Рішення

від 26.03.2018 по справі п/811/2221/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2221/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне підприємство "Агрооптсервіс" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 21, код ЄДРПОУ 30226959)

представник: ОСОБА_1

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник: ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрооптсервіс" (нададі - ПП "Агрооптсервіс") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги.

Позов мотивовано тим, що ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту камеральної перевірки №219/11-28-12-05/30226959 від 25.07.2017 року винесені податкові повідомлення - рішення №0031991205 від 05.09.2017 року про сплату штрафу у розмірі 19372, 90 грн. та №0032011205 від 05.09.2017 року про сплату штрафу у розмірі 39, 01 грн. за затримку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Таким чином, згідно цього вказаного акту камеральної перевірки та податкових повідомлень - рішень позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 19411, 10 грн. Поряд з цим, податковою вимогою №109-52 від 07.11.2017 року позивача зобов'язано сплатити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 14111, 49 грн. Позивач стверджує, що доводи відповідача щодо наявності у ПП "Агрооптсервіс" заборгованості зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями з ПДВ, поданими у період 09.07.2014 року - 30.10.2016 року, є безпідставними, оскільки цими деклараціями обчислено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 97251 грн., а позивач платіжними дорученнями №20 від 18.08.2016 року та №37 від 25.11.2016 року сплатив заборгованість по ПДВ на суму 219413, 90 грн. Також на спростування висновків акту камеральної перевірки №219/11-28-12-05/30226959 від 25.07.2017 року позивач посилається на те, що в період 2014-2016 років все майно підприємства перебувало у податковій заставі, а 01.12.2016 року ним отримано повідомлення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про звільнення майна з-під податкової застави. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення та податкову вимогу.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Посилався на те, що ГУ ДФС у Кіровоградській області з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання та встановлено, що упродовж 2014 - 2015 рр. підприємство не сплачувало узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а заборгованість, що виникла, була погашена лише у 2016 році. Виявлені порушення стали підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої п.126.1 ст.126 ПК України, та винесення спірних податкових повідомлень - рішень про сплату штрафних санкцій на загальну суму 19411,10 грн. Доводячи їх правомірність, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він стверджував про необхідність врахування норми пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, якою встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідач подав заперечення на відповідь, у яких зазначив, що мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, передбачений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, станом на момент проведення камеральної перевірки позивача закінчився, а тому ГУ ДФС у Кіровоградській області мало право проводити таку перевірку.

До судового засідання 07.02.2018 року сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ПП "Агрооптсервіс" з 08.12.1998 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. (а.с. 10 - 16)

У липні 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ПП "Агрооптсервіс" за період з 19.01.2014 року по 30.06.2017 року, про що складено акт №219/11-28-12-05/30226959 від 25.07.2017 року. За результатами перевірки встановлено, що підприємство сплатило задекларовані суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях з порушенням термінів сплати, визначених п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України (а.с. 20 - 23).

Відповідно до цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області, на підставі ст.126 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0032011205 від 05.09.2017 року, яким за затримку на 26 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 391 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 39,01 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0031991205 від 05.09.2017 року, яким за затримку на 750 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 96860 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 19372,90 грн. (а.с. 24, 25)

Оскільки позивачем ці суми штрафу добровільно не були сплачені, ГУ ДФС у Кіровоградській області надіслало позивачу податкову вимогу форми "Ю" №109-52 від 07.11.2017 року про сплату податкового боргу, який обраховано в 14111, 49 грн. (а.с. 26)

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є перевірка законності накладення на позивача штрафу за прострочення сплати сум узгоджених грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно задекларованих позивачем у податкових деклараціях.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний зокрема сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. (п.35.2 ст.35 ПК України).

Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 ПК України установлені строки сплати податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом унормовано статтею 203 ПК України.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначеннями, наданими підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків установлена статтею 126 ПК України. Так, згідно з пунктом 126.1 вказаної статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, позивач в порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 ПК України, прострочив строк розрахунків з бюджетом та сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених ним у податкових деклараціях за червень - грудень 2014 року, січень, березень, травень, червень, серпень - грудень 2015 року, травень - вересень 2016 року. (а.с. 58 - 131) Внаслідок цього у нього виник та накопичився податковий борг з податку на додану вартість.

На погашення податкового боргу, що виник, позивач перерахував кошти платіжними дорученнями №20 від 18.08.2016 року на суму 177128, 90 грн., №37 від 25.11.2016 року на суму 42285 грн. (а.с. 28, 29) Вказані суми контролюючим органом були зараховані згідно з черговістю виникнення податкового боргу, у тому числі з рахунків, відкритих у системі електронного адміністрування ПДВ, що відображено в інтегрованій картці платника. (а.с. 39 - 50)

Спору щодо розміру податкового боргу, погашеного позивачем з затримкою, та періоду затримки між сторонами немає.

Пунктом 116.1 статті 116 ПК України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Отже, у ході судового розгляду справи підтверджено факт порушення позивачем строків сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов'язання з податку на додану вартість, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої статтею 126 ПК України, шляхом винесення податкових повідомлень - рішень форми "Ш" №0031991205 від 05.09.2017 року та №0032011205 від 05.09.2017 року про сплату штрафів.

Згідно з розрахунками, наведеними в акті камеральної перевірки №219/11-28-12-05/30226959 від 25.07.2017 року, з огляду на те, що затримка сплати узгоджених грошових зобов'язань на загальну суму 391 грн. становила менше 30 календарних днів, штраф визначений у розмірі 10 відсотків погашених з затримкою сум податкового боргу, що склало 39,10 грн. Щодо узгоджених грошових зобов'язань на загальну суму 96860 грн., то затримка їх сплати склала більше 30 календарних днів, тому штраф визначений у розмірі 20 відсотків погашених сум податкового боргу, що склало 19372 грн. (а.с. 22 - 23). Аналогічний розрахунок надано відповідачем разом з відзивом на позов. (а.с. 38)

Водночас, у податкових повідомленнях - рішеннях допущено помилки у зазначенні суми штрафу. Так, у податковому повідомленні - рішенні №0032011205 від 05.09.2017 року помилково вказано штраф у розмірі 39,01 грн., тоді як вірним є 39,10 грн., у податковому повідомленні - рішенні №0031991205 від 05.09.2017 року помилково вказано штраф у розмірі 19372,90 грн., тоді як вірним є 19372 грн.

Відтак, через допущену помилку податкове повідомлення - рішення №0031991205 від 05.09.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині накладення штрафу у сумі 0,90 грн. Помилка у податковому повідомленні - рішенні №0032011205 від 05.09.2017 року не призвела до збільшення розміру штрафу, накладеного на позивача, та до порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а відтак - не може бути підставою для скасування спірного рішення.

Перевіряючи правомірність оскарженої позивачем податкової вимоги форми "Ю" №109-52 від 07.11.2017 року, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як установлено судом, податкові повідомлення - рішення №0031991205 від 05.09.2017 року, №0032011205 від 05.09.2017 року надіслані 06.09.2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, проте отримані ним не були. У зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання 09.10.2017 року поштовою службою відправлення було повернуто до ГУ ДФС у Кіровоградській області. (а.с. 167) Відтак, за правилами п.42.2 ст.42, п.58.3 ст.58 ПК України ці податкові повідомлення - рішення вважаються належним чином врученими позивачу.

Оскільки позивач у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України 10-денний строк не розпочав процедуру оскарження цих рішень, а визначені ними суми грошових зобов'язань (штрафів) не сплатив, тому ці узгоджені суми грошових зобов'язань 19.10.2017 року були відображені в інтегрованій картці платника та набули статусу податкового боргу. (а.с. 156 - 160) За рахунок переплати, яка існувала станом на 19.10.2017 році у сумі 5299, 61 грн., розмір податкового боргу сягнув 14111, 49 грн. (- 5299, 61 грн. + 19372 грн. + 39,10 грн.)

Згідно з пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з виникненням 19.10.2017 року податкового боргу у вигляді несплачених узгоджених сум грошових зобов'язань у розмірі 14111, 49 грн. з податку на додану вартість, ГУ ДФС у Кіровоградській області надіслано позивачу податкову вимогу форми "Ю" №109-52 від 07.11.2017 року з попередженням про виникнення права податкової застави та обов'язок погасити податковий борг. (а.с. 26)

Ця податкова вимога сформована відповідачем відповідно до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 року за № 902/30770. При її направленні відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, порушень прав позивача не допустив. Підстав для скасування цієї податкової вимоги судом не встановлено, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Посилання позивача щодо того, що 01.02.2016 року Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області направлено повідомлення про звільнення майна з-під податкової застави (а.с.30) суд не приймає, оскільки це не спростовує висновки акту камеральної перевірки №219/11-28-12-05/30226959 від 25.07.2017 року про порушення ПП "Агрооптсервіс" строків розрахунків з бюджетом зі сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за червень - грудень 2014 року, січень, березень, травень, червень, серпень - грудень 2015 року, травень - вересень 2016 року.

Наведені позивачем у відповіді на відзив доводи про врахування пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, яким на 2015 та 2016 роках запроваджено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, суд відхиляє, оскільки камеральна перевірка проведена відповідачем у липні 2017 року.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом майнового характеру на загальну суму 33523, 40 грн. позивач сплатив судовий збір у розмірі 1600 грн. (а.с. 2) Зважаючи на часткове задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0031991205 від 05.09.2017 року в частині накладення на позивача штрафу у сумі 0,90 грн., на його користь слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 0,04 грн. ((0, 90 грн. х 1600 грн.) : 33523, 40 грн.)) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Агрооптсервіс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Ш" №0031991205 від 05.09.2017 року, в частині накладення штрафу у сумі 0,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "Агрооптсервіс" (код ЄДРПОУ 30226959) судові витрати на сплату судового збору в сумі 0,04 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3