Ухвала

від 29.03.2018 по справі 331/5074/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/681/18 Справа № 331/5074/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши 29 березня 2018 року у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро кримінальне провадження №12017080230000074 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт за за ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 353, ст. 356, ч. 1,4 ст 358, ч. 3 ст. 15 , ч. 3 ст. 190 КК України, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Новодмитрівка Запорізького району Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

було повернуто прокурору.

В апеляції:

- прокурор, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити обвинувальний акт з додатками до Запорізького районного суду для призначення підготовчого судового засідання.

В обґрунтування вказує, що ухвала суду першої інстанції, підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним суперечностям висновків суду, викладених у судовому рішенні. Зазначає, що є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що обвинувачення є некоректним, відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, наявні суперечності між фактичними обставинами та правовою кваліфікацією. Наголошує на те, що суд під час підготовчого судового засідання вдався до оцінки обставин кримінального правопорушення, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 та піддав сумніву правильність викладення прокурором фактичних обставин вчинених обвинуваченою злочинів. Не відповідають дійсності висновки суду щодо не зазначення суспільно-небезпечних діянь, поєднаних із самовільним присвоєнням владних повноважень, оскільки на арк. 16 обвинувального акту вказані обставини зазначені, а також доводи суду стосовно кваліфікації дій особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч.ч.1,3 ст. 358 КК України, оскільки кримінальна відповідальність за використання підробленого документу передбачена саме ч. 4 ст. 358 КК України. Також прокурор в апеляції вказує, що право на захист обвинуваченої не було порушено, так як до участі були залучені захисники обвинуваченої та надалі всі процесуальні та слідчі дії за її участі проводилися у їх присутності. Щодо вказівки суду про відсутність даних в обвинувальному акті по потерпілим, то вони також не відповідають дійсності, оскільки досудовим розслідуванням в установленому законом порядку були визнані потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відомості про яких вказані в реєстрі.

Захисник ОСОБА_8 в своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказав, що ухвала суду є правомірною, виклад фактичних обставин є некоректним та поверховим. Апеляційна скарга не спростовує висновок суду щодо некоректності обвинувачення за ст. 109 КК України, оскільки Наталівська сільська рада орган місцевого самоврядування, що виключає пред`явлення обвинувачення ОСОБА_12 за цією статтею КК України. Всі інші інкриміновані ОСОБА_7 діяння є наслідком обвинувачення у захопленні державної влади . За відсутності складу злочину за ст. 109 КК України, обвинувачення за іншими статтями є нежиттєздатними. Обвинувальний акт не містить інформації стосовно того, яку саме шкоду завдано особам, які зазначені як потерпілі, не зазначено розмір шкоди. А тому, оскільки прокурор не погоджується з поверненням обвинувального акту та необхідністю його приведення до вимог процесуального закону, вказане не спростовує висновки суду, викладені в ухвалі від 12.12.2017 року.

Заобвинувальним актом, органами досудового розслідування ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 353, ст. 356, ч. 1,4 ст 358, ч. 3 ст. 15 , ч. 3 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, суд першої інстанції обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12017080230000074 відносно ОСОБА_7 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 353, ст. 356, ч. 1,4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 , ч. 3 ст. 190 КК України повернув прокурору для усунення недоліків.

За висновком суду першої інстанції вимоги закону щодо правової кваліфікації дій особи в обвинувальному акті стосовно точного формулюванняу тому числі і об`єктивної сторонита кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення, орган досудового розслідування не виконав. Суд також зазначив, що відсутня можливість призначити судовий розгляд за цим обвинувальним актом, складеним з грубими порушеннями вимог п.5 ч.2ст.291 КПК Українищодо викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, їх правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, оскільки з самого початку судового розгляду не буде зрозуміло від якого обвинувачення обвинувачена ОСОБА_7 має захищатися. Судом зазначено, що прокурор не визначив, кому саме від кожного правопорушення спричинено шкоду, чи було її спричинено, кому із потерпілих спричинено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені ним недоліки обвинувального акту є суттєвими.

Вислухавши учасників кримінального провадження, а саме прокурора який підтримав доводи та вимоги апеляції та просив їх задовольнити, захисника та обвинувачену, які заперечували проти задоволення апеляційних вимог, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційній скарзі і співставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, до повноважень суду першої інстанції, віднесено прийняття рішення під час підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, до висновку про повернення обвинувального акту, суд прийшов з тих підстав, що у порушення п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті обвинувачення є неконкретним, відсутні точне формулювання об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення, відсутні розмежування дій спрямований на захоплення влади від перевищення влади чи самоуправства, не розкрито суб`єктивної сторони обвинувачення за ч.1, 4 ст. 358 КК України, не зазначено корисливі мотиви обвинуваченого, розмір шкоди за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 190 КК України, відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, наявні суперечності між фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та правовою кваліфікацією дій обвинуваченого, порушення права обвинуваченого на захист,що на думку суду, є суттєвою перешкодою для його призначення до розгляду.

Однак, з таким висновком, колегія суддів не погоджується, оскільки він є надуманим, не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на кримінальних процесуальних нормах закону та суперечить по своїй суті.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити в собі, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Як вбачається зі змісту даного обвинувального акту, останній містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, де чітко і конкретно вказане місце вчинення злочину, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Конкретність викладення фактичних обставин у даному кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення кожного окремо, час, місце, спосіб та інші обставини їх вчинення, викладено у даному обвинувальному акті достатньо зрозуміло, що є важливим і суттєвим не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист і фабула обвинувачення в даному випадку є фактичною моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а отже і зрозумілість пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 не викликає сумнівів, а тому даний обвинувальний акт відповідає і узгоджується з вимогами ст. 291 КПК України та положеннями п.(а) ч. 3 ст. 6 Конвенції, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Щодо питання незгоди сторони захисту у визначеній в обвинувальному акті кваліфікації дій обвинуваченої, у тому числі і розміру спричиненої шкоди потерпілим, то ці питання розглядаються в інших стадіях судового провадження, і їх не вирішення не перешкоджають суду у підготовчому судовому засіданні призначити судовий розгляд даного обвинувального акту.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд мотивуючи повернення обвинувального акту, фактично вдався до оцінки правильності правової кваліфікації дій обвинуваченої і доведеності кваліфікуючих ознак, оцінюючи при цьому обставини вчинення злочинів обвинуваченою, які прокурор вважає доведеними, що є недопустимим в даній стадії підготовчого судового засідання.

На даній стадії підготовчого провадження питання щодо оцінки доказів і правильності кваліфікації дій обвинувачення не розглядаються, а вирішуються дані питання про доведеність вини обвинуваченого при судовому розгляді справи по сутті. Крім того, питання з приводу того чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, а також інші питання, вирішуються судом безпосередньо при ухваленні вироку.

Слід зауважити, що в постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 року № 5-238кс16 чітко визначено, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Що стосується обвинувального акту щодо ОСОБА_7 , то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

З огляду на це викладення фактичних обставин у даному обвинувальному акті, а отже, і обвинувачення ОСОБА_7 є в достатній мірі зрозумілим для адекватного захисту обвинуваченої, що у колегії суддів сумнівів не викликає.

Крім того, оскаржувана ухвала суду, серед іншого, містить таку підставу для прийняття вказаного рішення суду, як неможливість встановити особу одного з потерпілих, а саме ОСОБА_10 , оскільки в тексті обвинувального акту вказане прізвище зазначається по різному.

Проте у підготовчому судовому засіданні приймали участь всі потерпілі, в тому числі і ОСОБА_10 , та прокурор ОСОБА_6 , який затверджував обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , отже у суду була можливість під час процедури розгляду справи, а саме встановлення осіб, які з`явилися в судове засідання встановити їх анкетні дані та з`ясувати правильність написання прізвища потерпілого. А тому, одночасно з зазначеним, посилання суду на ці обставини як на підставу невідповідності обвинувального акту вказаним вимогам закону є безпідставними.

Зважаючи на наведене, немає підстав стверджувати, що зміст обвинувачення ОСОБА_7 є неконкретним, незрозумілим, і таким, що порушує право обвинуваченої на захист, а тому належить визнати необґрунтованими доводи суду першої інстанції з цього приводу.

За таких обставин, рішення суду про повернення прокурору обвинувального акту не можна визнати обґрунтованим, викладені в ухвалі суду першої інстанції підстави, які слугували поверненню прокурору обвинувального акту, колегія суддів, вважає такими, що не відповідають вище вказаним нормам процесуального кримінального закону, а тому ухвала підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження і не ґрунтується на кримінальних процесуальних нормах закону, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ст. 409 КПК України, у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження поверненню на новий розгляд у суді першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, а підстави для повернення обвинувального акту такими, що не відповідають обставинам провадження та вимогам кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 353, ст. 356, ч. 1,4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 , ч. 3 ст. 190 КК України - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4