Постанова

від 27.02.2018 по справі 185/3773/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/75/18 Справа № 185/3773/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Перекопський М. М. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Южноє , до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс , товариство з обмеженою відповідальністю Сади Донбасу , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

26 березня 2015 року ПАТ Всеукраїнський банк розвитку звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 вересня 2011 року між ним та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1391000,00 грн. зі сплатою 21% річних за весь час користування кредитом, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на споживчі потреби, строком до 31 серпня 2015 року. Додатковою угодою №1 від 23 квітня 2012 року кредит було збільшено до 1877000,00 грн., а додатковою угодою від 16.07.2012р. суму кредиту було збільшено до 3777000,00 грн. зі строком користування до 31 серпня 2016 року. Додатковою угодою №3 від 15.11.2013 року вид кредиту було змінено на поновлювальну кредитну лінію. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором, 01 вересня 2011 року між банком, позичальником та ОСОБА_5 було укладено договір поруки. Також, 01 вересня 2011 року було укладено договір поруки зі ОСОБА_2. За умовами договорів поруки, поручителі взяли на себе зобов'язання, кожен окремо, відповідати перед банком за невиконання боржником своїх зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник. Позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту шляхом внесення щомісячного платежу у розмірі, встановленому графіком погашення, зазначеному у п.2.5 Кредитного договору. ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим, станом на 28.01.2015 року, утворилась заборгоаність у розмірі 2381608,42 грн., з яких: 1407083,52 грн. - поточна заборгованість за тілом кредиту, 559812,55 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 22489,88 грн. - поточна заборгованість за процентами, 264754,60 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 127467,87 грн. - пеня. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вказану заборгованість в загальному розмірі 2381608,42 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати по справі (а.с. 1-5, 164-165 т.1).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року позов задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01 вересня 2011 року, станом на 28 січня 2015 року, на користь ПАТ Всеукраїнський банк розвитку в розмірі 2381608,42 грн., з яких: 1407083,52 грн. - поточна заборгованість за тілом кредиту, 559812,55 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 22489,88 грн. - поточна заборгованість за процентами, 264754,6 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 127467,87 грн. - пеня за порушення строків платежів: солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Стягнуто з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 1218,00 грн., з кожного, та на користь ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку судові витрати у сумі 651,00 грн., з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині позовних вимог про стягнення заборгованості до нього та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток ОСОБА_2, ПАТ Всеукраїнський банк розвитку та ТОВ Южноє , які долучені до матеріалів справи. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та треті особи ТОВ Маркетсістемс і ТОВ Сади Донбасу , які зареєстровані у м. Донецьк, повідомлені шляхом публікування оголошення про слухання справи на веб-сайті судової влади (а.с. 37-38). Від апелянта надійшла заява від 04.01.2018 року, в якій він просить розглядати справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 01 вересня 2011 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ОСОБА_4 (позичальник) був укладений кредитний договір №MKLNF3.10117.001, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1391000,00 грн. зі сплатою 21 % річних за весь час користування кредитом, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на споживчі потреби, строком до 31 серпня 2015 року (а.с. 6-8 т.1).

Додатком №1 до кредитного договору №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 року погоджено таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 9-10 т.1).

Додатковою угодою №1 від 23 квітня 2012 року до кредитного договору №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 року кредит було збільшено до 1877000,00 грн., а суму щомісячного платежу встановлено у розмірі 52138,89 грн. (а.с.12 т.1).

Додатковою угодою №2 від 16.07.2012 року до вказаного вище кредитного договору суму кредиту було збільшено до 3377000,00 грн., щомісячний платіж визначено у розмірі 70354,16 грн. та збільшено строк користування кредитними коштами до 31 серпня 2016 року (а.с.13 т.1).

Додатковою угодою №3 від 15.11.2013 року до кредитного договору №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 року вид кредиту було змінено на поновлювальну кредитну лінію (а.с.14 т.1).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, 01 вересня 2011 року між банком, позичальником та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №PX029031.5019.002, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком за невиконання позичальником своїх зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник (а.с.16 т.1).

У зв'язку зі зміною умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою, між банком, позичальником та поручителем ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №1 від 23 квітня 2012 року, додаткову угоду №2 від 16 липня 2012 року до договору поруки №PX029031.5019.002 від 01 вересня 2011, якими було погоджено зміни до основного договору з вказаним поручителем (а.с.17, 18 т.1).

Також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, 16 липня 2012 року між банком, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №PX029031.44742.001, згідно якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед банком за невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01 вересня 2011 року у тому ж обсязі, що і позичальник (а.с. 20 т.1).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредитні грошові кошти, у розмірі, встановленому кредитним договором, що підтверджується письмовими заявами ОСОБА_4 про видачу траншів, розпорядженнями про видачу траншів в рамках кредитної лінії та виписками з особового рахунку за період з 01.09.2011 року по 01.11.2016 року (а.с.35-40 т.1, 2-197, 214-240 т.3).

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, допустивши прострочення повернення кредиту і сплати відсотків, станом на 28 січня 2015 року банком нарахована заборгованість за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 року в розмірі 2381608,42 грн., з яких: 1407083,52 грн. - поточна заборгованість за тілом кредиту, 559812,55 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 22489,88 грн. - поточна заборгованість за процентами, 264754,6 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 127467,87 грн. - пеня за порушення строків платежів, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.41-44 т.1).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПАТ Всеукраїнський банк розвитку та ТОВ Е-Інвестмент (код ЄДРПОУ 39174134) 30 серпня 2017 року укладено договір про відступлення прав вимоги №32, на підставі якого останнє набуло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011, що підтверджується листом-заявою ПАТ Всеукраїнський банк розвитку від 23.10.2017 року та копією названого договору (а.с. 1-3, 5-23 т.4).

В подальшому, 31 серпня 2017 року між ТОВ Е-Інвестмент (код ЄДРПОУ 39174134) та ТОВ Южноє (код ЄДРПОУ 30998995) укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором №31/08, за умовами якого ТОВ Южноє прийняло право вимоги, в тому числі за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 із змінами та доповненнями (а.с. 24-26 т.4).

ТОВ Южноє підтвердило факт отримання права вимоги за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01.09.2011 на підставі договору №31/08 від 31.08.2017 року, згідно листа від 04.01.2018 року, а також зазначило, що, на час оформлення листа, не має до громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 претензій матеріального характеру за вищевказаним кредитним договором.

За змістом ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зв язку з наведеним суд залучив до участі у справі правонаступника позивача ПАТ Всеукраїнський банк розвитку - ТОВ Южноє (код ЄДРПОУ 30998995).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з викладеного, встановивши наявність між сторонами договірних відносин щодо кредитування, а також укладення договорів поруки; приймаючи до уваги невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості, - колегія погоджується з висновком місцевого суду про необхідність стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, заборгованості, яка сформувалась станом на 28 січня 2015 року, а саме: поточна заборгованість за тілом кредиту - 1407083,52 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту - 559812,55 грн., поточна заборгованість за процентами - 22489,88 грн., прострочена заборгованість за процентами - 264754,6 грн.

При цьому місцевим судом не було враховано, що пеня за порушення строків платежів в загальному розмірі 127467,87 грн. нарахована банком після 14.04.2014 року, а саме: 01.07.2014 року - 125,29 грн., 01.08.2014 року - 1046,92 грн., 01.09.2014 року - 7297,83 грн., 01.10.2014 року - 18898,86 грн.01.11.2014 року - 37597,05 грн., 01.12.2014 року - 62238,47 грн. та 01.01.2015 року - 94011,06 грн., згідно наданого банком розрахунку (а.с. 41-44 т.1).

Частиною 1 статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції N1669-VII від 2 вересня 2014 року встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно ч. 2 вказаної вище статті банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, враховуючи накладений Законом N1669-VII від 2 вересня 2014 року мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями; приймаючи до уваги, що пеня нарахована позивачем після 14.04.2014 року, тобто у період дії мораторію, - колегія приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ПАТ Всеукраїнський банк розвитку пені за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01 вересня 2011 року, станом на 28 січня 2015 року, в розмірі 127467,87 грн. - необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

За таких обставин, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року необхідно змінити в частині загального розміру грошової суми, стягнутої на користь ПАТ Всеукраїнський банк розвитку , зменшивши з 2381608,42 грн. на 2254140,55 грн.

Суд також зауважує, що відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки відповідачі в суді першої інстанцій заяву про застосування позовної давності ні в письмовій, ні в усній формі не заявляли, питання щодо застосування позовної давності судом апеляційної інстанції не вирішується.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи правильне застосування місцевим судом положень статті 88 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, колегія приходить до висновку про необхідність частково задоволення апеляційної скарги, часткового скасування та зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку пені за кредитним договором №MKLNF3.10117.001 від 01 вересня 2011 року, станом на 28 січня 2015 року, в розмірі 127467,87 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовної вимоги публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Южноє , до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення пені в сумі 127467,87 грн. - відмовити у повному обсязі.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року в частині загального розміру грошової суми, стягнутої на користь публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , змінити з 2381608,42 грн. на 2254140 (два мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі сто сорок) грн. 55 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді