Ухвала

від 27.03.2018 по справі 619/1795/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/1795/17

провадження №1-кс/619/305/18

Ухвала

Іменем України

27 березня 2018 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017221280000040 від 02.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 21.01.2010 № 13 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства та передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:04:000:0028, загальною площею 2,0000га із земель запасу на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту. Згідно проекту формування Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, вищевказана земельна ділянка відноситься до масиву, що входить до складу території земель Державного лісового фонду. Встановлено, що зазначена земельна ділянка повністю знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», що є постійним користувачем, а саме знаходяться в межах кварталу 222 Дергачівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Погодження щодо вилучення земель держлісфонду із користування держпідприємством не надавалось, чим порушено вимоги Земельного кодексу України та розпорядження Кабінету Міністрів України. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави та суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення цих ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення. Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Відповідно до ст.ст. 116, 149 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Натомість, Дергачівська райдержадмісністрація не маючи повноважень, щодо розпорядження земельною ділянкою за межами населених пунктів, без прийняття рішення про зміну цільового призначення вищевказаної земельної ділянки та її вилучення у ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», а зазначене державне підприємство у свою чергу не надавало згоду на вилучення земельної ділянки. Тобто, усупереч вимогам ст.ст. 20, 116, 149 Земельного кодексу України, Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 № 377, фактично відбулася незаконна зміна цільового призначення та вибуття земельних ділянок лісогосподарського призначення із власності держави в особі ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Згідно висновку спеціаліста ПП «Перспектива-Земля» вартість земельної ділянки складає 1333600грн.00коп. Таким чином службові особи Дергачівської райдержадміністрації Харківської області та відділу Держкомзему в Дергачівському районі (в теперішній час відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області) незаконно вилучили земельну ділянку із земель лісового фонду.

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:04:000:0028 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового слідства з метою подальшого вирішення питання вжиття заходів представницького характеру, шляхом пред`явлення позовних заяв про повернення вищевказаних земельних ділянок, необхідно накласти арешт на земельну ділянку. Метою накладення арешту є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз. Крім того, вищевказана земельна ділянка має суттєве значення для вирішення кримінальної справи та є предметом вчинення кримінального правопорушення. Необхідність арешту майна полягає в тому, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене.

Прокурор підтримує подане клопотання, про що надав відповідну заяву, у якій просить розглянути клопотання без його участі.

Оскільки дані про власника майна, на яке вирішується питання про накладення арешту, у клопотанні відсутні, судом не здійснювався виклик такої особи, при цьому, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 02.06.2017 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (кримінальне провадження № 42017221280000040). Згідно фабули, яка міститься у наданому витягу під час опрацювання публічної кадастрової карти встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 6322055900:04:000:0028 відведена громадянину у приватну власність органами державної влади в межах лісових масивів, що свідчить про порушення вимог ст. ст. 56, 57 ЗК України та ст. ст. 5, 57 Лісового Кодексу України та яка перебуває у постійному користуванні ДП «ХЛНДС». Так, розпорядженням Дергачівської райдержадміністрації Харківської області від 21.01.2010 № 13 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства та передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:04:000:0028, загальною площею 2,0000га із земель запасу на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту. Крім цього, вищевказана земельна ділянка, яка надана громадянину у приватну власність для ведення особистого селянського господарства знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», а саме знаходяться в межах кварталу 222 Дергачівського лісництва (виділи 1,3,4), згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Погодження щодо вилучення земель держлісфонду ДП «ХЛНДС» не надавалось, чим порушено вимоги ст. ст. 122, 149 Земельного кодексу України. Вказаними діями, відповідно до висновку спеціаліста ПП «Перспектива-Земля» про вартість земельної ділянки, державі завдано збитків у розмірі майже 1,4млн.грн. Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно з листами ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» №198 від 24.04.2017, Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроакголіс» №А-10-50 від 17.05.2017 та ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» від 12.12.2016 спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та перебуває в постійному користуванні ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Також, згідно з проектом формування території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» у 1992 році, вищевказані земельні ділянки відносяться до масиву, що входить до складу території земель Державного лісового фонду. Відповідно до ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок вказаної категорії проводиться виключно за згодою землекористувачів. Однак, ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» погодження на вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду не надавалося, що у свою чергу свідчить про перевищення Дергачівською районною адміністрацією наданих законодавством повноважень щодо розпорядженні землями лісогосподарського призначення та порушення вимог ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України. При цьому, за змістом ст. 122 ЗК України (в редакції на момент винесення розпоряджень) Дергачівська районна державна адміністрації взагалі не була уповноважена на прийняття рішень щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані в постійне користування державному лісгоспу. Повноваження щодо розпорядження такими землями відносилося до виключної компетенції обласних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.п.1,4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч.2 ст.364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Частиною 4 примітки до ст. 364 КК України встановлено, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно висновку спеціаліста вартість земельної ділянки становить 1333600,00грн.

Як передбачено ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вважає, що прокурор та слідчий довели необхідність арешту земельної ділянки шляхом заборони її відчуження, оскільки вона відповідає критеріям речового доказу, передбачає відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та є достатні підстави вважати, що наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч.1ст.170 КПК України та з метою недопущення відчуження майна, необхідно задовольнити клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №42017221280000040 від 02.06.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6322055900:04:000:0028 загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, шляхом заборони її відчуження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1