Рішення

від 27.03.2018 по справі 826/6005/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2018 року № 826/6005/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання дій та рішень протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ДП Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо складання та відображення в акті перевірки від 10 квітня 2017 року № 141/26-15-14-01-05/22911050 Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом), код ЄДРПОУ 22911050 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року висновку про неможливість реального виробництва електронних контрольно-касових апаратів моделі NEON-W;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 квітня 2017 року № 0002811401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3080428,00 гривень (в тому числі на 2464342,00 гривень за основним платежем та 616086,00 гривень за штрафними санкціями);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 квітня 2017 року № 0002821401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2868504,00 гривень (в тому числі на 2314027,00 гривень за основним платежем та 554477,00 гривень за штрафними санкціями);

присудити за рахунок Державного бюджету на користь позивача здійснені ним витрати у вигляді сплаченого судового збору;

стягнути з Державного бюджету України здійснені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 39900,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту перевірки є такими, що не відповідають положенням Податкового кодексу України, зроблені з перевищенням наданих контролюючому органу повноважень та зумовлені непорозумінням та не бажанням зрозуміти виробничо-технологічні процеси та особливості виробництва реєстраторів розрахункових операцій, що для позивача є основним видом господарської діяльності. А тому дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо складання та відображення в акті перевірки висновку про неможливість реального виробництва електронних контрольно-касових апаратів моделі NEON-W є протиправними.

За таких обставин підлягають скасуванню і податкові повідомлення-рішення, які винесено на підставі протиправних висновків акту перевірки.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/6005/17 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженніподані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про проведення перевірки від 02 лютого 2017 року № 704 та наказу про продовження проведення термінів про проведення перевірки від 17 березня 2017 року № 2007, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, проведено документальну планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземними інвестиціями) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 10 квітня 2017року № 141/26-15-14-01-05/22911050.

З акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

пунктів 44.1 , 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 6, 7, 9.4 П(С)БО 16 Витрати , що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2314027,00 гривень у тому числі за 2014 рік - у сумі 2217907,00 гривень та за2015 рік у сумі 96120,00 гривень;

пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2464342,00 гривень у тому числі за грудень 2014 року на суму 2464342,00 гривень.

З акту перевірки вбачається, що підтверджується матеріалами справи, між ДП Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) в особі генерального директора ОСОБА_1 та ТОВ Систем групп Україна в особі генерального директора ОСОБА_3 було укладено договір № 175 від 01 жовтня 2013 року. Строк дії договору по 31 грудня 2016 року.

Відповідно до умов договору ДП Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) (постачальник) зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ Систем групп Україна (покупець) обладнання, а покупець зобов'язується приймати такий товар та оплачувати.

На виконання умов договору позивач здійснював виготовлення та постачання ЕККА із внутрішнім модемом передачі даних NEON-W у кількості 3200 штук.

Перевіркою встановлено, що ДП Компанія ATLAS за період з 22 (дата оподаткування касових апаратів ATLAS в розібраному стані) по 25 грудня 2014 року (дата звіту виробництва від 25 грудня 2014 року № 5182) було вироблено 789 касових апаратів DATECS NEON W та за період з 22 по 29 грудня 2014 року (дата звіту виробництва від 29 грудня 2014 року № 5189) було вироблено 2411 штук касових апаратів DATECS NEON W.

Фактично позивачем з 22 по 29 грудня 2014 року було вироблено 3200 касових апаратів DATECS NEON W, що в середньому складає 533 касових апаратів в день та 66 апаратів на годину (при 8 годинному робочому дні).

Згідно з наданими до перевірки документів контролюючим органом встановлено, що виробництво зазначених касових апаратів включає в себе декілька етапів, серед них основними є: вхідний контроль, зборку, програмування, ініціалізація і технічна реєстрація, запис заводського номеру, технологічний прогін, пакування, кожен з яких потребує відповідну кількість часту, трудових ресурсів.

Етапи вхідного контролю, програмування, ініціалізація та технічна реєстрація передбачає підключення касових апаратів до персональних комп'ютерів.

Як випливає зі штатного розпису, кількість працівників, які здійснювали збирання (складання) касових апаратів складає 8 осіб (дільниця РРО), кількість працівників, які здійснювали наладку (монтаж) касових апаратів складає 9 осіб (дільниця монтажу й наладки), кількість працівників, які здійснювали програмування касових апаратів складає 7 осіб (група програмного забезпечення, група прикладного програмного забезпечення).

Контролюючим органом в ході аналізу наданої до перевірки технічної документації, а також даних бухгалтерського обліку встановлено неможливість реального виробництва апаратів DATECS NEON W у кількості 3200 штук за період з 22 по 29 грудня 2014 року з урахуванням часу та обсягу трудових та матеріально-технічних ресурсів, економічно необхідних для виконання зазначених робіт, у зв'язку із чим товариством завищено собівартість реалізованої продукції на вартість списаних у виробництво матеріалів та комплектуючих згідно звітів виробництва від 25 та 29 грудня 2014 року № 5182 та відповідно № 5189 на загальну суму 12321708,00 гривень.

Контролюючий орган дійшов висновку, що вищезазначені витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності.

В порушення пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8. статті 138 ПК України, підпункту 139.1.3 пункту 139.1 статті 139 ПК України позивачем завищено витрати, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування на загальну суму 12321708,00 гривень у тому числі за 2014 рік у сумі 12321708,00 гривень.

На підставі висновків, викладених у актів перевірки, 27 квітня 2017 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002811401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3080428,00 гривень (в тому числі на 2464342,00 гривень за основним платежем та 616086,00 гривень за штрафними санкціями);

№ 0002821401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2868504,00 гривень (в тому числі на 2314027,00 гривень за основним платежем та 554477,00 гривень за штрафними санкціями).

Вважаючи рішення контролюючого органу такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Об'єктом оподаткування,відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

Прямих матеріальних витрат;

Прямих витрат на оплату праці;

Амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

Вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 ПК України).

Відповідно до абзацу першого підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 ПК України).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг (далі - Закон).

Разом з тим, визначення касовий апарат у чинному законодавстві відсутнє.

Однак, відповідно до статті 1 Закону реєстратор розрахункових операцій це - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно- касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до зазначеної статті Закону фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Таке ж термінологічне визначення поняття фіскальної функції містилося у пункті З Розділу І Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1616/24148 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, ключовою передумовою для кваліфікації технологічного пристрою саме як реєстратора розрахункових операцій є його здатність виконувати фіскальні функції.

Відповідно до статті 12 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.

Пунктом 1 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 № 1315 визначено, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Положення № 1315) - це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення № 1315 вказано, що у цілях правозастосування вказаного Положення під терміном заявник слід розуміти зареєстрований в Україні згідно із законодавством виробник або постачальник відповідної моделі, який подає заяву про включення її до Державного реєстру.

У пункті 19 Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 14 жовтня 2014 року № 190 (чинний на момент операцій охоплених перевіркою) контролюючим органом відображено у згаданому реєстрі модель NEON-W з версією внутрішнього програмного забезпечення NEON 02.01** з вбудованим модемом, заявником якого є ТОВ СИСТЕМ ГРУП Україна , а виробником ДП Компанія ATLAS зі строком до 25 травня 2017 року, тобто, кінцевий продукт виготовлення якого є основним видом діяльності Позивача, віднесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом ДФС України від 14 жовтня 2014 року № 190 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Водночас, згідно зі статтею 2 Закону виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє реєстратори розрахункових операцій і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення.

Відповідно до статті 1 Закону України Про підтвердження відповідності сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Під терміном сертифікат відповідності у зазначеному Закону також розуміється сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки.

Оцінка відповідності - процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції. Процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані.

Відповідно до статті 1 Закону України Про стандартизацію технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Таким чином, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що компанія ДП ATLAS вже більше 20 років займається розробкою та виробництвом електронного торговельного обладнання, дата державної реєстрації компанії 03 листопада 1994 року.

Для розміщення та здійснення виробництва позивач уклав з ПАТ Компанія Росток (орендодавець) договір оренди приміщень від 04 червня 2014 року № 105, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 576,00 кв.м., які розташовано на 1-му поверсі корпусу № 46 за адресою: місто Київ, бульвар Івана Лепсе, 4.

Одним із продуктів ДП Компанія ATLAS є електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), який належить до реєстрів розрахункових операцій.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на адресу ДП Компанія Атлас видано сертифікат відповідності серії ВГ № 376115, який зареєстровано в реєстрі за № UA 1.003.0049084-14, терміном дії з 16 червня 2014 року по 25 травня 2017 року на виробництво продукції апарат контрольно-касовий електронний універсальний системний портативний NEON-W на підставі атестата виробництва № UA3.003.0120-14 терміном дії з 26 травня 2014 року по 25 травня 2017 року та протоколу УкрТЕСТ ДП Укрметртестстандарт № 2246а-14 від 16 червня 2014 року.

Таким чином, уповноваженим державним органом підтверджено відповідність апаратів NEON-W, що виробляються позивачем відповідно до технічних умов, нормативним документам, визначеним законом.

Відповідно до заявки від 24 листопада 2014 року на поставку та специфікації від 25 листопада 2014 року на поставку партії товару до договору № 175 від 01 жовтня 2013 року постачальник поставляє покупцю товар за найменуванням, асортименті та кількості товару вказаної у специфікації, а саме апарати ATLAS у кількості 3200 штук у розібраному стані кожен з яких складається з окремих компонентів (Механизм печати EM48N-9668-1lut., Основание корпуса - 1 штука, Верхняя крышка корпуса-1 штука, Окно индикатора клиента - 1 штука, Крышка механизма печати - 1 штука, Крышка индикатора - 1 штука, Блок клавиатуры - 1 штука, Акумулятор 6 V 3.2 Ах-1 штука, Крышка аккумулятора - 1 штука, Динамик - 1 штука, Индикатор с подсветкой - 1 штука, Основание индикатора - 1 штука, Плата индикации - 1 штука, Плата механизма печати - 1 штука, Кабель индикации PH 9pln/160 mm - 1 штука, Кабель индикации 15pln/150mm/lmm-l штука, Кабель механизма печати ХН 3 pln/120mm-l штука, Кабель механизма печати 13 ріп/120 mm/lmm-1 штука, Обрезчик бумаги -1 штуки, Ножка резиновая - 4 штуки, Чашка пломбировочная - 1 штука, Блок питания PS7VI 7V/3A - 1 штука, Шуруп 2,6 х 8 мм. - 10 штук, Винт М4 х 12 мм- 1 штука, Шуруп 2,6 х 10 мм. - 4 штуки, Шуруп 2x6 мм-2 штуки, Шуруп 2x4 мм.-2 штуки, Шуруп 3x6 мм - 4 штуки, Шуруп 3x6 мм - 10 штук, Шуруп 3х 10 мм-10 штук, Шуруп 2,6 х 5 мм-1штука).

Факт поставки апарату ATLAS саме у розібраному вигляді підтверджується видатковою накладною № G0000017896 від 22 грудня 2014 року по договору від 01 жовтня 2013 року № 175 у якій по артикулу № 7010431102 вказано товар Касовий апарат ATLAS в розібраному стані , прибутковим ордером на товари № А0000000235 від 22 грудня 2014 року, товарно-транспортною накладною від 22 грудня 2014 року № G 0000017896.

Тобто, в межах виконання постачальником - ТОВ Систем Груп Україна своїх договірних зобов'язань на адресу позивача поставлено апарат ATLAS у розібраному вигляді, що відповідно унеможливлює останнього здійснювати свої фіскальні функції саме в якості реєстратора розрахункових операцій та відповідно позбавляє потреби у внесенні його до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій затвердженого Наказом ДФС України від 14 жовтня 2014 року № 190 саме як реєстратора розрахункових операцій.

Окрім того, для належної комплектації Позивачем електронного контрольно-касового апарату моделі NEON-W, на адресу ДП Компанія ATLAS поставлялися інші складові частини, зокрема, продавцем Міжгалузевою науково-виробничою фірмою Гамма (податковий № 13730444, Київська обл., Макарівський район, село Березівка, вулиця Польова, будинок 1-Б, перебуває на податковому обліку з 30 грудня 1993 року у Макарівському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) за прибутковими накладними:

№ А0000000575 від 28 листопада 2014 року за якою поставлено панель інтерфейсу NEON-W у кількості 1075 штук, пластини акумуляторні NEON-W 2 150 штук,

№ А0000000728 від 25 грудня 2014 року за якою поставлено панель інтерфейсу NEON-W у кількості 1101 штук, пластини акумуляторні NEON-W 2202 штук,

№А0000000730 від 26 грудня 2014 року за якою поставлено панель інтерфейсу NEON-W у кількості 1 024 штук, пластини акумуляторні NEON-W 2048 штук.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Систем Груп Україна листом від 12 листопада 2014 року № 17/7звернулось до ДП ATLAS ОСОБА_1 щодо можливості виконання замовлення на виготовлення електронного контрольно-касового апарату NEON-W у кількості 3200 штук.

У свою чергу позивач листом від 17 листопада 2014 року № 07/3/12 повідомлено ТОВ Систем Груп Україна про те, що в цілях виконання замовлення необхідно забезпечити наявність необхідних комплектуючих згідно переліку до вказаного листа.

ТОВ Систем Груп Україна листом від 20 листопада 2014 року № 20/7 повідомлено ДП Компанія ATLAS про готовність надати вказані у переліку комплектуючі для виготовлення позивачем електронного контрольно-касового апарату NEON-W.

З наведеного вбачається, що зі сторони ТОВ Систем групп Україна відбувалося постачання на адресу позивача окремих технологічних елементів необхідних (в тому числі апарат ATLAS саме у розібраному вигляді) для кінцевої комплектації електронного контрольно-касового апарату NEON-W, який занесений до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом ДФС України від 14 жовтня 2014 року № 190 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), а факт наявності у позивача сертифіката відповідності серії ВГ № 376115, який зареєстрований в реєстрі за № UA 1.003.0049084-14, терміном дії з 16 червня 2014 року по 25 травня 2017 року на виробництво продукції апарат контрольно-касовий електронний універсальний системний портативний NEON- W який виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України засвідчує повну правомірність та технологічну спроможність позивача здійснювати виробництво електронно-касових апаратів моделі NEON-W.

Таким чином, позивачем реалізовано на користь ТОВ Систем груп Україна ЕККА із внутрішнім модемом передачі даних NEON-W у кількості 3200 штук, які в свою чергу зазначеним товариством були реалізовані на користь УДППЗ Укрпошта в межах договору від 17 листопада 2014 року № 185.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ Систем груп Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено Акт від 12 липня 2016 року № 198/26-15-14-01-04/37193731, яким не встановлено жодних порушень у взаємовідносинах з позивачем.

У акті перевірки відповідач зазначає про неможливість виготовлення такої кількості апаратів, та разом з тим, і не заперечує реалізацію апаратів на користь ТОВ Систем груп Україна . Реалізація вироблених апаратів підтверджується первинними документами, та їх невідповідності вчиненим правочинам не вбачається.

Однак відповідачем звужено часовий проміжок виробництва NEON-W.

Частину робіт, необхідних для виготовлення NEON-W, було проведено до 22 грудня 2014 року.

За період з 22 по 29 грудня 2014 року здійснювалась лише технічна збірка, запис програмного забезпечення, циклічний тест, дозарядження та пакування самих апаратів.

Безпосередня збірка займає близько 20 хвилин для 1 апарату та не є технічно складною, не потребує наявності складного технічного устаткування.

Для демонстрації та доведення тривалості збірки та запису програмного забезпечення позивачем надано Оптичний носій інформації, на якому міститься відеозапис збірки та програмування апарату NEON-W в режимі реального часу. Зйомка відбувалась у 2014 році як навчальна та демонстраційна. На ній працює один працівник, який свідомо зупиняється на певних моментах, демонструє певні операції повільніше. Однак в роботі збірка відбувається набагато швидше.

З акту перевірки вбачається, що штатний розпис товариства налічує 53 працівники. При 8 годинному робочому дні, 1 працівник може зібрати близько 24 апаратів в день (по 3 апарати на годину). За 6 днів такий працівник може зібрати близько 144 апаратів. За таких обставин, для зібрання 3200 апаратів за 6 днів достатньо 20 працівників.

Таким чином, зібрати з 22 по 29 грудня 2014 року 3200 одиниць NEON-W маючи 53 штатних працівники можливо та реально з урахуванням наявних у компанії трудових ресурсів.

Після збірки апаратів, здійснювався їх прогін (циклічний тест) та дозаряджання акумуляторів пристроїв, які майже не потребують участі співробітника та відбувався в нічний час.

У позивача є в наявності випробувальні стенди, які збираються та розбираються за потреби з використанням фанери, яка знаходиться на балансі позивача.

Окрім того, програматори ST Link/V2 перебувають на балансі позивача та обліковуються на рахунку 20 Виробничі запаси , що не суперечить плану бухгалтерських рахунків, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року за № 291.

Позивач зауважує, що з огляду на зміст підпунктів 20.1.44, 20.1.43 частини 20.1 статті 20 ПК України відповідач наділений правом здійснювати перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування лише в призмі вимог бухгалтерського обліку та відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності тобто здійснювати перевірку показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених ПК України податків та зборів.

При цьому, вказані положення ПК України, як і уся стаття 20 ПК України не пов'язує здійснення повноважень відповідача в частині контролю за повнотою декларування та сплатою до державного бюджету України податкових зобов'язань саме у контексті особливостей виробничо-технологічного процесу як основного виду господарської діяльності платника податків, адже питання відповідності виробничого процесу не віднесено ПК України до сфери здійснення податкового контролю органами та підрозділами фіскальної служби, що відповідно вказує на протиправний характер дій відповідача з визначення неможливості здійснювати ДП Компанія ATLAS виробництво відповідного товару.

Вказане також підтверджено листом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26 травня 2017 року № 14237/10/26-15-14-04-06-13 в якому зазначено про те, що одним із основних принципів здійснення підприємницької діяльності є самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону. Отже, суб'єкти господарювання здійснюють господарську діяльність в залежності від специфіки роботи підприємства та на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Контролюючі органи не наділені функціями прогнозування та розрахунку будь-яких показників для діяльності суб'єктів господарювання.

За таких обставин, діяльність та спірні операції позивача не містять жодних ознак нереальності та здійснені в межах звичайної господарської діяльності, підтверджені належними первинними документами та є реальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, спричинили зміни та рух активів у вигляді вибуття комплектуючих та матеріалів, оприбуткування готової продукції, її подальша реалізація ТОВ Систем груп Україна та отримання доходу (грошових коштів) за реалізовану продукцію.

Судом встановлено, що у акті перевірки контролюючим органом не зазначено, яких саме документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку позивачем не було надано до перевірки на підтвердження порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України.

Окрім того відповідачем не було встановлено використання об'єктів (матеріалів та комплектуючих), вартість яких сформувало собівартість NEON-W, в не господарській діяльності компанії. Натомість, актом перевірки підтверджено що відповідні матеріали та комплектуючі було списано на виробництво NEON-W у кількості 3200 штук для ТОВ Систем груп Україна . Жодних доказів використання комплектуючих за іншим призначенням акт перевірки не містить.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу є безпідставними та необґрунтованими.

Надані позивачем документи підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку, які складено за результатами проведених операцій з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відповідачем під час розгляду справи встановлені судом обставини не спростовано, належних та необхідних доказів, які б свідчать про безпідставність заявлених позовних вимог не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання дій контролюючого органу протиправними є такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність дій відповідача та безпідставність і необґрунтованість висновків акту перевірки, зазначені обставини прямо вказують на наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 квітня 2017 року № 0002811401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3080428,00 гривень (в тому числі на 2464342,00 гривень за основним платежем та 616086,00 гривень за штрафними санкціями) та № 0002821401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2868504,00 гривень (в тому числі на 2314027,00 гривень за основним платежем та 554477,00 гривень за штрафними санкціями).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним витрати у виді сплаченого судового збору, то в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 03 травня 2017 року № 2354648 на суму 89233,98 гривень, від 11 травня 2017 року № 2354666 та № 2354667 кожен на суму 1600,00 гривень. Вказані платіжні доручення підтверджують сплату позивачем при поданні до суду позовної заяви судового збору всього у розмірі 92433,98 гривень.

Статтею 132 КАС України передбачено види судових витрат.

Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окрім того, відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП Компанія ATLAS та адвокатським об'єднанням Віннер Лекс 18 квітня 2017 року укладено договір про надання правової допомоги, а 23 червня 2017 року додаткову угоду до вказаного договору.

На підставі укладеного договору Адвокатський об'єднанням Віннер Лекс видано ордери на надання правової допомоги від 11 вересня 2017 року КВ № 272116 та КВ № 272117 і, одночасно, виписано довіреності на адвокатів та помічників та надано документи на підтвердження перебування адвокатів і помічників у трудових відносинах з зазначеним об'єднанням.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Статтею 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах регламентовано, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень. Не може перевищувати 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розмір прожиткового мінімуму у Законі України Про Державний бюджет на 2017 рік з 01 січня 2017 року становив 1600,00 гривень, з 01 травня 2017 року - 1684,00 гривень.

Разом з тим, вартість години роботи адвоката становить 600,00 гривень, а вартість години роботи помічника становить 500,00 гривень.

До матеріалів справи долучено документи що свідчать про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а саме: рахунок на оплату юридичних послуг від 18 квітня 2017 року, який підтверджує сплату позивачем вартість послуг у сумі 39900,00 гривень, платіжне доручення з відміткою банку від 21 квітня 2017 року № 2354593 на суму 39900,00 гривень, звіт по кредитових операціях по рахунку адвокатського об'єднання Віннер Лекс , двосторонній акт приймання-передачі № 1 від 12 вересня 2017 року, звіт з деталізованою інформацією про об'єми, кількість та види реально наданих конкретних послуг, за які здійснено оплату позивачем, та обсяг часу, фактично витраченого Адвокатським об'єднанням на надання послуг.

З доданого звіту про надану правову допомогу вбачається, що працівниками адвокатського об'єднання у межах виконання договірних зобов'язань здійснено виконання юридичних послуг загальним обсягом у 67 годин та всього на суму 39900,00 гривень.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання дій та рішень протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо складання та відображення в акті перевірки від 10 квітня 2017року № 141/26-15-14-01-05/22911050 Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом), код ЄДРПОУ 22911050 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року висновку про неможливість реального виробництва електронних контрольно-касових апаратів моделі NEON-W.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 квітня 2017 року № 0002811401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3080428,00 гривень (в тому числі на 2464342,00 гривень за основним платежем та 616086,00 гривень за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 квітня 2017 року № 0002821401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2868504,00 гривень (в тому числі на 2314027,00 гривень за основним платежем та 554477,00 гривень за штрафними санкціями).

Присудити на користь дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 гривень.

Присудити на користь дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 39900,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда