Ухвала

від 12.03.2018 по справі 734/3397/16-ц

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 4-с/734/1/18 Справа № 734/3397/16-ц

У Х В А Л А

іменем України

12 березня 2018 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

за участю: заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2,

стягувача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - старший Державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 про скасування постанов про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

до Козелецького районного суду з скаргою про визнання постанов про стягнення грошових коштів неправомірними звернулася ОСОБА_1, у якій просить постанови старшого державного виконавця Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Чернігівській області ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів від 15.08.2017 року про накладення штрафу в розмірі 1 700 грн., від 15.08.2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 6 400 грн., від 15.08.2017 року про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження в розмірі 1 180 грн., від 31.08.2017 року про накладення штрафу в розмірі 3 400 грн., визнати неправомірними (скасувати). Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що в згідно виконавчого провадження №54140276 від 19.06.2017 року з примусового виконання виконавчого листа №734/3397/16-ц від 10.05.2017 року, виданого Козелецьким районним судом у цивільній справі № 734/3397/16-ц, її зобов'язано звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в смт. Козелець Чернігівської області по вул. 1-го Травня, 8. Під час здійснення провадження державним виконавцем було винесено вищевказану постанови про стягнення з неї грошових коштів. Вважає їх не законними, оскільки не знана про порядок виконання рішення суду, про що звернулася до Козелецького районного суду за роз'ясненням, у постанові не було зазначено строк виконання боржником рішення суду, виконавцем зазначено які конкретно були здійснені ним витрат, а також він не обґрунтував їх розмір.

У судовому засіданні заявник та її представник вимоги скарги підтримали.

Стягувач ОСОБА_3 у судовому засіданні залишила питання щодо вимог скарги на розгляд суду.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи державний виконавець Бригинець В.М. у судове засідання не з'явився та обставини, на які посилається заявник, жодним чином не спростував.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила зобов'язати ОСОБА_1 звільнити та за власний рахунок привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,0005 га, яка розташована в смт. Козелець по вул. 1-го Травня, 8, стягнути з ОСОБА_1 3 005, 77 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням Козелецького районного суду від 09 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2017 року, позов задоволено частково, зобов'язано відповідача звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,0005 га, яка розташована в смт. Козелець по вул. 1-го Травня, 8, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19.06.2017 року старший державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54140276 за виконавчим листом №734/3397/16-ц виданого 10.05.2017 року Козелецьким районним судом Чернігівської області про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в смт. Козелець Чернігівської області по вул. 1-го Травня, 8. Пунктами 2 та 3 постанови від 19.06.2017 року зобов'язано боржника ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно (та попереджено про відповідальності за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей) та стягнуто виконавчий збір/основну винагороду у розмірі 6 400 грн.;

15.08.2017 року старший державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 6 400 грн.;

15.08.2017 року старший державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 виніс постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у сумі 1 700 грн.;

15.08.2017 року старший державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 1 180 грн.;

31.08.2017 року старшим державним виконавцем Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у сумі 3 400 грн.;

ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року було визнано неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 червня 2017 року, винесену старшим державним виконавцем Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_5 у частині зобов'язання ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно та попередження про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей та в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 6 400 грн.;

у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення вказаного рішення суду;

ухвалою Козелецького районного суду від 29 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року, роз'яснено рішення суду, що ОСОБА_1 рішенням суду зобов'язано звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в смт. Козелець, Чернігівської області по вул. 1-го Травня, 8, а саме звільнити від усіх предметів та речей, які розташовувала відповідач на вказаній в рішенні суду земельній ділянці та привести земельну ділянку до стану, який існував до самовільного зайняття її відповідачем.

Заслухавши заявника, її представника, стягувача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга ОСОБА_1, заінтересована особа - старший Державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 про скасування постанов про стягнення грошових коштів, підлягає задоволенню із наступних підстав:

відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 2 ст. 541 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Положеннями ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та іншими законами, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2, 3 вказаної статті передбачено права та обов'язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року було встановлено, що державний виконавець у даному виконавчому провадженні не здійснив усіх, передбачених законом дій, та дійшов помилкового висновку про те, що рішення суду, яке підлягає виконанню на підставі виконавчого листа від 10.05.2017 року, є рішенням майнового характеру.

Відповідно до ч. 6 статті 26 Закону України Про виконавче провадження за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень немайнового характеру врегульований статтею 63 Закону України Про виконавче провадження згідно якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що державним виконавцем у порушення вимог вищевказаного законодавства, у постанові від 19.06.2017 року про відкриття виконавчого провадження не було зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Крім цього, судом встановлено, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення Козелецького районного суду від 09 лютого 2017 року суду. Ухвалою Козелецького районного суду від 29 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 01 березня 2018 року, було роз'яснено рішення суду. Відтак, суд приходить до висновку щодо поважності невиконання судового рішення боржником ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає, що державним виконавцем неправомірно було винесено постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 15.08.2017 року у розмірі 1 700 гривень та 31.08.2017 року у розмірі 3 400 гривень.

Щодо визнання неправомірною постанову державного виконавця від 15.08.2017 року про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 в розмірі 6 400 гривень, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №54140276 від 19.06.2017 року, державним виконавцем було стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 6 400 гривень. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2017 року було визнано неправомірною дану постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 червня 2017 року, у тому числі і в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 6 400 грн. Постановою від 15.08.2017 року державний виконавець повторно стягнув виконавчий збір з боржника ОСОБА_1 в розмірі 6 400 гривень.

При цьому, правових норм, які б регламентували неодноразове застосування Державною виконавчою службою санкції - стягнення виконавчого збору за невиконання рішення суду до одного і того ж боржника, за однією і тією ж цивільною справою, та на підставі одного і того ж виконавчого листа, в законодавстві не існує.

Щодо визнання неправомірною постанову державного виконавця від 15.08.2017 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 1 180 гривень, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про виконавче провадження витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

У постанові державного виконавця від 15.08.2017 року про стягнення з боржника 1 180, 00 гривень витрат на проведення виконавчих дій не зазначено, з чого саме складаються такі витрати, їх види та суми. Державний виконавець жодним чином не підтвердив суду наявності витрат пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій у даному провадженні.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено та доведено заявником, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд,-

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа Старший Державний виконавець Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 про скасування постанов про стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати неправомірними постанови старшого Державного виконавця Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 54140276 від 19.06.2017 року з примусового виконання виконавчого листа №734/3397/16-ц від 10.05.2017 року виданого Козелецьким районним судом Чернігівської області, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 від:

- 15.08.2017 року про накладення штрафу в розмірі 1 700 грн.;

- 15.08.2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 6 400 грн.;

- 15.08.2017 року про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження в розмірі 1 180 грн.;

- 31.08.2017 року про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду безпосередньо подається до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя