Постанова

від 19.03.2018 по справі 925/125/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа№ 925/125/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання - Головатенко А.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 19.03.2018

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018, повний текст якої складено 09.01.2018,

винесену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю про заміну стягувача, як сторони виконавчого провадження на її правонаступника

у справі № 925/125/14 (суддя - Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Старт"

про стягнення 2 978 295,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Логістікс Україна" відмовлено у задоволенні заяви від 15.08.2017 про заміну стягувача, як сторони виконавчого провадження на її правонаступника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 та винести нову, якою здійснити заміну сторони - стягувача у виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 у справі № 925/125/14 та наказу Господарського суду Черкаської області № 925/125/14 від 31.03.2014 - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна".

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що поновивши провадження у справі 27.12.2017, господарський суд першої інстанції призначив судове засідання на 04.01.2018, що з урахуванням часу надходження поштової кореспонденції та святкових днів, унеможливило завчасне попередження ТОВ "Юніверсал логістікс Україна", внаслідок чого, ТОВ "Юніверсал логістікс Україна" дізнався про час розгляду заяви вже після 04.01.2018, внаслідок чого був позбавлений можливості направити у відповідне судове засідання свого представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 залишено без руху. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" право усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, але не пізніше 12.02.2018, надати Київському апеляційному господарському суду докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу та відповідачу. Обов'язково слід надати описи вкладення у листи, якими копії апеляційної скарги разом із копіями доданих до неї документів, які відсутні у позивача та відповідача, будуть надсилатися.

08.02.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістикс Україна" надійшов лист до якого додано чеки про відправлення рекомендованих листів та описи вкладення до них.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.03.2018.

На підставі ст.ст. 216, 270 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у судовому засіданні оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2018.

Представники стягувача у судовому засіданні 19.03.2018 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представники скаржника та боржника у судовому засіданні 19.03.2018 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 та винести нову, якою здійснити заміну сторони - стягувача у виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 у справі № 925/125/14 та наказу Господарського суду Черкаської області № 925/125/14 від 31.03.2014 - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна".

Згідно із ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, заяву про заміну стягувача, як сторони виконавчого провадження від 15.08.2017, заявником обґрунтовано виключно укладенням договору від 19.07.2017 уступки права вимоги за договорами купівлі-продажу від 2013р. № 8, 12, 17, 18, 19, 26, 29, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Логістікс Україна".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Питання заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України.

Згідно із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України (в редакції, станом на час апеляційного перегляду рішення) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 у справі № 925/125/14, яке набрало законної сили, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" (позивач-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Старт" (відповідач-продавець) укладені договори купівлі-продажу аналогічні за предметом та змістом, а саме: від 17.09.2013 №8 на загальну суму 407000,00 грн., від 25.09.2013 №12 на загальну суму 330000,00 грн., від 16.10.2013 №17 на загальну суму 1100000,00 грн., від 23.10.2013 №18 на загальну суму 440000,00 грн., від 29.10.2013 №19 на загальну суму 275000,00 грн., від 05.11.2013 №26 на загальну суму 330000,00 грн., від 12.11.2013 №29 на загальну суму 165000,00 грн. На виконання вказаних вище договорів позивач перерахував відповідачу 3 047 000,00 грн. попередньої оплати товару за платіжними дорученнями: від 19.09.2013 № 280 на суму 407 000,00 грн., від 26.09.2013 № 342 на суму 330 000,00 грн., від 17.10.2013 № 509 на суму 1 100 000,00 грн., від 24.10.2013 № 804 на суму 440 000,00 грн., від 30.10.2013 № 581 на суму 275 000,00 грн., від 07.11.2013 № 642 на суму 330 000,00 грн., від 12.11.2013 № 8905 на суму 165 000,00 грн. Відповідачем частково виконано взяті на себе зобов'язання та поставлено позивачу 31.10.2013 відповідно до умов договору № 8 від 17.09.2013 133,640 т. кукурудзи на суму 147 004,00 грн. Лист позивача з вимогою повернути попередню оплату відповідачем залишився без відповіді. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 899 996,00 грн. суми попередньої оплати товару в примусовому порядку, оскільки через порушення відповідачем умов договорів втратив інтерес до їх виконання.

Зазначеним рішенням позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 899 996 грн. заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 78 299,89 грн. пені та 59 565,92 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, предметом спору у справі є стягнення сум попередньої оплати за непоставлений товар за договорами купівлі-продажу.

Позов судом задоволено на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України, якою визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару (такий висновок викладено у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2010, справа N 42/423). Позивач також вказує, що аналогічні висновки містяться і в постановах ВГСУ у справах № 911/4309/13, 921/473-16-г, 910/22104/13 та інших.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється.

Нормами п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що на момент відступлення права, зобов'язання за правочином має бути чинним. Тобто, повинен зберегтися предмет договору, як існуюче зобов'язання.

В свою чергу, право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем про поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Однак, між сторонами у справі зобов'язання по поставці товару за договорами 2013 року № 8, 12, 17, 18, 19, 26, 29 припинилося шляхом реалізації позивачем-покупцем свого права на повернення передоплати і відмови від прийняття виконання за договорами. Це право підтверджено судовим рішенням у даній справі від 13.03.2014.

Позивач направивши відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем за договорами купівлі-продажу, ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" відмовилось від зобов'язань за договорами купівлі-продажу, внаслідок чого вони припинились з 15.01.2014 і саме у даних зобов'язаннях, відповідно до п.п. 1.1-1.3, 2.3 договору від 19.07.2017 передбачалась зміна кредитора з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Логістікс Україна".

Враховуючи викладене, станом на дату укладення договору про відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу - 19.07.2017 , зобов'язання за предметом договорів купівлі-продажу 2013р. № 8, 12, 17, 18, 19, 26, 29 у відповідача перед позивачем у справі відсутні, оскільки припинені.

Отже, договір від 19.07.2017 не породжував жодних прав і обов'язків для скаржника у зобов'язаннях за договорами купівлі-продажу та не може бути підставою для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з наказу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2014 у справі № 925/125/14 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтера Ацтека Мілінг Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна".

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Право вимоги про відступлення якого йдеться у п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України пов'язується лише з обов'язком боржника, який випливає із предмету договору між сторонами і не може базуватися на застосуванні самих лише наслідків невиконання зобов'язання (повернення передоплати, авансу).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що із наявного у заявника договору про відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу від 19.07.2017 не випливають підстави, з якими законодавець пов'язує виникнення договірного правонаступництва і, як наслідок, можливість заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов'язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Однією з ознак справедливості є імплементаційність, тобто органічне поєднання вимог правової визначеності судового акту з його неухильним виконанням.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/125/14 прийнято 13.03.2014, боржником та іншими особами здійснювались зловживання процесуальними правами, оскільки неодноразово подавались заяви про зміну сторони у зобов'язанні, скарги на дії органів виконавчої служби з метою затягування виконання рішення та уникнення відповідальності, у зв'язку із чим рішення Господарського суду Черкаської області не було виконано протягом чотирьох років, враховуючи принципи господарського судочинства, закріплені у ст. 2 ГПК України, зокрема, обов'язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами та завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви від 15.08.2017 про заміну стягувача, як сторони виконавчого провадження на її правонаступника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, справа № 925/125/14 повернулась до Господарського суду Черкаської області 26.12.2017, тобто, останнім днем десятиденного строку, передбаченого ч. 3 ст. 334 ГПК України, є саме 04.01.2018.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявне поштове повернення, яке свідчить про своєчасне надсилання Господарським судом Черкаської області ухвали від 27.12.2017 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна", зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, зазначена ухвала не була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" з причини: "не розшукано".

01.06.2006 набрав чинності Закон України Про доступ до судових рішень , у ст. 2 якого зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції (ч. 1, 3 ст. 3 вищевказаного Закону).

Таким чином, вищезазначеним Законом та процесуальним законодавством Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" надано право бути обізнаним про прийняті в його справі судові рішення та можливість його реалізувати шляхом вільного доступу до відповідного реєстру.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вже зазначалось, застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку із чим, посилання скаржника на те, що ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.12.2017 було отримано після судового засідання, як на підставу для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14, є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, та вважає, що правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі 925/125/14, зазначені скаржником у апеляційній скарзі та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна", відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14.

Скаржником на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача, як сторони виконавчого провадження на її правонаступника, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 255, 270, 271, 275, 276, 281-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал логістікс Україна" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.01.2018 у справі № 925/125/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2018.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім