Постанова

від 20.03.2018 по справі 826/4969/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4969/14 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ладас на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року (дата виготовлення повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ладас до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ладас , звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №0005222201 та №0005212201;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12 вересня 2013 року №848 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ладас" (код ЄДРПОУ 22963986) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Тузак" (код ЄДРПОУ 37203105), ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" (код ЄДРПОУ 37724564), ПП "Пресбуд 900" (код ЄДРПОУ 37265533) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 ";

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит" на підставі акта від 23 вересня 2013 року №212/1/22-01-22963986 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ладас" (код ЄДРПОУ 22963986) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Тузак" (код ЄДРПОУ 37203105), ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" (код ЄДРПОУ 37724564), ПП "Пресбуд 900" (код ЄДРПОУ 37265533) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.";

- зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС "Аудит", в частині скасування відображення інформації, викладеної в акті від 23 вересня 2013 року №212/1/22-01-22963986 "про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ладас" (код ЄДРПОУ 22963986) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Тузак" (код ЄДРПОУ 37203105), ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" (код ЄДРПОУ 37724564), ПП "Пресбуд 900" (код ЄДРПОУ 37265533) за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова ухвалена судом першої інстанції на підставі неповно з'ясованих обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на реальність проведення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Тузак", ТОВ Приватні будівельні інвестиції та ТОВ "прес буд 900".

До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача заперечення (відзив) не надходили.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили прийнятим за наслідками перегляду ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014 року по у справі № 826/4969/14 рішенням Вищого адміністративного суду України.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року апеляційне провадження поновлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 12 вересня 2013 року №848, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ладас".

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23 вересня 2013 року №212/1/22-01-22963986 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ладас", код ЄДРПОУ 22963986, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Тузак" (код ЄДРПОУ 37203105), ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" (код ЄДРПОУ 37724564), ПП "Пресбуд 900" (код ЄДРПОУ 37265533), за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 717 431,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2012 року - 258 381,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 354 605,00 грн., IV квартал 2012 року - 104 445,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 683 267,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 16 967,00 грн., за травень 2012 року - 78 390,00 грн., за червень 2012 року - 150 720,00 грн., за липень 2012 року - 239 769,00 грн., за серпень 2012 року - 97 950,00 грн., за жовтень 2012 року - 8 621,00 грн., за листопад 2012 року - 90 850,00 грн.

22 жовтня 2013 року відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0005222201, згідно якого ТОВ "Ладас" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 854 084,00 грн., у тому числі за основним платежем - 683 267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 170 817,00 грн.;

- №0005212201, згідно якого ТОВ "Ладас" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 896 789,00 грн., у тому числі за основним платежем - 717 431,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 179 358,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у разі, якщо позивач вважав відсутніми підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки (у тому числі оскаржуваного наказу), то реалізація права на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю була можлива лише шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а якщо допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді є лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, а тому в даному випадку правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними та не можуть призвести до відновлення порушених прав позивача.

Також, суд першої інстанції вказував, факт реальності господарських операцій між ТОВ "Ладас", ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900" позивачем не доведено.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 75 ПК України ( тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 78.4 статті 78 Податкового кодексу України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З системного аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку про те, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки.

Разом з тим, відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, якою передбачено право посадових осіб органу державної податкової служби приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення платникові направлення на проведення такої перевірки визначеного змісту.

У разі недотримання працівниками контролюючого органу умов та порядку допуску до перевірки, платник податків вправі не допустити посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки, як це передбачено абзацом другим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем без заперечень було допущено працівників контролюючого органу до перевірки. Перевірку було проведено та за її результатами складено Акт від 23 вересня 2013 року №212/1/22-01-22963986.

Позивач не скористався правом не допуску посадових осіб до проведення перевірки з підстав визначених ст. 81 Податкового кодексу України та звернувся в суд з даним позовом вже після проведення останньої.

Отже, перевірка вважається проведеною як юридичний факт в силу самого допуску до її проведення. Оспорюваний наказ є вичерпаним, оскарження останнього не сприяє відновленню порушених прав платника.

Відтак, позовні вимоги про скасування наказу відповідача від 12 вересня 2013 року №848 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ладас" задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності податкових-повідомлень рішень від 22 жовтня 2013 року №0005222201 та №0005212201 колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на твердженні про здійснення операцій без мети настання реальних наслідків, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, що, відповідно, унеможливлює віднесення позивачем до витрат та до податкового кредиту відповідних сум на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900". Крім того, податковий орган вказував на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, основних фондів та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, для вирішення справи по суті суд першої інстанції мав з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентами реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900".

Так, ТОВ "Ладас" (Замовник) укладено ПП "Тузак" (Виконавець) договір виконання робіт від 01 травня 2012 року №05/12, за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (виконати роботи) у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконавець виконав наступні роботи: фарбування металоконструкцій балки, ремонтні роботи, пуско-налагоджувальні роботи, виготовлення плит, роботи зі збирання балок, ультразвукове дослідження прогонових споруд, виготовлення металоконструкцій.

ПП "Тузак" виписало позивачу податкові накладні, датовані травнем - вереснем 2012 року, на загальну суму 3 742 247,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 623 707,97 грн.

Також, 02 квітня 2012 року укладено договір виконання робіт №04/12 між ТОВ "Ладас" (замовник) та ПП "Пресбуд 900" (виконавець), за умовами якого останній зобов'язується за завданням замовника надати послуги (виконати роботи) у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від квітня 2012 року виконавцем виконано ремонтні роботи.

ПП "Пресбуд 900" виписало позивачу податкові накладні, датовані квітнем 2012 року, на загальну суму 101 803,40 грн., у тому числі податок на додану вартість - 16 967,23 грн.

Крім того, 05 травня 2012 року між ТОВ "Ладас" (замовник) та ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" (виконавець), укладено договір надання послуг №1-01-12, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (виконати роботи) у порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до наданих позивачем копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" виконало наступні роботи: виготовлення плит, послуги з чищення та фарбування, зварювання металоконструкцій тощо,

ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" виписано податкові накладні на загальну суму 963 098,50 грн., у тому числі податок на додану вартість - 160 516,42 грн.

Наразі, позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій із подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Так, позивач стверджує, що отримані від контрагентів роботи/послуги були використані для виконання зобов'язань за договорами укладеними з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" та КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, зокрема, здійснення капітального ремонту покрівлі житлових будинків за адресами: вул. Гриненка, 1-а, вул. Шолуденка, 5, вул. Кургузова, 6, проспект Мазепи, 12, Київська, 18; фарбування металоконструкцій балки; роботи з виготовлення деталей опорних блоків тощо.

На підтвердження зазначених доводів позивач надав господарські договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27 липня 2012 року серія №АД075044.

Однак, відсутні докази здійснення робіт на об'єктах замовників ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" та КПЖ і КГ Вишгородської міської ради саме ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900".

Також, відсутні докази неможливості самостійного виконання робіт позивачем за договорами, укладеними з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" та КПЖ і КГ Вишгородської міської ради та необхідності залучення підрядників.

Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Зазначене позбавляє можливості дійти висновку про фактичне виконання робіт ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900" та їх зв'язок з підготовкою, організацією, використанням позивачем у власній господарській діяльності, а саме - виконанням зобов'язань за договорами укладеними з третіми особами.

Водночас, колегія суддів, звертає увагу, що наявна у податкового органу інформація про відсутність у контрагентів позивача ПП "Тузак", ТОВ "Приватні будівельні інвестиції" та ПП "Пресбуд 900" необхідних умов (зокрема, трудових ресурсів) для здійснення фінансово-господарської діяльності та виконання ними взятих на себе договірних зобов'язань, не спростовується матеріалами справи та наданими позивачем доказами.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що факт реальності виконання господарських зобов'язань за договорами не підтверджується об'єктивними доказами.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентами є обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення решти позовних вимог з огляду на відсутність доказів в підтвердження факту внесення ДПІ у Голосіївському районі змін до інформаційних баз даних або до будь-яких інших інформаційних баз даних на підставі Акта перевірки позивача.

За таких підстав, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ладас - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 березня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма