Постанова

від 20.03.2018 по справі 6/360

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2018 р. Справа№ 6/360

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Сенчук М.С. - за дов. № 133/0/9-18 від 26.01.2018р.

від відповідача: 1) не з явились

2) Старушкевич У.М. - за дов. № 100/2017 від б/д

3) не з явились

від прокуратури м. Києва: Морозов В.Ю. - посвід. № 034624 від 23.07.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р.

за заявою Міністерства соціальної політики України

про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання

у справі № 6/360 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в

особі Міністерства праці та соціальної політики України

до 1.Державного підприємства "Сніжнеантрацит"

2.Міністерства вугільної промисловості України

3.Державного казначейства України

про стягнення 3 691 092 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р. у справі № 6/360 у задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва № 6/360 від 15.12.2008р. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Міністерство соціальної політики України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 р. у справі № 6/360 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/360 від 15.12.2008р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018р. апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя) судді: Кропивна Л.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 р. у справі № 6/360 апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишено без руху. Міністерству соціальної політики України було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення, а саме надати докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі.

25.01.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів апеляційної скарги докази направлення копії апеляційної скарги на адресу Заступника прокурора міста Києва та Державній казначейській службі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р. у справі № 6/360 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства соціальної політики України на ухвалу Господарського суду м. від 13.11.2017 р. у справі № 6/360, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

23.02.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.11.2017 р. у справі № 6/360 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018р. призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою Міністерства соціальної політики України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р. у справі № 6/360 на 20.03.2018р.

20.03.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача Міністерства соціальної політики України на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2018р. надано лист ПАТ Укрпошта від 26.02.2018р. № 1853-В-7520.

Представник відповідача-2 та прокуратура м. Києва в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача -1 та 3 у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача -1 та 3.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до 1) Державного підприємства Сніжнеантрацит , 2) Міністерства вугільної промислової політики України про стягнення солідарно з відповідачів 3499992 грн. боргу та 191100 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2008р. залучено до участі у справі № 6/360 як іншого відповідача Державне казначейство України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2008р. у справі № 6/360 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Державного підприємства Сніжнеантрацит та Міністерства вугільної промисловості України на користь Міністерства праці та соціальної політики України 1798992 грн. боргу та 191100 грн. пені. Стягнуто солідарно з Державного підприємства Сніжнеантрацит та Міністерства вугільної промисловості України до Державного бюджету України 24430,92 грн. державного мита та 78,1 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 453000 грн. припинено. В іншій частині позову відмовлено.

15.12.2008р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2008р. видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2017р. у справі № 6/360 замінено позивача - Міністерство праці та соціальної політики України правонаступником Міністерством соціальної політки України (код 37567866) та відповідача - Міністерство вугільної промисловості України правонаступником Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (код 37471933).

Міністерство соціальної політки України звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва у справі № 6/360 від 15.12.2008р. до виконання

Заява обґрунтована тим, що після довготривалого вжиття заходів примусового виконання та не виконавши рішення суду, 20.12.2016р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Мазур Г.І. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 37, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. У разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони. 03.05.2017р. Міністерство соціальної політки України, відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р.) звернулося до Державної казначейської служби України із заявою про виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/360 від 15.12.2008р. 14.06.2017р. Державна казначейська служба України повернула заяву стягувача, оскільки стягувач пропустив встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячний строк для пред'явлення наказу до виконання. Стягувач зазначає, що з 05.12.2016р. та зараз в апараті Міністерства соціальної політки України триває запровадження дослідної експлуатаційної системи електронного документообігу. Згідно з даною системою кожний документ проходить етап автоматичного розподілу документів. Постанова про повернення виконавчого документа була зареєстрована в міністерстві 30.12.2016р. та, відповідно, занесена до бази. На одному з етапів проходження системою електронного документообігу дана постанова не надійшла до виконавця на виконання у відповідний термін. В ході інвентаризації документів було виявлено відповідну постанову із оригіналом наказу, яку було пред'явлено до виконання 03.05.2017р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р. у справі № 6/360 в задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва № 6/360 від 15.12.2008р. відмовлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду м. Києва № 6/360 від 15.12.2008р., враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017р. (далі ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017р.) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Тобто частина 1 статті встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання, а не обов'язок. При цьому суд має визнати причину пропуску строку поважною.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 43 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ суду востаннє повернуто листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.12.2016р. № 20.1-15/13 на підставі Постанови державного виконавця від 20.12.2016р. № 14280452. Як зазначає заявник Постанова про повернення виконавчого документа була зареєстрована в Міністерства соціальної політики України 30.12.2016р.

У своїй апеляційній скарзі заявник обґрунтовуючи причину пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, зазначає, що з 05.12.2016р. по теперішній час в апараті Міністерства соціальної політики України триває запровадження дослідної експлуатаційної системи електронного документообігу і на одному з етапів проходження цією системою Постанова про повернення виконавчого документа була зареєстрована та внесена до бази але з невідомих причин не надійшла до виконавця. Виявлена вказана постанова була лише в ході інвентаризації.

На думку колегії суддів проблеми з документообігом у Міністерства соціальної політики України не є тими обставинами, які свідчать про поважність причини пропуску строку встановленого законодавством для пред'явлення наказу суду до виконання. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні.

Пунктом 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404- VIII передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Таким чином, Мінсоцполітики мало можливість протягом трьох місяців, до 31.03.2017 звернутися із заявою про виконання наказу № 6/360 від 15.12.2008, однак пропустило визначений Законом № 1404- VIII строк, звернувшись до Державної казначейської служби України лише 03.05.2017.

Строки пред'явлені до примусового виконання виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, чітко передбачені Закон № 1404- VIII.

Відтак посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що з часу прийняття Закону України Про виконавче провадження неодноразово змінювались строки пред'явлення виконавчого документу до виконання без жодного обґрунтування чому саме такий строк а не інакший є некоректним та таким що не обґрунтовує доводи заявника.

Крім того, Мінсоцполітики отримало від Міністерства юстиції України листи від 08.08.2017 № 30223/14358-0-26-17/11 додатково чіткі роз'яснення щодо встановлених статтею 12 Закону № 1404- VIII строків пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до статті 1 Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV (редакція, яка діяла на час прийняття рішення у справі), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, наказ від 15.12.2008 у справі № 6/360 заявником вже було пред'явлено до виконання, про що 10.08.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Тобто, наказ суду заявником пред'явлено для виконання у межах строку, встановленого Законом України Про виконавче провадження , таким чином заявник скористався правом наділеним Законом України Про виконавче провадження .

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно постанови державного виконавця випливає, що законом встановлена заборона щодо стягнення коштів державним виконавцем їх рахунків боржника - міністерства вугільної промисловості України (органу державної влади), тому стягнення повинно відбуватися через органи Казначейства

Разом з тим визначення Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, зі змінами, що рішення про стягнення коштів виконуються у порядку через органи Державної казначейської служби України не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви Міністерству соціальної політики України про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду м. Києва № 6/360 від 15.12.2008р.

Згідно зі статтею 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р. у справі № 6/360 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.11.2017р. у справі № 6/360 - без змін.

2. Матеріали справи № 6/360 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.2018р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.В. Кропивна

В.О. Зеленін