Постанова

від 27.03.2018 по справі 822/2291/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 березня 2018 року

справа №822/2291/13-а

адміністративне провадження №К/9901/1378/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Поділля Шляхбуд на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у складі судді Михайлова О.О. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у складі колегії суддів Ватаманюка Р.В., Совгири Д.І., Курка О.П. у справі №822/2291/13-а за позовом Приватного підприємства Поділля Шляхбуд до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року Приватне підприємство Поділля Шляхбуд (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2013 року №0000452200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 82626 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 41313 грн., та № 0000462200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем 82626 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41313 грн, з мотивів протиправності їх прийняття податковим органом.

17 червня 2013 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін 06 серпня 2013 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, у задоволені позовних вимог Підприємства відмовлено, з мотивів їх безпідставності.

10 липня 2013 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства.

Позивач доводить, неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій положень Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та Закону України Про податок на додану вартість оцінюючи формування Підприємством валових витрат та податкового кредиту за звітні податкові періоди 2012 року.

06 листопада 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства.

04 січня 2018 року справу № № 822/2291/13-а передано до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у квітні 2013 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства Поділля Шляхбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року, з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якого складений акт від 15 квітня 2013 року №607/22/36681216 (далі акт перевірки).

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, на підставі акту перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення як належний доказ, яким ці порушення доведенні та використали висновки акту позаплановою перевірки Підприємства проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій про можливість використання висновків результатів перевірки проведеної в межах кримінального провадження, до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі.

Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим Вступна частина акту перевірки.

Нормами пункту 86.9 статті 86 (редакції діючої на час спірних відносин) Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що існуюча на момент прийняття спірних податкових повідомлень пряма заборона закону, за якою органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення - рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства, доводить необхідність дослідження та встановлення цих обставин.

У межах спірних відносин поза увагою суддів залишились аналіз підстав та способу реалізації владних управлінських функцій податковим органом. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, п. 1 ч. 2 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Поділля Шляхбуд задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі №822/2291/13-а скасувати.

Справу №822/2291/13-а направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Васильєва

С.С. Пасічник