Рішення

від 21.03.2018 по справі 823/1741/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року справа № 823/1741/17

11 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНТЕР-15» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНТЕР-15» (далі - позивач) про визнання протиправним та скасування рішення управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 26.05.2017 №26 про скасування дії рішення відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643 на об'єкт «Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху» за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м. Умань Черкаської області.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час проведення перевірки порушив вимоги законодавства України, що регламентують її здійснення. Зокрема, декларацію про початок будівельних робіт на вищевказаний об'єкт будівництва скасовано без його фактичної перевірки. Крім того, позивач зазначив, що спірне рішення прийняте за відсутності порушень законодавства. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перевірка, за наслідками якої прийняте спірне рішення, проведена з питань дотримання відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради вимог містобудівного законодавства під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Крім того, за наслідками перевірки встановлено ряд порушень законодавства під час реєстрації вищевказаної декларації, а саме: її форма не відповідає вимогам, затвердженим КМУ; не повністю зазначено інформація щодо найменування об'єкта будівництва; не відображено інформацію про документ, який підтверджує право власності чи користування земельної ділянкою, - що має наслідком скасування декларації про початок виконання будівельних робіт. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення та доводи учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність та достовірність, суд зазначає таке.

Суд встановив, що на підставі наказу ДАБІ України від 24.04.2017 №671 та направлення від 05.05.2017 №2 службовими особами відповідача здійснена позапланова перевірка відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради з питань дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643 на об'єкт «Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху» за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м. Умань Черкаської області.

За результатами перевірки складено акт від 26.05.2017, в якому зафіксовано порушення під час реєстрації вищевказаної декларації, а саме: форма бланку не відповідає формі, затвердженій КМУ; відсутнє повне найменування органу, який видав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; не відображено інформацію про документ, який підтверджує право власності чи користування земельної ділянкою.

На підставі акту перевірки відповідач оформив спірне рішення від 26.05.2017 №26, яким скасовано дію рішення відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643 на об'єкт «Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху» за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м. Умань Черкаської області.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 41-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - ЗУ №3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698), нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з підп.2 п.3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є, зокрема, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю визначені п.23 Порядку №698 згідно з яким за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.41-1 ЗУ №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно того, що під час перевірки не було здійснено фактично на об'єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху» за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м. Умань Черкаської області, оскільки предметом вищевказаної перевірки був об'єкт нагляду, який зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт на наведеному об'єкті будівництва.

Оскаржуване рішення від 26.05.2017 №26, суд вважає правомірним, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.3 ст.36 ЗУ №3038-VI форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено форму Декларації про початок виконання будівельних робіт. Зокрема, у розділі Найменування посади відповідальної особи повинно бути зазначено Головний архітектор проекту , тоді як у декларації позивача вказано Головний архітектор проекту, особа, що здійснює авторський нагляд .

Крім того, у наведеній декларації найменування органу, яким видано містобудівні умови та обмеження, вказано Відділ архітектури містобудування та кадастру , тоді як найменуванням цього органу є Відділ архітектури містобудування та кадастру Уманської міської ради .

Разом з тим, зазначені порушення суд не вважає суттєвими та такими, що не мають наслідком скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Для вирішення спору, суд звернув увагу, що згідно з даними декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643 за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м.Умань Черкаської області здійснюється реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху.

З огляду на викладене, суд врахував, що ч.1 ст.1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ (далі - ЗУ №2780-ХІІ) встановлено, що містобудуванням (містобудівною діяльністю) є цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України від 20.05.1999 №687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №687-ХІV) об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.4 ЗУ №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно зі ст.5 ЗУ №3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

До будівництва (будівельних робіт) згідно зі ст.ст.4, 9 Закону №687-ХІV, абзацу 2 пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, належать роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Статтею 4 Закону №687-ХІV передбачено, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Згідно з положеннями ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» під реконструкцією розуміється перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Системно проаналізувавши зазначені норми законів, суд дійшов висновку, що створенням об'єкта архітектури є роботами з виконання будівельних робіт, якими є, у тому числі, реконструкція, на які поширюються вимоги у сфері містобудування.

На підставі ч.2, п.1 ч.3 ст.37 ЗУ №3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додається, зокрема, копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію.

Відповідно до ч.4 ст.34 ЗУ №3038-VI реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже, без документа, який підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою може здійснюватись реконструкція об'єктів будівництва у визначених ч.4 ст.34 ЗУ №3038-VI випадках, зокрема, без зміни геометричних розмірів.

Суд звернув увагу, що згідно з копією декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643 реконструкція житлового будинку за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в м. Умань Черкаської області передбачає надбудову третього та мансардного поверху.

Так, з розділу декларації Основні показники будівництва вбачається, що:

загальна площа будинку до реконструкції - 412,70 кв.м., після реконструкції - 917,22 кв.м.;

загальна площа квартир до реконструкції - 388,70 кв.м., після реконструкції - 860,77 кв.м.;

житлова площа квартир до реконструкції - 268,90 кв.м., після реконструкції - 620,05 кв.м.;

будівельний об'єм до реконструкції - 1816,00 кв.м., після реконструкції - 3314,00 кв.м.;

кількість квартир до реконструкції - 8, тоді як після реконструкції - 13;

кількість поверхів до реконструкції - 2, після реконструкції - 3 + мансардний.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що реконструкція вищевказаного житлового будинку передбачає збільшення його площі, шляхом добудови додаткових поверхів, а отже зміни його геометричних розмірів, що відповідно до п.1 ч.3 та ч.4 ст.34 ст.37 ЗУ №3038-VI передбачає наявність документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Разом з тим, ні під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.02.2017 №ЧК 082170451643, ні під час розгляду справи судом такого документа позивачем не подано.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 ЗУ №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, на підставі ч.3 цієї статті після скасування реєстрації вищевказаної декларації позивач має право повторно подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством, після усунення вищевказаних порушень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНТЕР-15» - відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 02.04.2018.