Постанова

від 14.03.2018 по справі 904/9813/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 року Справа № 904/9813/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Штефана Віталія Олексійовича" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року ( суддя Кеся Н.Б. )

за заявою Фермерського господарства "Штефана Віталія Олексійовича" про розстрочку виконання рішення господарського суду у справі № 904/9813/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД", м. Дніпро

до відповідача-1 : Фермерське господарство "Штефана Віталія Олексійовича", с. Геніївка, Харківська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфоріум", м. Дніпро

про стягнення 221 208,70р.

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017р. Фермерське господарство "Штефана Віталія Олексійовича" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2017р. у справі №904/9813/16 та затвердити такий графік виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9813/16:

грудень 2017р. - 30 000, 00 грн.;

січень 2018р. - 30 000, 00 грн.;

лютий 2018р. - 30 000, 00 грн.;

березень 2018р. - 30, 000, 00грн.;

квітень 2018р. - 30 000, 00 грн.;

травень 2018р. - 30 000, 00 грн.;

червень 2018р. - 30 000, 00 грн.;

липень 2018р. - 12 867, 77 грн.

Заява обґрунтована тим, що на час подання заяви господарство перебуває у складному фінансовому стані, загальна сума, яка підлягає стягненню значно перевищує загальний прибуток. Єдиноразова сплата заборгованості є неможливою, оскільки відповідачу необхідно сплачувати податки, здійснювати поточні операції з метою подальшого функціонування підприємства, сплачувати по кредитному договору та орендну плату за паї.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017р. у справі № 904/9813/16 в задоволенні заяви Фермерського господарства "Штефана Віталія Олексійовича" про розстрочку виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2017р. по справі №904/9813/16 відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що фінансові труднощі господарства не є винятковим випадком, що ускладнюють виконання рішення суду. Відповідач не доводить належними доказами обставин, які б обумовили необхідність та доцільність розстрочки виконання рішення.

Не погодившись з ухвалою, Фермерське господарство "Штефана Віталія Олексійовича" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про розстрочення судового рішення задовольнити.

Апелянт вважає, що судом не враховано та не надано правової оцінки доказам стосовно фінансового стану Фермерського господарства, оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню в розмірі 222 867, 77 грн. значно перевищує загальний прибуток господарства, який складає 163 900, 00 грн. згідно фінансового звіту про чистий прибуток за 2016 рік. Сплата заборгованості одним платежем є неможливою, оскільки господарству крім виплати боргу необхідно виплачувати податки, заробітну плату, здійснювати поточні операції з метою подальшого функціонування підприємства, сплачувати кошти за Кредитним договором від 28.03.2017р., сплачувати орендодавцям заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками (яка станом на 20.11.2017р. складає 677 225, 55 грн.). Фінансовий стан підприємства обумовлений його сезонним видом діяльності: вирощування зернових, бобових, насіння олійних культур та інше (крім рису) та залежить від кількості врожаю, який внаслідок несприятливих погодних умов наразі не задовольняє поточні витрати на ведення господарської діяльності. Врожай 2017 року ще не був зібраний остаточно. Обігові кошти надходять саме від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва. На думку апелянта, судом не було враховано виключний випадок - пожежу на території господарства, яка сталася 25.07.2017р. та призвела до ускладнення фінансового стану, згідно Акту пожежі, знищенням 250 тон сіна та 55 тон соломи 2017 року покосу. Актом засвідчено розмір прямих збитків від пожежі - 559 000 грн. та побічних збитків - 614 014 грн. У випадку проведення виконавчих дій діяльність підприємства зупиниться, збір врожаю буде зірвано та унеможливить погашення боргу, натомість розстрочка створить умови для виконання судового рішення.

Скаржник зазначає, що позивач фактично погоджується з наданням розстрочки, оскільки в проекті угоди про врегулювання спору від 26.12.2017р., надісланої на електронну адресу апелянта, позивач запропонував не пред'являти до виконання судовий наказ якщо апелянт починаючи з 10.01.2018р. по 10.05.2018р. буде здійснювати платежі у розмірі 44 241, 00 грн. щомісяця.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити рішення яким задовольнити заяву про розстрочку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її безпідставною, необґрунтованою, а ухвалу суду такою, що не підлягає скасуванню. Дії відповідача щодо розстрочки вважає ні чим іншим, як затягування виконання законного рішення. Від моменту подання заяви про розстрочку пройшло майже 4 місяці, а відповідач не виконав її навіть частково, не здійснив жодної оплати. Просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судове засідання 14.03.2018р. проведено в режимі відео конференції.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016р. у даній справі (з урахуванням ухвал про виправлення описок від 23.12.2016р.) позовні вимоги ТОВ Агросфера ЛТД задоволено.

Стягнуто солідарно з Фермерського господарства Штефана Віталія Олексійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфоріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера ЛТД» суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 200 523 грн. 82 коп. та суму пені у розмірі 20 684 грн. 88 коп. станом на 22.10.2016р. згідно договору купівлі- продажу № 155599 від 19.03.2015р.

Стягнуто з Фермерського господарства "Штефана Віталія Олексійовича" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" судовий збір в розмірі 1 659, 07 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфоріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" стягнуто 1 659, 06 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути солідарно з Фермерського господарства ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфоріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" процентів за користування товарним кредитом у розмірі 200 523 грн. 82 коп. та пені у розмірі 14 938 грн. 08 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" 1 657 грн. 33 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біфоріум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" 1 657 грн. 33 коп. судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 4 грн. 01 коп. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією .

05.04.2017р. господарським судом Дніпропетровської області видано накази на примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016р. залишено в силі.

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час прийняття рішення), при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень. ухвал, постанов господарських судів України , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що обставини, на які посилається Фермерське господарство ОСОБА_1, а саме, недостатність коштів для одночасної сплати, необхідність сплачувати податки, кредит та орендну плату не є тими винятковими обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, оскільки фінансове становище є наслідком господарської діяльності. В активах відповідача є інше майно, за рахунок якого може бути здійснено виконання рішення.

З 15 грудня 2017 року вступив в силу новий Господарський процесуальний кодекс України, який відповідно до до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідні положення цього кодексу, підлягає застосуванню господарськими судами з часу набрання сили.

Згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення ухвалене судом 22.12.2016р., отже річний строк, встановлений законом на даний час сплив.

Тому за жодних умов заява про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалу суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 269, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Штефана Віталія Олексійовича" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року у справі № 904/9813/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 року у справі № 904/9813/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19.03.2018р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов