Ухвала

від 31.10.2018 по справі 826/6005/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6005/17                                                                               УХВАЛА   31 жовтня 2018 року                                                                                   м. Київ            Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Компанія «ATLAS» (з 100% іноземним капіталом) до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним  та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме – пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не сплачено судовий збір. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 06.04.2018 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 06.07.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії суду першої інстанції 04.10.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку. Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору. Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 року у зв'язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем 21.05.2018 року. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 року задоволено клопотання податкового органу та продовжено строк усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 23.06.2018 року повернув ГУ ДФС у м. Києві вперше подану апеляційну скаргу. Водночас, жодних доказів на підтвердження вчинення активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору у період 14.05.2018 року по 23.06.2018 року, ГУ ДФС у м. Києві не надано. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено. Крім того, при зверненні до суду із апеляційною скаргою відповідачем не додано документ про сплату судового збору. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 року. З 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції з 15.12.2017) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 вказаного Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В абзаці 1 ч. 3 ст. 6 Закону закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Станом на 01.01.2017 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн. З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, якими Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та застосовано до останнього штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 5 948 932,00 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи. Крім того, оскільки позовна заява містить вимогу про визнання протиправними дій, позовні вимоги включають в себе вимогу немайнового характеру. Таким чином, відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва становить 136 250,97 грн., у тому числі в частині майнових вимог - 133 850,97 грн. (5 948 932 х 1,5% х 150%) та немайнових - 2 400,00 грн. (1 600,00 х 150%). Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Однак, всупереч вимог КАС України, Відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Між тим, разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Надаючи оцінку заявленому клопотанню вважаю, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідно до ч.2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду. Надані апелянтом пояснення не є підставою для звільнення від сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень. Крім того, апелянтом не надано жодних достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору. З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору у зв'язку з необґрунтованістю його клопотання та відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом не подано документ про сплату судового збору та пропущено строк звернення до суду апеляційної інстанції, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання оригіналу документа про сплату вказаної суми та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд- У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строків на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві – залишити без руху. Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків. У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Суддя                                                                                      В.О. Аліменко