Рішення
від 26.03.2018 по справі 924/1101/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2018 р.Справа № 924/1101/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В. розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон ЛТД" м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Селдос" м. Хмельницький»

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 1023487,25 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреність № 427 від 11.10.16р.

від відповідача : не з'явився

від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 26.03.2018р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 185, 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 07.03.2008р. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 07.03.2008р. між позивачем та ТОВ "Селдос" було укладено кредитний договір №932008/1В, в силу якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1 500 000,00грн. Крім того, 07.03.2008р. між позивачем та відповідачем, що є майновим поручителем ТОВ "Селдос", було укладено договір іпотеки, який забезпечує всі вимоги банку, що випливають з кредитного договору №932008/1В, зокрема щодо зобов'язання позичальника не пізніше 5 березня 2010р. повернути банку кредит в розмірі 1500000,00грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,99 % річних (за період з 07.03.2008р. по 06.05.2008р.) та 17 % (за період з 07.05.2008р. по 05.03.2010р.), та штрафні санкції у розмірі і випадках передбачених кредитним та іпотечним договорами. Предметом іпотеки згідно умов договору є нерухоме майно - холодильна камера зі складом та нежитлова будівля - майстерня, заставна вартість якого становить 2697000,00грн. Крім того, зазначає, що факт існування порушеного права банку встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.11.2011р. у справі №2-99/11 та рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.04.2014р. у справі №17/5025/688/12. Вказує, що на підставі рішення господарського суду Хмельницької області було звернуто стягнення на нежитлову будівлю - майстерню. Враховуючи, що заборгованість, яка утворилась після прийняття рішення Хмельницьким міськрайонним судом не погашена, банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості по прострочених процентах нарахованих за період з 29.10.2011р. по 02.10.2017р. в розмірі 994197,96грн. та пені в розмірі 29289,29грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - холодильну камеру зі складом.

Крім того, представник позивача у відповіді на відзив вказує, що банк звернувся із заявленими позовними вимогами в межах строку позовної давності. Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, що він діє до повного виконання, а тому у зв'язку із тим, що заборгованість не погашена, банк правомірно звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості по прострочених відсотках, нарахованих за період з 29.10.11р. по 02.10.2017р. та пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважаючи їх правомірними та обґрунтованими наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явився, у відзивах на позов від 10.11.2018р. та від 06.03.2018р. вказує, що вимоги викладені у позовній заяві не визнаються повністю, а позов є безпідставним та не підлягає задоволенню оскільки по - перше позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки у той час як згідно рішення суду від 16.04.2014р. у справі 17/5025/688/12 уже було дане стягнення, але на більшу суму, по - друге предмет позову не пов'язаний з його підставами, так як банк хоче звернути стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді процентів, але просить звернути стягнення на предмет іпотеки, нараховуючи боргові зобов'язання за основним договором, не на позичальника, а на іпотекодавця, збільшуючи при цьому обсяг його відповідальності. Вказує, що позивачем не враховано строк позовної давності. Крім того, звертає увагу, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває справа №686/23315/17 за позовом ОСОБА_2 та ТОВ "Селдос" до ВАТ "Укргазбанк" про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

7 березня 2008 року між ВАТ АБ „Укргазбанк» (далі - банк) та ТОВ „Селдос» (далі - позичальник) укладено договір № 932008/1В, в силу якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1500000 грн. Відновлювальна відклична кредитна лінія - кредитна лінія, за якою кредитні кошти надаються в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією), якщо при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі умови, як неплатоспроможність позичальника та / або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії кредитного договору.

Згідно п.п. 1.3.1., 1.3.2. кредитна лінія відкривається з 7 березня 2008 року строком на 24 місяці; позичальник у будь - якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту.

Згідно п. 1.4. під терміном „Плата за кредит» у даному договорі розуміється як проценти так і комісії. Починаючи з 7 березня 2008 року по 6 травня 2008 року процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановлених цим пунктом терміну встановлюється в розмірі 11. 99 % річних, з 7 травня 2008 року - 17%.; нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору (п. 1.4.3.).

Згідно п. 1.4.5. позичальник сплачує банку комісію: щорічно за обслуговування позичкового рахунку у розмірі 1 % від суми кредиту (в строк до 7 березня) ; за аналіз ліквідності у розмірі 1000 грн. (в строк до 7 березня 2008 року).

Пункт 2.1. встановлює, що згідно договору іпотеки від 7 березня 2008 року в забезпечення зобов'язань за дійсним договором банком прийнято нерухоме майно, що належить іпотекодавцю ТОВ фірмі „Скорпіон ЛТД» , ринковою вартістю 2 697 000 грн.:

- нежитлову будівлю - майстерню (1 черга), загальною площею 219,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 11 та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на підставі свідоцтва про право власності ССА № 922226, зареєстрованого Хмельницьким БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 8252293.

- холодильну камеру зі складом, загальною площею 473, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007 року.

Згідно п. 3.3. позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені договором.

У п. 5.3 сторони передбачили, що за порушення строків (визначених у кредитному договорі) повернення кредиту (частини кредиту) позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми простроченої до сплати, та/або за порушення строків (визначених в цьому договорі) сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виконання такого прострочення до повного погашення заборгованості.

В абз. 2 п. 5.3 кредитного договору сторони передбачили, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.9 кредитного договору строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 5 березня 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились не виконаними з будь - яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились не виконаними на момент закінчення строку дії договору.

Договір іпотеки від 7 березня 2008 року, укладений між банком та позичальником, є невід'ємною частиною цього договору.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

10.04.2008 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору, крім того, 17.04.2009 року між сторонами підписано додаткову угоду №2/1 про внесення змін до кредитного договору.

7 березня 2008 року між ВАТ АБ Укргазбанк» (далі - банк) та ТОВ фірма „Скорпіон ЛТД» (далі - іпотекодавець), що є майновим поручителем ТОВ „Селдос» , укладено договір іпотеки, згідно п.1.1 якого передбачено, що цей договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 932008 / 1В від 7 березня 2008 року (а також будь - якими додатковими договорами до нього) укладеного між іпотекодержателем та позичальником ТОВ „Селдос» , за умовами якого позичальник зобов'язаний іпотекодержателю не пізніше 5 березня 2010 року повернути кредит у розмірі 1500000 грн., наданий на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії для поповнення оборотних коштів, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11, 99 процентів річних (за період з 7 березня 2008 року по 6 травня 2008 року) та 17 процентів (за період з 7 травня 2008 року по 5 березня 2010 року) та штрафні санкції у розмірі і випадках передбачених кредитним та цим договором.

Згідно п. 2.1 договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме:

- холодильна камера зі складом, загальною площею 473, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007 року та зареєстрована Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 20004912, (предмет іпотеки 1);

- нежитлова будівля - майстерня (1 черга), загальною площею 219,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 11 та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 22.04.2003 року на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради № 309-Б від 10.04.2003 року, та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 825293, (предмет іпотеки 2).

Пунктом 2.4 сторони передбачили, що за домовленістю сторін вартість предмета іпотеки 1 (заставна вартість) становить 1727000 грн., предмета іпотеки 2 - 970000 грн. За п. 2.4.2. за домовленістю сторін загальна заставна вартість предмета іпотеки становить 2697000 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90 процентів від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Згідно п.п. 3.1.5., 3.1.6. іпотекодержатель має право, у випадку якщо в момент настання терміну виконання будь - якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та / або повернення кредиту), зобов'язання позичальником в повному обсязі або в частині виконано не буде іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором; звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових про строчок позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення іпотекодавцем умов зберігання або експлуатації та страхування предмета іпотеки, порушення умов цього договору щодо розпорядження предметом іпотеки незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця (позичальника) іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо іпотекодержатель і наступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Згідно розділу 6 договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, зокрема у випадках:

- якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та при несплаті або частковій несплаті процентів та / або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки;

- у разі порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим та / або кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором.

У випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим та / або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (позичальнику) письмове повідомлення про порушення обв'язків за цим та / або кредитним договором, в якому зазначається стислий зміст порушення зобов'язання з вимогою про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рішенням іпотекодержателя задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або шляхом укладення довіреності на реалізацію предмета іпотеки.

Відповідно до п. 6.6. у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу з дотриманням умов, передбачених Законом України „Про іпотеку» . При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та посвідчений нотаріусом.

Позивач, на підтвердження неналежного виконання умов кредитного договору (щодо своєчасного та повного повернення коштів), подав в матеріали справи виписки по особовому рахунку ТОВ "Селдос" з 07.03.2008р. по 12.02.2018р.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2011 року у справі № 2 - 99/11 (за позовом ПАТ АБ „Укргазбанк» до ТОВ „Селдос» , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 932008 /1В від 7 березня 2008 року), вирішено позов задовольнити та стягнути в солідарному порядку на користь ПАТ АБ „Укргазбанк» заборгованість з яких 508 428, 36 грн. заборгованість по процентам, 1 047 177,60 грн. заборгованість по кредиту прострочена, 10 471, 78 грн. заборгованість по комісії, 428423,40 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 127 418, 75 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 1820 грн. сплаченого судового збору.

16.04.2014р. господарським судом Хмельницької області було винесено рішення у справі №17/5025/688/12, згідно якого вирішено позов задовольнити частково. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.03.2008р. - холодильну камеру зі складом, загальною площею 473, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007 року та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 20004912; нежитлову будівлю - майстерню (1 черга), загальною площею 219,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 11 та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД» на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Департаментом житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 22.04.2003 року на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради № 309-Б від 10.04.2003 року, та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 825293, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку» , за початковою ціною 2697000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 932008/1В від 07.03.2008р. в сумі 2 123 739, 89 грн., з яких 508 428, 36 грн. заборгованість по процентам, 1 047 177, 60 грн. заборгованість по кредиту прострочена, 10 471, 78 грн. заборгованість по комісії, 428 423, 40 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 127 418, 75 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів. В решті позову вирішено відмовити.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, 7 березня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" (позивачем) та ТОВ "Селдос" (третьою особою) було укладено кредитний договір №932008/1В, на підставі якого банком було відкрито позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1500000 грн.

Факт існування порушеного права Банку, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх обов'язків вищевказаного договору щодо повернення наданих кредитних коштів, сплати відсотків та інших платежів встановлено в рішеннях судів у справах № 2 - 99/11 та №17/5025/688/12.

Так, рішенням Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2 - 99/11 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ АБ „Укргазбанк» заборгованість з яких 508 428, 36 грн. заборгованість по процентам, 1 047 177,60 грн. заборгованість по кредиту прострочена, 10 471, 78 грн. заборгованість по комісії, 428423,40 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 127 418, 75 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів. Крім того, рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №17/5025/688/12 звернуто стягнення на предмет іпотеки майнового поручителя для погашення вимог Банку за наданим кредитом Позичальнику на вищевказані суми. Загалом рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки в загальній сумі 2 121 919, 89 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, просить звернути стягнення на передане в іпотеку майно (холодильну камеру зі складом) в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Селдос", яка утворилась після прийняття вищевказаних судових рішень, зокрема 994197,96грн. процентів, нарахованих за період з 29.10.2011р. по 02.10.2017р. та 29289,29грн. пені за період з 27.10.2016р. по 02.10.2017р.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Стаття 230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 1.4. кредитного договору під терміном „Плата за кредит» у даному договорі розуміється як проценти так і комісії. Починаючи з 7 березня 2008 року по 6 травня 2008 року процентна ставка за використання кредитних коштів у межах встановлених цим пунктом терміну встановлюється в розмірі 11. 99 % річних, з 7 травня 2008 року - 17%.; нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору (п. 1.4.3.).

Крім того, сторони кредитного договору у п. 5.3 передбачили, що за порушення строків (визначених у кредитному договорі) повернення кредиту (частини кредиту) позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми простроченої до сплати, та/або за порушення строків (визначених в цьому договорі) сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виконання такого прострочення до повного погашення заборгованості.

В абз. 2 п. 5.3 кредитного договору сторони вказали, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 5.10 кредитного договору Банк та Позичальник погодили, що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим Договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення пені.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Селдос" лише частково виконав умови кредитного договору №932008/1В від 07.03.2008р. в частині сплати процентів за користування кредитом. Крім того, порушував передбачені кредитним договором строки сплати процентів. Доказів на підтвердження добровільного погашення заборгованості ні відповідачем, ні ТОВ "Селдос" в матеріали справи не подано.

Перевіривши розрахунок заборгованості (враховуючи при цьому оплати здійснені ТОВ "Селдос"), суд встановив правомірність нарахування позивачем заборгованості по прострочених процентах за період з 29.10.2011р. по 02.10.2017р. в розмірі 994197,96грн. та пені в розмірі 29289,29грн. за період з 27.10.2016р. по 02.10.2017р.

Стосовно заяв майнового поручителя та позичальника про застосування строку позовної давності до вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом враховується наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14), 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14) та 03 червня 2015року ( 6-31цс15).

Зважаючи на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що при зверненні до суду із даним позовом позивачем не був пропущений строк позовної давності.

Між тим, у даній справі з метою задоволення вимог банку за кредитним договором №932008/1В від 07.03.2008, що складають 1023487,25грн. (з яких 994197,96грн. проценти за користування кредитом та 29289,29грн. пеня) позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між банком і відповідачем іпотечним договором від 07.03.2008р., а саме холодильну камеру зі складом, шляхом її продажу.

Відповідно до ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Порядок задоволення вимог встановлений розділом 5 Закону України Про іпотеку . Згідно ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вказане кореспондується зі ст. 589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 07.03.2008 р., між позивачем та відповідачем 07.03.2008р. було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є у тому числі холодильна камера зі складом, загальною площею 473,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007р. та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 20004912.

Згідно розділу 6 договору іпотеки від 07.03.2008р. іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки, зокрема у випадках, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та при несплаті або частковій несплаті процентів та / або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Згідно положень ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. При цьому вимога, встановлена частиною першою вказаної статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (ч. ч. 2, 3 ст. 35 Закону України Про іпотеку ).

Згідно положень п. 4.4.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 24 листопада 2014 року N 1 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів , вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи статті 35 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Проте ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Так, докази повідомлення позивачем відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні. Однак, невиконання позивачем як іпотекодержателем вищевказаної вимоги закону не є підставою для відмови в позові, оскільки позивачем реалізується не позасудовий, а судовий порядок звернення на заставлене нерухоме майно. Підтвердженням цього є положення ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи наявність у ТОВ "Селдос" заборгованості за кредитним договором від 07.03.2008р., а також те, що заборгованість за вказаним договором не була сплачена, позивач набув права звернення стягнення на предмет іпотеки, що узгоджується з умовами іпотечного договору від 07.03.2008р., за яким позивач виступає іпотекодержателем відносно майна, що є предметом іпотеки.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

При цьому ст. 41 Закону України Про іпотеку визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

В ч. 3 ст. 43 Закону України Про іпотеку зазначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Так, згідно п. 2.4 договору іпотеки, сторони передбачили, що за домовленістю сторін вартість предмета іпотеки 1 - холодильної камери зі складом становить 1727000 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90 процентів від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини справи, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме: в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Селдос» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул.П.Мирного, буд.9, код 22773866) перед публічним акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 23697280) за кредитним договором №932008/1В від 07.03.2008р. в загальній сумі 1023487,25 грн., з яких 994197,96 грн. - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 29.10.2011 року по 02.10.2017 року включно та 29289,29 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, нарахована за період з 27.10.2016 року по 02.10.2017 року звернути стягнення на передане в іпотеку за договором іпотеки від 07.03.2008, зареєстрованим за №511 у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон ЛТД" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. П.Мирного, буд.9, код 01274596), а саме: холодильну камеру зі складом, загальною площею 473,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007р. та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 20004912, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку» за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування у даній справі п.2. ч.1 ст. 175 ГПК України, оскільки уже є рішення господарського суду від 16.04.2014р. у справі №17/5025/688/12, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.03.2008р. то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п.2.ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

При цьому судом враховується, що предмет та підстави позову у даній справі не є тотожними предмету та підставам за рішенням суду у справі №17/5025/688/12 , оскільки за цим позовом Банк просить звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу за процентами, нарахованими за новий період прострочення та за пеню, нараховану на прострочені проценти у новому періоді.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у провадженні господарського суду немає іншої справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, у суду відсутні підстави для застосування ст. 175 ГПК України.

Щодо доводів відповідача про те, що Банк не вправі заявляти самостійний позов до нього, не заявивши спочатку позов до Позичальника, то судом враховується наступне.

Так, статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем (аналогічна позиція міститься у Постанові ВСУ від 24.10.2011р. у господарській справі 3-107гс11).

В разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ч.2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" ).

Таким чином, Банк правомірно звернувся з позовом до Майнового поручителя, який у судовому процесі має статус відповідача, а позичальник лише статус третьої особи на його стороні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон ЛТД" м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Селдос" м. Хмельницький» про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 1023487,25 грн. задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Селдос» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. П.Мирного, буд.9, код 22773866) перед публічним акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 23697280) за кредитним договором №932008/1В від 07.03.2008р. в загальній сумі 1023487,25 грн., з яких 994197,96 грн. - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 29.10.2011 року по 02.10.2017 року включно та 29289,29 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, нарахована за період з 27.10.2016 року по 02.10.2017 року, звернути стягнення на передане в іпотеку за договором іпотеки від 07.03.2008, зареєстрованим за №511 у Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон ЛТД" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. П.Мирного, буд.9, код 01274596), а саме: холодильну камеру зі складом, загальною площею 473,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9, та належить ТОВ - фірмі „Скорпіон ЛТД на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.2007р. та зареєстрованого Хмельницьким БТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 20004912, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку» за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон ЛТД" (м. Хмельницький, вул. П. Мирного,9, код 01274596) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код 23697280) - 15352,31 грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дві гривні 31 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.04.2018р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу (03087, м. Київ, вул. Єреванська,1 та м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля,105),

4 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. П. Мирного,9),

5 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. П. Мирного,9).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення26.03.2018
Оприлюднено04.04.2018
Номер документу73160269
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/1101/17

Постанова від 08.10.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 06.08.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 05.07.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Стратієнко Л.В.

Ухвала від 07.06.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 15.05.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Рішення від 26.03.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 12.03.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 26.02.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 12.02.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

Ухвала від 10.01.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Гладій С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні