Рішення

від 01.03.2018 по справі 363/2621/16-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.03.2018 Справа № 363/2621/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ОСОБА_6 Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, ОСОБА_6 державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_7 сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа - ОСОБА_8 про визнання договору частково удаваним, переведення прав та обов'язків покупця і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом посилаючись на те, що вона є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. З 2008 року позивач підтримувала із відповідачем ОСОБА_9 ділові стосунки. З березня 2011 року ОСОБА_8 переїхав проживати до позивача. В той час ОСОБА_8 перебував у офіційному зареєстрованому шлюбі з іншою особою, який було розірвано у жовтні 2012 року.

Позивач має на утриманні двох дочок, молодша хворіє на тяжке захворювання, і лікарі рекомендували змінити дочці місце проживання на Карпати чи Крим, або проживати поблизу хвойного лісу. За цих обставин позивач, маючи на меті покращити свої житлові умови, вирішила придбати земельну ділянку у Київській області поблизу хвойного лісу та побудувати на цій ділянці будинок для проживання, для власних потреб.

Позивач самостійно підшукала земельну ділянку для купівлі поблизу хвойного лісу, площею 0,0719 га, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, урочище Саду. Власниками та продавцями цієї земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Позивач особисто домовилась із продавцями щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема про ціну.

На цій земельній ділянці також був розташований об'єкт самочинного будівництва - незавершений будівництвом будинок, із інженерними мережами. За домовленістю із продавцем цей будинок-коробка передавався разом із земельною ділянкою, як будівельні матеріали.

Позивач за погодженням із ОСОБА_8 вирішила, що в якості покупця у цьому договорі буде зазначено мати останнього - ОСОБА_2

При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_2 завірили позивачку, що будуть визнавати її дійсне право власності на майбутню нерухомість, а сама ОСОБА_2 користуватися та розпоряджатися нерухомістю не буде.

Відтак, беззастережно довіряючи ОСОБА_8 та ОСОБА_2 позивачка вирішила оформити договір купівлі-продажу на останню як покупця.

02 вересня 2011 року в офісі позивача, продавцю ОСОБА_4 було передано суму в розмірі 104 000,00 грн., яка склала ціну продажу. Зазначені кошти були особистими коштами позивачки, отриманими нею, як дохід приватного нотаріуса. Того ж дня було оформлено договір купівлі-продажу земельної ділянки, де продавцем була власник ОСОБА_4, а в якості покупця формально було зазначено ОСОБА_2 Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 1940.

Право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис № 12705205 від 21 грудня 2015 року.

Таким чином, мало місце виникнення розбіжності між волею реального покупця та її зовнішнім виявом, а тому така угода є удаваною та недійсною в частині покупця.

Після придбання земельної ділянки позивачка відразу почала за власні кошти облаштовувати будинок - об'єкт самочинного будівництва, а саме, ремонт даху, облаштування дверей та вікон, внутрішні роботи, комунікації, встановлення забору тощо. ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не приймали у цьому жодної участі.

Право власності на будинок було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13105264 від 28 січня 2016 року. Таке титульне право власності ОСОБА_2 виникло виключно, як похідне від удаваного права власності на земельну ділянку.

Позивачка дізналась, що домоволодіння без її дозволу та впотай від неї виставлено відповідачкою ОСОБА_10 на продаж.

На підставі викладеного позивач просить договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як продавцями та ОСОБА_2, як покупцем, й посвідчений 02 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за реєстровим номером № 1950, визнати з дня його укладення удаваним в частині покупця ОСОБА_2 та недійсним в цій частині. Визнати позивача дійсним покупцем за цим договором та перевести на неї права та обов'язки покупця за цим договором. Визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,079 га (кадастровий номер 3221887801:03:083:0700), розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, масив Урочище саду ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815500632218. Визнати за позивачем право власності на житловий будинок № 12 загальною площею 260,8 кв. м., житловою площею 82,4 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, пров. Виноградний; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 839649732218.

Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просить суд договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як продавцями та ОСОБА_2, як покупцем, й посвідчений 02 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим номером № 1950 визнати недійсним з дня його укладення удаваним в частині покупця ОСОБА_2 та недійсним в цій частині; визнати ОСОБА_1 дійсним покупцем за цим договором та перевести на неї права та обов'язки покупця за цим договором; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0719 за, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, масив Урочище саду , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815500632218; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 12 загальною площею 260,8 кв. м., житловою площею 82,4 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старін Петрівці, пров. Виноградний, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 839649732218; скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27 грудня 2013 року за № КС142133611229, здійснену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 сільської ради Київської області від 20 листопада 2015 року № 3 Про впорядкування адресного господарства сільської ради ; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 102842, виданий 08 червня 2011 року ОСОБА_6 Держкомзему у Вишгородському районі Київської області; скасувати запис про право власності № 12705205 в Державному реєстрі Речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,0719 га (кадастровий номер 32218878:03:083:0700), розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, масив Урочище саду , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815500632218; скасувати запис про право власності № 13105264 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок № 12 загальною площею 260,8 кв. м., житловою площею 82,4 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, пров. Виноградний, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 839649732218.

Ухвалою суду від 12 липня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0719 га, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, розташовану в с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області, масив Урочище саду та житловий будинок № 12, загальною площею 260,8 кв. м, розташований в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області по пров. Виноградний, відмовлено.

Виконавши вимоги ст. 122 ЦПК України, 05 серпня 2016 року ухвалою суду по справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09 серпня 2016 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, а саме накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0719 га, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, розташовану в с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області, масив Урочище саду та житловий будинок № 12, загальною площею 260,8 кв. м, розташований в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області по пров. Виноградний.

Ухвалою суду від 26 січня 2017 року, в задоволенні заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 27 січня 2017 року, позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна із реєстраційним номер 839649732218, видане реєстраційною службою Вишгородського районного управління юстиції Київської області та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 2806316 від 03 лютого 2016 року залишено без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_11 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у прізвищі відповідача в ухвалі суду від 05 серпня 2016 року.

Ухвалою суду від 27 січня 2017 року, клопотання представник ОСОБА_11 задоволено частково, а саме виправлено описку в ухвалі суду від 05 серпня 2016 року у вступній та резолютивній частині ухвали, зазначивши прізвище відповідача та третьої особи Бєлєєнко , замість Бєдєєнко .

Ухвалою суду від 27 січня 2017 року, клопотання представника відповідача клопотання про витребування доказів задоволено, та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 завірену копію нотаріальної справи по оформленню договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, зареєстрованою у реєстрі нотаріальних дій за № 1940 від 02 вересня 2011 року та документи про сплату нотаріальних дій нотаріуса та подати по цьому договору.

Ухвалою суду від 15 лютого 2017 року, клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено, а саме витребувано від ПАТ ВТБ Банк за період з 05 вересня 2011 року по жовтень 2012 року. Витребувано від ТОВ ТНА групп оригінали договору підряду № б/н від 05 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ НТА групп , акт прийому виконання робіт. Письмове повідомлення про звершення повного комплексу робіт, визначених у п. 1.1 (п. 3.5. Договору). Витребувано від ТОВ Контур-Глас оригінал договору підряду № 9/09/11 від 09 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Контур-Глас на виготовлення та встановлення ПВХ конструкцій; акт виконання робіт від 25 жовтня 2011 року за договором підряду № 9/09/11 від 09 вересня 2011 року; оригінал договору підряду № 1/07/12 від 01 липня 2012 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Контур-Глас на виконання штукатурних робіт; оригінал акту робіт від 31 липня 2012 року за договором підряду № 1/07/12 від 01 липня 2012 року; найменування банку в якому знаходиться рахунок № 26006300037133 ТОВ Контур-Глас .

Позивач у судове засідання 29 листопада 2017 року, 28 грудня 2017 року, 13 лютого 2018 року та 01 березня 2018 року, не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просить про їх задоволення з підстав, що в ньому зазначені.

Представник позивача ОСОБА_12 у судове засіданні 01 березня 2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву 01 березня 2018 року, в якій просить розглянути справу без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У судовому засідання 23 березня 2017 року представник позивача ОСОБА_12 позовні вимоги підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 купувала земельну ділянку, на якій знаходилась цегляна коробка для себе. У неї були довірливі стосунки з відповідачем та ОСОБА_8, на той час у позивача була значна економія і у неї не було можливості оформити на себе будинок, тому, формально покупцем була ОСОБА_2 Всі ремонтні роботи у будинку були проведені за кошти ОСОБА_1 З червня 2014 року позивач разом з дітьми та ОСОБА_8 в'їхали жити до будинку. Відповідач ОСОБА_2 ніколи у спірному будинку не жила. Коли ОСОБА_8 вигнав ОСОБА_1 з будинку, вона зрозуміла, що її права порушено. Реальним покупцем земельної ділянки є позивач, реєстрація документів на земельну ділянку є незаконною.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 надала до суду письмові заперечення на позовну заяву від 26 грудня 2017 року, з яких вбачається, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року ОСОБА_2 купила і прийняла у власність земельну ділянку та передала грошові кошти в сумі 104 000,00 грн. продавцям і власникам земельної ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які в свою чергу прийняли грошові та передали у власність земельну ділянку покупцю шляхом підписання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог не було надано доказів щодо понесення нею витрат на будівництво. Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач не надав суду жодного доказу того, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та власниками земельної ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено сторонами для приховування якогось іншого правочину як стверджує позивач. Наполягання позивача на тому, що правочин є недійсним спростовується самим договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року, відповідно до якого вбачається, що волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їхній внутрішній волі. Відповідач вважає, позовні вимоги позивача незаконними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_11 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву в якій просять розглядати справу без їх участі та надали письмові пояснення, в яких зазначають, що вони дійсно у 2011 році виставили на продаж земельну ділянку загальною площею 0,0719 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, яка належала на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно державного акту серія ЯЛ № 102842. Продаж земельної ділянки здійснювався разом із недобудованою будівлею (як будівельні матеріали) за ціною у розмірі 110 000,00 грн. ОСОБА_11 потенційних покупців до них звернувся ОСОБА_8 та виявив бажання придбати земельну ділянку. Після недовгих перемовин, вони домовились продати ділянку за 104 000,00 грн. та призначили підписання договору купівлі-продажу на 02 вересня 2011 року у нотаріуса.

02 вересня 2011 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зустрілись з ОСОБА_8В та його матір'ю ОСОБА_2 в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_1 та уклали письмовий договір купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням від 02 вересня 2011 року.

У зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу укладався ще у 2011 році, хто саме із осіб (позивач, ОСОБА_2 чи ОСОБА_8В.) передавав грошові кошти, на сьогоднішній момент відповідачі не мають можливості підтвердити чи спростувати. Оскільки відповідачі мешкають по сусідству із проданою земельною ділянкою, вони бачили, що ОСОБА_8 опікувався подальшим будівництвом та контактував з ними з приводу виникаючих питань. За які кошти та ким здійснювалось будівництво на земельній ділянці, яку вони продали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 невідомо.

Відповідач ОСОБА_7 сільська рада Вишгородського району Київської області у судове засідання не з'явився, голова сільської ради надав суду заяву в якій просить розгляду справи без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_5 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення у яких повідомив, що порядок реєстрації декларацій про готовність об'єктів в експлуатацію на час реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 27 грудня 2013 року за № КС142133611229 було врегульовано порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Так, відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорт, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повному та достовірність даних, зазначених у поданій декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. Таким чином, для реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації до Інспекції необхідно подати тільки два однакових примірники декларації за формою, що встановлена додатком 1 до Порядку. Жодних інших документів для реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації не вимагалося.

Відповідач ОСОБА_6 державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. 20 вересня 2017 року надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В свою чергу, в ч. 1 ст. 25 вказаного закону, передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. При цьому, рішення про державну реєстрацію приймаються державним реєстратором. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону, до суб'єктів державної реєстрації прав відносяться виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Таким чином, Головне територіальне управління юстиції у Київській області не може приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в тому числі рішень про скасування записів про право власності, а має лише координуючі та контролюючі функції. Отже, позовні вимоги про скасування запису про права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 12705205 та № 13105264 заявлені до неналежного відповідача по справі, а відповідно не підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав відноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Таким чином, у разі задоволення позову в частині визнання не дійсним та скасування правовстановлюючого документу (договору купівлі-продажу, державного акту тощо), права позивача щодо скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, захищені законом. Отже, дана вимога є передчасною оскільки, на час розгляду справи порушення з боку органів державної реєстрації прав позивача щодо невнесення відомостей до державного реєстру речових прав.

На підставі викладеного, просить відмовити в частині вимог до ОСОБА_6 державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Відповідач ОСОБА_6 Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Третя особа ОСОБА_8 01 березня 2018 року у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи ОСОБА_13 у судовому засіданні 01 березня 2018 року проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року укладений для приховування якогось іншого правочину, також не надано доказів відповідно до яких формується суму витрат з якої і формується ціна позову. Позивач не надав суду доказів про понесення нею витрат на будівництво та оздоблення будинку. Власником земельної ділянки та будинку являється ОСОБА_2., що підтверджується наданими суду доказами. На підставі викладеного, представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позову.

Допитана позивач в якості свідка, ОСОБА_1 у судовому засіданні від 20 квітня 2017 року пояснила, що з ОСОБА_8 вона знайома з 2009 року. З квітня 2011 року вони почали проживати однією сім'єю. Разом з ОСОБА_8 вони шукали земельну ділянку або будинок, щоб переїхати туди жити. Знайшли будинок в с. Нові Петрівці. Договір купівлі-продажу укладала ОСОБА_1, оскільки вона являється приватним нотаріусом, і тому вирішили оформити земельну ділянку на мати ОСОБА_14 - ОСОБА_2, з якою свідок була у хороших відносинах. Під час укладання договору були присутні свідок, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 Продавцям гроші передавав ОСОБА_8, які йому перед укладанням договору надала свідок. Дохід ОСОБА_1 дозволяє їй відкласти кошти на придбання земельної ділянки. Після укладання договору, ОСОБА_2 зрозуміла, що вона не буде власницею земельної ділянки. У 2011 року свідок у будинок поставила вікна, зробила дах. За всі роботи розраховувалась свідок, оскільки ОСОБА_8 ніде не працював і коштів у нього не було. Будівництво закінчилось у кінці 2013 року, на початку 2014 року почали облаштовувати будинок всередині. У травня 2014 року переїхали жити до будинку. ОСОБА_2 в будинку жодного разу не була та з моменту купівлі земельної ділянки ні разу її не бачила. Коли укладався договір купівлі-продажу земельної ділянки, дочки свідка були неповнолітні.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 5-7 років. Позивач звернулась до нього щодо введення в експлуатацію спірного будинку ,від початку до кінця будівництва. Відповідно доданих документів, земельна ділянка, на якій знаходиться будинок належить матері чоловіка позивача. Вся документація видана законно.

Земельна ділянка придбана ОСОБА_2 для будівництва будинку. ОСОБА_1 посвідчувала договір купівлі-продажу. Розмов про те, що ділянка та будинок купуються лише формально на ОСОБА_2, не було. Обирав земельну ділянку ОСОБА_8. Закупівлею усіх матеріалів займався ОСОБА_8. За ремонтні роботи розраховувався ОСОБА_8. ОСОБА_1 приходила у будинок в якості гостя. Власником будинку являється ОСОБА_16 Дані обставини у суді пояснили свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Ремонт будинку розпочався у 2011 року. Під час ремонтних робіт у будинку ніхто, окрім працівників не проживав. За ремонтні роботи розраховувався ОСОБА_8. Вся співпраця велась виключно з ним. Власником будинку являється ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 Також свідки пояснили, що ОСОБА_1 до будинку не приїжджала та роботу не оплачувала.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

02 вересня 2011 року між продавцем ОСОБА_3, продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у власність (продали), а ОСОБА_2 прийняла у власність (купила) земельну ділянку розміром 0,0719 га, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, що розташована: Київська область. Вишгородський район, с. Старі Петрівці, урочище Саду, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, та зареєстрований за реєстраційним номером 1940.

Відповідно до п. 12-13 Договору купівлі-продажу, підписання договору сторонами підтверджуватиме повний розрахунок за договором та відсутність у продавців будь-яких претензій майнового характеру до покупця, які б стосувалися питань оплати об'єкту купівлі-продажу, підставою для нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу.

Цей договір про перехід права власності на земельну ділянку вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 16 Договору купівлі-продажу, покупець та продавці у присутності нотаріуса стверджують один одному, що: вони розуміють значення і умови цього договору та його наслідки; договір, що укладається, спрямований на реальне настання обумовлених у ньому правових наслідків; їх волевиявлення є вільним і відповідає внутрішнім переконанням; договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину; вони не обмежені укладати правочин; вони не визнані в установленому порядку недієздатними (повністю або частково); кожний з них не страждає в момент укладення цього договору на захворювання, що перешкоджають усвідомленню його суті; вони вільно володіють українською мовою; проект цього договору, складений нотаріусом з урахуванням умов, визначених сторонами, та умов, що є обов'язковими для таких договорів, кожним з них прочитаний, зрозумілий і схвалений.

Відповідно до п. 10 Договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін продаж земельної ділянки між ними вчиняється 104 000,00 грн. Зазначена ціна за ствердженням сторін відповідає волевиявленню, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

ОСОБА_28 заяви ОСОБА_2, від 02 вересня 2011 року, в шлюбі не перебуває, однією сім'єю ні з ким не проживає, грошові кошти за які набувається земельна ділянка являються особистою власністю. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ці обставини доведенні до відому.

Як передбачено ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до пунктів 1 та 3 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ОСОБА_28 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,0719 га, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, що розташована: Київська область. Вишгородський район, с. Старі Петрівці, урочище Саду.

ОСОБА_1, як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу посвідчила даний договір купівлі-продажу та зареєструвала його за реєстраційним номером 1940.

Отже, з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 вересня 2011 року, даний правочин є вчиненим.

Як вбачається з державного акту серії ЯЛ № 102842, виданого 08 червня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 8537 від 03 жовтня 2008 року, земельна ділянка площею 0,0719 га, в с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області, урочище Саду, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, належала ОСОБА_3

ОСОБА_28 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 грудня 2015 року, власником земельної ділянки в с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області, масив Урочище масив , площею 0,0719 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, являється ОСОБА_2

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14 червня 2016 року, ОСОБА_2 являється власником житлового будинку, загальною площею 260,8 кв. м, в с. Старі Петрівці, пров. Виноградний, 12, Вишгородського району Київської області на підставі рішення Про впорядкування адресного господарства сільської ради , серія та номер: 3, виданий 20 листопада 2015 року ОСОБА_7 сільською радою Вишгородського району Київської області.

Власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221887801:03:083:0700, площею 0,0719 га в с. Старі Петрівці, масив Урочище саду , Вишгородського району Київської області являється ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу виданого 02 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 сільської ради Вишгородського району Київської області № 3 від 20 листопада 2015 року, надано поштову адресу - пров. Виноградний, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородського району, Київської області житловому будинку загальною площею 260,8 кв. м., відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КС142133611229, який розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, площею 0,0719 га, кадастровий номер 3221887801:03?0700, яка належить ОСОБА_2 на праві власності.

ОСОБА_28 технічного паспорту виготовленого ТОВ Інжинірингова компанія Алтана від 18 грудня 2015 року, інвентаризаційна справа № 02-15/11/13-КТІ, реєстраційний номер КТ 0067, житловий будинок за адресою: пров. Виноградний, 12, с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області року побудований у 2013 році.

Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво індивідуального житлового будинку та альтанка в с. Старі Петрівці, урочище Саду Вишгородського району Київської області , повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області надійшло 20 листопада 2013 року. Забудовником вказана ОСОБА_2

Відповідно до ОСОБА_25 № 474 виданого ПП Теплогазпроект-2007 20 жовтня 2011 року, замовник ОСОБА_2 підтвердив виконання робіт виконавцем ПП Теплогазпроект-2007 , згідно умов Договору № 474 від 15 вересня 2011 року.

15 вересня 2011 року між ОСОБА_7 сільським підприємством житлового і комунального господарства Нептун та ОСОБА_2 укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання, збір та вивезення твердих побутових відходів, інші послуги.

22 грудня 2011 року між ПАТ АЕС Київобленерго та ОСОБА_2 укладено Договір № 20086595 про користування електричною енергією.

ОСОБА_28 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 25 Постанови від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Судом встановлено, що з урахуванням змісту ст. 655 ЦК України, сторони досягли між собою усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, що підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Обставин, які б свідчили про те, що договір купівлі-продажу від 02 вересня 2011 року є удаваним, під час судового розгляду не встановлено.

ОСОБА_28 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В свою чергу, відповідно до пункту 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крмі випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що саме вона являється дійсним покупцем спірної земельної ділянки. Подані позивачем документи, а саме: договір підряду від 05 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ТНА групп ; копія медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 2484 від 13 травня 2015 року; повідомлення про початок досудового розслідування від 08 липня 2016 року; заява про кримінальне правопорушення ОСОБА_1 від 04 липня 2016 року; договір підряду № 9/09/11 від 09 вересня 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Контур-Глас ; договір підряду № 1/07/12 від 01 липня 2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Контур-Глас ; акт виконаних робіт по влаштуванню машинної штукатурки ТОВ Контур-Глас ;накладні; товарні чеки; податкова декларація про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2013 рік; податкова декларація про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2012 рік; податкова декларація пр. майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 2011 рік; декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший звітній період звітного року ОСОБА_1, не можуть бути взяти судом, як належні докази того, що позивач являється дійсним покупцем земельної ділянки та власником житлового будинку та не можуть бути покладені в основу прийняття судом рішення про задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку та житловий будинок.

Також, позивач у своїй позовній заяві зазначала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не мали змоги придбати у власність спірну земельну ділянку та кошти на будівництво будинку, однак подані представником відповідача ОСОБА_11 документи, а саме: витяг про державну реєстрацію прав від 31 січня 2011 року, згідно якого ОСОБА_2 являється власником квартири № 63 в м. Київ по вулиці Бальзака Оноре де, будинок № 80, згідно договору купівлі-продажу від 17 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_8 прийняв у власність у ОСОБА_29 земельну ділянку розміром 0,2500 га, розташовану в с. Соснівка, вул. Щорса, 35 Іванківського району Київської області, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27 листопада 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_8 прийняв у власність від ОСОБА_30 домоволодіння, що знаходиться в с. Соснівка, вул. Щорса, 35, Іванківського району, Київської області; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 листопада 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_8 прийняв у власність у ОСОБА_30 земельну ділянку розміром 0,3150 га, розташовану в с. Соснівка, вул. Щорса, 35, Іванківського району Київської області, свідчать протилежне.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки удаваним в частині покупця ОСОБА_2 та недійсним в цій частині, про визнання ОСОБА_1 дійсним покупцем, про визнання за позивачем право власності на земельну ділянку та житловий будинок не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27 грудня 2013 року за № КС 142133611229; про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 сільської ради Київської області № 3 від 20 листопада 2015 року Про впорядкування адресного господарства сільської ради ; про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 102842, виданий 08 червня 2011 року; про скасування запису про право власності № 12705205 - на земельну ділянку та № 13105264 - на житловий будинок, в Державному реєстрації речових прав на нерухоме майно на об'єкт нерухомого майна є похідними позовними вимогами позивача, у задоволенні яких позивачу відмовлено, саме тому такі позовні вимоги так само є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 25 Постанови від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , ст.ст. 202, 209, 210, 235, 328, 627, 655 ЦК України та ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2016 року, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0719 га. (кадастровий номер 3221887801:03:083:0700), розташовану за адресою Київська область Вишгородський район с. Старі Петрівці, масив Урочище саду , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 815500632218 та житловий будинок № 12 загальною площею 260,8 кв.м, житловою площею 82,4 кв.м, розташований за адресою Київська область Вишгородський район с. Старі Петрівці, пров. Виноградний, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 839649732218.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (ОСОБА_26) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д.Рудюк