Постанова

від 18.01.2010 по справі 2-а-14/10

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-а-14/10/0812

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2010 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Наумової І.Й., при секретарі Фіркалової І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2 про визнання дії незаконними та скасування про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2 про визнання дії незаконними та скасування про накладення адміністративного стягнення.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.12.2008 року інспектором ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол серії АГ № 340268 від 09.12.2008р. про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що позивач 09.12.2008 року о 19 годині 12 хвилин на вул.Набережній в м.Запоріжі керуючи автомобілем Тойота державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1,в населеному пункті рухався зі швидкістю 86 км\год, чим перевищив швидкість на 26 км, чим допустив порушення п.12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП .

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Позивач у судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомив, письмових пояснень чи заперечень не надав, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст.86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши письмові матеріали справи та докази наданні в судовому засіданні вважає, що позов потрібно задовольнити.

Судом встановлено, що 09.12.2008 року інспектором інспектора ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2був складений протокол серія АГ № 340268 про адміністративне правопорушення (а.с.3). В протоколі вказано, що ОСОБА_1 на вул.Набережній в м.Запоріжжі рухалась зі швидкістю 86 км/год, чим порушила п.12.4 Правил дорожнього руху. Одночасно була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП (а.с.4).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В діях громадянина ОСОБА_1 не вбачається склад правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, однак в в позові ОСОБА_1 заперечувала факт порушення правил дорожнього руху, тому що позивач керуючи автомобілем Тойота державний номер НОМЕР_1 рухалась із швидкістю до 60 км/год в на вул.Набережна в м.Запоріжжі.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач перевищив встановлене обмеженя швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину .

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу та постанови інспектор ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2О не дотримався вимог ст.280 КУпАП, а саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив право позивача.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що інспектором при винесенні штрафу не було враховано.

На думку суду, стягнення, застосоване інспектором ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2О , не відповідає ступеню вини позивача. При їх винесенні посадовою особою ДАІ не враховано характер та ступінь провини, обставини, що пом'якшують його вину, а саме той факт, що позивач притягається до адміністративної відповідальності впершее, своїми діями аварійну ситуацію на дорозі не створив та іншим учасникам дорожнього руху не завадив.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 24.01.2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.

Задовольняючи позов, суд враховує, що до протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2008 року не додані пояснення свідків правопорушення, фото-відео фіксація не застосовувались.

Крім того при складанні постанови було порушено право позивача на її оскарження, тобто складання до постанови додатково і протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.256 КУпАП, із зазначення часу, точного місця вчинення правопорушення та вручення його копії правопорушнику. Оскільки справу було розглянуто на місці, було порушено право ОСОБА_1, передбачене ст.268 КУпАП, а саме: під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого спеціаліста в галузі права.

У зв'язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення підлягають скасуванню, у зв'язку з тим, що факти, викладені у зазначених протоколі та постанові не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і під час розгляду справи були порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9-11, 70-71, 86-88, 158-163 КАС України, 288, 293 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по постанові АР 009407 від 09.12.2008р. незаконними.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВС ДАІ ОСОБА_2про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через Комунарський районний суд м.Запоріжжя заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.Й. Наумова