви щодо строку доставки письмового поштового повідомлення. Однак, і в цьому разі, незважаючи на передачу телефонограми, ухвала або письмове повідомлення в обов'язковому порядку надсилаються сторонам.

Як встановлено вище, в матеріалах справи відсутні докази того, що: ОСОБА_7 є уповноваженим представником відповідача; докази надсилання письмового повідомлення про час та місце розгляду справи, а також відсутні обставини, які зазначені в Постанові Пленуму ВГСУ, щодо направлення телефонограми у разі наявності обмежених строків розгляду справи.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає про те, що суд мав можливість завчасно надіслати письмове поштове повідомлення сторонам про час та місце розгляду справи.

Тому, враховуючи заперечення відповідача щодо отримання телефонограми, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи в розумінні вимог процесуального закону.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою у січні 2018 року, тому її розгляд проводиться за нормами Господарського процесуального Кодексу в редакції з 15.12.2017 року.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та те, що представник відповідача був відсутній у судовому засіданні суду першої інстанції, в якому ухвалене оскаржуване рішення, обґрунтування апеляційної скарги зазначеним доводом, рішення підлягає скасуванню на підставі порушення норм процесуального права з прийняттям нового рішення.

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції та під час апеляційного провадження і підтверджується матеріалами справи 24.01.2014 між ПАТ "Український Бізнес Банк" та Приватним Підприємством "Реал-Ком укладено кредитний договір № 4-14 (копія в матеріалах справи а.с. 9-13)

Відповідно до п. 1.1 Договору сторони узгодили, що Банк, за наявності вільних грошових коштів, надає Позичальнику у тимчасове користування короткостроковий кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 950000 грн на поповнення оборотних коштів, розрахунки з постачальниками та підрядниками, придбання устаткування, оплату послуг, товарів, інших фінансово-господарських операцій строком до 19.06.2014 зі сплатою 20,5% річних.

Пунктом 4.2 Договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7-го числі місяця, наступного за звітним, перераховувати суму процентів за користування кредитом у відповідності до Договору.

Згідно пункту 4.3 Кредитного Договору сторони узгодили, що Позичальник щомісячно не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, зобов'язується сплачувати Банку комісійну винагороду за супроводження кредитної заборгованості у сумі 1900,00 грн.

Пунктом 4.6 Договору Боржник (позичальник) прийняв на себе зобов'язання у разі невиконання умов договору сплатити Банку відсотки у розмірі 41% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати в Позичальника дострокового розірвання Кредитного договору та/або дострокової погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків.

11 лютого 2014 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №4-14-Хрк від 24.01.2014 року, в якій були внесено зміни до пунктів 1.1, 4.8, 4.10, 4.12, 4.14, 8.3, 8.5, 8.6 договору.

19 червня 2014 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №2 до зазначеного кредитного договору, в якій були внесені зміни до пунктів 1.1, 4.3 договору.

Так, у пункті 1.1 договору додатковою угодою №2 було змінено строк надання кредиту до 18 червня 2015 року та сплату відсоткової ставки річних на 21,5% і внесені зміни у Графік погашення заборгованості (Додаток №1 до кредитного договору Також, у пункті 4.3 договору додатковою угодою №2 було внесено сплату одноразові комісійної винагороди за зміни у кредитний договір № 4-14-Хрк від 24.01.2014 року розмірі 4 700 грн. Зазначені угоди були підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками.

Законодавством України передбачена можливість застосування сторонам цивільних правовідносин засобів, забезпечення виконання зобов'язання до яких, зокрема, відноситься порука.

Однією з умов надання кредиту відповідно до п. 2.1. Кредитного договору є застава та порука.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Український Бізнес Банк" та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "СОСОНІВКА-АГРО" (Відповідач, Поручитель) було укладено договір поруки №4-14-Хрк від 24 січня 2014 року (копія в матеріалах справи а.с. 23)

У відповідності до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язався солідарно нести відповідальність перед Банком за виконання зобов'язань за кредитним договором № 4-14-Хрк від 24.01.2014 року, укладеного між ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" ПП "РЕАЛ-КОМ" на суму 950 000,00 грн. зі сплатою 20,5% річних, з встановленим строком погашення до 19 червня 2014 року.

У відповідності до розділу III Договору поруки, договір вступає у дію з моменту його підписання, а припиняється його дія у момент повного виконання ПП "РЕАЛ-КОМ" або Відповідачем боргових зобов'язань перед Банком.

Згідно п. 4.1 Договору поруки, у разі невиконання або неналежного виконання ПП "РЕАЛ-КОМ" зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

19 червня 2014 року між Банком та Поручителем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поруки №4-14-ХРК/ПОР 3 від 24.01.2014, в якій були внесені зміни до пункту 1.1 договору поруки, а саме було змінено строк надання кредиту до 18 червня 2015 року та сплату відсоткової ставки річних на 21,5%. Також було доповнено Договір поруки п. 2.6, в якому зазначалось, що Поручитель ознайомлений зі змістом Додаткової угоди №2 від 19.06.2014 до кредитного договору №4-14-Хрк від 24.01.2014 та всі умови Додаткової угоди №2 йому відомі, зрозумілі та узгоджені. (а.с. 24)

Зміни і доповнення умов цього договору можливі тільки за взаємним волевиявленням сторін та оформлюються додатковою угодою у письмовій формі (п.4.2. договору).

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, проте Позичальником зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконані, внаслідок чого за кредитним договором №4-14-Хрк від 24.01.2014 року, утворилась заборгованість, яка станом на 13 березня 2015 року складає 988 933,73 грн., з яких:

- поточна заборгованість по кредиту - 932 652,71 грн.;

- поточна заборгованість за відсотками - 6 592,44 грн.;

- прострочена заборгованість за відсотками - 49 688,58 грн.

Розмір заборгованості підтверджений належними доказами, її нарахування проведено у відповідності до умов договору, а розрахунок є арифметично вірним.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за Кредитним договором.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25.12.2014 року № 844 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 65 від 25.03.2015 року, яким продовжено здійснення в Банку тимчасової адміністрації.

Згідно ч. 1 ст. 36 та п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії) та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Щодо правової кваліфікації правовідносин у справі.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного Кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського Кодексу України та ст. 509 Цивільного Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки така вимога може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.

Також позивач має право звернутися із позовом як до боржника так і до поручителя.

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, звернення позивача 23.03.2015 року з позовом до господарського суду про стягнення із поручителя (боржника) заборгованості за кредитним договором № 4-14-Хрк від 24.01.2014 року у розмірі 988 933,73 грн. є пред'явленням вимоги до поручителя та боржника , як звернення із вимогою у відповідності до статті 554 ЦК України та пункту 5.3. кредитного договору та 2.1. договору поруки. Зазначена правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 року у справі №6-170цс13 та справі №6-53цс14 від 17.09.2014 року.

Враховуючи вищевикладене та те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати поручителем заборгованості за кредитним договором у розмірі 988933,73 грн, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення .

Щодо посилань апелянта, викладених у скарзі, на те, що місцевим господарським судом безпідставно поновлено провадження у справі, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом.

Положеннями процесуального закону чинного на час розгляду справи в суді першої інстанції передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом у березні 2015 року. Провадження у справі зупинено у червні 2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, судом на протязі більш ніж двох років здійснювались неодноразові запити щодо стану розгляду справи № 638/3995/15-ц Дзержинським районним судом м. Харкова.

Крім того, під час розгляду позовних вимог господарським судом першої інстанції та при апеляційному перегляді надано оцінку обставинам щодо укладення кредитного договору та договору поруки.

З урахуванням наведеного, судом враховано, що тривале зупинення провадження у справі суперечить положенням Конвенції, які спрямовані на швидкий захист судом порушених прав, оскільки будь-яке зволікання може відобразитися на правах, які підлягають захисту, судом поновлено провадження у справі.

Крім того, апелянтом не наведені обставини, які мають значення для вирішення даної справи, які не досліджені, не встановлені під час розгляду позовних вимог у даній справі.

Щодо доводів апелянта про те, що ПП "Реал -Ком" (позичальник за кредитним договором) є припиненим, що має наслідком припинення поруки судова колегія зазначає наступне.

Припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.

Як встановлено та зазначено вище, з позовом у даній справі позивач звернувся у березні 2015 року.

Апелянт зазначає та посилається на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2015 затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу ПП "Реал-Ком". Провадження у справі припинено.

Отже, на час реалізації права позикодавця (банка) на стягнення заборгованості шляхом звернення до суду з даним позовом ПП "Реал-Ком" (боржник за кредитним договором) ліквідований та припинений не був.

Як встановлено апеляційним господарським судом ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Реал-Ком", м. Харків, код ЄДРПОУ 34392875.

Тобто, станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі (березень 2015) провадження у справі про банкрутство боржника за кредитним договором ПП "Реал Ком" не було порушено, боржника ПП Реал Ком" не було припинено.

Апелянт вказує на те, що банк (позивач) був обізнаний про факт припинення ПП "Реал-Ком", однак не повідомив про ці обставини суду. Однак, судова колегія звертає увагу на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовий розгляд справи базується на принципах рівності та змагальності. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач СТОВ "Сосонівка - Агро" повідомляв Господарський суд Харківської області про наявність провадження у справі про банкрутство ПП "Реал-Ком" та про ліквідацію ПП "ПП-Реал-Ком".

В матеріалах справи наявні листи СТОВ "Сосонівка - Агро" від 23.06.2016 (а.с. 147), від 21.08.2017 (а.с. 164) в яких відповідач повідомляє суд про те, що розгляд справи № 638/3995/15-ц не закінчений Дзержинським районним судом м. Харкова.

Жодних посилань щодо наявності провадження у справі про банкрутство ПП "Реал-Ком" листи поручителя (відповідача) до Господарського суду Харківської області не містять. Вказаної інформації СТОВ "Сосонівка-Агро" до суду першої інстанції не подавав.

В апеляційній скарзі відсутні обґрунтування неподання зазначеної інформації відповідачем до господарського суду першої інстанції протягом тривалого (більш ніж два роки) строку.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Апелянтом не надано обґрунтування та доказів не можливості подання зазначених відомостей та доказів до суду першої інстанції протягом тривалого більше 2-х років строку.

Щодо наявності вказаних обставин апелянт повідомив лише в апеляційній скарзі , незважаючи на те, що мав можливість подати таку інформацію до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 42 ГПК України, крім іншого, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядки та у строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до статті 43 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або невчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Отже, своєчасне неподання інформації щодо порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Реал-Ком" (яка має значення для вирішення даної справи) під час розгляду справи в суді першої інстанції, та зазначення про неї лише після винесення рішення місцевого господарського суду в апеляційній скарзі, свідчить про неналежне користування сторонами, в тому числі і відповідачем , своїми процесуальними правами, які мають наслідком безпідставне затягування судового розгляду справи.

Враховуючий вищевикладене, вказані докази не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки апеляційна скарга не має жодного обґрунтування неможливості подання таких відомостей до суду першої інстанції.

Отже, з наведеного вбачається, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли підтвердження в матеріалах справи, що є підставою для часткового задоволення скарги і скасування рішення місцевого господарського суду на підставі порушення вимог процесуального права з ухваленням нового рішення у справі.

З урахуванням положень статті 129 ГПК України, ст. 282 ГПК України, апеляційний господарський суд здійснює розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції, розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог. Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, п. 2 ст. 275, п. 3 ч. 3 ст. 277, ст. 282-284 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Сосонівка-Агро" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі № 922/1676/15 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" (63224, Харківська область, Нововодалазький район, село Сосонівка, вул. Миру, буд.15, код 35777064) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125; поштова адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 26, ЄДРПОУ 19388768) - за кредитним договором №4-14-Хрк від 24.01.2014 року, яка станом на 13 березня 2015 року складає 988 933,73 грн., з яких:

- поточна заборгованість по кредиту - 932 652,71 грн.;

- поточна заборгованість за відсотками - 6 592,44 грн.;

- прострочена заборгованість за відсотками - 49 688,58 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Сосонівка - Агро" (63224, Харківська область, Нововодалазький район, село Сосонівка, вул. Миру, буд.15, код 35777064) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) - 19 778,67 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дати складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19.03.2018

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.