Ухвала

від 03.04.2018 по справі 826/26552/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/26552/15

У Х В А Л А

03 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіна Н.М., Федотов І.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування до Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області, за участю третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження, роз'яснено право подати заяву про поновлення строку протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Вказану ухвалу отримано скаржником 17.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В межах встановленого строку скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що КАС не передбачає строкових обмежень в межах одного року на подання апеляційної скарги, а також те, що у період строку апеляційного оскарження за відповідачем рахувалася заборгованість зі сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, підставою для поновлення строку є існування поважних причин, які зумовити його пропуск.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

В ухвалі від 12.03.2018 суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що скаржником не було подано доказів неможливості сплати судового збору у встановленому законом розмірі у відповідний період. Також суд звертав увагу на те, що не надано доказів неможливості подання апеляційної скарги у найкоротший термін з дня сплати судового збору - 26.12.2017 (апеляційну скаргу подано через 24 дні - 19.01.2018).

До поданого до суду клопотання скаржником долучено повідомлення органу казначейства щодо безспірного списання коштів.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845)у разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, зупинення операцій по рахункам скаржника у даному випадку може мати місце до надання скаржником відповіді на відповідний запит, однак таки строк не може перевищувати строк, вказаний у запиті. Із долученого до матеріалів справи повідомлення вбачається, що казначейство зазначило строк надання відповіді - п'ять робочих днів з дня отримання запиту.

Беручи до уваги викладене, враховуючи десятиденний строк оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів наголошує на тому, що скаржником не наведено поважних підстав неможливості подання апеляційної скарги та сплати судового збору за її падання у період строку оскарження 25.09.2017 та з 03.10.2017 по 05.10.2017.

Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що строк блокування казначейством рахунків на підставі Порядку № 845 залежить виключно від активних дій скаржника щодо надання ним запитуваної інформації. Тому посилання на зазначені листи казначейства судом оцінюється критично, оскільки поновлення платежів у даному випадку залежить виключно від волі скаржника.

Також скаржник, як зазначалося, не навів жодних доводів щодо неможливості подання апеляційної скарги відразу після сплати судового збору 26.12.2017 або у найкоротший термін, який би не перевищував десяти днів. Доказів неможливості сплатити судовий збір у період з 05.10.2017 по 26.12.2017 скаржник також не надав.

Посилання на рішення судів у інших справах колегією суддів відхиляється, оскільки відповідно до частини 7 статті 78 КАС правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Необґрунтованими є також доводи про те, що КАС не передбачає обмежень у зверненні до апеляційного суду з відповідною скаргою у межах одного року. Як зазначалося в ухвалі апеляційного суду від 12 березня 2018 року такий строк є чітко встановленим та становить 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Існування у органу державної влади заборгованості зі сплати судового збору також не може бути розцінена судом як поважна підстава для пропуску встановленого законом процесуального строку оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки не це впливає на реалізацію права звернення до апеляційного суду.

Таким чином, вказані скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження суд не розцінює як поважні, оскільки доказів на їх підтвердження надано не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов