Рішення

від 14.03.2018 по справі 812/356/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/356/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі також - позивач), яка звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - підповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) та просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача на Центральній збагачувальній фабриці «Михайлівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвуглезбагачення» за період з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005;

- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на отримання пенсії у відповідності до п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , періоди роботи на Центральній збагачувальній фабриці «Михайлівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвуглезбагачення» з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005;

- здійснити виплату пенсії з 31.10.2017 відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 жовтня 2017 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення їй пенсії згідно з п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . До заяви позивач надала трудову книжку, яка містить належним чином здійснені записи щодо її роботи у періоди з 27.01.1988 по 07.12.2009 на підприємствах, відомості про атестацію робочих місць, а також уточнюючі довідки, підтверджуючі пільговий стаж роботи. Натомість, рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 09 листопада 2017 року в призначені пенсії позивачу відмовлено, з тих підстав, що на думку відповідача, записи трудової книжки ОСОБА_2 не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на ЦЗФ «Михайлівська» В.О. «Ворошиловградвуглезбагачення» , ВАТ «ДЗФ «Михайлівська» , ЗАТ «Михайлівське» . До того ж Відповідач посилається в своєму рішенні на те, що ПАТ «ГЗФ «Михайлівська» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до Постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року довідки, підтверджуючі пільговий стаж роботи видані підприємствами, які знаходяться на території яка непідконтрольна українській владі, вважаються недійсними та не можуть бути прийняті УПФУ Попаснянського району Луганської області до розгляду. У зв'язку з чим позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, бо вважає, що таке рішення порушує її право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У судове засідання позивач не прибула, просила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.6). Представник позивача у судове засідання також не прибула, подала заяву в якій підтримала заявлені позовні вимоги та просила розгляд справи проводити за її відсутності (арк.спр. 143).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву від 03.03.2018 (а.с. 106,107), в якому просив розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника, позовні вимоги не визнав та зазначив, що 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . На час звернення позивач має загальний стаж роботи 33 роки, 08 місяців, 21 день, в тому числі за Списком № 2 - 07 років, 11 місяців, 05 днів. Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на ЦЗФ «Михайлівська» В.О. «Ворошиловградвуглезбагачення» , ВАТ «ДЗФ «Михайлівська» , ЗАТ «Михайлівське» . Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 зазначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виданих на підставі первинних документів на час виконання робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Для підтвердження спеціального трудового стажу з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005 позивачем надані уточнюючі довідки №30, №31, №32, №33, №49 від 17.10.2017. ОСОБА_3 з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань встановлено, що підприємство ПАТ ГХФ Михайлівське не перереєстроване на території підконтрольній українській владі, а тому, з посиланнями на ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII та постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 надані позивачем уточнюючі довідки відповідач вважає такими, що з 01.12.2014 не можуть бути прийняті до уваги на підтвердження наявного у позивача трудового стажу. На підставі викладеного представник відповідача вважає оскаржуване рішення правомірним, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV жінки з ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 після досягнення ними 51 року мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за наявності стажу роботи при зверненні до управління Пенсійного фонду України з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше ніж 21 рік, 06 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

31 жовтня 2017 року згідно з п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , розділу ХV п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивач звернулася до УПФУ в Попаснянському районі Луганської із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених КМУ, до якого додала копії: трудової книжки, паспорту, ідентифікаційного коду, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.110).

ОСОБА_3 з паспортом позивача серії ЕМ 459384, виданого 29.12.1999 Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 народилася 06 грудня 1965 року, тобто на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області досягла 51 року (а.с.9,10).

За результатами розгляду наданих позивачем документів та даних по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області прийнято рішення від 09.11.2017 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком (а.с. 109).

Відповідно до вище зазначеного рішення на час звернення ОСОБА_2 мала загальний стаж 33 роки, 08 місяців, 21 день, в тому числі за Списком № 2 - 07 років, 11 місяців, 05 днів. До пільгового стажу згідно трудової книжки та даних по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу зараховано періоди роботи з 01.01.2001 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 05.12.2009.

Із записів трудової книжки позивача БТ-І № 5791630 від 23.07.1982 (а.с.12-17) вбачається, що ОСОБА_2 працювала:

1) На ЦЗФ Михайлівська ВО Ворошиловградвуглезбагачення (згідно наказу Міністерства вугільної промисловості підприємство має назву ДВАТ ГЗФ Михайлівська Луганськвуглепереробка (наказ № 410 від 25.08.1999.) ; згідно наказу Міністерства топлива та енергетики України № 496 від 17.10.2001 про передачу в оренду ГЗФ Михайлівська ТОВ фірмі Кассіопея та наказу № 18 від 01.11.2001 ВАТ фірми Кассіопея підприємство ДВАТ ГЗФ Михайлівське ГХК Луганськвуглепереробка реорганізоване в ГЗФ Михайлівська філія ВАТ фірми Кассіопея ) ОСОБА_2 працювала з 27.01.1988 року по 31.07.2007 року на наступних посадах :

- 27.01.1988 - прийнята машиністом конвеєра по 2 розраду в основне виробництво по перев шахти Первомайська ;

- 01.01.1992 - переведена машиністом установок збагачення по 3-му розряду;

- 20.01.1993 - переведена машиністом установок збагачення по 2-му розряду;

- 06.06.1993 - переведена машиністом установок збагачення по 3-му розряду;

- 08.01.2002- переведена апаратником вуглезбагачення по обслуговуванню отсадочних маши 5-му розряду;

- 31.07.2007 звільнена за п.5 ст.36 КЗпГІ.

2) з 01.08.2007 по 31.10.2007 - на ВАТ ГЗФ Михайлівська на посаді апаратника вуглезбагачення по 5-му розряду.

3) з 01.11.2007 по 07.12.2009 - на ЗАТ Михайлівське на посаді апаратника вуглезбагачення по 5-му розряду.

При цьому, трудова книжка ОСОБА_2 містить наступні відомості щодо атестації робочих місць.

За результатами атестації робочих місць ЦЗФ Михайлівська ВО Ворошиловградвуглезбагачення по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (наказ № 101 від 31.12.1993) - аркуш трудової книжки 6-7, запис 9.

За результатами атестації робочих місць ЦЗФ Михайлівська ВО Ворошиловградвуглезбагачення по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (наказ № 121 від 10.12.1999) - аркуш трудової книжки 8-9, запис 10.

За результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (наказ № 121 від 10.12.1999) - аркуш трудової книжки 10-11, запис 14.

За результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком пільгових умовах за Списком № 2 (наказ № 44 від 08.04.2002) - аркуш трудової книжки 10-11, запис 15.

Атестація робочих місць підтверджує право апаратнику вуглезбагачення на пенсію за віком і пільгових умовах за Списком 2 (наказ №48 від 31.07.2007) - аркуш трудової книжки 12-13, запис 18.?

Атестація робочих місць підтверджує право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 (наказ № 35 від 29.10.2007) - аркуш трудової книжки 14-15, запис 20.

Атестація робочих місць підтверджує право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 (наказ № 11 від 18.02.2008) - аркуш трудової книжки 16-17, запис 23.

З наведених записів трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди вбачається, що мала місце неодноразова реорганізація підприємства, на якому працювала позивач на посадах, що надають їй право на пенсію на пільгових умовах. Однак, з зазначених записів не можливо встановити за наказом якого саме підприємства проводилася атестація робочих місць, на яких працювала позивач.

Відповідачем в рішенні зазначено, що згідно із записами трудової книжки БТ-І № 5791630 від 23.07.1982 ОСОБА_2 працювала з 27.01.1988 по 31.07.2007 на ЦЗФ «Михайлівська» В.О. «Ворошиловградвуглезбагачення» , з 01.08.2007 по 31.10.2007 на «ГЗФ «Михайлівське» , з 01.11.2007 по 07.12.2009 на ЗАТ «Михайлівське» . Але записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на ЦЗФ «Михайлівська» В.О. «Ворошиловградвуглезбагачення» , ВАТ «ДЗФ «Михайлівська» , ЗАТ «Михайлівське» .

Позивачем на підтвердження наявного трудового стажу за період роботи з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005 для призначення пенсії на пільгових умовах були надані уточнюючі довідки №30, №31, №32, №33, №49 від 17.10.2017, видані ПАТ ГЗФ Михайлівське , на штампах яких зазначена адреса: м. Первомайськ, м.Золоте, Луганської області. Довідки завірені печатками відокремленого підрозділу, код 00178554 (а.с.116 (зворотній бік) - 118).

Суд критично ставиться до аргументів відповідача, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №30, №31, №32, №33, №49 від 17.10.2017 видані підприємством не перереєстрованим на території підконтрольній українській владі, у зв'язку з чим зарахувати періоди роботи згідно цих довідок до пільгового стажу немає підстав, оскільки відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.03.2018 ПАТ ГЗФ Михайлівське , (ідентифікаційний код юридичної особи 00178554) не ліквідоване, зареєстровано за адресою: 93299, Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, форма організації - публічне акціонерне товариство (а.с.144-146).

Отже ПАТ ГЗФ Михайлівське не перереєтроване на підконтрольну Україні територію, що не оспорюється сторонами.

З аналізу змісту постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та затвердженого нею Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства вбачається, що вказані нормативні акти не містить заборон на використання документів, виданих не бюджетними установами.

Таким чином, ПАТ ГЗФ Михайлівське є суб'єктом господарювання, а не бюджетною установою, що розташована на не підконтрольній українській владі території, отже заборони щодо використання документів цього підприємства вказаною постановою КМУ не встановлені.

Разом із тим, відповідно до консультативного висновку Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.

З вищевказаної підстави суд, приймає до уваги інформацію наданих позивачем уточнюючих довідок №30, №31, №32, №33, №49 від 17.10.2017, видані ПАТ ГЗФ Михайлівське на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за періоди її роботи з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005, оскільки заначені в них відомості підтверджуються також записами, які містить трудова книжка позивача.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, відповідач неправомірно не взяв до уваги інформацію, зазначену у довідках ПАТ ГЗФ Михайлівське на підтвердження стажу роботи позивача без проведення додаткової перевірки за допомогою даних Державного реєстру

загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З урахуванням наведеного висновку суду, позовні вимоги мають бути задоволені частково з таких підстав.

За приписами пункту б частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави для висновку, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 Класифікатор професій , затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

ОСОБА_3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про

виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо її роботи у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах, а також відомості про атестацію робочих місць. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З урахуванням цих положень суд надає оцінку обраному позивачем способу захисту.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до її пільгового стажу роботу на Центральній збагачувальній фабриці «Михайлівська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвуглезбагачення» , періодів з 27.01.1988 по 31.12.2000 та з 01.01.2005 по 31.12.2005; зобов'язати зарахувати вказані періоди роботи позивача до пільгового стажу.

Оскільки, як встановлено судом, відповідачем приймалося рішення щодо відмови позивачу в призначенні пенсії, то в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування такого рішення, що порушує право позивача на призначення пенсії у зв'язку з неврахуванням інформації зазначених вище довідок, про що містяться висновки в самому рішенні відповідача.

Отже, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача слід відмовити за необгрунтованістю.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах за віком.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ОСОБА_3 із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статей 9, 245 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 09.11.2017 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 31.10.2017 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням зазначених висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_3 із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн (а.с. 3), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 09.11.2017 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 31.10.2017 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 93299, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792608; 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_4