Ухвала

від 17.09.2018 по справі 824/434/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа №824/434/16-а

провадження №К/9901/57452/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 до Першого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання незаконною постанови державного виконавця,

у с т а н о в и в :

У червні 2016 року ТДВ Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 звернулось до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання незаконною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 20 листопада 2015 року № 49400918 про відкриття виконавчого провадження.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 березня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Постановою від 14 червня 2017 року Вінницький апеляційний адміністративний суд скасував рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та залишив без розгляду позов ТДВ Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 до Першого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання незаконною постанови державного виконавця.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 20 листопада 2015 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 49400918.

Звернувшись у червні 2016 року з позовом про оскарження постанови державного виконавця від 20 листопада 2015 року, позивач зазначив, що оскаржувана постанова на адресу ТДВ Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 не направлялася і була отримана лише 17 червня 2016 року в приміщенні Шевченківського відділу ДВС.

Водночас апеляційний суд установив, що оскаржувана постанова направлена державним виконавцем рекомендованим листом на адресу ВАТ "Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754", однак дане повідомлення повернулось із відміткою На Канівській 41 номера немає . При цьому ТДВ Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 є правонаступником ВАТ Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 , адреса місцезнаходження яких однакова, а саме: м. Чернівці, вул. Канівська, 41.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції, з посиланням на норми статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, виходив з пропуску позивачем установленого зазначеною нормою процесуального закону строку та відсутності підстав для визнання поважними причин його пропуску.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби, а судові рішення в цій справі ухвалені за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 824/434/16-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Чернівецьке автотранспортне підприємство - 17754 до Першого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання незаконною постанови державного виконавця.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич