Рішення

від 12.03.2018 по справі 527/1425/17

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1425/17

провадження 2/527/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 березня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря - Волик Л.І.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрофірми Славутич , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру Полтавської області про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки.

В своєму позові позивач з урахуванням уточнень позовних вимог від 13.12.2017 року (а.с.65-68), зазначив, що він є власником земельних ділянок площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:003:0031, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911782, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року та кадастровий номер: 5320681400:00:009:0009, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911783, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року. 01 січня 2006 року ним було укладено з Агрофірмою Славутич договори оренди зазначених земельних ділянок (надалі Договори). Відповідно до умов Договорів, плата за користування земельною ділянкою становить 3 % від нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки в розмірі, яку відповідач повинен сплачувати не пізніше 01 грудня поточного року. Станом на 01.07.2017 року відповідачем за користування земельними ділянками не було сплачено жодного платежу, не надано ніяких послуг в рахунок орендної плати.

Посилаючись на систематичне не виконання відповідачем умов Договорів, позивач просив суд, розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ним та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:003:0031, розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ним та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:009:0009, зобов'язати Агрофірму Славутич негайно передати йому зазначені земельні ділянки, а також стягнути сплачений ним судовий збір.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із наведених в ньому підстав та крім того пояснив, що в 2005 році він отримав від ОСОБА_4 12000 грн. про що написав відповідну розписку, після чого він видав довіреність на його ім'я, якою уповноважив останнього користуватися та розпоряджатися належними йому земельними ділянками. Через деякий час до нього приїхали представники відповідача та привезли йому на підписання договори оренди. Після укладення договорів оренди він ніяких коштів та послуг за договорами оренди не отримував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із наведених в ньому підстав та крім того пояснив, що згідно розписки про отримання грошей від 19 листопада 2005 року позивач отримав кошти як оплату за земельні ділянки в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок, а не в рахунок виконання умов за договорами оренди. Крім того, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на виконання ним умов за договорами оренди стосовно сплати за користування земельними ділянками.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що відповідачем повністю виконуються умови за спірними договорами, оскільки 19 листопада 2005 року позивач отримав від ОСОБА_4, який є засновником Агрофірми Славутич 12000 грн. за орендну земельних ділянок, внаслідок чого на нього було видано довіреність на користування та розпорядження належними позивачу земельними ділянками. Крім того, згідно податкових розрахунків в 4 кварталі 2014 року позивачу було нараховано 4717,10 грн. в рахунок орендної плати, в 4 кварталі 2015 року - 5891,94 грн., в 4 кварталі 2016 року - 7069,74 грн. Також на адресу позивача було направлено листи з проханням з'явитися до відповідача за отриманням орендної плати, які повернулися відповідачу за закінченням терміну зберігання. У вересні 2017 року на рахунок позивача було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2874 грн. 39 коп., які позивач отримувати відмовився. Позивач жодного разу не звертався до відповідача про перегляд розміру орендної плати, крім того в позовних вимогах не ставить вимогу про її стягнення, що свідчить про факт оплати позивачу відповідачем орендної плати. Посилаючись на викладене, представник відповідача просив суд, відмовити в задоволенні позову позивачу. Надав суду письмові заперечення (а.с.46-47) та відзив на позов (а.с.84-87). Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду (а.с. 79).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без повідомлення причин неявки.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в 2005 році її чоловік ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 12000 грн. Після того, жодних платежів згідно договорів оренди він не отримував.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що в 2005 році він особисто передав ОСОБА_1 в рахунок майбутніх платежів за договорами оренди грошові кошти в сумі 12000 грн.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (позивач) є власником земельних ділянок, площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:003:0031, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911782, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року та кадастровий номер: 5320681400:00:009:0009, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911783, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року (а.с. 8-14).

01 січня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Агрофірмою Славутич було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок. За актом приймання - передачі від 01 січня 2006 року ОСОБА_1 передав у користування Агрофірми Славутич земельні ділянки. Договори було зареєстровано в лютому 2016 року в Глобинському райвідділі ПРФ ДП Центр ДЗК при Деркомземі України за № 040655300054 та № 040655300055 (а.с.92-111).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі яка розглядається судом, виникли правовідносини пов'язані з орендою землі, які регулюються Земельним кодексом України , Законом України Про оренду землі (далі - Закон), ЦК України , іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом , а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.3 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначено в ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено спірні Договіри, які на момент розгляду справи є дійсними.

Відповідно до п. 9 Договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від вартості земельної ділянки: 517 грн. щорічно.

В п. 11 Договорів оренди зазначено, що оренднана плата вноситься до 1 грудня кожного року на період орендни земельної ділянки.

Як вбачається з п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України , землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ст. 409 Цивільного кодексу України , власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди .

Позивач підставою для розірвання договору оренди зазначає невиконання орендарем умов договору в частині внесення ним орендної плати на його виконання.

Відповідачем на підтвердження виконання умов Договорів оренди надано суду Розписку про отримання грошей від 19.11.2005 року (а.с.51).

Надаючи оцінку зазначеному доказу суд зазначає, що з неї вбачається, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_4 12000 грн. як оплату за його земельні ділянки в кількості 2 шт. Після офіційного державного дозволу на продаж землі позивач зобов'язувався продати останньому належні йому земельні ділянки з оформленням відповідної нотаріальної документації.

Отже між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникли правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем земельних ділянок.

Наявність можливих інших договірних правовідносин між сторонами не може бути підтвердженням належного умов спірних Договорів.

Крім того, зазначена розписка не може підтверджувати виконання сторонами умов договорів оренди, оскільки складена 19.11.2015 року, а спірні договори оренди підписано пізніше, а саме 01.01.2006 року.

07.08.2017 року на ім'я позивача було направлено лист, яким відповідач запрошував отримати позивача натуральну плату за оренду земельних ділянок (а.с. 54,55).

Зазначений лист позивачем отримано не було (а.с. 53,56).

Також відповідачем на підтвердження виконання умов договору надано Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суму утриманого з них податку: за 4 квартал 2014 року нараховано ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1) 4717,10 грн. (а.с.48), за 4 квартал 2015 року нараховано ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1) 5891,94 грн. (а.с.49), за 4 квартал 2016 року нараховано ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1) 7069,74 грн. (а.с.50).

З наданих Податкових розрахунків вбачається, що вони є односторонніми документами звітності Агрофірми Славутич перед податковими органами та не є доказами, які свідчать про отримання ОСОБА_1 зазначених в них коштів.

Крім того, з них вбачається, що ОСОБА_1 нараховано зазначені доходи, разом з тим, в графі 3 Сума виплаченого доходу відсутня відмітка про виплачений дохід.

З наданого суду фіскального чеку вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 було здійснено суму переказу 2845,57 грн., разом з тим з нього не зрозуміло, за що здійснено зазначений переказ, якщо в рахунок орендної плати, то не зрозуміло за яким договором оренди, за який період користування земельними ділянками, не надано суду також розрахунок орендної плати з якої виходив відповідач при перерахуванні зазначеної суми коштів позивачу (а.с.58).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання умов Договорів оренди та сплати позивачу коштів за користування орендованими земельними ділянками в розмірах та у строки встановлені Договорами оренди.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду в порядку встановленому законом.

Згідно із пунктом д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України,підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як зазначено в ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду зокрема в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього закону та умовами договору.

Як вбачається з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У статті 15 Закону України Про оренду землі вказано, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін зокрема у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором .

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідач не виконав обов'язки визначені ст. 24 Закону України Про оренду землі , не надав суду доказів на підтвердження виконання умов Договорів та оплати позивачу коштів за користування орендованими земельними ділянками, зазначена умова договору є істотною , суд дійшов висновку, що Договори підлягають розірванню, а земельні ділянки поверненню позивачу.

Судовий збір згідно наданих суду квитанції та ставок судового збору на момент пред'явлення позову до суду було сплачено позивачем ОСОБА_1 в розмірі 2560,00 грн. (а.с. 1, 64), а тому він підлягає стягненню з відповідача на користь останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,13-15,21, 24, 31, 32 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 96,141 Земельного кодексу України, ст.ст. 409, 525, 599, 651, 626, 628, 629, 638, Цивільного кодексу України, 12,13, 76-81,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ОСОБА_1 та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:003:0031, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911782, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ОСОБА_1 та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:009:0009, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 911783, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року.

Зобов'язати Агрофірму Славутич негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:003:0031.

Зобов'язати Агрофірму Славутич негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: 5320681400:00:009:0009.

Стягнути з Агрофірми Славутич на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2560, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення складено 20 березня 2018 року.

Суддя А. О. Олефір