Постанова

від 26.03.2018 по справі 914/1173/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р. Справа № 914/1173/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

судді-доповідача: Якімець Г.Г.,

суддів: Бонк Т.Б., Мирутенко О.Л.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від прокуратури - Яворський Я.Т.

від позивача - Жуган І.О.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи (скаржника) - Попович Н.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод , б/н від 27 листопада 2017 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14 листопада 2017 року (підписане 17.11.2017 року), головуючий суддя Бортник О.Ю., судді: Фартушок Т.Б., Морозюк А.Я.

у справі №914/1173/17

за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача Підгородненська сільська рада Золочівського району Львівської області, с. Підгородне Золочівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод , м. Золочів, Львівська область

про визнання незаконним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

08 червня 2017 року заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з позовом до Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року Про надання дозволу на оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомості ТДВ Золочівський радіозавод на вул. Тернопільській, №6 у с. Підгородне .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14 червня 2017 року, серед іншого, підтверджено наявність підстав у заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури для здійснення представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі №914/1173/17 позов задоволено повністю. Суд вирішив визнати незаконним та скасувати рішення Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року Про надання дозволу на оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомості ТДВ Золочівський радіозавод на вул. Тернопільській, №6 у с. Підгородне .

Рішення суду мотивоване тим, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази того, що спірне рішення прийнято за наявності доказів, які б підтверджували, що спірне майно є нерухомим, яке завершене будівництвом (створене), що його збудовано за наявності відповідного документа, який давав право виконувати будівельні роботи, за наявності затвердженого проекту та без істотних порушень будівельних норм і правил. Разом з цим, суд у рішенні зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази приналежності приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгороднє Золочівського району Львівської області до господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності. Як і відсутні, передбачені Порядком, затвердженим наказом №95 від 19.03.201 року, докази прийняття цих об'єктів в експлуатацію. Крім того, суд не взяв до уваги заяву відповідача та третьої особи про сплив позовної давності, встановивши, що така позивачем не пропущена, з огляду на те, що про спірне рішення позивач довідався під час підготовки прокуратурою позовної заяви у цій справі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі №914/1173/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, вказує, що спірне майно - приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази не вилучалось з переліку майна, яке увійшло до цілісного майнового комплексу під час його приватизації, відтак, на думку скаржника позивачу було відомо про вибуття спірного майна з власності ФДМ України з 26.11.1997 року - з моменту видачі наказу №1749 щодо приватизації державного підприємства у складі єдиного цілісного майнового комплексу Золочівський радіозавод . Наведене, на думку апелянта, свідчить про пропуск позивачем позовної давності. Разом з тим, вважає пропущеною позовну давність, беручи до уваги те, що прокуратура дізналась про спірне рішення 15 жовтня 2013 року, оскільки відповідач направляв на адресу прокуратури оспорюване рішення супровідним листом №297 від 14.10.2013 року.

Представник третьої особи (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі №914/1173/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Прокурор та представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№05-47/61вих18 від 19.01.2018 року). Зокрема, зазначали, що приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області не передавались у власність ВАТ Золочівський радіозавод у ході його приватизації та продовжують перебувати у загальнодержавній власності, відтак, стверджували, що відповідач незаконно розпорядився спірним майном, надавши дозвіл третій особі на оформлення права власності на таке майно. Щодо позовної давності, позивач наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив момент, з якого позивач дізнався про спірне рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, наказом Фонду державного майна України №241 від 04 березня 1997 року затверджено Переліки об'єктів груп Б, В, Г, державне майно яких підлягало підготовці до приватизації у 1997 році.

На виконання вказаного наказу Регіональним відділенням ФДМУ наказом №1644 від 31.10.1997 року створено комісію з приватизації державних підприємств, що входять до складу ДК Золочівський радіозавод .

26 листопада 1997 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області наказом №1749 прийнято рішення про приватизацію державних підприємств - концерн Золочівський радіозавод , Золочівський радіозавод, Золочівське СКТБ, Завод по виробництву радіовимірювальної арматури, Завод моточних вузлів, Завод Трансбуд , Завод Механік , Сервісно-виробничий техно-торгівельний центр Мікрон , Золочів-постач , Золочівський завод товарів народного вжитку, ДТП Термопласти у складі єдиного цілісного майнового комплексу Золочівський радіозавод з визначенням його правонаступником вищезазначених підприємств.

Відповідно до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМ України №1450 від 22 липня 1998 року, регіональним відділенням листом №5/11-6600 від 11 грудня 2000 року товариству був виданий перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ Золочівський радіозавод в кількості 49 об'єктів.

Рішенням виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року Про надання дозволу на оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомості ТДВ Золочівський радіозавод на вул. Тернопільській, №6 у с. Підгородне надано дозвіл Товариству з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод на оформлення права власності на об'єкти нерухомості, а саме: приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області (п.1).

Пунктом 2 рішення вирішено реєстраційній службі Золочівського районного управління юстиції провести реєстрацію права власності на зазначені вище об'єкти нерухомості.

У червні 2017 року заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області з позовом до Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року. Позовна заява мотивована тим, що спірне майно, а саме: приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області не було передано у власність третьої особи згідно з Переліком нерухомого майна, переданого у власність Відкритому акціонерному товариству Золочівський радіозавод , а залишилось у державній власності.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10).

Згідно з п.10 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому правовому акту), якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства.

Рішення виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року прийнято за результатами розгляду клопотання директора ТДВ Золочівський радіозавод №39 від 26 вересня 2013 року, діючи відповідно до наказу №95 від 19 березня 2013 року Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та керуючись ст.31 ЗУ Про місцеве самоврядування в України .

Статтею 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі будівництва, серед яких, відсутні повноваження щодо надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомості.

Як зазначалось вище, відповідно до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМ України №1450 від 22 липня 1998 року, регіональним відділенням ФДМ України листом №5/11-6600 від 11 грудня 2000 року Відкритому акціонерному товариству Золочівський радіозавод видано Перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ Золочівський радіозавод в кількості 49 об'єктів, серед яких, будівля-склад Кісловодськ (Львівська область, Золочівський район, с. Підгороднє).

Колегією суддів встановлено, що приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області до вказаного вище Переліку нерухомого майна не увійшло.

Разом з цим, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №25 від 30 вересня 2011 року Про оформлення права власності на будівлю-склад Кісловодськ ТДВ ЗРЗ Товариству з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю-склад Кісловодськ , що знаходиться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Підгородне, вул. Тернопільська, 6, згідно висновку про державну реєстрацію права власності на об'єкти, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб від 08.09.2011 року. Пунктом 3 вказаного вище рішення Товариству з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод відмовлено в оформленні права власності на будівлю прохідної, будівлю трансформаторної підстанції та під'їзду колію, які знаходяться за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Підгородне, вул. Тернопільська, 6 та з невідомих причин не ввійшли в Перелік нерухомого майна, переданого у власність ВАТ Золочівський радіозавод .

Одночасно, як зазначено у спірному рішенні №17 від 30 вересня 2013 року, останнє прийнято відповідно до наказу №95 від 19 березня 2013 року Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж , проте, з матеріалів справи вбачається що спірні об'єкти (приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази) на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області побудовано та введено в експлуатацію ще до приватизації державних підприємств у складі єдиного цілісного майнового комплексу Золочівський радіозавод та передачі у власність останнього нерухомого майна відповідно до Переліку.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що спірні об'єкти належать до господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, як і відсутні, передбачені Порядком, докази прийняття таких об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Колегією суддів встановлено, що ТДВ Золочівський радіозавод не довело належними та допустимими доказами, що спірне майно ним створено (збудовано) після приватизації у 1997 році, натомість з матеріалів справи вбачається, що таке майно створене ще задовго до приватизації, за результатами якої, а саме: даними Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ Золочівський радіозавод , спірне майно у власність третьої особи не передавалось.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року Про надання дозволу на оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомості ТДВ Золочівський радіозавод на вул. Тернопільській, №6 у с. Підгородне .

Щодо позовної давності колегія суддів зазначає наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Положеннями статей 253-255 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За висновками Верховного суду України перебіг позовної давності за позовними заявами прокуратури, поданими в інтересах держави в особі державних органів, органів місцевого самоврядування, має рахуватись з часу коли відповідний орган довідався чи міг довідатись про порушення його прав чи особу, що їх порушила, а не з часу отримання таких даних прокуратурою.

У зв'язку з наведеним колегія суддів не бере до уваги посилання третьої особи на момент дізнання про порушення прав прокуратурою (третя особа посилається на супровідний лист Підгородненської сільської ради №297 від 14.10.2013 року), а в даному випадку слід встановити коли про порушене право дізнався сам позивач - Фонд державного майна України по Львівській області.

Заявляючи про сплив позовної давності, третя особа наголошувала, що позивач дізнався про порушене право ще у 2011 році з звернень акціонерів третьої особи, однак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не міг довідатись про рішення виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року, визнання незаконним та скасування якого і є предметом цього спору, у 2011 році, оскільки на той час такого рішення не існувало, відтак про останнє позивач міг довідатись лиш е після його прийняття, тобто після 30 вересня 2013 року.

Разом з цим, відповідачем та третьою особою не подано суду належних та допустимих доказів того, що позивач знав чи міг дізнатись про спірне рішення до представництва його інтересів у цій справі, натомість докази, що містяться у матеріалах справи підтверджують, що позивач неодноразово звертався до третьої особи з приводу надання пояснень щодо спірних об'єктів - приміщення прохідної прирельсової бази, трансформаторної підстанції та огорожі прирельсової бази на вул. Тернопільській, 6 у с. Підгородне Золочівського району Львівської області, проте, з письмової переписки вбачається, що третя особа з моменту прийняття відповідачем спірного рішення, жодного разу не повідомила позивача про існування такого рішення.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів вважає, що при зверненні прокурора до суду з цим позовом позовна давність щодо вимоги про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Підгородненської сільської ради Золочівського району Львівської області №17 від 30 вересня 2013 року, не пропущена, оскільки позивач не знав та не міг дізнатись про спірне рішення органу місцевого самоврядування, до моменту звернення прокурора до суду з цим позовом.

Щодо звернення заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури в інтересах державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 14 червня 2017 року підтверджено наявність підстав для такого звернення.

Відтак, беручи до уваги все наведене вище, доводи апеляційної скарги є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.270, 273, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі №914/1173/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Золочівський радіозавод - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №914/1173/17 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 02.04.2018 року

Суддя-доповідач Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Мирутенко О.Л.