Постанова

від 21.03.2018 по справі 552/3211/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3211/16-ц Номер провадження 22-ц/786/589/18Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого : Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2

на рішення та окрему ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Полтавський машинобудівний завод про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) Полтавський машинобудівний завод про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди.

У позові зазначав, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2015 року з врахуванням змін, внесених до нього рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 14 січня 2016 року визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ Полтавський машинобудівний завод № 21 від 30 березня 2015 року про звільнення позивача з посади терміста в ПАТ Полтавський машинобудівний завод за прогул без поважних причин, пункт 4 статті 40 КЗпП України, визнано розірваним трудовий договір, оформлений наказом № 17 від 20 березня 2014 року, укладений між ПАТ Полтавський машинобудівний завод та ОСОБА_2, з ініціативи працівника на підставі заяви від 24 березня 2015 року про звільнення в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 06 квітня 2015 року, змінено дату та формулювання причини звільнення позивача з ПАТ Полтавський машинобудівний завод в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України з 6 квітня 2015 року та зобов'язано ПАТ Полтавський машинобудівний завод внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 в зв'язку із зміною дати формулювання причин звільнення. Відповідачем безпідставно допущено затримку виконання вказаного рішення про зміну формулювання причин його звільнення та зобов'язання внести відповідний запис до трудової книжки, що створило перешкоду для його подальшого працевлаштування.

Тому, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ Полтавський машинобудівний завод на його користь 4044 грн. 80 коп. середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України та 2000 грн. моральної шкоду у зв'язку з невиконанням рішення суду своєчасно.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави 25 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПАТ Полтавський машинобудівний завод про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та про відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду у зв'язку з поданням позивачем заяви про залишення позову без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ Полтавський машинобудівний завод про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - відмовлено.

Окремою ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року повідомлено про виявлені під час розгляду справи порушення Територіальній державній інспекції праці у Полтавській області, запропонувавши вирішити питання про проведення перевірки роботи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. Малого підприємства Фірма Стек з питань дотримання законодавства про працю.

З рішенням суду та окремою ухвалою не погодився позивач ОСОБА_2, який їх оскаржив, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі. Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням матеріального та процесуального права. Також, просив суд скасувати окрему ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Місцевим судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2015 року з урахуванням змін, внесених до нього рішенням апеляційного суду Полтавської області від 14 січня 2016 року: визнано незаконним і скасовано наказ ПАТ Полтавський машинобудівний завод від 30 березня 2015 року № 21 про звільнення ОСОБА_2 з посади терміста за прогул без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України); визнано розірваним трудовий договір, оформлений наказом від 20 березня 2014 року № 17, укладений між ПАТ Полтавський машинобудівельний завод і ОСОБА_2, з ініціативи працівника на підставі заяви від 24 березня 2015 року про звільнення в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України з 06 квітня 2015 року; змінено дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ПАТ Полтавський машинобудівельний завод в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України з 06 квітня 2015 року; зобов'язано ПАТ Полтавський машинобудівельний завод внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 в зв'язку зі зміною дати та формулювання причин звільнення. Вказане рішення суду набрало законної сили 14 січня 2016 року

08 лютого 2016 року ОСОБА_2 О,А. звернувся до ПАТ Полтавський машинобудівний завод з заявою про виконання рішення суду в частині внесення запису до трудової книжки про скасування наказу від 30 березня 2015 року № 21 та внесення запису про його звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Аналогічні заяви були подані позивачем 1 і 15 березня 2016 року.

12 березня 2016 року за заявою ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з виконання рішення за виконавчим листом, виданим Київським районним судом м. Полтави 16 лютого 2016 року, про зміну дати та формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ПАТ Полтавський машинобудівельний завод в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України з 06 квітня 2015 року та зобов'язання ПАТ Полтавський машинобудівельний завод внести відповідний запис в його трудову книжку.

17 березня 2016 року виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення 16 березня 2016 року.

Отже, зазначене вище судове рішення в частині зміни дати та формулювання причини звільнення позивача, внесення відповідних записів у трудову книжку виконано через два місяці та два дні з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що після набрання рішенням законної сили розпочинається стадія його виконання, на яку норми статті 236 КЗпП України, положеннями якої позивач обґрунтовував позовні вимоги, не поширюється, оскільки вказаною нормою захищається право працівника, який продовжує перебувати з роботодавцем у трудових правовідносинах, а предметом розгляду у цій справі є правовідносини, що виникають при виконанні рішення суду.

Крім того, положеннями статті 236 КЗпП України не передбачено стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про зміну дати та формулювання причини звільнення , а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З матеріалів справи слідує, що затримка виконання рішення в частині зміни формулювання причин звільнення та внесення відповідного запису до трудової книжки створило перешкоди позивачу для його подальшого працевлаштування.

Так, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Встановивши вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 235 КЗпП України.

З наведених підстав рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення - задоволенню.

Крім того, постановляючи окрему ухвалу, якою суд повідомив Управлінню Держпраці у Полтавській області про виявлені порушення закону та запропонував вирішити питання про проведення перевірки роботи фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та малого підприємства Фірма Стек , місцевий суд виходив з того, що фізичні особи-підприємці: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та мале підприємство Фірма Стек відмовили позивачу у прийнятті на роботу, оскільки з попереднього місця роботи - ПАТ Полтавський машинобудівний завод , його було звільнено за прогул, не врахувавши при цьому, що рішенням суду, що набрало законної сили, вже було змінено причини його звільнення.

Разом з цим, судом першої інстанції не було враховано те, що в ході судового розгляду позивачем не було надано суду докази того, що при зверненні до вказаних суб'єктів господарювання щодо працевлаштування ним надавалась копія рішення суду, яким було змінено причини його звільнення.

Оскільки таких доказів не містять матеріали справи, також в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції обставини надання позивачем при зверненні до фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4 та до малого підприємства Фірма Стек рішення суду, яким було змінено причини його звільнення не встановлено, окрема ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1,3 ч. 1 ст. 376, 381,382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року - скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Полтавський машинобудівний завод про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Полтавський машинобудівний завод (код ЄДРПОУ 14307417, адреса 36007, м. Полтава, вул.. М. Бірюзова, 27) на користь ОСОБА_2 4044 грн. 80 коп.

Окрему ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2016 року - скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: підпис В.М. Триголов

Судді: підпис А.І. Дорош

підпис О.А. Лобов

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області В.М. Триголов