Постанова

від 21.05.2018 по справі 527/1425/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1425/17 Номер провадження 22-ц/786/1119/18Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Агрофірма Славутич

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Агрофірми Славутич

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області, ухвалене 12 березня 2018 року (повний текст складено 20 березня 2018 року), у приміщенні суду у м. Глобине у складі судді Олефір А.О.

по справі за позовом ОСОБА_2 до Агрофірми "Славутич" про розірвання договорів оренди землі та зобов'язаня вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та, остаточно визначившись у позовних вимогах відповідно до заяви від 13.12.2017 року (а.с. 65-68), просив розірвати договори оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ним та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 та зобов'язати Агрофірму Славутич негайно передати йому зазначені земельні ділянки.

В обґрунтування вказаних вимог вказував, що він є власником земельних ділянок площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які належать йому на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4, виданих Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року.

Зазначав, що 01 січня 2006 року між ним та Агрофірмою Славутич було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок. Відповідно до умов договорів, плата за користування земельною ділянкою становить 3 % від нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки в розмірі, яку відповідач повинен сплачувати не пізніше 01 грудня поточного року. Проте, станом на 01.07.2017 року відповідачем за користування земельними ділянками не було сплачено жодного платежу, не надано ніяких послуг в рахунок орендної плати.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ОСОБА_2 та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01.01.2006 року укладений між ОСОБА_2 та Агрофірмою Славутич на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Зобов'язано Агрофірму Славутич негайно передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Зобов'язано Агрофірму Славутич негайно передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов'язки визначені ст. 24 Закону України Про оренду землі , не надав суду доказів на підтвердження виконання умов Договорів та оплати позивачу коштів за користування орендованими земельними ділянками.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржла Агрофірма Славутич , просила скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказував, що місцевий суд залишив поза увагою докази виплати ОСОБА_2 орендної плати за 2014-2016 роки, а також той факт, що позивач сам ухилявся від отримання орендної плати у 2017 році. Вважає, що грошові кошти у розмірі 12 000 грн., сплачені ОСОБА_2 у 2005 році мають бути зараховані як виплата орендної плати.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, площею 3,07 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року та кадастровий номер: НОМЕР_2, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4, виданого Глобинським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року (а.с. 8-14).

01 січня 2006 року між ОСОБА_2 та Агрофірмою Славутич було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок. Згідно акту приймання-передачі від 01 січня 2006 року ОСОБА_2 передав у користування Агрофірми Славутич належні йому земельні ділянки. Договори було зареєстровано в лютому 2016 року в Глобинському райвідділі ПРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040655300054 та № 040655300055 (а.с.92-111).

Відповідно до п. 9 договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від вартості земельної ділянки: 517 грн. щорічно.

Згідно п. 11 договорів оренди, орендна плата вноситься до 1 грудня кожного року на період орендни земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно із пунктом д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для розірвання спірних договорів оренди, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Розписка про отимання грошей, складена позивачем, жодним чином не може бути розцінена як орендна плата, сплачена наперед (авансом), оскільки це суперечить умовам договорів оренди та заперечується самим ОСОБА_2 Зміст документа, на який посилається відповідач (а.с. 51) може свідчити лише про те, що зазначені кошти могли бути сплачені у рахунок майбутньої купівлі-продажу земельних ділянок.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 ухилявся від отримання орендної плати у натуральній формі не заслуговують на увагу, оскільки спірними договорами оренди визначена грошова форма орендної плати.

Податкова звітність Агрофірми Славутич жодним чином не може свідчити про виплату орендної плати на користь ОСОБА_2 Будь-яких відомостей про сплату відповідних сум позивачеві відповідачем не надано. Податкова звітність, яка не узгоджується із сукупністю інших доказів у справі, дає підстави для припущення про здійснення Агрофірмою Славутич виплати орендної плати. Проте, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про систематичну несплату орендарем орендної плати на користь орендодавця, що є підставою для розірвання договорів оренди землі.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Агрофірми Славутич залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Т.О. Кривчун

С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: