Постанова

від 09.12.2009 по справі 2-а-4006/09

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Копія                                                                                                 справа № 2-А-4006/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      09 грудня 2009 року                                                                                                                     м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Алфьорова А.М. розглянувши у письмовому провадженні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду та в письмовій заяві позовні вимоги підтримала та мотивує тим, що вона є дитиною війни, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розмір надбавки до її пенсії, що виплачується, має становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України дане положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було визнано неконституційним.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та стягнути з управління ПФ на її користь різницю недоплаченої їй суми пенсії, як дитині війни, за 2007-2008 роки у сумі 2653 грн. 70 коп.

Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Закон України „Про соціальний захист дітей війни” набрав чинності з 01.01.2006 року та відповідно до ст. 1 цього закону позивачка має статус „дитини війни” та ст. 6 цього закону передбачено, що „дітям війни” пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, про що позивачка знала, оскільки це безпосередньо стосується її інтересів.

Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії Позивачці було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року. Відповідно до ч. І ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Щодо вимог позивачки стосовно стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги повідомляє наступне:

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм виплат, зазначених у ст. 6 цього закону, встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно Положення «Про Пенсійний фонд України», його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення. Пункт 9 вищезазначеного Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Щодо вимоги про нарахування та виплати недоплаченої допомоги у 2007 році, то пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний Бюджет України на 2007 рік” припинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

 Оскільки у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не було встановлено механізм фінансування таких виплат та питання щодо такого підвищення в законодавчому порядку було не врегульовано, управління не мало жодних підстав для їх проведення.

Жодним із чинних у 2006-2007 р.р. законів про пенсійне забезпечення не були встановлені відповідний механізм та умови проведення доплати, Порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення „дітям війни” пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачувалась замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо був не вирішеним, а отже, неможливим і виконання ПФ задекларованої норми Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

 Крім того п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, яка і виплачується Позивачці в повному обсязі.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, затверджені розміри надбавок дітям війни: з 22.05.2008 р. – 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.1008 р. – 49,80 грн.

Отже, вважають що управлінням не були порушені права позивачки, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус „Дитини війни”, що підтверджується  пенсійним  посвідченням  від  08.12.1994 року (а. с. 8).

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із заперечень УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми, вбачається, що відповідач не здійснює позивачці зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Сумському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні доплати.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» позивачці підлягають виплаті в 2007 році:

Липень 90,37 (надбавка з розрахунку 30 %) - 0,00 (виплачено) = 90,37 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого); серпень 121,80 - 0,00=121,80 грн.; вересень 121,80 - 0,00=121,80 грн.; жовтень 123,30 - 0,00=123,30 грн.; листопад 123,30 - 0,00=123,30 грн.; грудень 123,30 - 0,00=123,30 грн., всього за 2007 рік – 703,87 грн.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни, які внесені в ст. 6 Закону України «Про статусу ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. Тому враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативних актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції цього Закону від 18.11.2004 р. №2195-ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 р.

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» в  2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії:

Травень 46,55 (надбавка з розрахунку 30 %) - 15,52 (виплачено, тобто 48.10?31?10=15,52) тобто  46,55-15,52 = 31,03 грн. (сума доплати з урахуванням виплаченого);  червень  144,30 - 48,10=96,20 грн.; липень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; серпень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; вересень 144,60 - 48,20=96,40 грн.; жовтень 149,40 - 49,80=99,60 грн.; листопад 149,40 - 49,80=99,60 грн.; грудень 149,40 - 49,80=99,60 грн., а всього  715 грн. 23 коп.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з УПФУ на користь позивача різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати за 2007 рік в розмірі 703 грн. 87 коп. та за 2008 рік в розмірі 715 грн. 23 коп., а всього 1419 грн. 10 коп.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ у Ковпаківському районі м. Суми за місцем проживання позивачки.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 17, 71, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, набрав чинності 01.01.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 4 ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 703 грн. 87 коп. та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 грн. 23 коп.

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова   може  бути  оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду    через  Ковпаківський    районний   суд   м.  Суми. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

СУДДЯ:               /підпис/                        ОСОБА_2

З оригіналом згідно.

Суддя:                                                                           А.М. Алфьоров