Вирок

від 30.03.2018 по справі 243/6904/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 1-кп/243/166/2018

Номер справи 243/6904/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» березня 2018 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

- прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

- обвинуваченого ОСОБА_8

- захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старо-Михайлівка Маріїнського району Донецької області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, займається підприємницькою діяльністю, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , будучи фізичною особою підприємцем з жовтня 2009 року по жовтень 2015 року здійснював будівництво готелю з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 .

По завершенню будівельних робіт, в жовтні 2015 року, у ОСОБА_8 виник намір на введення будівлі у експлуатацію відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 2 статті 40 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» визначені вимоги щодо обов`язку замовника, який має намір забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті взяття участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Форма Декларації про готовність об`єкта до експлуатації визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» ( додаток 3 до Порядку).

Пунктом 22 цієї форми «Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» визначено обов`язковою для заповнення.

Відповідно до п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику з письмовим обгрунтуванням причин.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_8 ніколи не укладав договір на пайову участь у розвитку інфраструктури міста Святогірська, розуміючи, що відповідно до наведених вище вимог Закону та Постанови Кабінету Міністрів України без зазначення відомостей про укладення такого договору у Декларації затвердженої Додатком 3 до Постанови, збудований ним об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 не буде прийнятий до експлуатації, у останнього виник умисел на використання підробленого документу з метою введення вищевказаної збудованої будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , в експлуатацію шляхом надання вищенаведеної Декларації для її реєстрації до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області через Управління з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Донецької обласної державної адміністрації.

Наприкінці жовтня 2015 року, більш точну дату та час у ході судового розгляду справи встановити не виявилось можливим, реалізуючи наведений умисел, ОСОБА_8 використав підроблену Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, точне місце вчинення кримінального правопорушення у ході судового розгляду справи встановити не виявилось можливим, в якій в п.22 у графі «Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» вказано недостовірні відомості, а саме: зазначив, що 29 жовтня 2015 року ОСОБА_8 уклав договір зі Святогірською міською радою та сплатив пайовий внесок у сумі 7000 грн, а також зазначено недостовірні відомості про дату здійснення платежу та номер платіжного документу - № 291015345 від 29 жовтня 2015 року, розуміючи, що вказані відомості не відповідають дійсності і без їх використання не досягне мети щодо введення збудованого ним об`єкту до експлуатації, шляхом надання її до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області через Управління з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Донецької обласної державної адміністрації, яка була прийнята 30 жовтня 2015 року, зареєстрована за № ДЦ 143153031664 та вищевказаний об`єкт введено в експлуатацію.

У скоєнні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_8 викривається наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України та суду пояснив, що він особисто ніколи не заповнював та не передавав до дозвільної установи будь-якої Декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Також він ніколи нікого не просив заповнити таку Декларацію. Він ніколи не подавав цю Декларацію і не знає, де знаходиться організація, куди потрібно таку Декларацію подавати. Також він ніколи не використовував Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації в будь-яких цілях. На теперішній час будівництво об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 не завершено і щоб закінчити будівництво йому потрібно 3- 5 років. Витрати на внеплощові мережі вже склали 431000 грн, а на підставі Закону ці витрати потрібно вираховувати із суми пайової участі. Ця сума не є кінцевою і будуть ще витрати і сума буде збільшуватися. Сума пайової участі визначається після закінчення будівництва. Його ніхто не повідомляв про настання у нього грошових зобов`язань у вигляді пайового внеску. Він також не знає порядку укладання Договору про пайову участь. Він почав будівництво об`єкту у 2009 році, а Закон України про пайову участь прийнято у 2012 році. Він особисто Декларації про готовність об`єкта до експлуатації не подавав і нікого про це не просив. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості їм до теперішнього часу не отримано і він не знає де саме і яким чином потрібно його оформлювати. На теперішній час будівництво об`єкту не здійснюється у зв`язку з фінансових причин. Готовність об`єкту на теперішній час складає 50% - дах, стіни, часткова відділка 1 та 2 поверхів. Він припинив будівельні роботи у квітні місяці 2014 року. До цього часу виконувалися незначні роботи. Загальна площа об`єкту складає 1200 кв.м. Він не отримував листів від міського Голови м. Святогірська з приводу необхідності укладання договору про пайову участь. Коли будуть виконані всі будівельні роботи, він планує укладати договір про пайову участь, але йому необхідно буде консультація фахівця. Вважає, що на підставі Конституції України він сплачувати пайовий внесок не повинен. Він вважає, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації потрапила до дозвільної установи з допомогою його недоброзичливців. Вважає, що інформація, вказана в Декларації також міститься і в інших документах. В Декларації вказано номер мобільного телефону, який ніколи не належав йому та його дружині. При проведенні обшуку у нього ніяких правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 не знайшли.

Також вказав, що ніколи не використовував підроблену Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Він не виключає можливості рейдерського захоплення його бізнесу. 22 грудня 2017 року на засіданні Святогірської міської Ради йому не було продовжено Договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт будівництва. Він не реєстрував право власності на цей об`єкт, на теперішній час цей об`єкт нікому не належить. Загальна площа об`єкту 1200 кв.м, площа одного поверху 300 кв.м., але в Декларації невірно вказано площу об`єкту. Цільове призначення об`єкту - це готель з магазином та кафе. Всі роки він сплачував орендну плату за земельну ділянку у розмірі 4000 грн на місяць. Він повністю додержувався цільового призначення оренди земельної ділянки.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_8 в тій частині, що він особисто не використовував підроблену Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, в якій в п.22 у графі «Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» вказано недостовірні відомості, ніколи не заповнював та не передавав до дозвільної установи будь-якої Декларації. Також він ніколи нікого не просив заповнити таку Декларацію. Він ніколи не подавав цю Декларацію і не знає де знаходиться організація, куди потрібно таку Декларацію подавати. Також він ніколи не використовував Декларацію в будь-яких цілях у сукупності з іншими по справі доказами, суд розцінює такі показання ОСОБА_8 , як спосіб захисту, які дані з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки ці його ствердження повністю спростовуються зібраними по справі доказами.

Суд також вважає, що пояснення ОСОБА_8 цілком спростовуються і вимогами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року №750, де вказано

п.4 Надання ( реєстрація), повернення ( відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно будівельного контролю, визначеними ст. 7 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності».

п.13 Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Також частиною 10 статті 39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» та п.16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року №750 передбачено, що «Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката».

п.17 Замовник ( його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві два примірники декларації до відповідного органу державного архітектурно будівельного контролю.

За змістом ст. ст.21,22,30 КПК Україниу кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Крім цього, пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди умотивовувати свої рішення, але він не може тлумачитись як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (довід). Об`єм цього обов`язку може змінюватись залежно від природи рішення.

Суд обгрутовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Доказування - це єдиний спосіб встановлення об`єктивної істини в кримінальному судочинстві. Поки не доведені обставини скоєння злочину, не можна сказати, що вони були, мали місце насправді.

З приводу того, що доведення є єдиним способом для встановлення істини уКримінальному процесуальному кодексі України вказано: "Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Оцінюючи зібрані органом досудового розслідування та представлені суду стороною обвинувачення докази, які перевірені в даному судовому провадженні та безпосередньо досліджені судом, суд приходить до такихвисновків.

Так, свідок ОСОБА_12 пояснила, що працює заступником директора Департаменту- Начальник відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Донецької області. З ОСОБА_8 не знайома. Була зареєстрована Декларація на готовність об`єкту готелю з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 , в якій було вказано про укладення Договору про пайову участь. Однак, такий Договір не укладався. Зареєстрована ця Декларація була в 2015 році. У відповідності до законодавства при реєстрації Декларації інспектор перевіряє повноту заповнення Декларації і якщо вона заповнена неповністю, інспектор видає відмову в реєстрації Декларації. Якщо в Декларації буде вказано в п.2, що відсутній договір ( не укладений) на пайову участь, то рішення про прийом такої Декларації буде приймати інспектор, який реєструє Декларацію. Рішення про реєстрацію Декларації чи відмову в реєстрації Декларації приймає тільки інспектор. Цей об`єкт готель з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 не був звільнений від сплати пайової участі. Декларація подається через Центр надання адміністративних послуг, як фізичними так і юридичними особами. Інспектори забирають або працівники Центру приносять Декларації. Під час подання Декларації їх працівники не контактують з особою, яка подає Декларацію, але могли контактувати до подання Декларації. По області за рік надходить близько 400 Декларацій. Їх працівники не перевіряють достовірність даних, вказаних в Декларації, оскільки це не передбачено посадовою інструкцією, а тільки повноту заповнення Декларації. Також не перевіряють стан готовності об`єкта до експлуатації. На момент подання Декларації передбачено проведення інвентаризації об`єкту, яку проводять БТІ. Спочатку повинна бути інвентаризація, а потім Декларація про готовність об`єкту. На теперішній час Декларація про готовність об`єкту - готелю з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 скасована. Був запит про укладення договору про пайову участь, встановлено факт повідомлення недостовірної інформації і Головним інспектором будівельного нагляду прийнято рішення про скасування Декларації. Інспектор, який реєструє Декларацію ніколи не контактує з забудовником, який подав Декларацію.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює спеціалістом 1 категорії з земельних питань та питань архітектури та містобудування Виконавчого комітету Святогірської міської ради Донецької області. З ОСОБА_8 він знайомий, але стосунків ніяких між ними немає. У зв`язку з займаною посадою він займається земельними питаннями. Йому відомо, що в оренді у ОСОБА_8 є земельна ділянка за адресою- АДРЕСА_2 . Згідно його посадових обов`язків він не займається питаннями пайової участі. В 2015 році за усним дорученням міського Голови ОСОБА_14 він вирішував питання про пайову участь. Займався питанням пайової участі за розпорядженням голови приблизно один рік, з 2016 року цим питанням не займається. Його посадова Інструкція не передбачає заняття питаннями пайової участі. В 2015 році направляли на адресу ОСОБА_8 листа, в якому вказали, що у нього є обов`язок про пайову участь в інфраструктурі м. Святогірська. Листа направили на адресу ОСОБА_8 з повідомленням. Укласти договір про пайову участь ОСОБА_8 повинен був до введення об`єкта в експлуатацію. Лист, який був направлений ОСОБА_8 , отримала його дружина ОСОБА_15 . Він спілкувався з ОСОБА_15 , обговорював питання скільки та як сплачувати пайовий внесок. Договір про пайову участь з ОСОБА_8 укладено не було. Він з цього приводу з ОСОБА_8 не спілкувався, а тільки з його дружиною. Відомо про те, що грошові кошти від ОСОБА_8 в рахунок пайової участі не надходили, оскільки цікавився про це в бухгалтерії. Коли він займався питанням пайової участі, замовники ( забудовники) не повинні були повідомляти міську раду про початок будівництва. Протягом 2015 року він через мережу Інтернет з`ясовував про наявність Декларацій по місту Святогірську і бачив, що ОСОБА_8 ще не ввів об`єкт в експлуатацію і тоді написав йому листа. Потім побачив, що Декларація ОСОБА_8 є і він повинен був сплатити пайову участь до введення об`єкта в експлуатацію. Декларація ОСОБА_8 про початок будівельних робіт була давно і коли він особисто почав займатися пайовою участю, то направив ОСОБА_8 листа, оскільки він був замовником будівництва. Такі листи направляли усим, оскільки було доручення міського голови. В 2015 році такі листи направлялися до Бази відпочинку «Дольче Віта», «Авіатор», «Палаточне містечко», у яких також не було укладено договорів про пайову участь.

ОСОБА_8 було виділено земельну ділянку під будівництво готелю з магазином та кафе, але до теперішнього часу готель, магазин і кафе не працюють. Пайова участь це 10% від кошторисної вартості об`єкту за мінусом витрат у інфраструктуру міста. Договір на пайову участь укладається в період будівництва, до введення об`єкту в експлуатацію. Йому невідомо чи можливо прийняти до експлуатації об`єкт незавершеного будівництва.

Лист на ім`я ОСОБА_8 було направлено за підписом Голови міста.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що з грудня місяця 2015 року по серпень 2017 року працював першим заступником міського Голови м. Святогірська. З ОСОБА_8 він знайомий, відносин між ними ніяких немає. Йому відомо, що ОСОБА_8 будується готель з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 . Договір пайової участі між Святогірською міською радою та ОСОБА_8 не укладався, грошові кошти в рахунок пайової участі від ОСОБА_8 або уповноважених ним осіб не надходили. Посадовими особами Святогірської міської ради вживалися заходи до залучення ОСОБА_8 до пайової участі неодноразово на його адресу направлялися листи. Але договір так і не було укладено. На теперішній час йому не відомо, чи введено в експлуатацію об`єкт готель з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 . Листи на адресу ОСОБА_8 , які направлялися в 2016 році та в 2017 році підписував Голова міста, а він особисто передавав секретарю на відправку. В 2017 році він бачив лист від ОСОБА_8 , де той повідомляв, що договір про пайову участь укладений не буде з посиланням на конкретні норми, Конституцію України. Він переглядав пошту, що входить до його посадових обов`язків, і бачив такий лист. Договір пайової участі укладається до вводу об`єкту в експлуатацію, але йому невідомо чи введено на теперішній час в експлуатацію об`єкт, який будує ОСОБА_8 . Він не займався цим питанням і тому не знає, як повинно бути.

Бачив листи на ім`я ОСОБА_8 з 03 грудня 2015 року, коли його було прийнято на роботу, а також бачив такі листи в 2016 та в 2017 роках. Бачив також відповідь ОСОБА_8 на столі у відповідальної особи ОСОБА_17 З грудня 2015 року по серпень 2017 року у міській раді був перелік об`єктів, які в цей час будуються в м. Святогірську. Такі листи ще направлялись до «Дольче Віта», «Святоград» та іншим. Ці листи також бачив на столі у Голови міста, але не знає чи укладено з ними Договори на пайову участь. На теперішній час навкруги готелю з магазином та кафе за адресою : Донецька область м. Святогірськ вул. Курортна ( колишня 60 років Жовтня), будинок №18 знаходиться будівельний паркан. В Договорі про пайову участь вказано, що забудовник повинен сплатити відсоток від кошторисної вартості об`єкта. Про пільги за таким договором йому нічого не відомо. На теперішній час йому не відомо, чи прийнято даний об`єкт до експлуатації.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_16 в частині, що Договір між Святогірською міською радою Донецької області та ОСОБА_8 , який будучи фізичною особою підприємцем з жовтня 2009 року по жовтень 2015 року здійснював будівництво готелю з магазином та кафе за адресою: АДРЕСА_2 про пайову участь укладено не було і гроші від ОСОБА_8 або уповноваженої ним особи в рахунок пайової участі до Святогірської міської ради Донецької області не надходили, у сукупності з іншими, добутими по справі доказами суд вважає ці пояснення свідків правдивими, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки ці показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою, а також підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснили вищевказані свідки та не заперечував сам обвинувачений, він з цими свідками був знайомий, відносини були нормальними і тому суд вважає, що у вказаних свідків немає причин для оговорення обвинуваченого. Сам обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні не вказує на наявність будь - яких, в тому числі і неприязних відносин між ним та вказаними свідками, не вказує причин з яких вони могли б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.

Окрім того, як пояснив в судовому засіданні і сам ОСОБА_8 до теперішнього часу між ним та Святогірською міської радою не було укладено Договору про пайову участь, а також не перераховано у рахунок пайової участі будь-яких грошових коштів, оскільки, як він вважає, будівництво не закінчено і об`єкт не готовий до прийому в експлуатацію. Після закінчення будівництва, він не заперечує розглянути питання про пайову участь, однак при цьому йому необхідно буде юридична допомога.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що працює головним спеціалістом організації управління Облдержадміністрації Донецької області. В 2015 році вона працювала в Центрі надання адміністративних послуг приймали заяви та документи до них. Спочатку заяви та документи приймаються, а потім, після розгляду, видаються вже з рішеннями. Суб`єкти господарювання надавали їм Декларації, вони обслуговували всі міста Донецької області. В жовтні 2015 року приймали заяви і до неї надавалась правильно заповнена Декларація. Особа могла звернутися особисто або через уповноважену особу з довіреністю. В Декларації повинні бути заповнені всі графи. В Центрі працювало 5 чоловік, в день до Центру надходило близько 500 заяв. ОСОБА_8 вона не пам`ятає. Заяви та Декларації приймали під підпис, потім передавали під підпис до дозвільного органу, а потім після розгляду отримували назад. Був Реєстраційний журнал, в якому особа, яка передає документи на розгляд ставив свою підпис, потім документи також під підпис передавалися до дозвільного комітету, а потім також під підпис поверталися і видавалися безпосередньо заявнику або уповноваженій особі. На теперішній час Центр надання адміністративних послуг ліквідовано, Реєстраційний журнал, вона думає, знищено. Вона особисто займалася прийомом заяв та Декларацій. У кожного працівника був Реєстраційний журнал. При переданні документів надавали Паспорт, а якщо уповноважена особа, то ще і довіреність. Окрім Декларації, надавали ще Заяву, був бланк Заяви, в якій також ставився підпис особи. В Заяві вказувалися найменування об`єкту, заявник, юридична адреса будівництва і підпис. Заяву можливо було заповнити власноруч, а можливо було надрукувати. Довіреність від фізичної особи підприємця, який має печатку подавалася у довільній формі,а якщо печатки немає, то довіреність нотаріально посвідчена. Довіреність вони з документами не забирали. Без довіреності стороння особа не могла передати документи. Видавали опис документів, які прийняті і ставив підпис працівник, який прийняв документи. В Реєстраційному журналі вівся облік прийнятих документів, осіб, які їх надали, а також документів на видачу з результатами розгляду. Центр надання адміністративних послуг ліквідовано у 2016 році, вона на той час там вже не працювала. Припускає, що Реєстраційні журнали було знищено, а може передано в архів.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що на теперішній час працює в Донецькій облдержадміністрації. З 2012 року по 2016 рік працювала в Донецькому регіональному дозвільному центрі, який приймав Декларації про початок та закінчення будівельних робіт. Спочатку працювала державним адміністратором, а потім начальником Відділу координації надання адміністративних послуг, з 2015 року працювала в.о. начальника Управління з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Донецької облдержадміністрації. С ОСОБА_8 не знайома. Їй нічого не відомо з приводу подачі Декларації про закінчення будівельних робіт за адресою- АДРЕСА_2 . Декларації приносили до Центру заявники замовники будівельних робіт або уповноважені ними особи, тобто ті особи, яким замовники довіряють здати або отримати Декларацію. Уповноважені особи повинні були мати при собі Довіреність: для юридичних осіб це Довіреність на бланкі підприємства, для ФОП, які мають печатку, також на бланкі підприємця, а для ФОП, які не мають печатки нотаріально посвідчена Довіреність. З фізичними особами їх Центр не працював. Декларації приймали, реєстрували в Журналі. Раніше, коли Центр знаходився в м. Донецьку, у них була спеціальна програма, куди вносилися всі дані, а в м. Краматорську свідчення вносилися в ручному режимі в Реєстраційний журнал. В Реєстраційному журналі ставився підпис адміністратора, який прийняв Декларацію, на заяві ставився номер, видавався опис прийнятих документів. Подавалася заява та Декларація у двох примірниках, які передавалися до Управління дозвільного контролю. Після розгляду Декларації дозвільним органом, один примірник Декларації ( оригінал) повертався заявнику. Адміністратор протягом однієї доби повинен був повідомити заявника про результати розгляду і запросити до Центру для отримання документів. Забрати документи також мала право уповноважена особа, але також на підставі Довіреності. Порядок отримання документів був такий же, як і здати їх. Стороння особа не могла здати Декларацію без Довіреності. В жовтні 2015 року вона особисто не приймала документи. Прийом документі здійснювався на підставі Закону. Може гарантувати, що інспектори, які на той час працювали в Центрі не могли порушувати вимоги Закону, це було неприпустимо. Була встановлена відповідальність, якщо прийняти Декларацію не у встановленому Законом порядку. Керувалися Законом України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», який діяв на той час. Цим Законом був визначений порядок прийому документів дозвільного характеру. На теперішній час Центр знаходиться в процесі ліквідації, але зберігання Реєстраційних журналів не передбачено. До 01 липня 2016 року, доки вона працювала в Центрі, було знищено всі Реєстраційні журнали. Порядок знищення розірвали та викинули. Знищенням Реєстраційних журналів займалася вона разом з ОСОБА_20 . Ніякого акту вони про це не складали, оскільки це не передбачено. Ведення Реєстраційних журналів і їх форму було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України. Дозвільні справи та Реєстраційні журнали не прийняв жоден архів і тому за власною ініціативою вони їх знищили. Всього було знищено п`ять журналів: формат аркуша А4, кількість аркушів в журналі -98. Були також знищені копії дозвільних документів, оскільки вони були непотрібні.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в частині, що в Донецькому регіональному дозвільному центрі, який приймав Декларації про початок та закінчення будівельних робіт з Заявою та Декларацією до неї особа могла звернутися особисто або через уповноважену особу з довіреністю у сукупності з іншими, добутими по справі доказами суд вважає ці пояснення свідків правдивими, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки ці показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою, а також підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 наполягали в судовому засіданні на тому, що без довіреності стороння особа не могла передати до Центру документи, оскільки за прийом документів у сторонньої особи існувала відповідальність і, на думку суду, це їх ствердження повністю спростовують пояснення ОСОБА_8 в тій частині, що він особисто не передавав документи, в тому числі Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації до Центру, а це могла зробити інша, стороння особа.

Суд вважає, що пояснення свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 в тій частині, що з Заявою та Декларацією до неї до Центру особа могла звернутися особисто або через уповноважену особу з довіреністю цілком відповідають вимогам Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року №750.

Окрім того, суд вважає, що вказані свідки діяли у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, якою передбачено, що « Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».

Належних та допустимих доказів, які б спростовували ці ствердження суду, обвинувачений ОСОБА_8 до суду не надав та на їх наявність не посилається.

Крім показань свідків, провина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

Із Повідомлення Виконавчого комітету Святогірської міської ради Донецької області № 413/02-31 від 29 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_8 не звертався до Святогірської міської ради з заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Святогірська (як того вимагає "Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Святогірська" затверджений рішенням Святогірської міської ради №4-ХХVІІІ-6 від 26.12.2012) і, відповідно, договір між Святогірською міською радою та ОСОБА_8 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Святогірська не укладався; пайова участь від ОСОБА_8 , або уповноважених ним осіб, до Святогірської міської ради не надходила ( том 1 а.с.98,117).

Вказані обставини в судовому засіданні підтвердив і сам ОСОБА_8 .

Із Повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Слов`янську Донецької області № 02-24/510 від 29 березня 2017 року вбачається, що зарахування грошових коштів на доходні рахунки Святогірської міської ради від ОСОБА_8 (2230501957) у сумі 7000,00 грн. з 20 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року не надходили ( том 1 а.с.100,118).

Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , а також проти цього не заперечував і сам ОСОБА_8 .

Із Повідомлення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області № 1005-04 від 28 квітня 2016 року вбачається, що порядок реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. № 461 (у редакції

Постанови Кабінету Міністрів України (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015р. № 750) «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів». 3азначеними нормативними документами не передбачено подання замовником документів, що підтверджують зазначені у декларації про готовність об`єкта до експлуатації дані. Відповідно до п. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації. За наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу згідно з п. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Всі розділи декларації підлягають заповненню. У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог, у тому числі якщо у декларації не заповнено один із розділів, Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику на доопрацювання. Декларація, у якій не заповнено розділ 22, повертається замовнику без реєстрації (том 1 а.с.102-103).

Порядок роботи та прийому громадян - замовників у Донецькому регіональному дозвільному центрі, який приймав Декларації про початок та закінчення будівельних робіт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які наполягали на тому, що документи, в тому числі і Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації міг подати сам замовник або уповноважена ним особа. Вказані обставини цілком спростовують пояснення ОСОБА_8 в тій частині, що він особисто таку Декларацію до Центру не подавав і , взагалі не знає, хто саме міг її подати.

Із Повідомлення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області № 1005-04-1403 від 16 травня 2017 року вбачається, що за результатами вжитих заходів Департаментом було отримано підтвердження фактів наведення недостовірних даних у зареєстрованій Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2015 року № ДЦ 143153031664 на об`єкт: «Будівництво готелю з магазином та кафе по АДРЕСА_3 », замовник об`єкту будівництва - ОСОБА_8 . На підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту, керуючись ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням від 13 травня 2017 року № 34 декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2015 року № ДЦ 143153031664 на об`єкт: «Будівництво готелю з магазином та кафе по вул. 60 років Жовтня у м. Святогірськ» скасована ( том 1 а.с.104). Вказана обставина, на думку суду, підтверджує той факт, що дійсно в Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації були внесені недостовірні дані, що і стало підставою для скасування Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2015 року № ДЦ 143153031664 на об`єкт: «Будівництво готелю з магазином та кафе по АДРЕСА_3 ».

Із Наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області № 39 від 13 травня 2017 року вбачається, що визнати скасованою реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30 жовтня 2015 року за № ДЦ 143153031664 на об`єкт «Будівництво готелю з магазином та кафе по вул. 60 років Жовтня у м. Святогірську». Відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту забезпечити негайне направлення копії рішення та наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30 жовтня 2015 року за № ДЦ 143153031664 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою (том 1 а.с.105).

Із Рішення Відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області № 34 від 13 травня 2017 року вбачається, що скасувати реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30 жовтня 2015 року за № ДЦ 143153031664 на об`єкт «Будівництво готелю з магазином та кафе по вул. 60 років Жовтня у м. Святогірську» ( том 1 а.с.106).

Вищевказані обставини, на думку суду, також підтверджують те, що в Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30 жовтня 2015 року за № ДЦ 143153031664 на об`єкт «Будівництво готелю з магазином та кафе по вул. 60 років Жовтня у м. Святогірську» було внесено неправдиві відомості, що і стало підставою для її скасування.

В судовому засіданні ОСОБА_8 не заперечував того факту, що дійсно Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 30 жовтня 2015 року за № ДЦ 143153031664 на об`єкт «Будівництво готелю з магазином та кафе по вул. 60 років Жовтня у м. Святогірську» містить неправдиві відомості, а саме: неправильно вказано загальну площу об`єкту, площу поверхів, їх кількість, відомості про готовність об`єкту, а також номер його особистого мобільного телефону.

Із Декларації про готовність об`єкта до експлуатації (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) вбачається, що об`єкт Будівництво готелю з магазином та кафе по АДРЕСА_3 , код об`єкту 121.1 ІІІ категорії складності. Замовник ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_4 , Паспорт серії НОМЕР_1 виданий Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області 19 листопада 1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , моб. тел. НОМЕР_3 . Керівник замовника юридична особа ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_4 , Паспорт серії НОМЕР_1 виданий Слов`янським МВ УМВС України в Донецькій області 19 листопада 1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , моб. тел. НОМЕР_3 . Відповідальна особа інженер з технічного нагляду Інженер технічного нагляду І категорії ОСОБА_22 , моб. тел. НОМЕР_4 , документ, що підтверджує повноваження особи на здійснення технічного нагляду Договір № 09/09 від 07 вересня 2009 року, класифікаційний сертифікат ІТ № 001178. Генеральний підрядник ТОВ «Центр покрівлі «Домобуд», що розташований за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Юних Комунарів, 56/2, код ЄДРПОУ 35419892, моб. тел. НОМЕР_5 . Відповідальний за виконання робіт виконроб ОСОБА_23 , моб. тел. НОМЕР_5 , документ, що підтверджує повноваження особи на виконання робіт Наказ ТОВ «Центр покрівлі «Домобуд» № 0809-ДП від 08 вересня 2009 року, будівельні роботи в повному обязі. Генеральний проектувальник ПП «Славбудпроект», що розташований за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Підгірна, 14, код ЄДРПОУ 37011311, моб. тел. 050-638-09-76. Головний архітектор (інженер) проекту, особа, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_24 , моб. тел. НОМЕР_6 , документ, що підтверджує повноваження особи Наказ ПП «Славбудпроект» № б/н від 05 травня 2009 року, класифікаційний сертифікат АА № 001415. Проектна документація Лист № б/н від 06 травня 2009 року ОСОБА_8 про затвердження проектної документації. Дозвільні документи Дозвіл на виконання робіт зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 09/09/851 від 22 жовтня 2009 року. Місце знаходження об`єкту: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. 60 років Жовтня. Дата початку будівництва: 22 жовтня 2009 року. Дата закінчення будівництва: 29 жовтня 2015 року. Строк введення об`єкта в експлуатацію: жовтень 2015 року. Документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою Договір оренди землі № 040716700037 від 19 листопада 2007 року, договір зареєстрований у Державному підприємстві «Донецька регіональна філія земельного кадастру» при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 листопада 2007 року за № 040716700037, кадастровий номер 1414170500:001:0628. Техніко-економічні показники об`єкта: несучі конструкції фундамент бетон, стіни шлакоблок, пінобетон, моноліт; огороджувальні конструкції стіни з/бетонні плити, перегородки шлакоблок, перекриття монолітне, покрівля м`яка покрівля; фасади шлакоблок, пінобетон, моноліт, штукатурка, вікна металопластикові. Перелік інженерного обладнання об`єкта: холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, ліфт, сміттєпровід, опалення: централізоване, пічне, від індивідуальних опалювальних установок твердопаливний котел. Загальна площа будівлі 350-5 кв.м. Корисна площа 282,5 кв.м. Допоміжна площа 68,0 кв.м. Будівельний об`єм 875,0 кв.м. Поверховість 3 поверхи. Висота поверху 2,5 м. Ступень вогнестойкості ІІ ступінь. Кількість робочих місць 3 людини. Кількість номерів 6 кімнат. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 700,0 тис. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи 700,0 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 0.0 тис. гривень. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 700,0 тис. гривень, в тому числі витрати на будівельні роботи 700,0 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 0.0 тис. гривень. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту: 29 жовтня 2015 року з Святогірською міською радою сплата розміру пайової участі в обсязі 7000 грн. платіжне доручення № 291015345 від 29 жовтня 2015 року ( том 1 а.с.110-116,152-158).

Із Повідомлення Управління з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Донецької обласної державної адміністрації № б/н від 23 травня 2017 року вбачається, що відповідно до Розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 02 жовтня 2015 року № 518 «Про упорядкування структури облдержадміністрації» управління з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Донецької обласної державної адміністрації ліквідовано. Журнали реєстрації знищені, оскільки їх зберігання у Державному архіві Донецької області не передбачено. Враховуючи вищевикладене, надання інформації з журналу реєстрації не є можливим ( том 1 а.с.191). Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Із Повідомлення Центру надання адміністративних послуг міста Слов`янська Слов`янської міської ради Донецької області № 15-16/107 від 11 травня 2017 року вбачається, що у відповідності до листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області, щодо надання адміністративних послуг, в сфері реєстрації декларацій про початок підготовчих робіт, будівельних робіт, готовності об`єкта до експлуатації, а також внесення змін до них, через ЦНАП міста Слов`янська розпочато у другій декаді 2015 року ( том 1 а.с.192).

Із Листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області № 1005-04-1416 від 26 листопада 2015 року вбачається, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області розглянувши доручення Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації № 6/вх. 5-206/03-1 від 23 листопада 2015 року стосовно Вашого звернення від 12 жовтня 2015 року № 01.01-12/1669 щодо надання адміністративних послуг в межах повноважень надає інформаційні та технологічні картки адміністративних послуг. Слід зазначити, що порядок та умови надання адміністративних послуг, пов`язаних із видачею документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, визначаються Законами України «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг». Згідно п. 4 ст. 13 Закону України «Про адміністративні послуги» одним з основних завдань адміністратора є прийняття від суб`єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб`єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. Працівниками територіальних підрозділів Держархбудконтролю в центрах надання адміністративних послуг здійснюється проведення консультацій. У центрі надання адміністративних послуг м. Слов`янськ буде проводити консультації ОСОБА_25 з 12.30 години до 14.30 години перший та третій понеділок місяця ( том 1 а.с. 193).

Як вбачається з Протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15 січня 2018 року, на підставі Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2018 року, було здійснено тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, що є у власності оператора мобільного зв`язку Vodafone Україна для зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою деталізації стільникового телефону ОСОБА_8 SIM карта з номером НОМЕР_7 , IMEI НОМЕР_8 або НОМЕР_9 в період часу з 08 години 00 хвилин 29 жовтня 2015 року по 20 годину 00 хвилин 30 жовтня 2015 року та встановлено місцезнаходження його сотового апарату в цей період часу в зоні дії базових станцій стільникового зв`язку м. Святогірська Донецької області ( том 2 а.с. 31-33, 41-46).

Однак, суд вважає, що інформація, яка міститься в Протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 15 січня 2018 року та записана на Диск СР-R ( який був досліджений у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України) не може з вирогідністю підтверджувати або спростовувати показання обвинуваченого ОСОБА_8 в тій частині, що у вказаний період часу, а саме з 08 години 00 хвилин 29 жовтня 2015 року по 20 годину 00 хвилин 30 жовтня 2015 року він постійно перебував у м. Святогірську Донецької області і не виїздив до будь якого іншого міста в тому числі і до м. Краматорська Донецької області.

Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт будівля готелю з магазином та кафе, розташований за адресою АДРЕСА_5 було зареєстровано 23 грудня 2015 року за ОСОБА_8 ( том 2 а.с. 59 -60), що безумовно підтверджує зацікавленість саме ОСОБА_8 в використанні Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2015 року, оскільки у відповідності до п.13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року №750, де вказано, що «Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Будь яких фактичних даних, які б у передбачений законом спосіб спростували вказані висновки суду, обвинувачений та його захисники суду не надали та на їх наявність у судовому засіданні не посилаються.

Тому суд приходить до обґрунтованого переконання, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо,так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачений скористався правом допитати цих осіб ,що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням йому можливості надати аргументи на спростування їх показань,однак жодних об`єктивних даних для того,щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Показання свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів.

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Захистом було заявлено про недопустимість такого доказу, як «Декларація про готовність об`єкта до експлуатації», що була надана до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області та прийнята нею 30 жовтня 2015 року та зареєстрована за № ДЦ143153031664.

На думку захисника, вказана Декларація органом розслідування була вилучена, як тимчасово вилучене майно, із матеріалів іншої кримінальної справи, визнана речовим доказом та долучена до справи відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , де і знаходиться у такому процесуальному статусі на теперішній час. Вважає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. До теперішнього часу орган обвинувачення з таким клопотанням до суду не звертався. Окрім того, вищевказана Декларація, після визнання її органом розслідування речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК України, в порушення вимог ст. 170 ч.3 КПК України, не була предметом обов`язкового звернення органу обвинувачення до слідчого судді щодо арешту. Тому вважає цей доказ неналежним та недопустимим.

Проте суд критично ставиться до таких заперечень з боку захисту, виходячи з наступного.

За змістомрішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 84 КПК Українидоказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частина 1ст. 92 КПК Українипередбачає, що обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.

Статтями7,22 КПК Українипередбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Встатті 87 КПК Українизазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У п.4постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до нормКПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Відповідно до роз`яснень п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованихКонституцією Україниправ людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування на підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2017 року слідчому Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_26 та іншим, визначеним дорученням слідчого у порядку ст. 40 КПК України особам, було надано дозвіл на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 420160517200000107 від 03 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України, що знаходяться в посадових та службових осіб Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька область м. Слов`янськ, вул. Університетська,30, що полягає у можливості ознайомитися з ними та здійснити виїмку оригіналу Декларації про готовність об`єкта до експлуатації ( крім об`єктів інженерно транспортної інфраструктури), яка зареєстрована Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області 30 жовтня 2015 року за № 143153031664 ( вхідний № 10-53-14-4288), замовником якої є ОСОБА_8 ( місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).( том 1 а.с. 146-147)

Із Протоколу тимчасового доступу до документів від 26 квітня 2017 року вбачається, що надано для ознайомлення та вилучення оригінал Декларації про готовність об`єкта експлуатації (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 30 жовтня 2015 року зареєстровано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області за № 143153031664 (вхідний № 10-53-14-4288), замовником якої є ОСОБА_8 ( том 1 а.с.148-149) і в подальшому у відповідності до Постанови про визнання речових доказів від 25 квітня 2017 року «Вилучену Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 30 жовтня 2015 року зареєстровану за № ДЦ 143153031664 визнати речовими доказами в кримінальному провадженні № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року та зберігати при матеріалах кримінального провадження. ( том 1 а.с. 150-151).

На думку суду, Декларація про готовність об`єкта до експлуатації», що була надана до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області та прийнята нею 30 жовтня 2015 року та зареєстрована за № ДЦ143153031664, як речовий доказ, отриманий в порядку, передбаченому ст..ст. 159- 164, 103-107, 165, 94,98,100,110КПК України, тому є допустимим та належним доказом.

Зазначений доказ був досліджений в судовому засіданні з наданням можливості стороні захисту надати аргументи на спростуваня його достовірності, однак жодних об`єктивних даних для того,щоб ставити його під сумнів, суд не встановив.

Зміст цього доказу,викладений вище,судом аналізується та оцінюється у сукупності з іншими доказами як такий, що прямо підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню, тому є належним.

За таких обставин не встановлено передбачених законом підстав для визнання Декларації про готовність об`єкта до експлуатації», що була надана до Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Донецькій області та прийнята нею 30 жовтня 2015 року та зареєстрована за № ДЦ143153031664 неналежним, недопустимим доказом.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ст. 358 частиною 4 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до злочинів невеликої тяжкості, характер, ступінь їх суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

Суд, призначаючи ОСОБА_8 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд бере до уваги таку правову позицію, зазначену в Постанові Верховного Суду України від 14 квітня 2016 року. Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі про призначення судом більш м`якого покарання. Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України - судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_27 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_8 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, задовільно характеризується за місцем мешкання, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_8 покарання у виді штрафу, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_8 нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі: вилучені Оригінали документів в Слов`янської ОДПІ, а саме: Податкова декларація платника єдиного податку від 10 жовтня 2012 року на 2 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 17 січня 2013 року на 2 арк., Повідомлення (форма 20-ОПП) від 15 січня 2014 року на 10 арк., Повідомлення (форма 20-ОПП) від 23 січня 2014 року на 1 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 12 лютого 2014 року на 2 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 22 січня 2015 року на 2 арк., Заява від 12 лютого 2015 року на 1арк., Заява від 18 лютого 2016 року на 1арк., Заява від 18 лютого 2016 року на 1арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 04 лютого 2016 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства фізичної особи платника єдиного податку від 04 лютого 2010 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 07 квітня 2011 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 05 липня 2011 року на 1 арк., Заява від 23 жовтня 1998 року на 1арк., Заява від 14 листопада 2011 року на 1арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 04 жовтня 2011 року на 1 арк., які залучені до матеріалів кримінального провадження № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року на підставі Постанови слідчого від 24 квітня 2017 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - після набуття вироком чинності у відповідності до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі: вилучений оригінал Декларації про готовність об`єкта експлуатації (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 30 жовтня 2015 року зареєстровано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області за № 143153031664 (вхідний № 10-53-14-4288), замовником якої є ОСОБА_8 , який залучений до матеріалів кримінального провадження № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року на підставі Постанови слідчого від 25 квітня 2017 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - після набуття вироком чинності у відповідності до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_11 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 частиною 4 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн. ( шістсот вісімдесят грн.) на користь держави.

Захід забезпечення кримінального провадження відповідно до видів, передбачених ст. ст. 131, 176 КПК України не застосовувався та не обирався.

Речові докази по справі: вилучені Оригінали документів в Слов`янської ОДПІ, а саме: Податкова декларація платника єдиного податку від 10 жовтня 2012 року на 2 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 17 січня 2013 року на 2 арк., Повідомлення (форма 20-ОПП) від 15 січня 2014 року на 10 арк., Повідомлення (форма 20-ОПП) від 23 січня 2014 року на 1 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 12 лютого 2014 року на 2 арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 22 січня 2015 року на 2 арк., Заява від 12 лютого 2015 року на 1арк., Заява від 18 лютого 2016 року на 1арк., Заява від 18 лютого 2016 року на 1арк., Податкова декларація платника єдиного податку від 04 лютого 2016 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства фізичної особи платника єдиного податку від 04 лютого 2010 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 07 квітня 2011 року на 1 арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 05 липня 2011 року на 1 арк., Заява від 23 жовтня 1998 року на 1арк., Заява від 14 листопада 2011 року на 1арк., Звіт суб`єкта малого підприємства від 04 жовтня 2011 року на 1 арк., які залучені до матеріалів кримінального провадження № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року на підставі Постанови слідчого від 24 квітня 2017 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - у відповідності до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази по справі: вилучений оригінал Декларації про готовність об`єкта експлуатації (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) від 30 жовтня 2015 року зареєстровано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області за № 143153031664 (вхідний № 10-53-14-4288), замовником якої є ОСОБА_8 , який залучений до матеріалів кримінального провадження № 42017051720000110 від 30 березня 2017 року на підставі Постанови слідчого від 25 квітня 2017 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - у відповідності до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1 .