Постанова

від 20.03.2018 по справі 925/1278/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1278/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Луговського О.С.,

відповідача - не з'явилися,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (судді: Тищенко О.В., Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2017 (суддя Пащенко А.Д.) у справі № 925/1278/16

за позовом Черкаської міської ради

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон і К", Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго",

про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода" (далі - ОСББ "Злагода") про встановлення в інтересах Черкаської міської ради безоплатного земельного сервітуту на право прокладання та експлуатації трубопроводу теплової мережі щодо земельної ділянки, розташованої по вул. О. Дашковича, 66, у м. Черкаси (кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:04:042:0024), на підставі статей 80, 98, 99, 100 Земельного кодексу України, статей 401, 402, 404 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позов обґрунтовано необхідністю встановлення земельного сервітуту для відновлення теплопостачання та прокладання тепломережі від котельні, розташованої по вул. О. Дашковича, 62, у м. Черкаси до житлових будинків по вул. Байди Вишневецького у м. Черкаси. Позивач зазначив, що під час проектування будівництва тепломережі було встановлено, що її прокладання можливе лише по належній ОСББ "Злагода" земельній ділянці по вул. О. Дашковича, 66, у м. Черкаси, на якій розташовано житловий будинок.

У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, послався на те, що встановлення земельного сервітуту на спірній земельній ділянці призведе до порушення його прав як власника цієї земельної ділянки, оскільки метою встановлення сервітуту є прокладання теплової мережі. При цьому з урахуванням вимог закону у разі прокладання теплової мережі встановлюється охоронна зона, що позбавить відповідача права повноцінно користуватися земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.12.2016 призначено судову експертизу у справі № 925/1278/16, на вирішення якої поставлено питання щодо відповідності вимогам Державних будівельних норм робочого проекту "Будівництво теплової мережі опалення"; наявності технічної можливості встановлення земельного сервітуту для прокладання теплової мережі КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" відповідно до робочого проекту за рахунок спірної земельної ділянки ОСББ "Злагода"; наявності іншого шляху прокладання вказаної теплової мережі по названій земельній ділянці, менш обтяжливого для ОСББ "Злагода"; наявності інших шляхів прокладання вказаної теплової мережі без використання земельної ділянки ОСББ "Злагода".

16.06.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшов висновок експерта від 03.05.2017 з№ 14/17/Буд. за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.07.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із недоведеності позивачем наявності правових підстав для встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки, належної ОСББ "Злагода", розташованої по вул. О. Дашковича, 66 у місті Черкаси (кадастровий номер 7110136700:04:042:0024). Суд установив, що встановлення земельного сервітуту щодо належної відповідачеві земельної ділянки призведе до позбавлення його як власника цієї земельної ділянки права належного користування та володіння нею, оскільки метою встановлення земельного сервітуту є прокладання теплової мережі, навколо якої з урахуванням вимог законодавства має бути встановлено охоронну зону, тобто власника земельної ділянки буде обмежено у користуванні нею. Водночас місцевий господарський суд установив, що є інші шляхи прокладання тепломережі, без установлення сервітуту щодо спірної земельної ділянки відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу Черкаської міської ради - без задоволення.

Не погоджуючись із висновками господарських судів, Черкаська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 і рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень скаржник зазначає порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 401, 402, 404, 406 Цивільного кодексу України, статей 98, 99, 100, 101 Земельного кодексу України, статей 32, 33, 34, Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. Черкаська міська рада акцентує на необхідності встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача. Скаржник наголошує на тому, що інші шляхи встановлення сервітуту призводять до здорожчання вартості прокладання теплової мережі.

ОСББ "Злагода" у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів касаційної скарги, вважаючи висновки господарських судів, викладені у оскаржених судових рішеннях законними та обґрунтованими. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що вимогами чинного законодавства, які регулюють встановлення земельного сервітуту, не передбачено урахування економічної доцільності при вирішенні спору про встановлення земельного сервітуту, а наявність інших шляхів прокладання теплової мережі, що має місце у даному випадку, у розумінні статті 401 Цивільного кодексу України, спростовує обов'язковість встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судами, виходячи із такого.

Довід скаржника про необхідність встановлення права земельного сервітуту саме через земельну ділянку відповідача визнається необґрунтованим та спростовується обставинами встановленими господарськими судами і матеріалами справи. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, встановлення земельного сервітуту у даному випадку унеможливить використання спірної земельної ділянки ОСББ "Злагода" за її цільовим призначенням, а потреби позивача (прокладання тепломережі) може бути задоволено в інший спосіб - без установлення сервітуту щодо спірної земельної ділянки відповідача.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що прокладання теплової мережі в інший спосіб призведе до здорожчання вартості цих робіт, то наведені доводи оцінювалися господарськими судами, були мотивовано ними відхилені, ці доводи не впливають на правові висновки господарських судів, зроблені на підставі дослідження обставин та оцінки зібраних у справі доказів, оскільки законодавчою передумовою для встановлення сервітуту є саме неможливість позивачем використовувати свою земельну ділянку без обтяження чужої земельної ділянки сервітутом, у даному випадку земельної ділянки відповідача, а також те, що потреби сервітуарія не можуть бути задоволені будь-яким іншим способом, чого господарські суди при вирішенні спору про встановлення земельного сервітуту не встановили.

Окрім того, колегія зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи стосуються оцінки доказів у справі, однак повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, за приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність у даному випадку підстав, з якими закон пов'язує можливість встановлення спірного земельного сервітуту.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили та підтверджено матеріалами справи, що ОСББ "Злагода" є власником земельної ділянки, розташованої по вул. О.Дашковича, 66 в м. Черкаси відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії № 344265, зареєстрованого 21.11.2011 за№ 30070276. Державний акт видано на підставі рішення Черкаської міської ради від 06.10.2011 № 3-184 "Про надання об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Злагода" земельної ділянки у власність по вул. О. Дашковича, 66"; кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:04:042:0024.

Суміжна ділянка, розташована по вул. Байди Вишневецького, 97, у м. Черкаси, належить до комунальної власності міста та надана Черкаською міською радою в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон і К" (далі - ТОВ "Оріон і К") за договором оренди землі від 28.03.2006, зареєстрованим у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України 28.03.2006 № 040677500164, укладеному на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 № 9-346 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон і К" земельної ділянки в оренду по вул. Б.Вишневецького, 97".

Позивач (як на підставу позову) посилався на те, що у зв'язку із будівництвом ТОВ "Оріон і К" на вказаній орендованій земельній ділянці шістнадцятиповерхового житлового будинку, з метою налаштування у ньому теплопостачання та відновлення теплопостачання в інших будинках, розташованих в цьому мікрорайоні м. Черкаси, виникла необхідність у будівництві теплової мережі опалення від котельні по вул. О. Дашковича, 62, до житлових будинків по вул. Байди Вишневецького у м. Черкаси, та, відповідно, встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки ОСББ "Злагода" по вул. О. Дашковича, 66, у м. Черкаси.

Господарські суди встановили, що питання стосовно підключення до теплових мереж житлового будинку по вул. Байди Вишневецького, 78, вирішувалося ще в 2012 році; КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" зверталося до ОСББ "Злагода" із проханням розглянути питання про підписання договору суперфіцію на час будівництва теплової мережі (лист від 05.09.2012 № 11/1833), проте відповідного договору сторонами укладено не було.

Крім того, 30.08.2016 позивач звертався до ОСББ "Злагода" з пропозицією про укладення договору земельного сервітуту для забезпечення прокладання нової тепломережі для відновлення теплопостачання у житловому будинку по вул. Байди Вишневецького, 97, та в інших будинках, розташованих у цьому мікрорайоні м. Черкаси. Однак договору земельного сервітуту між сторонами у справі укладено не було.

Згідно з висновком експерта від 03.05.2017 № 14/17/Буд. за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у цій справі (судова експертиза призначалася за ухвалою господарського суду) є декілька альтернативних шляхів прокладання теплової мережі; судовий експерт описав, окрім іншого, три можливі шляхи прокладання теплової мережі без використання земельної ділянки відповідача.

Сервітутні відносини регулюються нормами статей 401 - 406 Цивільного кодексу України і статей 98 - 102 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 98 Земельного кодексу України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Перелік видів права земельного сервітуту, який не є вичерпним, наведено у статті 99 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Разом із тим статтею 100 Земельного кодексу України також передбачено встановлення сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У розумінні приписів наведених норм потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби іншим способом. Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у особи можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужою земельною ділянкою - земельного сервітуту.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 № 568 затверджено Державні будівельні норми ДБН В.2.5-39-2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі", які застосовуються при проектуванні нових та реконструкції, модернізації і технічному переоснащенні існуючих теплових мереж.

Відповідно до пункту 3.6 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-39-2008 охоронна зона теплових мереж - це землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля.

За змістом пунктів 11.22, 11.23, 11.25, 11.26 ДБН В.2.5-39-2008 підприємства, організації та окремі громадяни в охоронних зонах теплової мережі повинні дотримуватися вимог теплотранспортуючої організації, спрямованих на забезпечення збереження теплової мережі та запобігання нещасним випадкам.

Охоронні зони теплових мереж встановлюють вздовж траси прокладання теплової мережі у вигляді земельних ділянок шириною, яку визначають кутом схилу, але не менше ніж 3 м у кожний бік від краю будівельних конструкцій у разі канального прокладання теплотрас або від зовнішньої поверхні теплоізольованого теплопроводу при безканальному прокладанні та згідно з Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

У межах охоронних зон теплової мережі не допускається: виконувати роботи, які можуть призвести до порушень нормальної роботи теплової мережі, її пошкоджень, садити дерева; розміщувати автозаправні станції, склади паливно-мастильних матеріалів, гаражі, ринки, стоянки тощо.

У межах території охоронних зон теплових мереж без письмового дозволу підприємств та організацій, у підпорядкуванні яких перебувають ці мережі, забороняється споруджувати переїзди і переходи через трубопроводи теплових мереж зовнішнього прокладання, виконувати земляні роботи, проводити будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, знесення будівель і споруд, а також роботи, пов'язані з розкриванням дорожнього покриття і ґрунту.

Господарські суди попередніх інстанцій, урахувавши наведені приписи законодавства, якими регулюється спірні правовідносини, дослідивши усі обставини і надавши оцінку зібраним у справі доказам, установили відсутність підстав, з якими закон пов'язує можливість встановлення в інтересах позивача земельного сервітуту.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач є власником земельної ділянки, суміжної із земельною ділянкою ОСББ "Злагода", щодо якої він просить встановити земельний сервітут, проте потреби позивача, а саме прокладання теплової мережі від котельні по вул. О. Дашковича, 62, до житлових будинків по вул. Байди Вишневецького у м. Черкаси, може бути задоволено у інший спосіб, аніж установлення спірного земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача.

Суди установили, що встановлення спірного земельного сервітуту позбавляє власника земельної ділянки права, гарантованого статтею 41 Конституції України, на використання належної земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки метою встановлення земельного сервітуту є прокладання теплової мережі, а законодавством передбачено імперативність дотримання режиму певних обмежень у землекористуванні в охоронних зонах таких мереж, що унеможливить володіння та користування відповідачем спірною земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок.

За таких обставин господарські суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про встановлення земельного сервітуту.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстави для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника відсутні, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 20.07.2017 у справі № 925/1278/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак