Рішення

від 13.03.2018 по справі 802/2292/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2018 р. Справа № 802/2292/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард"

до: Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Плюс"

про: визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного звернувся директор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" ОСОБА_6 з адміністративним позовом до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 27.09.2017 № 300 надано в оренду ТОВ "ОСОБА_5 Плюс" земельні ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту с. Сільниця Сільницької сільської ради загальною площею 20,3924 га, в т.ч. 20,3924 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку), терміном на 10 років або до моменту витребування земельних часток (паїв) з боку власників, але не раніше закінчення польових робіт поточного сільськогосподарського року.

В обґрунтування порушення прав СТОВ "Авангард" позивач зазначає, що на загальних зборах співвласників майна с. Сільниця від 29.08.2001 створено спілку співвласників майна та затверджено договір про передачу у спільне володіння, користування та розпорядження майном спілки співвласників у СТОВ "Авангард". Цими ж зборами затверджено перелік майна пайового фонду, до якого увійшли 112 га землі "Садок яблуневий", де виділено паї громадянам, зазначених у розпорядженні № 300 від 27.09.2017. Відповідно до договору оренди від 20.08.2011, укладеного між уповноваженим співвласників майна ОСОБА_7 з однієї сторони та директором СТОВ "Авангард" ОСОБА_6 з іншої сторони, було передано в оренду майно на 10 років, у т.ч. "Садок яблуневий".

А відтак, на переконання позивача, оскаржуване розпорядження прийняте без урахування законних прав та інтересів СТОВ "Авангард", за відсутності повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.12.2017 відкрите провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Плюс".

Ухвалою від 21.12.2017 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та подання заперечення на відповідь на відзив, позивачу встановлений строк для подання відповіді на відзив, а третій особі - для подання пояснень щодо позову або відзиву.

14.01.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Свою позицію відповідач мотивує тим, що розпорядження № 300 від 27.09.2017 "Про надання в оренду земельних ділянок із не витребуваних часток (паїв) на території Сільницької сільської ради ТОВ "ОСОБА_5 Плюс"" жодним чином не порушує права позивача, прийняте відповідно до норм чинного законодавства в межах компетенції відповідача. Зазначає, що в договорі, на якому ґрунтує свою позицію позивач, відсутні положення щодо оренди спірної земельної ділянки, оскільки земельні ділянки відповідно до норм чинного законодавства відносяться до земельних, а не майнових паїв.

22.01.2018 третя особа у справі подала пояснення на адміністративний позов. Так, ТОВ "ОСОБА_5 Плюс" зазначає, що оскаржуване позивачем розпорядження було видане на підставі та відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 17, 93, 124, 125, 126, п. 12 розділу X Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". На переконання третьої особи, право на земельні паї і право володіння ними, що були виділені ТОВ "ОСОБА_5 Плюс" на підставі оскаржуваного розпорядження, які знаходяться саме під "Садком яблуневим", що увійшов у майновий фонд СТОВ "Авангард" при розпаюванні майна, і право володіння самим "Садком яблуневим" - це не пов'язані між собою права членів сільськогосподарських підприємств. Зазначає, що розпаювання майна і розпаювання земель регулюються різними нормативно-правовими актами та практично не пов'язані один з одним.

Ухвалою від 23.01.2018 провадження у справі було зупинено до 23.02.2018 та поновлено ухвалою від 23.02.2018.

23.02.2018 від позивача а адресу суду надійшли письмові пояснення відносно пояснень третьої особи у справі, у яких, зокрема, зазначено, що посилання ТОВ "ОСОБА_5 Плюс" на ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" є необґрунтованими. Також зазначено, що Сільницька сільська рада Тульчинського району немає повноважень давати згоду у наданні не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "ОСОБА_5 Плюс".

Ухвалою від 27.02.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд замінив неналежного позивача у справі - директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" ОСОБА_6 на належного - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард".

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Поряд із цим у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача від 20.12.2017 про розгляд справи за його відсутності (вх. № 28398 від 21.12.2017).

В судовому засіданні представники третьої особи просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що розпорядженням голови Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 27.09.2017 року за № 300 надано в оренду ТОВ "ОСОБА_5 Плюс" земельні ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту с. Сільниця Сільницької сільської ради загальною площею 20.3924 га, в т.ч. 20,3924 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно з додатком), терміном на 10 років або до моменту витребування земельних часток (паїв) з боку власників, але не раніше закінчення польових робіт поточного сільськогосподарського року.

Додатком до зазначеного розпорядження є список невитребуваних земельних часток (паїв), розташованих на території Сільницької сільської ради, які передаються в оренду ТОВ "ОСОБА_5 Плюс". Так, у списку міститься перелік 11 громадян, які не витребували свої земельні частки (паї), розташовані на території Сільницької сільської ради, з номерами та площею земельних ділянок, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18.

Позивач, вважаючи, що зазначене розпорядження прийняте без урахування законних прав та інтересів СТОВ "Авангард", є протиправним, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з такого.

Статтею 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За нормами ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 17 Розділу Х Перехідні положення ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Статтею 13 Закону № 899 та пунктом 12 Постанови № 122 передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Системний аналiз норм чинного законодавства дає можливість вважати, що до категорії таких нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) можна віднести:

- земельні частки (паї), на які громадяни мають право, але не отримали відповідного документа, що підтверджуватиме таке право, або іншим чином не заявили свої права на земельну частку (пай);

- земельні частки (паї), на які підтверджувальний документ уже отриманий, але власник не розпорядився ним належним чином (не подав заяву про виділення в натурі (на місцевості) для передання в оренду чи сумісного обробітку);

- земельна частка (пай), власник якої не з'явився на збори і не взяв участь у розподілі земельних ділянок через хворобу або з інших причин;

- земельна частка (пай), власник якої не встиг до моменту проведення зборів щодо розподілу земельних ділянок оформити право на успадковану земельну частку (пай);

- земельні частки (паї), власники яких взяли участь у проведенні зборів членів реформованих КСП щодо розподілу земельних ділянок, але не оформили право власності на земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;

- земельні частки (паї), власники яких не оформили право власності або померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину, до якої входять земельні частки (паї).

На виконання ч. 2 ст. 15 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було винесено постанову Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 № 122 (далі - Постанова №122).

Пунктом 12 Постанови №122 встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Отже, нерозподiленi (невитребувані) земельнi дiлянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власностi, а перебувають лише у розпорядженнi вiдповiдних рад та адміністрацій, а вiдтак надання таких дiлянок у користування здiйснюється на пiдставi рiшення вiдповiдного органу виконавчої влади чи мiсцевого самоврядування.

Таким чином, доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень розпоряджатися спірними земельними ділянками є необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на порушення прав СТОВ "Авангард", оскільки відповідно до договору оренди від 20.08.2011, укладеного між уповноваженим співвласників майна ОСОБА_7 з однієї сторони та директором СТОВ "Авангард" ОСОБА_6 з іншої сторони, було передано в оренду майно на 10 років, у т.ч. "Садок яблуневий", то суд зазначає таке.

Відповідно до протоколу № 3 від 01.02.2000 загальних зборів реорганізованого КСПП "Авангард" с. Сільниця затверджено, зокрема, положення про порядок паювання майна членів колективного сільськогосподарського підприємства, списки осіб, які мають право на майновий пай.

Відповідно до протоколу № 3 загальних зборах співвласників майна с. Сільниця від 29.08.2001 створено спілку співвласників майна та затверджено договір про передачу у спільне володіння, користування та розпорядження майном спілки співвласників у СТОВ "Авангард". Крім того, затверджено уточнений перелік майна пайового фонду. На підставі договору оренди від 20.08.2011, укладеного між уповноваженим співвласників майна ОСОБА_7 з однієї сторони та директором СТОВ "Авангард" ОСОБА_6 з іншої сторони, було передано в оренду майно на 10 років, у т.ч. "Садок яблуневий". Згідно з протоколом № 6 загальних зборах співвласників майна від 25.12.2001 проведено розподіл майнового паю пайовикам господарства, частки яких знаходяться у яблуневому саду.

Суд зазначає, що право на земельний пай та право на майновий пай - це різні невід'ємні права членів колишніх реформованих сільськогосподарських підприємств. Розпаювання майна та розпаювання земель колишніх реформованих сільськогосподарських підприємств врегульовано різними нормативно-правовими актами.

Майновий пай - це закріплене у спеціальному документі (майновому сертифікаті) право особи на одержання частки майна колишнього КСП в натурі, визначене залежно від його індивідуального трудового внеску у вартісному виразі.

Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям на момент здійснення паювання майна членів реорганізованого КСПП "Авангард" був урегульований Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95.

Питання ж розпаювання майна сільськогосподарських підприємств були врегульовані Законом України від 14.02.1992 № 2114-XII "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі - Закон № 2114), постановою КМУ від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки".

Відповідно до ст. 9 Закону № 2114 до пайового фонду майна учасників КСП включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств та організацій. Уточнення складу й вартості пайового фонду майна учасників КСП, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується КМУ.

Пунктом 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабміну від 28.02.2001 № 177, визначено перелік майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоровані, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди ставка, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об'єктів, які перебувають в загальному користуванні.

До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін. (ГОСТ 26640-85 "Землі. Терміни та визначення", затверджений постановою Державного комітету зі стандартів від 28.10.1985 № 3453).

Таким чином, "Садок яблуневий 112 га" належав до майна, що не підлягав паюванню.

Згідно з п 5 наданого позивачем ОСОБА_19 спілки громадян-співвласників "СТОВ "Авангард" останньому передається майно (майновий комплекс), яке перебуває у спільній частковій власності членів Спілки.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди від 20.08.2011 Співвласники передають в оренду належні їм на праві спільної власності основні засоби. Відповідно до п. 2.1. перелік основних засобів, що передаються в оренду визначений у Додатку 2 до цього договору.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.

Тобто, в договорі, на якому ґрунтує свою позицію позивач, відсутні положення щодо оренди спірних земельних ділянок.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затвердженими наказом Держкомзему від 20.02.1996 № 11, та Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими спільним наказом Держкомзему, Міністерства сільського господарства і продовольства, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 47/172/48, землі під багаторічними насадженнями увійшли до розрахунку вартості земельної частки (паю) та визначення її розміру в умовних кадастрових гектарах.

Отже, громадяни набули права на земельні частки (паї) під багаторічними насадженнями, як на сільськогосподарські угіддя, які згідно зі статтею 1 Указу Президента від 08.09.1995 № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" підлягали паюванню. А нерозподiленi (невитребувані) земельнi дiлянки - частки (паї) під багаторічними насадженнями відповідно до положень ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" перебувають у розпорядженнi вiдповiдних рад та адміністрацій та надаються у користування на пiдставi рiшення вiдповiдного органу виконавчої влади чи мiсцевого самоврядування.

Як уже зазначалося, розпорядженням Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 27.09.2017 за № 300 надано в оренду ТОВ ОСОБА_5 Плюс земельні ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв), що знаходяться за межами населеного пункту с. Сільниця Сільницької сільської ради загальною площею 20.3924 га, в т.ч. 20,3924 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (згідно додатку).

Додатком до зазначеного розпорядження є список невитребуваних земельних часток (паїв), розташованих на території Сільницької сільської ради.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття розпорядження № 300 від 27.09.2017 "Про надання в оренду земельних ділянок із не витребуваних часток (паїв) на території Сільницької сільської ради ТОВ "ОСОБА_5 Плюс"" жодним чином не порушив права позивача, прийняв рішення відповідно до норм чинного законодавства в межах компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація, на яку посилається останній, не дає суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

За приписами статті 139 КАС України відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард" (23621, Вінницька область, Тульчинський район, с. Сільниця, вул. Центральна, 30. Код ЄЛРПОУ 25495830);

Тульчинська районна державна адміністрація Вінницької області (23600, м. Тульчин, вул. Леонтовича, 1, код ЄДРПОУ 04051129);

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Плюс" (23600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41374300)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович