Постанова

від 19.03.2018 по справі 813/840/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12647/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду, прийняту о 10 годині 10 хвилин 6 грудня 2017 року у м. Львові суддею Гулкевич І.З. (дата складення повного тексту постанови не зазначена), у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТР-Транс до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ТР-Транс (далі - ТОВ ТР-Транс ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ) у невидачі висновку органу Держаного казначейства України по поверненню за період з 13 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року у строки, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 3135432 грн.;

визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУ ДКС) та управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Львівської області (далі - УДКС) по неповерненню у період з 1 квітня 2015 року по 29 січня 2016 року у строки, встановлені статтею 200 ПК, бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2014 року в розмірі 621050 грн. та за листопад 2014 року в розмірі 421732 грн.;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ ТР-Транс суму пені за прострочення бюджетного відшкодування по ПДВ за період з 13 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року у розмірі 130637,55 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року, позов було задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2017 року частково задоволено касаційну скаргу ОДПІ, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року у справі № 813/840/16 позов ТОВ ТР-Транс задоволено повністю.

У апеляційній скарзі ГУ ДКС просило зазначене судове рішення скасувати в частині визнання протиправною його бездіяльності та відмовити у задоволенні позову ТОВ ТР-Транс у цій частині. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про протиправну (неправомірну) бездіяльність ГУ ДКС.

Відповідач ОДПІ у своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ ТР-Транс у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимог обґрунтовує тим, що з Державного бюджету України позивачу повністю відшкодовано усю суму заявленого до відшкодування ПДВ, а отже позовні вимоги ТОВ ТР-Транс безпідставні.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОДПІ та наявність таких для задоволення апеляційної скарги ГУ ДКС, виходячи із такого.

Задовольняючи позов ТОВ ТР-Транс , суд першої інстанції виходив із того, що 30 квітня 2015 року надійшов висновок з ОДПІ про відшкодування позивачу 621050 грн. (бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року) та цією ж датою отримано казначейством висновок про відшкодування 421732 грн. (бюджетне відшкодування за листопад 2014 року). Однак, кошти протягом строку, визначеного приписами статті 200 ПК, не повернуто, і така сума відшкодована лише 29 січня 2016 року. Позовні вимоги щодо стягнення суми пені за прострочення бюджетного відшкодування по ПДВ за період з 13 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року в розмірі 130637,55 грн. підлягають задоволенню на підставі приписів пункту 200.23 статті 200 ПК та наданого позивачем розрахунку.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Приписами пункту 200.7 статті 200 ПК встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 цього ж Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Положеннями пункту 200.11 статті 200 ПК передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із пунктом 200.13 статті 200 цього ж Кодексу на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 19 січня 2015 року, 4 лютого 2015 року, 19 березня 2015 року та 20 травня 2015 року ОДПІ було проведено документальні позапланові виїзні перевірки щодо правомірності нарахування ТОВ ТР-Транс від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень 2015 року, за результатами яких складено довідки № 18/1502/36686722, № 40/1502/36686722, № 83/1502/36686722, № 157/1502/36686722 та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображене у деклараціях з ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 621050,00 грн.; за листопад 2014 року в сумі 421732,00 грн.; за грудень 2014 року в розмірі 431417,00 грн.; за січень 2015 року в сумі 305385,00 грн.; за лютий 2015 року 823207,00 грн.; за березень 2015 року в сумі 298614,00 грн.

Окрім того, 7 серпня 2015 року ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ ТР-Транс щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2015 року та підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображене у декларації за червень 2015 року в сумі 532641,00 грн.

Право ТОВ ТР-Транс на відшкодування вказаних сум ПДВ на рахунок платника відповідачами не оспорюється.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа за № 4-10/1/22 від 3 лютого 2016 року УДКС 30 квітня 2015 року надійшов висновок з ОДПІ про відшкодування позивачу 621050 грн. (бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року) та цією ж датою отримано висновок про відшкодування 421732 грн. (бюджетне відшкодування за листопад 2014 року). Однак, у порушення приписів підпунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК, вказані кошти позивачу були відшкодовані лише 29 січня 2016 року, що не заперечується учасниками справи.

При цьому відповідачами не наведено жодних доводів на спростування позовних вимог ТОВ ТР-Транс про стягнення суми пені за прострочення бюджетного відшкодування по ПДВ за період 13 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року в розмірі 130637,55 грн. на підставі приписів пункту 200.23 статті 200 ПК та наданого позивачем розрахунку.

Відповідач ОДПІ на обґрунтування своїх апеляційних вимог у апеляційній скарзі навів приписи статті 200 ПК, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та спільного наказу ДПА України і Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937. При цьому вважає безпідставними позовні вимоги ТОВ ТР-Транс з огляду на повне відшкодування позивачу з Державного бюджету України усієї суми заявленого до відшкодування ПДВ.

Разом із тим, на переконання апеляційного суду, такі доводи апелянта ОДПІ не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки повне відшкодування ПДВ на рахунок ТОВ ТР-Транс з порушенням встановлених законом строків не може свідчити про відсутність у діях цього відповідача протиправної бездіяльності та відсутності підстав для стягнення на користь позивача пені згідно із приписами пункту 200.23 статті 200 ПК.

Тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОДПІ на постанову суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи, викладені у апеляційній скарзі ГУ ДКС, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до пункту 6 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937, Державне казначейство України направляє узагальнену інформацію органам державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які згідно з отриманими висновками та узагальненою інформацією відповідно до чинного законодавства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам податку.

Пунктом 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, передбачено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

На переконання апеляційного суду, вказані правові норми не свідчать про те, що відшкодування ПДВ платникові податку віднесено до виключної компетенції органів державного казначейства обласного рівня.

Відповідно до матеріалів справи до ГУ ДКС будь-які документи, що стосуються бюджетного відшкодування позивачу спірних сум ПДВ, від ТОВ ТР-Транс , ОДПІ та УДКС не надходили. У процедурі відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ ТР-Транс були безпосередньо задіяні лише відповідачі ОДПІ та УДКС.

При цьому як у ході розгляду справи судом першої інстанції, так і у ході апеляційного розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про вчинення ГУ ДКС з власної ініціативи активних чи пасивних дій, які б перешкоджали вчасному відшкодуванню ПДВ на поточний рахунок позивача.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із доводами апелянта ГУ ДКС про відсутність належних підстав для висновку про визнання протиправною (неправомірною) його бездіяльності по неповерненню ТОВ ТР-Транс у строки, встановлені статтею 200 ПК, бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до положень частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ ТР-Транс до ГУ ДКС, неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність своїх висновків таким, а отже рішення суду першої інстанції у цій частині слід скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду на підставі приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд не вбачає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року у справі № 813/840/17 у частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю ТР-Транс про визнати протиправною (неправомірною) бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області по неповерненню товариству з обмеженою відповідальністю ТР-Транс за період з 1 квітня 2015 року по 29 січня 2016 року в строки, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 621050 грн. та за листопад 2014 року в розмірі 421732 грн. та у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

ОСОБА_2

Постанова у повному обсязі складена 22 березня 2018 року.