Постанова

від 28.08.2018 по справі 813/840/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №813/840/16

адміністративне провадження №К/9901/48752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (суддя - Гулкевич І.З.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 (судді: Онишкевич Т.В. (головуючий), Яворський І.О., Обрізко І.М.) у справі №813/840/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТРАНС" до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління державної казначейської служби у Городоцькому районі Львівської області, Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТР-ТРАНС" (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління державної казначейської служби у Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльність відповідача у невидачі висновку органу Держаного казначейства України по поверненню ТОВ "ТР Транс", за період з 13.11.2015 по 29.01.2016 в строки встановлені статтею 200 ПК України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3 135 432,00 грн; визнання протиправною (неправомірною) бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі по неповерненню ТОВ "ТР Транс", за період з 01.04.2015 по 29.01.2016 в строки встановлені ст. 200 ПК України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в розмірі 621 050,00 грн; за листопад 2014 року в розмірі 421 732,00 грн; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТР - Транс" суму пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 13.11.2015 по 29.01.2016 в розмірі 130 637,55 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючі органи не виконали свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню в строки встановлені статтею 200 ПК України. По факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ. Сума пені згідно розрахунку пені за період з 13.11.2015 по 29.01.2016 становить 130 637,55 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у невидачі висновку органу Держаного казначейства України по поверненню ТОВ "ТР Транс", за період з 13.11.2015 по 29.01.2016 у строки встановлені статтею 200 ПК України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3 135 432,00 грн; визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області та Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі по неповерненню ТОВ "ТР Транс", за період з 01.04.2015 по 29.01.2016 в строки встановлені статтею 200 ПК України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 р в розмірі 621 050,00 грн; за листопад 2014 року в розмірі 421 732,00 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТР - Транс" суму пені за прострочення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період з 13.11.2015 по 29.01.2016 у розмірі 130 637,55 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ТОВ "ТР - Транс" 4 712,56 грн сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 скасовано рішення суду першої інстанцій у частині задоволення позову ТОВ ТР-Транс про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області по неповерненню ТОВ ТР-Транс за період з 1 квітня 2015 року по 29 січня 2016 року в строки, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 621 050,00 грн та за листопад 2014 року в розмірі 421 732,00 грн та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні таких позовних вимог відмовлено. У решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року залишено без змін.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення факту повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року поза межами строків визначених пунктами 200.10 та 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, що обумовлює стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ ТР-ТРАНС повністю.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами встановлено, що відповідачем за результатами документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень 2015 року, 19.01.2015 року, 04.02.2015 року, 19.03.2015 року, 20.05.2015 року, складено довідки №18/1502/36686722, №40/1502/36686722, №83/1502/36686722, №157/1502/36686722, якими підтверджено заявлену суму ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за жовтень 2014 року в сумі 621050,00 грн.; за листопад 2014 року в сумі 421732,00 грн.; за грудень 2014 року в розмірі 431417,00 грн.; за січень 2015 року в сумі 305385,00 грн.; за лютий 2015 року 823207,00 грн.; за березень 2015 року в сумі 298614,00 грн.

Відповідно до листа Управління державної казначейської служби у Городоцькому районі Львівської області за №4-10/1/22 від 03.02.2016, вбачається, що 30.04.2015 надійшов висновок з Городоцької ОДПІ ГУ ДФСУ у Львівській області про відшкодування позивачу 621 050,00 грн (бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року) та цією ж датою 30.04.2015 отримано казначейством висновок про відшкодування 421 732,00 грн (бюджетне відшкодування за листопад 2014 року).

По вказаних висновках, отриманих від Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, Управлінням державної казначейської служби у Городоцькому районі, Управлінням державного казначейства у Львівській області кошти протягом строку, визначеного ст.200.12 та 200.13 ст.200 ПКУ не повернуто. Така сума відшкодована 29.01.2016, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Правильність здійсненого розрахунку пені за прострочення погашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права та наводить приписи статті 200 ПК, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та спільного наказу ДПА України і Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937. При цьому вважає безпідставними позовні вимоги ТОВ ТР-Транс з огляду на повне відшкодування позивачу з Державного бюджету України усієї суми заявленого до відшкодування ПДВ.

Управління державної казначейської служби у Городоцькому районі Львівської області надало відзив на касаційну скаргу відповідача, де орган казначейської служби, посилаючись на положення статті 200 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, вказує на необхідність дотримуватись платником податку та державними органами певної процедури при відшкодуванні сум податку на додану вартість, зазначає, що орган казначейської служби в процесі відшкодування діяло в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений нормативно-правовими актами, що регламентують механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби. Наголошує, що сума заборгованості не була повернута товариству не з вини органу казначейської служби, а з вини податкового органу, оскільки саме податковим органом було відкликано висновок та не надано у встановлені строки узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що призвело до затримки виконання даних висновків.

9. Позивачем відзиву на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанцій не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Стаття 200

10.1.1 Пункт 200.7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.1.2 Пункт 200.10

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

10.1.3 Пункт 200.12

Орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.1.4 Пункт 200.13

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

10.1.5 Пункт 200.23

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

11. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, (далі - Порядок №39).

11.1. Пункт 9 Порядку № 39,

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

12. Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №199/18937.

12.1 Пункт 5

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

14. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що 30 квітня 2015 року надійшов висновок про відшкодування позивачу 621 050,00 грн (бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року) та цією ж датою отримано казначейством висновок про відшкодування 421 732,00 грн (бюджетне відшкодування за листопад 2014 року). Однак, кошти протягом строку, визначеного приписами статті 200 ПК України, не повернуто, і така сума відшкодована лише 29 січня 2016 року, а отже позовні вимоги щодо стягнення суми пені за прострочення бюджетного відшкодування по ПДВ за період з 13 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року у розмірі 130 637,55 грн підлягають задоволенню на підставі приписів пункту 200.23 статті 200 ПК та наданого позивачем розрахунку.

Сам факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, розрахунок наданий позивачем досліджений судами попередніх інстанцій, помилок не встановлено, заперечень на цей розрахунок від учасників справи не надходило, а відтак наявні підстави для стягнення пені на виконання вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

15. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено порядок надання та направлення вказаного висновку та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

18. У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

19. Не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

20. Крім того, норми Порядку №39 вводять ще один документ, на підставі якого може бути відшкодовано суму бюджетної заборгованості - узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Разом з тим, норма Податкового кодексу України, яка має вищу юридичну силу по відношенню до Порядку №39, який є підзаконним нормативно-правовий актом, не ставить в залежність відшкодування бюджетної заборгованості від отримання органом казначейської служби узагальненої інформації від податкового органу. Відтак, доводи органу казначейства щодо вини податкового органу у ненаданні узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що обумовило повернення органом казначейської служби висновків на підставі пункту 9 Порядку №39, є неприйнятними.

Порядок №39 не наділяє орган казначейської служби повноваженнями щодо повернення висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету з підстав ненадання податковим органом узагальненої інформації.

У свою чергу, висновок органами державної податкової служби подається після отримання узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби, яка в свою чергу останнім одночасно направляється і до Державного казначейства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що обов'язковою умовою повернення бюджетного відшкодування з ПДВ є наявність висновку податкового органу, який готується територіальним органом ДФС.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не підготовлено та не направлено до органів Державної казначейської служби України відповідний висновок у строк передбачений податковим законодавством.

21 .Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статтю 200 Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №813/840/16 залишити без задоволення.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №813/840/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду