Постанова

від 22.03.2018 по справі 2-2245/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/344/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: на ухвалу Коваль А.Б. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Новікова О.М.

Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року, постановленої під головуванням судді Коваля А.Б., у справі за заявою начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби (ДВС) Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення способу та порядку виконання рішення, - :

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року начальник Уманського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області звернувся до суду з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення, посилаючись на тривале невиконання боржником умов мирової угоди, яка визнана ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2014 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні в Уманському міському відділі ДВС Головного ТУЮ у Черкаській області перебував виконавчий лист, виданий 03.12.2013 року Уманським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_5 боргу в сумі 410 000,00 гривень на користь ОСОБА_6.

В ході виконання вказаного виконавчого листа державним виконавцем встановлено наявність майна у боржника ОСОБА_5, яке перебуває в спільній сумісній власності з ОСОБА_7.

Відповідно до вимог законодавства державний виконавець звернувся до суду з поданням про визначення частки майна ОСОБА_5 в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (відповідний будинок згідно пояснення ОСОБА_7 доданого до акту державного виконавця від 24.03.2014 року є місцем його постійного та фактичного проживання) та будинку за адресою: АДРЕСА_2

В ході розгляду судом справи за поданням державного виконавця про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності учасники справи звернулись з заявою про визнання мирової угоди.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 17.09.2014 року визнано мирову угоду, укладену між Уманським міським відділом ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_6 (стягувачем), ОСОБА_5 та ОСОБА_7

У мировій угоді сторони узгодили, що ОСОБА_7 зобов'язується сплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 22 000,00 доларів США після відчуження будь-якої споруди, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 або за адресою: АДРЕСА_2 у строк на чотири місяці з дня набуття законної сили ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди.

Керуючись п. 2 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження на підставі визнаної судом мирової угоди між боржником та стягувачем у процесі виконання державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

02.08.2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду від 17.09.2014 року про зобов'язання ОСОБА_7 сплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 22 000,00 доларів США після відчуження будь-якої споруди, розташованої в АДРЕСА_1

Таким чином, боргове зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_6 згідно з ухвалою про затвердження мирової угоди покладено на ОСОБА_7, який зобов'язався сплатити ОСОБА_6 кошти у сумі 22 000 доларів США після відчуження будь-якої споруди, розташованої в АДРЕСА_3 у строк на чотири місяці з дня набуття законної сили ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди.

Станом на 30.08.2016 року боржник ОСОБА_7 не виконав рішення суду про зобов'язання сплатити борг ОСОБА_6

У зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_7 ухиляється від виконання судового рішення, що зобов'язує його сплатити кредитору суму боргу після відчуження будь-якої споруди, розташованої в АДРЕСА_3, з метою забезпечення повного фактичного виконання рішення суду, начальник Уманського міського відділу ДВС звернувся з заявою, якою просив встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на будь-яку вказану вище споруду, які належать на праві власності ОСОБА_7

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала оскаржена заявником в апеляційному порядку з посиланням на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів було встановлено обставини, які ускладнюють виконання цього рішення. Так, з боку боржника відсутні активні дії щодо виконання обов'язку зі сплати коштів стягувачу протягом тривалого часу. Запропонований ДВС спосіб та порядок встановлення виконання рішення суду жодним чином не змінює рішення суду. А тому, суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви.

На апеляційну скаргу подано відзив ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які вказують на те, що апеляційну скаргу слід залишити без руху у зв'язку з несплатою судового збору органом державної виконавчої служби. Апелянт не вказав, у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення. По суті спору зазначають, що визнаною ухвалою суду мировою угодою сторонами визначено, що ОСОБА_7 зобов'язався сплатити кошти тільки після продажу об'єктів нерухомості. Тобто, виконання зобов'язання обумовлене умовою (продажу визначених споруд), а строк виконання - визначений подією, яка має неминуче настати. В даному випадку, сторонами у мировій угоді узгоджено виконання зобов'язання протягом невизначеного строку (до фактичного продажу належної ОСОБА_7 на праві власності споруд). Тому, зміна способу виконання судового рішення на будь-який інший суперечитиме умовам мирової угоди, визнаної ухвалою суду від 17.04.2014 року, яка набрала законної сили та не може бути змінена.

Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення районного суду відповідає зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики у сумі 410 000 грн.

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2012 року, залишеним без змін після перегляду 08.11.2013 року в апеляційній інстанції, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 борг у розмірі 410 000 грн. (т. 1 а.с. 38-39, 174-175).

В ході виконання заочного рішення про стягнення боргу державний виконавець звернувся з поданням про визначення частки майна ОСОБА_5 в будинках, якими вона володіла спільно з ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 183-184).

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2014 року визнано мирову угоду, укладену між Уманським МВ ДВС, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (т.1, а.с. 249).

За умовами мирової угоди (т. 1, а.с. 246) ОСОБА_7 зобов'язався замість ОСОБА_5 сплатити ОСОБА_6 кошти у сумі 22000 доларів США після відчуження будь-якої споруди, розташованої в АДРЕСА_2, у строк на 4 місяці з дня набуття законної сили ухвалою суду про затвердження цієї мирової угоди. У випадку не відчуження зазначених споруд цей строк поновлюється аж до продажу будь-якої вищезазначеної споруди.

В свою чергу, ОСОБА_6 відмовляється від усіх своїх майнових вимог та позовних заяв до ОСОБА_7, ОСОБА_5 та повертає останньому усі наявні оригінали боргових розписок, виданих ОСОБА_5 в день виконання ОСОБА_7 умов п.1 цієї мирової угоди. ОСОБА_6 також бере на себе зобов'язання не надавати будь-коли для примусового виконання виконавчий лист № 2-2245-11; 2/2318/293/2012 виданий 03 грудня 2013 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області до виконавчої служби.

Мирова угода не виконана, що не оспорюється сторонами у справі.

02.08.2016 року Уманським міськрайонним судом видано виконавчий лист на виконання ухвали про визнання мирової угоди від 17.09.2014 року (т. 2, а.с. 102).

Постановою державного виконавця від 02.08.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа (т. 2, а.с. 103), копію якої ОСОБА_7 отримав 04.08.2016 року (т. 2, а.с. 104).

У зв'язку з тим, що боржник не виконує умови мирової угоди, 07.09.2016 року ОСОБА_6 звернувся до державного виконавця з заявою, якою просив органи ДВС звернутись до суду з поданням про звернення стягнення на споруди, зазначені у мировій угоді (т. 2, а.с. 105).

З відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 106-114) вбачається, що за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0502 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, житловий будинок загальною площею 103,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 а також земельна ділянка 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, житловий будинок загальною площею 137,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_6, до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про спонукання до виконання мирової угоди відмовлено (т. 2 а.с. 74, 80, 201-202).

Дослідивши всі обставини даної справи в сукупності, колегія суддів виходить з того, що предметом даного спору є виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду першої інстанції, яка ніким не оскаржена, набрала законної сили та по ній відкрито виконавче провадження.

Отже дане судове рішення в формі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2014 року про затвердження мирової угоди підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Така ж норма міститься і в ст. 435 ЦПК України.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже колегія суддів погоджується з висновком міськрайонного суду у тому, що запропонований органами ДВС спосіб і порядок виконання рішення не узгоджується з визначеним у затвердженій судом мировій угоді способом вирішення спору. Він фактично змінює судове рішення в цій частині по суті та самостійно змінює спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги апелянт не доплатив 78 грн. 00 коп. судового збору, вказана сума підлягає стягненню з нього на користь держави.

Керуючись ст. ст. 258, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу начальника Уманського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з Уманського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь держави 78 грн. 00 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Повний текст постанови складено 26 березня 2018 року.