Рішення

від 02.03.2018 по справі 211/3485/16-ц

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3485/16-ц

Провадження № 2/211/185/18

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.

при секретарі Польчик Л.В.

у відсутність: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ПАТ Альфа-Банк ,

третьої особи ОСОБА_3

представника ООО НЕК ,

розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Альфа-Банк , треті особи ОСОБА_3, ООО НЕК про захист прав споживачів, визнання недійсним пункту кредитного договору, скасування рішення третейського суду, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 02 серпня 2016 року звернулася до суду з позовом, який в послідуючому уточнила, вказавши, що вона 02 червня 2008 року уклала з Закритим акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК в особі ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності № 5844-К від 24.01.2007 року, кредитний договір № 490073192, за яким банк надає позичальнику та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором, предмет застави, а саме: позичальник приймає кредит та передає банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором предмет застави на наступних умовах. Відповідно до договору позичальник отримує кредит в сумі 152 800,00 грн. за процентною ставкою 16,25% річних з визначенням остаточного повернення кредиту до 02.06.2015 р. При цьому позичальник сплачує першочерговий внесок в сумі 50 000,00 грн., а в подальшому рівними частинами по 3 362,60 грн. з комісійною винагородою за перерахування коштів в сумі 3 820,00 грн. і комісії банку в розмірі 305,60 грн. Предметом застави за договором визначений автомобіль SUBARU Аутбек, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 за домовленістю сторін оцінений у 202 800,00 грн.

Крім того, 02 червня 2008 року був укладений договір поруки № 4490073192-ІІ з ОСОБА_3, відповідно до якого останній поручається за виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань. 29 травня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу № 150/05-2008 з ООО НЕК щодо купівлі автомобіля SUBARU Аутбек 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору двигун № НОМЕР_2 кузов JFIBP9LLA8G103758/.

Пунктом 11 кредитного договору сторони погодили, що судовий захист прав та законних інтересів , які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз у відповідності до його регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз . Підписанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з договором. Сторони домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін .

18 квітня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз , за справою № 1630-13/10/11 в м. Чернігові у складі судді Кутузова О.В. була прийнята ухвала про початок розгляду третейської справи за матеріалами позову ПАТ АЛЬФА-БАНК до відповідачів у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3

19 травня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз за вказаною справою було прийняте Рішення, яким було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АЛЬФА-БАНК заборгованість за кредитним договором: за кредитом 146 938,02 грн., по відсотках 61 103,32 грн., по комісії 8 251,20 грн., по пені 392 042,05 грн. Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 99 грн. 99 коп., в задоволенні решти вимог було відмовлено.

Судове засідання Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз було проведено без надання письмових матеріалів з боку ОСОБА_5 і без її особистої участі, а також жодним чином не з'ясовані причини відсутності позивачки і необхідності перенесення розгляду справи на інший час і повторного повідомлення її про час і місце розгляду справи і залучення необхідних письмових матеріалів до справи.

Рішення третейського суду було прийнято поза межами власної компетенції, на підставі того, що відповідно до роз'яснень, визначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин п. 16 визначено, що при розгляді справ судами повинні враховуватися, зокрема, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)

Тобто позивач ОСОБА_5 у відповідності до діючого законодавства і Рішення Конституційного Суду України є споживачем банківських послуг, які їй були надані під час укладання кредитного договору і надання споживчого кредиту, її права та інтереси мають були захищені у відповідності до Закону України Про захист прав споживачів .

Не зважаючи на прийняті зміни, до діючого законодавства України, які набрали чинності 12 березня 2011 року. Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз , всупереч встановленими законодавством обмежень, якими було виключено з компетенції третейських судів вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, 19 травня 2011 року, незаконно провів судове засідання і прийняв незаконне рішення про стягнення з ОСОБА_5 заборгованість за споживчим кредитом № 490073192 від 02 червня 2008 року, чим вийшов за межи власної компетенції і прийняв незаконне непідвідомче суду рішення. Вказане рішення третейського суду відповідно до законів України має бути визнано незаконним і скасоване у повному обсязі.

Тому позивач просить визнати недійсним п. 11 кредитного договору № 490073192, укладеного 02 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ АЛЬФА-БАНК , та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз від 19 травня 2011 року про стягнення заборгованості за споживчим кредитом з ОСОБА_1 на користь ЗАТ АЛЬФА-БАНК .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про розгляд справи за відсутності позивача та за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ Альфа-Банк до суду не з`явився, раніше надали до суду заперечення, в якому просили розглядати справу за відсутності представника відповідача, також просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що в позовній заяві позивач, як приклад наводить постанову Верховного суду України від 18.11.2015 року, однак обставини справи, котра розглядалася ВСУ - є відмінними від обставин справи, що слухається на даний час за позовом ОСОБА_5 до ПАТ Альфа- Банк , а саме: кредитний договір, пункт якого визнано недійсним постановою ВСУ - укладений 23 квітня 2014 року, тобто після внесення змін ч. 1 ст. 6 ЗУ Про третейські суди 03 лютого 2011 року. У той час, як кредитний договір № 490073192, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ Альфа-Банк 24 січня 2007 року, а отже до внесення змін до вказаного закону.Посилався на ч. 3 п. 2 постанови пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 24.11.2008 року: Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину . Вважає, що посилання позивача на наявність рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнський громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз про стягнення заборгованості за кредитним договором, як на підставу для визнання недійсним пункту кредитного договору. Однак, рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнський громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз про стягнення заборгованості за кредитним договором, в будь-якому разі, не може бути підставою для визнання недійсним пункту кредитного договору - з огляду на те, що у вказаній справі мав місце розгляд іншого предмету спору.

Третя особа ОСОБА_6 до суду не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Представник ООО НЕК до суду не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 р., яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п. 9 п. 1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року роз'єднано поєднану в одному провадженні вимогу, та виділено в самостійне провадження позовну вимогу про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз від 19 травня 2011 року про стягнення заборгованості за споживчим кредитом з ОСОБА_1 на користь ЗАТ АЛЬФА-БАНК (а.с. 165-166).

Тому суд розглядає позовні вимоги ОСОБА_1 лише в частині визнання недійсним п. 11 кредитного договору № 490073192, укладеного 02 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ АЛЬФА-БАНК .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29 травня 2008 року ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № 150/05-2008 з ООО НЕК щодо купівлі автомобіля SUBARU Аутбек 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 сірого кольору двигун № НОМЕР_2 кузов JFIBP9LLA8G103758 (а.с. 15 - копія договору).

02 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 уклала з Закритим акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК кредитний договір № 490073192, за яким банк надає позичальнику та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором, предмет застави, а саме: позичальник приймає кредит та передає банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором предмет застави на наступних умовах. Відповідно до договору позичальник отримує кредит в сумі 152 800,00 грн. за процентною ставкою 16,25% річних з визначенням остаточного повернення кредиту до 02.06.2015 р. Цільове використання кредите - придбання вищевказаного автомобілю у ООО НЕК . При цьому позичальник сплачує першочерговий внесок в сумі 50 000,00 грн., а в подальшому рівними частинами по 3 362,60 грн. з комісійною винагородою за перерахування коштів в сумі 3 820,00 грн. і комісії банку в розмірі 305,60 грн. Предметом застави за договором визначений автомобіль SUBARU Аутбек 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_3 за домовленістю сторін оцінений у 202 800,00 грн. (а.с.10 - копія кредитного договору).

Крім того, 02 червня 2008 року був укладений договір поруки № 4490073192-П з ОСОБА_3, відповідно до якого останній поручається за виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань (а.с. 11 - копія договору поруки).

У пункті 11 укладеного Кредитного договору зазначено, що Судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим Договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз . Підписанням даного Договору, Сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін .

18 квітня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз за справою № 1630-13/10/11 у м. Чернігові у складі судді Кутузова О.В. була прийнята ухвала про початок розгляду третейської справи за матеріалами позову ПАТ АЛЬФА-БАНК до відповідачів у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 37 - копія ухвали).

19 травня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнський фінансовий союз за вказаною справою було прийняте Рішення, яким було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АЛЬФА-БАНК заборгованість за кредитним договором: за кредитом 146 938,02 грн., по відсотках 61 103,32 грн., по комісії 8 251,20 грн., по пені 392 042,05 грн. Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 99 грн. 99 коп., в задоволенні решти вимог було відмовлено (а.с. 38-40 - копія рішення).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України Про третейські суди , третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 03.02.2011 року.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2983-VI передбачено, що після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту справ споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.11.2015 року по цивільній справі № 6-187ц15 за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства Альфа-Банк про захист прав споживачів зазначено: Особливості регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів визначені в Законі України Про захист прав споживачів .

Згідно з положеннями пункту 22 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, у тому числі й у фінансовій галузі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За частиною першою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України Про третейські суди , незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин за участю інших суб'єктів здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах.

А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

За положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. За положеннями статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, тому визнанню недійсним підлягає тільки пункт договору про надання споживчого кредиту, який містить третейське застереження .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає необхідним врахувати висновок, викладений у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.11.2015 року по цивільній справі № 6-187ц15, так як він стосується аналогічних правовідносин між фізичної особою та ПАТ Альфа-Банк . Тому позовні вимоги позивача стосовно визнання недійсним п. 11 Кредитного договору № 490073192, укладеного 02.06.2008 року між нею та відповідачем по справі, що містить третейське застереження, - підлягають задоволенню.

Враховуючи , що про винесення рішення третейським судом позивачу стало відомо від державного виконавця в липні 2016 року суд вважає, що строки звернення до суду з позовом позивачем не порушені.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору, а тому відповідно до вимог ч. 6 статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства Альфа-Банк , треті особи ОСОБА_3, ООО НЕК про захист прав споживачів, визнання недійсним пункту кредитного договору - задовольнити.

Визнати недійсним п. 11 кредитного договору № 490073192, укладеного 02 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК .

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства Альфа-Банк (юридична адреса: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 21а, код ЄДРПОУ 23494714) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_7

Повний текст рішення складено 12 03 2018 р.