Постанова

від 27.03.2018 по справі 911/3097/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3097/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" про стягнення 192 955, 71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей" (далі - ТОВ "Персей") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" (далі - ТОВ "Ніколь-Моторс") та згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.07.2017, просило стягнути з відповідача на його користь 100 000,46 грн боргу, 53 021,03 грн пені, 33 629,83 грн інфляційних втрат, 6 304,39 грн - 3 % річних та 26 200 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги мотивовано посиланнями на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 04.07.2017 № 04/07 в частині оплати виконаних ним підрядних робіт у встановлений договором строк.

Спір розглядався судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2017 (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 (колегія суддів: Гаврилюк О.М., Отрюх Б.В., Майданевич А.Г.), позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ТОВ "Ніколь-Моторс" на користь ТОВ "Персей" 100 000,46 грн. основного боргу, 3 271,25 грн пені, 6 304,39 грн - 3 % річних, 33 629,83 грн інфляційних втрат та 19 297,20 грн витрат на оплату послуг адвоката.

У решті позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано посиланнями на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати виконаних позивачем робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити борг, 3 % річних та інфляційні втрати, які є складовою частиною боргу, а також пеню з урахуванням її правильного розрахунку здійсненого судом.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі ТОВ "Ніколь-Моторс" посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 193 Господарського суду України (далі - ГК України), статей 526, 530, 538, 638, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначає, що судами не враховано те, що позивачем не надано доказів на підтвердження виникнення у ТОВ "Ніколь-Моторс" обов'язку здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи на підставі договору від 04.07.2017 № 04/07.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі ТОВ "Ніколь-Моторс" просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Персей".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Персей" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з'ясували всі обставини справи і надали їм належну правову оцінку. Крім того, ТОВ "Персей" наголошує, що визначені договором від 04.07.2017 № 04/07 роботи позивачем виконані у повному обсязі.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній з 15.12.2017) визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, згідно з якими, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами встановлено, що 04.07.2014 між ТОВ "Персей" (підрядник) та ТОВ "Ніколь-Моторс" (замовник) було укладено договір підряду №04/07 (далі - договір № 04/07), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати на об'єкті замовника роботи з проектування, погодження проектів в експлуатуючих організаціях, монтажу та здачі в експлуатацію каналізації дощової та водопроводу, з додержанням будівельних норм та правил інших нормативно-правових документів, що стосуються будівництва, охорони праці, пожежної безпеки, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи; перелік та вартість робіт відображені в договірній ціні та кошторисах, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3, 2.4-2.6 договору № 04/07 загальна вартість договору складає 433 362,73 грн з ПДВ. Розрахунки за даним договором виконуються у гривнях на розрахунковий рахунок підрядника. Підрядник починає роботи після одержання від замовника авансу в розмірі 70 % від договірної ціни, що становить з ПДВ 303 353,91 грн. Остаточний розрахунок проводиться замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами кінцевого акта виконаних робіт. Після передачі акта виконаних робіт замовник, протягом 5 календарних днів з дати отримання акта виконаних робіт від підрядника, повинен підписати акт або надіслати підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено та наявними у матеріалах справи копіями актів приймання виконаних робіт за серпень 2014 року та квітень 2015 року підтверджується виконання позивачем робіт за договором № 04/07 та прийняття виконаних робіт відповідачем без зауважень загальною вартістю робіт у розмірі 433 360,92 грн.

Водночас судами встановлено, що сторонами на підставі статті 601 ЦК України згідно з повідомленням позивача про залік зустрічних однорідних вимог від 20.05.2016, здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог та погоджено, що остаточна сума заборгованості відповідача за договором № 04/07 становить 100 000,46 грн.

Таким чином, судами правильно встановлено, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за виконані останнім роботи за договором №04/07 у розмірі 100 000,46 грн, які обґрунтовано стягнуто судами з відповідача.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що судами встановлено прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, висновки судів про покладення на відповідача обов'язку сплатити на користь позивача 33 629,83 грн інфляційних втрат та 6 304,39 грн - 3 % річних, є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Крім того, пунктом 7.5 договору № 04/07 сторонами погоджено, що за порушення строків оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 1,5 % від суми несплачених у строк платежів за кожен календарний день прострочення.

Положеннями статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши заявлений позивачем розмір та період стягнення з відповідача пені за порушення ним грошового зобов'язання, суди попередніх інстанцій врахувавши встановлений частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячний строк для нарахування пені, а також заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності для вимог про стягнення пені, дійшли правильних висновків про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення з 20.09.2015 по 24.09.2015 в сумі 739,73 грн та з 25.09.2015 по 15.10.2015 в сумі 2 531,52 грн, що разом становить 3 271,25 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Персей", судами попередніх інстанцій на підставі статті 44 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) обґрунтовано задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості послуг адвоката пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 19 297,20 грн.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Ніколь-Моторс" про те, що сторонами у відповідності до пункту 2.5 договору № 04/07 ще не було підписано кінцевого акта виконаних робіт, а тому у відповідача ще не настав обов'язок здійснити остаточний розрахунок, відхиляються судом, оскільки договором № 04/07 не визначено переліку конкретних робіт (як будівельних, так і не будівельних), що підлягають виконанню позивачем, а кошториси до договору № 04/07 сторонами не складалися, отже перелік робіт, які мали бути і були виконані позивачем, зазначений лише в актах приймання виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень, що свідчить про їх відповідність умовам пункту 1.1 договору № 04/07. Крім того, загальна ціна договору становить 433 362,73 грн з ПДВ, а згідно актів приймання виконаних робіт позивачем були виконані роботи, які були прийняті відповідачем, на суму 433 360,92 грн, що практично у повному обсязі (з розбіжностями у 1,81 грн) відповідає загальній договірній вартості робіт.

Разом з тим, наявні у матеріалах справи договір № 04/07, договірна ціна та акти приймання виконаних робіт не містять, а відповідачем не зазначено конкретного переліку робіт, які повинен виконати позивач з проектування, погодження проектів в експлуатуючих організаціях, монтажу та здачі в експлуатацію каналізації дощової та водопроводу.

Також відповідачем не зазначено які саме роботи, які мали бути включені до кінцевого акту, не були виконані позивачем.

Щодо посилань ТОВ "Ніколь-Моторс" у касаційній скарзі на протокол спільної наради директорів позивача та відповідача від 06.03.2015, згідно якого відповідач має сплатити 100 000 грн, а позивач зобов'язується надати акти прийому-здачі вводу в експлуатацію водяного спринклерного пожежогасіння органам ДСНС до 02.04.2015 та підписаний проект ПАТ "Київводоканал" на виконання мережі зливної каналізації до 01.05.2015, які позивачем не надані, а тому у відповідача не настало зобов'язання сплатити позивачу суму боргу, слід зазначити, що ні договором № 04/07, ні актами виконаних робіт за цим договором не передбачено такого обов'язку позивача, як "надати відповідачу підписаний проект ПАТ "Київводоканал" на виконання мережі зливної каналізації до 01.05.2015", а зазначений протокол спільної наради директорів від 06.03.2015 не є додатковою угодою до договору № 04/07.

Посилання касаційної скарги ТОВ "Ніколь-Моторс" на те, що виготовлений позивачем проект, на підставі якого було здійснено будівництво об'єктів, визначених договором № 04/07, з відмітками про його погодження в експлуатуючих організаціях позивачем відповідачу до цього часу не переданий, не можуть бути підставою для несплати виконаних позивачем робіт та можуть бути витребувані у встановленому законом порядку, оскільки судами встановлено, що позивачем до матеріалів справи наданий Робочий проект "Зовнішні мережі водопроводу, каналізації, ливневої каналізації № 1421-ЗВК по об'єкту "Автосалон та станція технічного обслуговування по вул. Велика кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області", виконаний ТОВ "ФЕСТ", м. Черкаси на замовлення ТОВ "ПЕРСЕЙ", який зазначений в акті робочої комісії про прийняття обладнання після комплексного випробування від 08.09.2014, а представник проектувальника ТОВ "ФЕСТ" брав участь в роботі цієї комісії, якою було встановлено, що змонтоване обладнання пройшло комплексне випробування, включаючи необхідні пусконалагоджувальні роботи разом з комунікаціями, і є готовим до експлуатації, передбаченої проектом.

Інші доводи ТОВ "Ніколь-Моторс", викладені в касаційній скарзі щодо понесення ним витрат на розробку та погодження проекту, щодо неможливості повноцінного використання збудованої позивачем каналізації, що підтверджується актом ПАТ "АК "Київводоканал" від 03.02.2016, щодо відсутності на розгляді у ПАТ "АК "Київводоканал" проектної документації зовнішніх мереж каналізування об'єкта "Автосалон та станція технічного обслуговування" по вул. Велика Кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка, що підтверджується листом ПАТ "АК "Київводоканал" від 29.11.2016 та щодо невідповідності Робочого проекту "Зовнішні мережі водопроводу, каналізації, ливневої каналізації № 1421-ЗВК по об'єкту "Автосалон та станція технічного обслуговування по вул. Велика кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області" вимогам ДБН А.2.2-3-2012, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної, встановлені статтею 300 ГПК України.

Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції, з чим колегія суддів погоджується.

Відповідно до статті 309 ГПК України (у редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, судові рішення у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколь-Моторс" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі №911/3097/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір