УХВАЛА
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 909/671/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги колективного підприємства "ОМІ"
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018
за позовом фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
до колективного підприємства "ОМІ" (далі-Підприємство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,
про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івана-Франківська,
ВСТАНОВИВ:
02.01.2019 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 зі справи № 909/671/17.
Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовною заявою Підприємство звернулось у 2017 році де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року був визначений у розмірі 1600,00 грн. Водночас в позовній заяві позивач просив: визнати укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івана-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради і КП "ОМІ" у редакції позивача, викладеній у позовній заяві. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що Підприємство просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 зі справи № 909/671/17, та та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону у сумі 3200,00 грн (200% ставки від 1600,00).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.
Водночас у касаційні скарзі Підприємство просить про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з врахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим сама лише обставина відсутності фінансової можливості сплатити судовий збір не може вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Посилання Товариства у клопотанні про відстрочення сплати судового збору на відсутність коштів на рахунках на час подання касаційної скарги не підпадає під умови передбачені законодавством для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
З доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що скаржником до касаційної скарги не додано доказів скерування копії касаційної скарги та додатків до неї іншим учасникам у справі.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства.
Водночас частинами першою та другою статті 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018. Повний текст постанови виготовлений 04.12.2018, а відтак двадцятиденний строк на оскарження зазначеної постанови припадав на 26.12.2018 .
У цьому випадку, касаційну скаргу було подано скаржником до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.01.2019 , підтвердженням чого є відмітка на конверті в якому касаційна скарга направлялась до суду, тобто, з пропуском строку на оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Однак звертаючись з касаційною скаргою Підприємство не порушує питання про поновлення процесуального строку для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємству необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документи на підтвердження скерування касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи, клопотання про поновлення процесуального строку із зазначенням поважності причин такого пропуску та доказів на підтвердження викладених доводів, а також оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3200,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Рахунок отримувача: 31219207026007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102,
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку 207 .
Суд також вважає за необхідне звернути увагу Підприємства на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України або відмову у її прийнятті.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Клопотання колективного підприємства "ОМІ" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 зі справи № 909/671/17 відхилити.
2.Касаційну скаргу колективного підприємства "ОМІ" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 зі справи № 909/671/17 залишити без руху.
3. Надати колективному підприємству "ОМІ" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15 лютого 2019 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити колективному підприємству "ОМІ", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у її прийнятті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 01.02.2019 |
Номер документу | 79545381 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні