Рішення

від 23.03.2018 по справі 910/15569/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2018 р. Справа № 910/15569/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРІ СЕРВІС "

До Товариства з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ "

Про стягнення 1742150,00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Романчук О.А. - предст.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийняте 23.03.2018 р., оскільки у судовому засіданні 12.10.2017 р. розгляд справи відкладався, а у судових засіданнях 26.10.2017 р., 23.11.2017 р., 07.12.2017 р. та 11.01.2018 р. оголошувались перерви, у судовому засіданні 15.02.2018 р. закрите підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю " ТОРІ СЕРВІС " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ " 1742150,00 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2017 р. порушено провадження у справі № 910/15569/17 та призначений розгляд зазначеної справи на 12.10.2017 р.

07.12.2017 р. через канцелярію суду представником відповідача подане клопотання про призначення судово - бухгалтерської експертизи.

Суд у задоволенні зазначеного клопотання відмовляє.

14.12.2017 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 1628150,00 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2018 р. суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.02.2018 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2018 р. закрите підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 23.03.2018 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, але у відзивах на позовну заяву від 07.12.2017 р. та від 15.02.2017 р. проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю " ТОРІ СЕРВІС " ( позивачем, постачальником ) та товариством з обмеженою відповідальністю " АДВЕНТІС " ( покупцем ) був укладений договір № 102106 щодо поставки товару - пива розливного в тарі багаторазового використання ( кега ).

01.08.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю " ТОРІ СЕРВІС " ( позивачем, постачальником ), товариством з обмеженою відповідальністю " АДВЕНТІС " ( покупцем ) та товариством з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ " ( відповідачем, новим покупцем ) був укладений додатковий договір про заміну сторони у вказаному договорі поставки.

Згідно умов вказаного додаткового договору здійснена заміна покупця у зобов'язанні за договором поставки від 01.03.2014 р. № 102106 з товариства з обмеженою відповідальністю " АДВЕНТІС " на нового покупця - товариство з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ "

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем невиконані зобов'язання за договором поставки від 01.03.2014 р. № 102106 в частині повернення зворотної тари багаторазового використання, в якій протягом 01.03.2014 р. по 29.02.2016 р. постачався товар в мережу магазинів останнього.

Згідно документів первинного обліку відповідачу було передано разом із товаром зворотної тари багаторазового використання у загальній кількості 4718 одиниць, з яких повернуто лише 3397 одиниць.

Залишок неповернутої тари становить 1321 одиниця на загальну суму 1742150,00 грн.

18.08.2017 р. на адресу відповідача направлена претензія № 07/08 з вимогою протягом семи днів з моменту отримання вказаної претензії повернути на підставі п. 3.2 договору поставки від 01.03.2014 р. № 102106 зворотню тару багаторазового використання.

Натомість, відповідачем вказана претензія залишена без задоволення.

Згідно номенклатури зворотної тари багаторазового використання по її видам, відповідачем неповернута наступна зворотня тара:

- бочка КЕГ 50 л. у кількості 121 шт. на загальну суму 181500,00 грн.;

- бочка КЕГ 30 л. у кількості 390 шт. на загальну суму 585000,00 грн.;

- бочка КЕГ 30 л. ( Харків ) у кількості 20 шт. на загальну суму 20000,00 грн.;

- бочка КЕГ 30 л. ( комбі, Резина ) у кількості 475 шт. на загальну суму 712500,00 грн.;

- бочка КЕГ 30 л. ( Імпорт ) у кількості 2 шт. на загальну суму 2400,00 грн.;

- бочка КЕГ 20 л. у кількості 305 шт. на загальну суму 228750,00 грн.;

- бочка КЕГ 20 л. ( Чех ) - 8 шт. на загальну суму 12000,00 грн.

14.12.2017 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 1628150,00 грн. збитків, за неповернуті тари у кількості 1169 одиниць.

Обгрунтовуючи вказану заяву представник позивача посилається на те, що зобов'язання щодо повернення зворотньої тари багаторазового використання за період з 01.03.2014 р. по 31.07.2014 р. у кількості 152 одиниць на суму 114000,00 грн. несе первісний покупець - ТОВ " АДВЕНТІС "

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. ( ч. 2 ст. 224 ГК України )

Згідно ст. 225 зазначеного кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати ( штрафні санкції ), сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

Твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що позивачем не надано доказів того, що товариством з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ " не були повернуті тари, судом до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неповернення останнім спірного майна на суму 1628150,00 грн.

Частиною 2 ст. 3 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством

Згідно ст. 9 зазначеного Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В матеріалах справи міститься зведений позивачем обліковий звіт " Картка рахунку 27 " ( тара в заставі ).

В зазначеній картці відображаються залишки на початок і кінець періода, обороти за період та залишки після кожної операції по передачі або поверненню тари за період з 01.08.2014 р. по 31.03.2016 р.

Згідно даних, які містяться у вказаній картці, заборгованість відповідача перед позивачем за неповернуту зворотну тару багаторазового використання становить 1628150,00 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю " ГРУПА РІТЕЙЛУ УКРАЇНИ " ( 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 20-А, код 39143715 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРІ СЕРВІС " ( 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43; 02002, м. Київ, вул. Чернігівська, 51, код 36385409 ) 1628150 ( один мільйон шістсот двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят ) грн. 00 грн. збитків, 24422 ( двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 25 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанці у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 03.04.2018 р.

СуддяВ.І.Пінчук