Ухвала

від 23.06.2018 по справі 826/6005/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6005/17

УХВАЛА

23 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Земляної Г.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року дочірнє підприємство Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) (далі - Позивач, ДП Компанія ATLAS ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про:

- визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо складання та відображення в акті перевірки від 10.04.2017 року № 141/26-15-14-01-05/22911050 Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом), код ЄДРПОУ 22911050 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року висновку про неможливість реального виробництва електронних контрольно-касових апаратів моделі NEON-W;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № 0002811401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3080428,00 гривень (в тому числі на 2464342,00 гривень за основним платежем та 616086,00 гривень за штрафними санкціями);

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2017 року № 0002821401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2868504,00 гривень (в тому числі на 2314027,00 гривень за основним платежем та 554477,00 гривень за штрафними санкціями).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не було додано документ про сплату судового збору на суму 136 250,97 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку отримано Відповідачем 21.05.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

До Київського апеляційного адміністративного суду 31.05.2018 року Апелянтом на виконання вимог вказаної ухвали подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.06.2018 року заявлене клопотання було задоволено та продовжено ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано Відповідачем 11.06.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Відповідачем 20.06.2018 року до суду подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків, яке обґрунтовано труднощами та тривалістю процедури, пов'язаної з отриманням необхідної для сплати судового збору суми від органів ДКС України.

Надаючи оцінку таким твердженням Апелянта, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже було зазначено в ухвалі від 14.05.2018 року, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя було продовжено ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на десять днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 14.05.2018 року, усунуті не були.

Крім того, судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання Апелянтом вдруге клопотання про продовження строку для усунення недоліків без надання доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строків для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства Компанія ATLAS (з 100% іноземним капіталом) до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Г.В. Земляна

О.І. Шурко