Рішення

від 23.03.2018 по справі 404/6515/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6515/16-ц

Номер провадження 2/404/209/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 березня 2018 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді : Бершадської О.В.

за участі секретаря : Муравйової С.Ю.

учасники справи:

позивач та її представник: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представник відповідача: ОСОБА_3

розглянувши, в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4, яким просила стягнути на її користь 20 000,00 Євро та понесені судові витрати.

Позов обгрунтовує тим, що 03 жовтня 2013 року відповідач ОСОБА_4 , як фізична особа, отримав від неї, як фізичної особи - підприємця та від фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 40 000,00 євро, що підтверджується виданими 03 жовтня 2013 року відповідачем двома розписками на суму 20 000 євро, кожна.

Вона особисто передала відповідачу 20 000 ,00 євро за офіційним курсом НБУ станом на 03.10.2016 року становить 28,9482 грн. за 1 євро, тому борг станом на 03.10.2016 року становить 578964,00 грн.

В розписках вказано, що грошові кошти отримані відповідачем від позивача та від ФОП ОСОБА_6 в якості оплати згідно умов пункту 6.1 договору співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року.

Однак, договір співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року, який планувалося укласти між нею, ФОП ОСОБА_6, з одного боку, та приватним підприємцем ОСОБА_5, з іншого боку, останній не підписав, а відтак договір співробітництва є неукладеним, тому отримання відповідачем коштів є безпідставним.

З врахуванням зазначеного позивач та її представник в судовому засіданні просили заявлені вимоги задовольнити повністю, пославшись на обставини , які викладені у позовній заяві.

Відповідач, зокрема його представник в суді позов не визнав повністю, 30.05.2017 року подав заперечення , зазначивши, що кошти ОСОБА_4 отримав у позивачки як представник ФОП ОСОБА_5 , на підставі довіреності, на виконання договору співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року, тобто відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству , та в якості оплати згідно умов п.6.1 договору.

За клопотанням сторони позивача, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 липня 2017 року до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, який в судові засідання не з являвся, повідомлявся по адресі, яка була надана позивачем.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.11.2017 року відмовлено у задоволенні клопотань сторони позивача , поданих 23.10.2017 року та 28.11.2017 року ( а.с. 186-187).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог, з наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2013 року ОСОБА_4 , як фізична особа, отримав від ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 20 000 євро, що підтверджується виданими 03 жовтня 2013 року відповідачем двома розписками .

При цьому, позивач особисто передала відповідачу 20 000 ,00 євро, що за офіційним курсом НБУ 28,9482 грн. за 1 євро, станом на 03.10.2016 року становить 578 964,00 грн.

В розписках вказано, що грошові кошти отримані відповідачем від позивача та від ФОП ОСОБА_6 в якості оплати згідно умов пункту 6.1 договору співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року.

Однак, договір співробітництва № 8/10/13 від 03.10.2013 року, який планувалося укласти між позивачем і ФОП ОСОБА_6 з одного боку, та ПП ОСОБА_5 з другого боку, останній не підписав.

В пункті 3.1. неукладеного Договору співробітництва вказано, що ПП ОСОБА_7 надає право позивачу і ФОП ОСОБА_6 на період спільної роботи використовувати логотип, документацію та інші матеріали, надані французькою компанією, яка володіє торговою маркою Zaldiz та яка передала право на їх використання в Україні компанії Модный bazar .

В неукладеному Договорі співробітництва та в розписках відповідач не був стороною цього договору, а підписався в ньому як генеральний директор компанії Модный bazar -тобто, як особа, яка лише узгодила використання торгової марки Zaldiz в м. Харкові на час дії Договору співробітництва.

Згідно з неукладеним Договором співробітництва відсутнє вказування на форму власності компанії Модный bazar , відсутній код ЄДРПОУ цієї компанії, не вказано місцезнаходження та розрахунковий рахунок цієї компанії, також відсутній відбиток печатки цієї компанії, що теж вказує на те, що ця компанія в неукладеному Договорі співробітництва не була стороною договору.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про підприємство або ж компанію з назвами Модный bazar або Модний bazar .

Відповідач не надав жодних документів позивачу та ФОП ОСОБА_6, які б дозволяли їм використовувати торгову марку Zaldiz , також як і не було надано їм відповідачем будь-яких документів щодо того, що відповідач обіймає посаду генерального директора компанії Модный bazar , також відповідач не надав документів щодо того, що ця компанія має право використовувати торгову марку Zaldiz та передавати право на її використання третім особам.

В розписках отримувач грошових коштів вказаний як фізична особа, підпис під розписками він здійснив теж як фізична особа, тобто, отримання відповідачем грошових коштів від позивача було здійснене ним саме як фізичною особою і не було пов'язане зі здійснення ним підприємницької діяльності чи виконанням ним посадових обов'язків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.10.2016 р., ОСОБА_4 є засновником та керівником ТОВ МОДНИЙ БАЗАР (код 37530244), а його місцем реєстрації вказано: 25009, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, Кіровський район, вул. Новосибірська, буд.4.

У позовній заяві (а.с.4-7) та у письмовій правій позиції представника позивача (а.с.74) ФОП ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з відповідача кошти з підстав визначених ст.1212 ЦК України.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини.

Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що 03 жовтня 2013 року між приватним підприємцем ОСОБА_5, Сторона-1 , та Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_6, Сторона-2 , укладено договір співробітництва №8/10/13 (далі - Договір), який підписано Стороною-2 , а в графі Сторона-1 проставлений відтиск печатки приватного підприємця ПП ОСОБА_5 (а.с.10-16).

Також в Договорі є відмітка: погоджено використання ТМ Zaldiz в місті Харкові на час дії договору №8/10/13. Генеральний директор Модный bazar ОСОБА_8В. .

Пунктом 6.1 Договору обумовлено, що Сторона -2 перераховує грошові кошти в сумі, яка еквівалентна 20000 євро Стороні-1 за 30 календарних днів до передбачуваної дати відкриття магазину.

Згідно наявних в матеріалах справи двох копій розписок (а.с.207 -на звороті, 211- на звороті), ОСОБА_4 прийняв оплату в повному обсязі, в розмірі 20 000 євро, що еквівалентно 224 000 грн. по курсу Приватбанка станом на 03.10.2013 року, від ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_6, що є невід'ємною частиною договору співробітництва №8/10/13 від 03.10.2013 року, п.6.1.

На підставі довіреності виданої 02.09.2013 року ( а.с. 110), ПП ОСОБА_5 довірив ОСОБА_4 бути його представником у взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, отримувати товарно-матеріальні цінності, в тому числі грошові кошти, здійснювати інші дії направлені на відкриття, розвиток торгової мережі магазинів торгової марки Zaldiz в місті Харків .

З огляду на викладене вбачається, що відповідач ОСОБА_4 отримуючи кошти діяв не від свого імені, а від імені ПП ОСОБА_5В . відповідно до п.6.1 Договору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач передавала кошти відповідачу відповідно до п.6.1 Договору.

В судовому засіданні сторона позивача не спростувала доводи відповідача, що він отримував кошти на підставі довіреності виданої ПП ОСОБА_5 та передав кошти останньому, належними та допустимими доказами. ОСОБА_4 не був стороною Договору і Договір в установленому законом порядку не оспорений, а вимог до ПП ОСОБА_5 в установленому законом порядку позивач не пред'являла.

В свою чергу, позивачка пояснювала, що магазин Zaldiz був відкритий та пропрацював три місяці.

Таким чином, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи відповідача, що він отримував кошти відповідно до п.6.1 Договору та на підставі довіреності наданої йому ПП ОСОБА_5, кому він і передав кошти, доводи позивача, що відповідач отримав кошти без достатньої правової підстави є передчасними, а відтак у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити повністю .

У пункті 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів у розмірі 20 000,00 Євро , судових витрат - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце знаходження: 61177, АДРЕСА_1;

відповідач: ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце реєстрації: м.Кропивницький, вул.Новосибірська, 4;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_5, місце проживання: 39763, Полтавська обл., Кременчуцький район, село Кам»яні Потоки, вул.Лесі Українки, 96.

Повне судове рішення складено 26.03.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда