Постанова

від 15.03.2018 по справі 909/671/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа № 909/671/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

при секретарі Мокрій А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Колективного підприємства (далі - КП) "ОМІ" б/н від 14.12.2017 (вх. № 01-05/6091/17 від 22.12.2017)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 (суддя Шіляк М.А., повний текст складено 09.10.2017)

у справі № 909/671/17

за позовом : Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

м. Івано-Франківськ

до відповідача : КП "ОМІ", м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлено).

Відповідно до п.п.9 п.1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в редакції Закону від 03.10.2017 р. №2147-VIII справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

У судовому засіданні 15.03.2018р. здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ст. 222 ГПК України.

Підстави відкладення розгляду справи викладені у відповідних ухвалах суду.

Третя особа у судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 07.03.2018р.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства ).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії , 1987 рік, Хосце проти Нідерландів , 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини , 1981 рік; Бочан проти України , 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи поведінку сторін, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017р. (суддя Шіляк М.А., повний текст судового рішення складено 09.10.2017 р.) у справі № 909/671/17 позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволено та визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та КП "ОМІ" в редакції позивача. Стягнуто з КП "ОМІ" на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1600,00 грн судового збору.

Судове рішення у справі мотивоване ст.ст. 7, 143, 144 Конституції України, ч. 3 ст. 179, ч. 2 ст. 180, ст. 187 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11, 14 , ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 1, ч.ч.1-3,5,6, 8,9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI ), ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (надалі - Закон №687-XIV), ст. 4, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (зі змінами) (далі - Закон №280/97-ВР), п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 2.10, 6.2, 7.3. Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» , затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради №1231-38 від 18.10.2013р. (зі змінами відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 28.01.2016 № 26-3) (надалі - Положення) і зроблено висновок, що відповідач, як замовник будівництва, зобов'язаний прийняти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний укласти відповідний договір в редакції фінансового управління.

КП "ОМІ" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його прийнятим з недотриманням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи. Апелянт зазначає, зокрема, що відповідач не здійснював будівництво і не вводив в експлуатацію жодного об'єкта будівництва, вказаного в позові, а саме - закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11, а на даний час КП "ОМІ" володіє єдиним нежитловим приміщенням, готовим до експлуатації за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка, 15г. Зазначає, що дозвіл на будівництво нежитлових приміщень на вул. Симоненка в м. Івано-Франківську отримало у 2003р. та уклало відповідні договори щодо пайової участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не має обов'язку повторно укладати договір щодо того ж об'єкту будівництва. Стверджує, що розмір пайової участі заявлений у договорі, який у судовому порядку вимагає визнати укладеним позивач, не відповідає кошторисній вартості рівнозначних об'єктів у м. Івано-Франківську. Апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради просить залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що такий договір має бути укладений в обов'язковому порядку в межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI, а не укладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

У відзиві на апеляційну скаргу Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просить залишити рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017р. у справі № 909/671/17 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що твердження апелянта про не здійснення будівництва і не введення в експлуатацію закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 не відповідає дійсності, оскільки згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р. КП "ОМІ" здійснено будівництво закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 в м. Івано-Франківську. Крім того, зазначає, що апелянт посилається на ч. 5 ст. 40 Закону №3038-VI щодо застосування загальної кошторисної вартості для розрахунку розміру пайового внеску, однак апелянтом не було долучено до матеріалів справи кошторисного розрахунку вартості будівництва та висновку ДП "Укрдержбудекспертизи" або його філій, згідно п. 2.10 Положення.

КП "ОМІ" у письмових поясненнях зазначає, що у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р. вказано кошторисну вартість будівництва за затвердженою проектною документацією, яка становить 785245,00 грн. Посилається на постанову судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.11.2016р. у справі №922/5937/15, у якій суд погодився з висновком суду першої інстанції про визначення величини пайової участі саме з кошторисної вартості побудованих гаражів, яка визначена у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Вважає помилковим визначення розміру пайової участі шляхом застосування нормативу для створеної потужності - 1м.кв. об'єкту, оскільки такий може бути застосований у випадку, коли загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Зазначає, що визначений рішенням суду розмір пайового внеску не відповідає ч. 6 ст. 60 Закону №3038-VI та не повинен перевищувати 78245,00 грн.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивами на неї і письмовими поясненнями, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р., зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківської області, об'єкт будівництва "будівництво закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11" введено в експлуатацію Замовником будівництва, як зазначено у цій декларації, є Колективне підприємство ОМІ , код 20547019 (а.с. 19-21).

25.05.2017 р. Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось з листом № 210/16.5-14/18в до КП "ОМІ", як замовника будівництва закладу торгівлі на вул. В. Симоненка, 11, з пропозицією укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, надавши проект такого договору з Додатком розрахунком розміру пайової участі, складеним відповідно до типового договору, передбаченого Положенням "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста". (а.с. 16).

На вказану пропозицію відповіді від відповідача не було отримано.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив суд визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та КП "ОМІ" в редакції, запропонованій позивачем.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст.181 ГК України.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст.187 ГК України та ст.649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 210/16.5-14/18в від 25.05.2017 р. з направленими двома примірниками проекту договору про пайову участь з додатком - розрахунком розміру пайового внеску (а.с. 16).

Відповідач вказаний проект договору з додатком не підписав, а також не надіслав протокол розбіжностей.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI ), статтею 40 якого встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Відповідно до ч.ч. 2- 3 ст. 40 Закону № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, зокрема, що відповідач не здійснював будівництво і не вводив в експлуатацію жодного об'єкта будівництва, вказаного в позові, а саме - закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11, а на даний час КП "ОМІ" володіє єдиним нежитловим приміщенням, готовим до експлуатації за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка, 15г. Однак, дані доводи апелянта є необгрунтованими оскільки у матеріалах справи наявна Декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р., у якій зазначено, що замовником будівництва закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 в м. Івано-Франківську є саме КП "ОМІ .

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Відповідна правова позиція наведена у постановах судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.11.2016р. №922/5937/15, від 30.11.16 р. № 922/6409/15, від 01.02.2017р. у справі №922/753/16.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав свого обов' язку щодо добровільного укладення договору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування. Не укладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Разом із тим, ч. 1 ст. 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону № 3038-VI істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року №1231-38 затверджено Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста» (надалі - Положення) (а.с. 27-36).

Згідно п. п. 1.2 та 1.3 Положення замовники будівництва залучаються до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом та фінансовим управлінням договорів про пайову участь. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний повідомляти виконавчий комітет про будь-які вчинені ним дії щодо забудови земельної ділянки, відповідно до діючого законодавства та звернутися про укладення Договору про пайову участь.

Згідно з абзацом 2 п. 3.1 Положення замовник зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 6.6, 6.7 цього положення.

Позивачем подано розрахунок розміру пайової участі у сумі 154179,18 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку розміру пайового внеску по об'єкту "будівництво закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11" його визначено таким чином:

7 769,17 * 283,50 * 7% = 293511,47 грн, де

7 769,17 - показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м в Івано-Франківській обл. (без ПДВ) на момент укладання угоди (наказ Мінрегіонбуду від 03.05.2017 №102);

283,50 - площа об'єкта будівництва (нежитло);

7% - відсоток передбачений п.6.2.2 Положення про пайову участь за будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та о інфраструктури міста від 18.10.2013;

154179,18 - розмір пайової участі, що підлягає до сплати (а.с. 25).

Згідно п. 12.4.1 Положення опосередкована вартість 1 м 2 об'єкту нерухомого майна (житлове/нежитлове приміщення, без урахування ПДВ), який передається територіальній громаді м. Івано-Франківська, доведена Мінрегіонбудом та визначається в договорі, який укладений та діє на момент передачі вказаного об'єкту.

Розрахунок проведено на основі показника опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. об'єкту будівництва.

Згідно ч. 5 ст. 40 Закону № 3038-VI величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Процедура прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктів регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р. (надалі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку (у редакції чинній станом на 29.07.2014р.) прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном. В Декларації про готовність об єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р. зазанчено П категорія складності будівництва.

У Додатку 1 до Порядку (у редакції чинній станом на 29.07.2014р.) передбачена форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, де зокрема передбачено вказання наступного: Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією

---

тис. гривень, у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи

---

тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар

---

тис. гривень.

Згідно п. 28 Порядку (у редакції чинній станом на 29.07.2014р.) у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Інспекція здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком. Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку. До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються. На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка "У зв'язку із змінами, внесеними декларацією від

---

20__ р. N _____, ця декларація втратила чинність" із зазначенням дати, підпису посадової особи, що скріплюється печаткою.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована у встановленому порядку Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківської області за № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р.

У Декларації про готовність закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 в м. Івано-Франківську до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р. (а.с. 19-21), вказано кошторисну вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 785245,00 грн. Витрати на будівельно-монтажні роботи та на машини, обладнання та інвентар не включені в дану суму.

Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №922/5937/15 скасовані постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року та Вищого господарського суду України від 13 липня 2016 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2016 року залишено в силі. Верховний Суд України погодився з висновком суду першої інстанції про визначення величини пайової участі саме з кошторисної вартості побудованих гаражів, яка зазначена у декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованій Інспекцією ДАБК у Харківській області.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим визначення розрахунку розміру пайової участі шляхом застосування нормативу для одиниці створення потужності (функціональної одиниці виміру) - 1 м.кв. об'єкту в Івано-Франківській області встановленого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.2017 р. № 102 у розмірі 7 769,17 грн (без ПДВ), оскільки останній може бути застосований у розрахунку тільки у випадку, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У даній справі кошторисна вартість будівництва визначена у Декларації про готовність закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 в м. Івано-Франківську до експлуатації та становить 785245,00 грн. та погоджується з доводами апелянта в цій частині.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що апелянтом не було долучено до матеріалів справи кошторисного розрахунку вартості будівництва та висновку ДП "Укрдержбудекспертизи" або його філій, згідно п. 2.10 Положення. Однак, наявність висновку ДП "Укрдержбудекспертизи" або його філій не передбачена законом, а ч. 5 ст. 40 Закону № 3038-VI вказує про загальну кошторисну вартость будівництва об'єкта, визначену згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому, у даному випадку кошторисна вартість об'єкту визначена в Декларації, яка зареєстрована відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, згідно п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №560 обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що: за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності; споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ІФ1421421005 від 29.07.2014 р., даний об'єкт належить, як уже зазначалось вище, до II категорії складності.

17.01.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України N 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" (далі - Закон N 1817). Пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1817 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом (10.06.2017) об'єкти будівництва: I та II категорій складності належать відповідно до об'єктів з незначними (СС1) наслідками; III та IV категорій складності належать відповідно до об'єктів з середніми (СС2) наслідками; V категорії складності належать відповідно до об'єктів із значними (СС3) наслідками.

Таким чином, об'єкти колишньої ІІ категорії складності є об'єктами з незначними (СС1) наслідками, а тому згідно п. 10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №560 обов'язковій експертизі проект будівництва закладу торгівлі на вул. Симоненка, 11 у м. Івано-Франківську не підлягав.

Згідно ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VIІ встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Як вбачається з матеріалів справи наведений позивачем розмір пайової участі у сумі 154179,18 грн. перевищує 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд (78524,50грн), визначеної у Декларації про готовність об'єкту до експлуатації. А тому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що визначений рішенням суду розмір пайового внеску не відповідає ч. 6 ст. 60 Закону №3038-VI.

Відповідно до п. 6.2 Положення розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та порядок її сплати визначається в залежності від категорії об'єктів містобудування та відповідно до типового договору укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури) (додаток №1) та на основі вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.

Вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування не може бути нижчою за загальну кошторисну вартість будівництва об'єкту: 7 відсотків вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків (п.п. 6.2.1, 6.2.2 Положення).

70 % поступлень спрямовуються на соціальну інфраструктуру міста та 30 % - на інженерно-транспортну інфраструктуру міста (п. 6.2 Положення).

Так, розмір пайової участі розраховується за формулою 785245,00 грн. (загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта згідно Декларації)* 7% /100 = 54967,15 грн.

Розрахунок пайової участі у сумі 54967,15 грн не перевищує граничний розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, передбачений ч. 6 ст. 40 Закону № 3038-VIІ, та здійснений з врахуванням 7 % вартості будівництва для нежитлових будівель та споруд на підставі п.п. 6.2.1 Положення. Також розрахунок проведений з урахуванням п. 6.2 Положення та спрямуванням 70 % поступлень на соціальну інфраструктуру міста (38477,00 грн.) та 30 % - на інженерно-транспортну інфраструктуру міста (16490,15 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та КП "ОМІ", однак змінивши його в частині розміру пайової участі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017р. у цій справі та викладення резолютивної частини рішення у вказаній судом апеляційної інстанції редакції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, як на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, а з КП "ОМІ" на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради слід стягнути 1600,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

Скаржником до апеляційної скарги, як доказ сплати судового збору долучено платіжне доручення № 116 від 02.11.2017 у сумі 1760,00 грн.

На адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов лист з Управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова вх. №02-71/865 від 02.01.2018, в якому повідомляється, що інформація щодо сплати судового збору КП "ОМІ", згідно з платіжним дорученням № 116 від 02.11.2017 у сумі 1760,00 грн відсутня.

Апеляційний суд в ухвалах від 25.01.2018р. та від 06.03.2018р. зобов'язував апелянта подати суду докази зарахування судового збору судового збору в сумі 1760,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки станом на 15.03.2018р. такі докази суду не надано, а тому з КП "ОМІ" підлягає стягненню 1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017р. у цій справі скасувати частково в частині розміру пайової участі, у звязку з чим резолютивну частину викласти в наступній редакції:

Визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ вул. Грушевського, 21, ідентифікаційний код 04054346), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ вул. Дністровська, 28, ідентифікаційний код 02314062) та Колективним підприємством "ОМІ" (вул. Чайковського, 11А, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 20547019) в наступній редакції:

"ДОГОВІР №

---

про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку

інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста

м. Івано-Франківськ "____"

---

201 р.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (далі - Виконком) в особі заступника міського голови ОСОБА_4, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" (сторона 1), фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - Фінансове управління) в особі начальника ОСОБА_5, що діє на підставі Положення "Про фінансове управління виконавчого комітету міської ради" (сторона 2) з однієї сторони, та колективне підприємство "ОМІ" (далі - Замовник) в особі директора ОСОБА_6, (далі - Замовник) що діє на підставі Статуту (сторона 3), з іншої сторони, а разом надалі - Сторони, у відповідності до Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" а також беручи до уваги те, що Замовник у відповідності до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська, констатуючи, що правовідносини, які виникають за цим Договором, є майново-господарськими зобов'язаннями і обов'язковими до виконання, уклали цей договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - Договір) про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. За цим Договором Замовник, що здійснює будівництво закладу торгівлі на вул. В. Симоненка, 11, в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

1.2. Земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво об'єкта, розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. В. Симоненка, 11.

2. Обов'язки сторін

2.1. Замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені Договором.

2.2. Виконком зобов'язується використати кошти отримані від Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

3. Розмір і порядок сплати пайового внеску

3.1. Розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до Договору.

3.2 Величина пайового внеску визначена на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

3.3 Замовник сплачує пайову участь у сумі 54967,15 грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації Договору.

4. Строк дії Договору

4.1. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов Договору.

5. Відповідальність сторін

5.1. При простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 Договору, Замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

5.2. Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, вирішуються комісією з питань визначення пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, в іншому випадку в судовому порядку, згідно чинного законодавства.

6. Інші умови

6.1. Тлумачення термінів Договору здійснюється згідно Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста".

6.2. Зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору, у разі невиконання пункту 3.3, з урахуванням пункту 5.1, Виконком та/або Фінансове управління здійснює перерахування пайового внеску в односторонньому порядку, про що повідомляє Замовника.

6.3. Зміни до Договору оформляються додатком, який є його невід'ємною частиною і мають однакову юридичну силу, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. В разі невиконання пункту 3.3 з урахуванням пункту 5.1 Договору, Виконком та/або Фінансове управління здійснює перерахування пайового внеску в односторонньому порядку, оформляючи додатком, про що повідомляє замовника.

6.4. Усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов Договору та не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.

6.5. Договір складений на 3-х сторінках у 2-х примірниках, кожний із яких має однакову юридичну сили.

Місцезнаходження та реквізити сторін

Виконавчий комітет Івано-Франківської КП "ОМІ"

міської ради м. Івано-Франківськ

м. Івано-Франківськ вул. Чайковського, 11 "А"

вул. Грушевського, 21,

тел. 556515

Одержувач платежу:

міський бюджет м. Івано-Франківська Ідентифікаційний код 20547019

24170000

код: 37952250

р/р: 31511921700002

МФО: 836014

УДКСУ в м. Івано-Франківську

Призначення платежу :

на інженерно-транспортну

та соціальну інфраструктуру міста

Виконком

---

/ОСОБА_4/ Замовник

---

/ОСОБА_6/

МП МП

Фінансове управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

м. Івано-Франківськ

вул. Дністровська, 28

тел. 785005

Фінансове управління

---

/ОСОБА_5/

МП

Додаток

до Договору №

---

від "___""

---

201 р.

про пайову участь замовників будівництва у

створенні і розвитку інженерно-транспортної

та соціальної інфраструктури міста

Розрахунок розміру пайової участі

(єдиний)

Об'єкт: заклад торгівлі на вул. В. Симоненка, 11

Загальної кошторисна вартість будівництва об'єкта, визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами,

грн 785245,00

Площа об'єкта будівництва, м. кв. (нежитло) 283,50

Відсоток, передбачений п. 6.2.1 Положення "Про пайову

участь замовників будівництва у створенні і розвитку

інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

міста" від 18.10.2013 року (нежитло) 7

Розмір пайової участі всього, грн., з них: 54967,15

Розмір пайової участі на соціальну інфраструктуру

міста, грн. 38477,00

Розмір пайової участі на інженерно-транспортну

інфраструктуру міста, грн. 16490,15

Одержувач платежу:

МБ м. Івано-Франківськ

24170000

код: 37952250

р/р: 31511921700002

МФО: 836014

УДКСУ в м. Івано-Франківську

Призначення платежу:

на інженерно-транспортну та соціальну

інфраструктуру міста

Виконком

---

/ОСОБА_4/ Замовник

---

/ОСОБА_6/

Фінансове управління

---

/ОСОБА_5/"

3. Стягнути з Колективного підприємства "ОМІ" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Чайковського, 11А; ідентифікаційний код 20547019) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28; ідентифікаційний код 02314062) 1600,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Колективного підприємства "ОМІ" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Чайковського, 11А; ідентифікаційний код 20547019) в доход Державного бюджету України (банк: ГУДКCУ у Львівській області; МФО: 825014; отримувач: УДКСУ Личаківського району м. Львова; код ЄДРПОУ: 38007620; рахунок: 31216206782006) 1760,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.03.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Скрипчук О.С.