Рішення

від 23.03.2018 по справі 824/434/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/434/16-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754" до Першого відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання незаконною постанови державного виконавця

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754" (далі - позивач) звернулось до суду із вказаним позовом до Шевченківського відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції (в ході розгляду справи проведена заміна відповідача на Перший відділ державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просить визнати незаконною постанову державного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою ВП № 49400918 державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Андрюк І.І. від 20.11.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-807/10/2470 від 31.10.2012 року про стягнення в ВАТ "Чернівецьке АТП - 171754" (правонаступником якого виступає ТзДВ "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754") на користь Упраління ПФУ 9893,21 грн. Вважає, що дії ДВС по відкриттю виконавчого провадження носить протиправний і неправомірний характер, а постанова ВП № 49400918 від 20.11.2015 року є незаконною, оскільки виконавчий лист по справі № 2а-807/10/2470 пред'явлений до виконання з пропуском строку визначеного ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідачем, третьою особою на стороні відповідача до суду подано письмові заперечення проти позову відповідно до яких зазначено, що постанова про відкриття ВП № 49400918 від 20.11.2015 року винесена державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, строки пред'явлення не порушено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просила суд у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Суд звертає увагу, що 03.10.2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15.12.2017 року.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 року.

21.03.2018 року представник позивача надав до суду клопотання, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

21.03.2018 року представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

21.03.2018 року представник третьої особи надав до суду клопотання, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Товариством з додатковою відповідальністю "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754" (58029, Чернівецька область м. Чернівці, вул. Канівська, буд. 41, код ЄДРПОУ 05482372 ). (а.с. 8-9)

20.11.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 49400918.

Позивач, вважаючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49400918 від 20.11.2015 року є незаконною, оскільки виконавчий лист по справі № 2а-807/10/2470 пред'явлений до виконання з пропуском строку, звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд з метою з'ясування обставин справи, з урахуванням пояснень сторін, зобов'язав сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог. З урахуванням матеріалів справи, розгляд справи зупинявся, відкладався, а також у справі оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування письмових доказів в обґрунтування позовних вимог та заперечень.

Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не було надано достатньо доказів для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) зобов'язував сторони надати суду письмові докази, які б вказували на законність підстав прийняття спірного рішення та інші документи, які мали значення для розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово зупинявся.

Частиною 1 ст. 69 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, судом у порядку п. 4-5 ст. 11, ст. ст. 69 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) витребувано у відповідача - Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби матеріали виконавчих проваджень ВП № 35170198 та ВП №49400918, які стали підставою прийняття рішення.

Крім того, з урахуванням вимог п. 4-5 ст. 11, ст. ст. 69 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) витребувано у позивача письмові докази - матеріали в обґрунтування позовних вимог, а також матеріали, які стали підставою прийняття рішення.

Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував позивача ухвалами суду надати суду письмові докази в обґрунтування позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України видно, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Всупереч вищезазначеним вимогам закону позивач належних, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 72-76 КАС України для встановлення обставин справи суду, не надав.

Дослідженням письмових доказів встановлено.

05.04.2011 року Чернівецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 2а-807/10/2470, відповідно до якої вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754" заборгованість у сумі 9893,21 грн.

31.10.2012 року Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №2а-807/10/2470. ( а.с. 65-66)

14.11.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35170198.

03.09.2014 року постановою державного виконавця по ВП № 35170198 накладено арешт на кошти що містяться на рахунках та належать боржнику ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754" у межах суми - 9893,21 грн.

08.06.2015 року повернуто виконавчий документ стягувачу. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

13.10.2015 року Управління пенсійного Фонду України в м. Чернівцях повторно направив виконавчий документ виконавчий лист по адміністративній справі №2а-807/10/2470 для виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

20.11.2015 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 49400918.

21.04.2016 року постановою державного виконавця ВП № 49400918 накладено арешт на кошти що містяться на рахунках та належать боржнику, які направлялись на адресу позивача.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази які мають юридичне значення для розгляду справи, встановивши фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи в.т.ч.: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Виконання судових рішень починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З урахуванням зазначених обставин, з якими погодився представник позивача та третьої особи у судовому засіданні встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа винесена 08.06.2015 року, а тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання становить 1 рік, тобто до 08.06.2016 року та наданий повторно відповідачу в межах закону.

Крім того, судом встановлено, що Управління пенсійного Фонду України в м. Чернівцях 13.10.2015 року повторно направило виконавчий документ - виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-807/10/2470 для виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

20.11.2015 року державним виконавцем Андрюк І.І. відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в сумі 9893,21 грн. за виконавчим листом по адміністративній справі №2а-807/10/2470 (ВП № 49400918).

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції при відкритті виконавчого провадження 20.11.2015 року дотримано норми Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чиною на момент виникнення спірних правовідносин), права боржника не порушено.

Вищезазначені обставини вказують нате, що Управлінням пенсійного Фонду України в м. Чернівцях не пропущено строк повторної подачі виконавчого документу до виконання, з чим погодився представник позивача під час розгляду справи.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач, третя особа на стороні відповідача, як суб'єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується позивачем, довели правомірність своїх дій.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький